Опис

Асфіксія - це стан, при якому організм не отримує достатньо кисню для нормального функціонування. Це може відбутися з різних причин, таких як закриття дихальних шляхів, удушення або нестача кисню у навколишньому середовищі. Асфіксія є серйозним медичним станом, який потребує негайної допомоги.

Основний симптом асфіксії - утруднене дихання або повна його відсутність. Пацієнт також може відчувати блідість шкіри або синюшний відтінок шкіри та слизових оболонок, втрату свідомості, слабкий або відсутній пульс, і можливі судоми або непроизвольні рухи.

Люди з асфіксією потребують невідкладної допомоги, тому важливо негайно викликати швидку медичну допомогу або звернутися до медичного персоналу. Асфіксія - це стан, який вимагає професійного втручання, щоб уникнути серйозних наслідків і врятувати життя пацієнта.

Симптоми

Основні симптоми асфіксії можуть включати:

1. Затруднене дихання або повна його відсутність: Пацієнт може відчувати труднощі під час дихання або зовсім припинити дихання. Це відбувається через перешкоди в дихальних шляхах або нестачу кисню.

2. Блідність шкіри або синюшний відтінок шкіри та слизових оболонок: У умовах асфіксії, коли організм не отримує достатньо кисню, шкіра та слизові оболонки стають блідими або набувають синюватого відтінку, що називається ціанозом.

3. Нечітке серцебиття та пульсація або їх відсутність: У пацієнтів з асфіксією може бути ускладнено визначення серцевої діяльності та пульсації, і в деяких випадках вони можуть бути слабкими або зовсім відсутніми.

4. Втрата свідомості або порушення свідомості: Асфіксія може призвести до втрати свідомості або порушення свідомості, такі як сповільнені реакції, збудження або втрата орієнтації.

5. Судоми або непроизвольні рухи: У деяких випадках пацієнти з асфіксією можуть відчувати судоми або непроизвольні рухи через нестачу кисню, що впливає на нормальну роботу нервової системи.

Ці симптоми свідчать про серйозний стан, і пацієнт з підозрою на асфіксію потребує негайної медичної допомоги.

Класифікація

МКХ-10 Код: R09.0

МКХ-11 Код: MD11.1

Хто знаходиться в групі ризику

Деякі люди знаходяться у більшій небезпеці розвитку асфіксії через особливості їх здорового стану або професійної діяльності. Сюди можуть входити:

Младенці та маленькі діти, у яких дихальні шляхи можуть бути дуже вузькими: У дітей молодшого віку анатомія дихальних шляхів відрізняється від дорослих, що може призвести до їхнього легкого закриття або блокування. Це робить їх більш вразливими до розвитку асфіксії при перешкодженні в дихальних шляхах.

Люди з обмеженими можливостями руху або захворюваннями, які можуть перешкоджати нормальній вентиляції легень: Деякі фізичні обмеження або захворювання можуть знижувати здатність людини ефективно дихати. Це може бути зумовлено паралічами, м'язовими розладами або іншими медичними станами.

Люди, що працюють у умовах з обмеженим вмістом кисню, наприклад, під водою або у високогірних районах: Під час роботи у середовищах з низьким рівнем кисню, наприклад, під водою при підводних роботах або на великих висотах у гірських районах, у людей збільшується ризик асфіксії через обмежений доступ до кисню.

Люди з хронічними захворюваннями легень або серця: Люди, що страждають від хронічних захворювань легень, таких як хронічна обструктивна хвороба легенів (ХОЛЛ) або астма, а також хронічних захворювань серця, мають погіршену функцію дихання та кровообігу, що підвищує ризик асфіксії в деяких ситуаціях.

Ці групи людей потребують особливої уваги та обережності, щоб уникнути розвитку асфіксії.

Діагностика та лікування

Для діагностики асфіксії лікар проводить наступні оцінки та дослідження:

1. Оцінка дихання: Лікар оцінює частоту дихання пацієнта та його характер (наприклад, утруднене дихання, нудотні рухи, хрипи тощо). Також перевіряється наявність або відсутність дихання.
2. Оцінка серцевої активності: Лікар перевіряє пульс та слухає серцебиття для визначення ритму та частоти серцевих скорочень.
3. Забарвлення шкіри пацієнта: Лікар звертає увагу на колір шкіри та слизових оболонок. Поява синюватого відтінку шкіри та губ може свідчити про ціаноз, що є характерним ознакою асфіксії.

Додаткові дослідження можуть включати:

1. Рентген грудної клітки: Цей метод дозволяє лікареві оцінити стан легенів та визначити наявність можливих перешкод у дихальних шляхах.
2. Аналізи крові на рівень кисню: Це дозволяє визначити рівень кисню в крові, що може допомогти лікареві оцінити ступінь асфіксії та вирішити, чи потрібно застосовувати оксигенотерапію.

Лікування асфіксії повинно починатися негайно та може включати наступні кроки:

1. Звільнення дихальних шляхів, якщо вони заблоковані: Лікар може використовувати спеціальні прийоми для видалення перешкод з дихальних шляхів та забезпечення нормального повітряного потоку в легені.
2. Застосування штучної вентиляції легень: Якщо пацієнт не може дихати самостійно, лікар може застосувати штучну вентиляцію за допомогою спеціальних апаратів або мануальних методів.
3. Забезпечення оксигенотерапії: Для підвищення рівня кисню в організмі може бути застосована оксигенотерапія з використанням кисневих масок або інших пристроїв.
4. Відновлення серцевої діяльності: Якщо асфіксія призвела до зупинки серця, лікар проводить реанімаційні заходи, такі як кардіопульмональна реанімація (КПР), для відновлення серцевої діяльності.

Лікування асфіксії вимагає негайного втручання та професійного медичного догляду, тому важливо негайно звернутися за допомогою при підозрі на асфіксію.