Контактний дерматит: причини, симптоми та як його уникнути

Контактний дерматит — це запалення шкіри, яке виникає, коли вона стикається з речовиною, що її подразнює або викликає алергію. З’являється свербіж, почервоніння, висип чи навіть пухирці.

Контактний дерматит знайомий багатьом — це коли шкіра починає свербіти, червоніє або вкривається висипом після дотику до чогось, що їй «не сподобалося». Це може бути новий крем, миючий засіб, прикраса чи навіть рослина під час прогулянки. Така реакція — спосіб тіла сказати, що йому щось не підходить. У більшості випадків стан минає сам або після простої обробки, але іноді може ускладнити повсякденне життя. Добре знати, як це виглядає, чому виникає і що з цим робити.

Що таке контактний дерматит

Контактний дерматит — це не що інше, як реакція шкіри на щось зовнішнє. Це може бути алергія або звичайне подразнення. У результаті на шкірі з’являється висип, свербіж або навіть невеликі пухирці. Все залежить від того, що саме викликало реакцію і наскільки чутлива ваша шкіра.

Контактний дерматит — це форма екземи, тобто хронічного або гострого запалення шкіри.

Слово «дерматит» означає запалення шкіри. А «контактний» — бо причина завжди зовні: щось торкнулося шкіри, і організм відреагував. Це може бути щось зовсім невинне на перший погляд — наприклад, новий шампунь чи крем, але якщо у складі є речовина, яку шкіра не сприймає, проблем не уникнути.

На відміну від інфекційних хвороб, контактний дерматит не передається від людини до людини. Це суто індивідуальна реакція. Один і той самий миючий засіб у когось не викличе жодної проблеми, а в іншого — сильний свербіж і висип на руках. Це не «хвороба шкіри» в класичному сенсі, а скоріше сигнал, що щось у вашому середовищі шкірі не підходить.

Основні типи контактного дерматиту

Контактний дерматит буває двох видів: алергічний і подразнювальний. Вони мають схожі симптоми, але виникають з різних причин.

Алергічний контактний дерматит

Цей тип з’являється, коли ваша імунна система вважає певну речовину небезпечною, навіть якщо вона не шкодить більшості людей. Організм починає «захищатися» і запускає алергічну реакцію. В результаті на шкірі з’являється свербіж, почервоніння, висип або пухирці.

Часто алергічна реакція проявляється не одразу, а через 1–3 дні після контакту [джерело]. Ви можете навіть не згадати, що щось торкалося шкіри. Найпоширеніші алергени — це прикраси з нікелем, косметика з ароматизаторами, засоби для прання або побутова хімія з консервантами.

Подразнювальний контактний дерматит

Цей тип виникає швидко — часто вже через кілька хвилин або годин після контакту з подразником. У цьому випадку реакція не пов’язана з алергією, просто речовина пошкоджує верхній шар шкіри. Це може бути сильна хімія, мило, побутові засоби, рідини для чищення, кислоти або навіть частий контакт з водою.

Подразнювальний дерматит трапляється значно частіше за алергічний [джерело]. Особливо у людей, які мають справу з хімією або часто миють руки — наприклад, медики, прибиральники, кухарі.

Фотоконтактний дерматит

Фотоконтактний дерматит виникає тоді, коли шкіра реагує не просто на якусь речовину, а на її поєднання з сонячним світлом [джерело]. Тобто сама речовина може бути безпечною, але під дією ультрафіолету викликає подразнення або алергію.

Це може бути як зовнішній засіб — наприклад, сонцезахисний крем або парфуми, — так і речовина, що потрапила в організм через ліки. Реакція проявляється тільки після виходу на сонце, і часто виглядає як опік або висип, що свербить і червоніє.

Такий тип дерматиту — не рідкість. Тому, якщо після прогулянки на сонці з’являється подразнення, варто згадати, що саме ви наносили на шкіру або приймали всередину напередодні.

Хто у групі ризику

Контактний дерматит може виникнути у будь-кого — незалежно від віку, статі чи способу життя. Але деякі люди стикаються з ним частіше, бо щодня контактують із речовинами, які можуть подразнювати шкіру або викликати алергію.

Найвищий ризик мають ті, чия робота пов’язана з хімією, водою або пилом. Наприклад, люди, які працюють руками або часто миють їх протягом дня, частіше стикаються з подразненням шкіри.

Серед професій, де контактний дерматит трапляється найчастіше [джерело]:

• Перукарі: через фарби для волосся, засоби для укладки, шампуні з ароматизаторами.
• Медики: через антисептики, латексні рукавички та часте миття рук.
• Прибиральники: через контакт із миючими засобами, хлоркою та іншою побутовою хімією.
• Будівельники: через цемент, фарби, смоли та інші агресивні матеріали.
• Кухарі та працівники харчової промисловості: через спеції, соки овочів, постійний контакт з водою.
• Флористи: через сік певних рослин, пилок, вологу та добрива.

Також частіше реагують на подразники люди з чутливою шкірою, алергією або хронічними шкірними захворюваннями — наприклад, екземою.

Наскільки поширене захворювання

Контактний дерматит — дуже поширене явище. Практично кожна людина хоча б раз у житті стикалась з подразненням шкіри після контакту з чимось новим. Це може бути новий пральний порошок, прикраса або навіть крем для обличчя.

Хоча у багатьох реакція буває слабкою і швидко минає, дехто змушений боротися з симптомами постійно — особливо якщо не вдається уникнути причини або контакт відбувається регулярно. За статистикою, подразнювальний тип дерматиту виникає в кілька разів частіше, ніж алергічний.

Люди з чутливою шкірою або схильністю до алергій (наприклад, у кого вже є екзема чи астма) ризикують частіше. У таких випадках навіть мінімальний дотик до алергену може викликати сильну реакцію.

У сучасному світі ми щодня стикаємося з десятками нових речовин — у косметиці, побутовій хімії, на роботі. І не завжди організм приймає ці речовини добре. Тому контактний дерматит можна вважати «хворобою цивілізації» — реакцією шкіри на навколишній світ.

Симптоми та вигляд висипу

Контактний дерматит зазвичай починається з того, що шкіра стає червоною і починає свербіти. Але це лише перші сигнали. Далі можуть з’явитися висип, пухирці, тріщини або навіть мокнучі ділянки. Все залежить від того, як довго тривав контакт і наскільки сильна була реакція.

Найчастіші ознаки [джерело]:

• Почервоніння: ділянка шкіри виглядає роздратованою, колір — від рожевого до яскраво-червоного або навіть фіолетового, залежно від тону шкіри.
• Свербіж: постійне бажання почухати місце, яке дратує ще більше.
• Пухирці або висип: дрібні бульбашки або горбики, що можуть лопатися або зливатися в одну пляму.
• Мокнуття або виділення: якщо висип розчухати, може з’явитися рідина, а згодом — кірочки.
• Печіння або біль: іноді шкіра піче або коле, ніби після опіку.
• Лущення або сухість: після загоєння шкіра може лущитися, тріскатися або виглядати як після сонячного опіку.

Чим сильніше людина розчісує місце подразнення, тим вищий ризик ускладнень. Через тріщини або ранки може потрапити інфекція, що зробить ситуацію ще гіршою — тоді шкіра червоніє ще більше, набрякає, з’являється гній або підвищується температура в місці ураження.

Де з’являються симптоми

Контактний дерматит виникає саме там, де шкіра торкнулася подразника або алергену. Якщо, наприклад, ви нанесли крем на руки — висип з’явиться на руках. Якщо алерген був на одязі — реакція може виникнути під ним. Місце дуже чітко вказує на причину.

Найчастіші ділянки, де проявляється контактний дерматит:

• Обличчя: особливо повіки, щоки, губи. Тут шкіра дуже чутлива, тому швидко реагує на косметику, парфуми чи креми.
• Руки та пальці: частіше за все страждають у тих, хто працює з водою, миючими засобами або хімією.
• Шия та зона декольте: може бути реакція на прикраси, парфуми або тканини одягу.
• Ноги та стопи: через взуття, шкарпетки або креми для догляду.
• Пахви та генітальна зона: тут висип часто виникає через гігієнічні засоби, дезодоранти або порошок для прання білизни.

У разі алергічного дерматиту симптоми іноді можуть поширюватися за межі зони первинного контакту. Наприклад, ви доторкнулися до алергену рукою, а потім потерли обличчя — і висип з’явиться в обох місцях.

Причини виникнення

Контактний дерматит виникає тоді, коли шкіра вступає в контакт із чимось, що їй не підходить. Це може бути або алергія, або фізичне подразнення. У першому випадку імунна система "б'є на сполох", а в другому — шкіра просто не витримує контакту з агресивною речовиною.

Алергени

Алергічний дерматит з’являється тоді, коли організм розпізнає звичну речовину як «ворога» і починає на неї надмірно реагувати. Часто алергія проявляється після багаторазового контакту — спочатку все добре, але з часом починається реакція.

Найпоширеніші алергени:

• Нікель та інші метали: у прикрасах, кнопках джинсів, ременях.
• Латекс: у медичних рукавичках, кухонних і господарських рукавицях, презервативах, повітряних кульках, еластичних бинтах та інших гумових виробах.
• Косметика: креми, тональні основи, тіні з ароматизаторами чи консервантами.
• Парфуми: як у парфумованій воді, так і в засобах для прання.
• Рослини: наприклад, отруйний плющ чи цитрусові.
• Медикаменти: зокрема місцеві антибіотики або мазі з анальгетиками.

Подразники

Подразнювальний дерматит виникає не через алергію, а через фізичний вплив речовини, яка пошкоджує шкіру. І чим частіше цей контакт — тим сильніша реакція.

Найпоширеніші подразники:

• Миючі засоби та чистячі порошки: особливо з хлором або кислотами.
• Мило та шампуні: особливо ті, що сильно піняться або сушать шкіру.
• Розчинники та ацетон: наприклад, у рідині для зняття лаку чи фарбі.
• Будівельні матеріали: цемент, клей, епоксидні смоли.
• Рослинні соки: наприклад, з перцю або деяких декоративних рослин.
• Біологічні рідини: слина, піт, сеча — можуть бути подразниками при постійному контакті.

Іноді навіть звичайна вода може спричинити подразнення, якщо шкіра дуже суха або пошкоджена. Усе залежить від індивідуальних особливостей організму.

Діагностика контактного дерматиту

Щоб зрозуміти, чи це справді контактний дерматит, лікар спочатку поговорить з вами. Він запитає, коли з’явився висип, що ви використовували останнім часом, чи були контакти з новими речовинами, косметикою, побутовою хімією або рослинами. Часто саме ці деталі допомагають знайти причину.

Інколи цього вже достатньо для діагнозу. Якщо ж ситуація складніша, можуть призначити патч-тест (його ще називають аплікаційною пробою). Це проста процедура: на спину клеять кілька маленьких пластирів, кожен з краплею певного алергену. Через 2–3 дні лікар оцінює реакцію шкіри — якщо є почервоніння або висип саме під якоюсь з речовин, значить, алергія підтверджена.

Патч-тест допомагає виявити алергени, які викликають реакцію — наприклад, нікель, ароматизатори, консерванти. Але він не допомагає при подразнювальному дерматиті, бо той не пов'язаний з алергією.

У рідкісних випадках, якщо висип виглядає незвично або є підозра на іншу хворобу, лікар може взяти біопсію — маленький зразок шкіри для аналізу під мікроскопом. Або зробити бакпосів, якщо є ознаки інфекції (наприклад, гній або сильне почервоніння).

Але найчастіше достатньо уважної розмови з лікарем і огляду шкіри — бо саме історія контакту з подразником чи алергеном є ключем до розв'язання проблеми.

Методи лікування

Контактний дерматит у більшості випадків можна вилікувати без складних процедур. Головне — з’ясувати, що саме викликало реакцію, і не допускати повторного контакту. Далі — допомогти шкірі заспокоїтися та загоїтись.

Усунення причин

Це перший і найважливіший крок. Якщо відомо, що викликало дерматит — потрібно уникати цієї речовини. Наприклад, перестати носити прикраси з нікелем або змінити миючий засіб. Часто тільки цього вже достатньо, щоб симптоми почали зникати самостійно.

Якщо причина не очевидна, варто тимчасово припинити використання всіх нових засобів догляду, прального порошку, кремів або контактів із хімією. Потім, поступово повертаючи їх у використання, можна буде зрозуміти, на що шкіра реагує.

Медикаментозна терапія

Щоб полегшити свербіж і запалення, лікар може порадити:

• Креми з кортикостероїдами: наприклад, гідрокортизон — зменшують запалення, почервоніння і свербіж.
• Антигістамінні засоби: у формі таблеток або мазей, допомагають при алергічному типі реакції (наприклад, цетиризин, лоратадин).
• Зволожуючі креми: прості, без ароматизаторів, допомагають відновити захисний бар’єр шкіри.
• У важких випадках: можуть призначити короткий курс стероїдів у таблетках або імуномодулюючі засоби — але це рідко і лише під наглядом лікаря.

Дуже важливо не чухати шкіру, навіть якщо сильно свербить. Розчісування лише погіршує стан і може призвести до інфекції. Якщо є ранки або підозра на зараження — потрібне додаткове лікування, наприклад, антибіотик у формі мазі.

Багатьом також допомагає прохолодний компрес — просто чиста серветка, змочена водою. Це тимчасово зменшує свербіж і заспокоює шкіру.

Можливі ускладнення

У більшості випадків контактний дерматит проходить без серйозних наслідків. Але якщо не лікувати або постійно контактувати з речовиною, яка викликає реакцію, можливі ускладнення.

Найпоширеніше — інфікування шкіри. Якщо постійно чухати висип або на шкірі з’являються тріщини, через них можуть потрапити бактерії. В такому разі шкіра починає сильно червоніти, набрякати, з’являється гній, а іноді й підвищується температура в місці висипу.

Інше можливе ускладнення — перехід у хронічну форму. Якщо подразнення постійне, шкіра стає грубішою, тріскається, свербить безперервно. Це особливо часто трапляється на руках — у тих, хто постійно миє руки або працює з водою та миючими засобами.

У рідкісних випадках при сильній алергії можливі більш серйозні реакції:

• Кропив’янка: сверблячі червоні пухирі на шкірі, схожі на опіки кропивою.
• Набряк Квінке: раптове набрякання губ, повік або горла, що може порушити дихання.

Профілактика

Найкращий спосіб уникнути контактного дерматиту — не допускати контакту з тим, що викликає реакцію. Якщо ви вже знаєте, на що саме ваша шкіра реагує — це величезний плюс. Але навіть якщо причина поки неясна, є прості речі, які допоможуть знизити ризик.

Що можна зробити:

• Уникати відомих алергенів: якщо ви знаєте, що не переносите нікель або певну косметику — обирайте безпечні альтернативи.
• Користуватися засобами без ароматів: обирайте креми, мило, шампуні з позначкою «без запаху» або «для чутливої шкіри».
• Носити рукавички: під час прибирання, миття посуду чи роботи з хімією — краще одягати захист для рук.
• Зволожувати шкіру: особливо після миття. Суха шкіра більш вразлива до подразників.
• Одразу мити шкіру після контакту: якщо ви підозрюєте, що торкнулися чогось підозрілого — краще змити це водою з м’яким милом.
• Обирати одяг з натуральних тканин: синтетика іноді викликає подразнення, особливо у спекотну погоду.

Якщо у вас вже була сильна реакція, доцільно вести невеликий щоденник і записувати, що використовували того дня. Це допоможе швидше виявити "винуватця" у майбутньому.

Життя з контактним дерматитом

Контактний дерматит — не вирок. З ним можна жити абсолютно нормально, якщо знати, що його викликає, і навчитися це контролювати. Багато людей стикаються з ним регулярно, але завдяки простим змінам у повсякденному житті тримають шкіру в порядку.

Найголовніше — розуміти свою шкіру і не ігнорувати сигнали. Якщо щось викликає подразнення — це не примха, а реакція організму, яку варто враховувати. Іноді достатньо змінити пральний порошок або перестати носити певні прикраси, щоб забути про проблему надовго.

Якщо ж контакт із подразником неможливо повністю уникнути — наприклад, через роботу — варто подумати про захист: рукавички, спеціальні креми-барьєри, зміна умов праці. У деяких випадках можна домовитися з роботодавцем про альтернативні варіанти безпечного виконання обов’язків.

І, звісно, краще не займатися самолікуванням, якщо ситуація виходить з-під контролю. Якщо висип повертається знову і знову або стає сильнішим — варто звернутися до лікаря. Він допоможе визначити точну причину та підібрати оптимальне лікування.

Поширені запитання

Чим контактний дерматит відрізняється від герпесу?

І контактний дерматит, і герпес можуть проявлятись на схожих ділянках тіла — наприклад, на обличчі або в зоні рота. Але це зовсім різні речі. Герпес — це вірусна інфекція, яка передається при контакті з іншою людиною, зазвичай під час поцілунків або статевого контакту. А контактний дерматит — це запалення шкіри внаслідок дотику до подразника або алергену. Він не є інфекційним і не передається.

Чим відрізняється контактний дерматит від атопічного дерматиту або екземи?

І контактний, і атопічний дерматити — це форми екземи, тобто хронічного або гострого запалення шкіри, яке супроводжується свербежем, почервонінням, сухістю чи висипом. Але вони мають різні причини й механізми виникнення.

Контактний дерматит виникає через прямий вплив зовнішнього чинника — подразника або алергену. Наприклад, це може бути косметика, миючий засіб, латекс або рослина. Реакція з’являється саме в місці контакту зі шкірою. 

Атопічний дерматит — це хронічна, спадкова форма екземи, яка частіше з’являється у дитинстві та пов’язана із загальною схильністю до алергічних реакцій. Загострення можуть викликати сухе повітря, стрес, піт, інфекції або навіть зміна температури.

Тобто головна різниця в тому, що контактний дерматит має чітко визначену зовнішню причину, а атопічний — виникає через внутрішню схильність шкіри до запалення й часто не має однозначного тригера.

Чи може дерматит передаватися чи поширюватися?

Контактний дерматит не є інфекційним і не передається від людини до людини. Це індивідуальна реакція шкіри на зовнішній подразник чи алерген.

Втім, ви можете випадково перенести алерген руками — наприклад, з руки на обличчя або на іншу людину, якщо не помили шкіру. У такому разі реакція виникне лише у тих, хто чутливий до цієї речовини.

Поширення висипу найчастіше буває при алергічному дерматиті, коли кілька ділянок шкіри контактують з алергеном або він переноситься дотиком.

Свербіж у грудях: що це означає та як із цим боротися

Алергія на тварин: все, що потрібно знати

Екзема: все, що потрібно знати