Грибок нігтів на ногах

Грибок нігтів на ногах — поширена й підступна проблема, яка доволі легко поширюється і може серйозно впливати на здоров’я нігтів. 

Грибкові захворювання нігтів на ногах вважаються одними з найпоширеніших у світовій практиці, і їх частота зростає з віком. Хоча патологія може здатися суто косметичною, насправді вона впливає на якість життя, змінюючи структуру, колір і форму нігтів. Багато людей ігнорують перші ознаки ураження, доки ситуація не стає помітно дискомфортною. 

Що таке грибок нігтів на ногах?

Грибок нігтів на руках (оніхомікоз) — це поширена інфекція, яка вражає нігтьову пластину, змінюючи її колір, форму та структуру. Це відбувається, коли мікроскопічні гриби (дерматофіти, дріжджові або плісняві гриби) проникають у ніготь через мікротріщини або пошкоджену кутикулу.

На початкових стадіях ніготь може трохи змінити колір, стати тьмяним або ламким. Згодом інфекція поширюється, роблячи нігті товстішими, крихкими, жовтуватими або коричневими. У важких випадках нігтьова пластина може почати розшаровуватися або навіть відділятися від шкіри.

Грибок найчастіше з’являється у людей, чиї руки постійно контактують із водою, мийними засобами або забрудненими поверхнями. Також ризик підвищується через зниження імунітету, діабет або використання нестерильних манікюрних інструментів.

Щоб знизити ймовірність зараження, важливо підтримувати гігієну рук, користуватися лише власними манікюрними приладами та уникати тривалого контакту з вологою. Якщо з’явилися ознаки грибка, варто звернутися до спеціаліста, адже лікування на ранніх етапах проходить швидше й ефективніше.

Tinea unguium та дерматофіти

Грибкове ураження нігтів, спричинене дерматофітами, у медичній практиці називається tinea unguium. Дерматофіти — це мікроскопічні гриби, які живляться кератином, основним білком, що надає нігтям міцність. Саме вони є причиною близько 90% усіх випадків грибкових інфекцій нігтів.

Однією з основних особливостей дерматофітів є їх висока заразність. Вони легко передаються від людини до людини, а також через предмети чи поверхні, на яких залишаються грибкові спори. Найбільший ризик зараження існує у місцях з високою вологістю та теплою температурою — громадських басейнах, роздягальнях, душових та саунах. В умовах підвищеної вологості грибок швидко розмножується і легко потрапляє на шкіру або під нігті.

Інша назва tinea unguium — оніхомікоз. Проте цей термін використовується для позначення всіх грибкових інфекцій нігтів, незалежно від того, який саме вид грибів став збудником. Якщо причиною є не дерматофіти, а інші види грибків, наприклад дріжджові або плісняві гриби, перебіг захворювання може бути подібним, але методи лікування можуть відрізнятися.

Щоб зменшити ризик повторного зараження після лікування, важливо звернути увагу на способи профілактики. Грибок повертається досить часто, особливо якщо не усунуто фактори, що сприяли його появі. Тому варто ретельно доглядати за нігтями, підтримувати сухість стоп, використовувати антисептичні засоби та уникати ходіння босоніж у місцях із високим ризиком зараження.

Групи ризику

Грибкове ураження нігтів на ногах може виникнути у будь-кого, але деякі категорії людей мають значно вищий ризик розвитку інфекції. Це пов’язано з фізіологічними змінами, станом імунітету або зовнішніми факторами, що сприяють розмноженню грибків.

Хто найбільше схильний до грибка нігтів?

• Люди похилого віку. З віком зменшується швидкість росту нігтів і погіршується кровопостачання стоп, що створює сприятливі умови для інфекції. Також імунна система слабшає, що ускладнює боротьбу з грибковими збудниками.
• Пацієнти з діабетом. У людей із діабетом порушується мікроциркуляція та змінюється структура шкіри, що робить їх більш вразливими до грибкових уражень. Будь-яке пошкодження нігтя може стати «вхідними воротами» для інфекції.
• Особи з надмірним потовиділенням (гіпергідрозом). Підвищена вологість створює ідеальні умови для розвитку грибків, особливо у закритому взутті.
• Люди з порушенням периферичного кровообігу. Захворювання судин, які ускладнюють постачання кисню та поживних речовин до нігтьової пластини, роблять нігті більш вразливими до інфекцій.
• Особи з травмами нігтів або деформаціями стопи. Будь-які механічні пошкодження нігтьової пластини, тріщини або потертості полегшують проникнення грибків.
• Люди з псоріазом. Уражені псоріазом нігті мають ослаблений бар’єрний захист, що сприяє проникненню грибкової інфекції.
• Особи з ослабленим імунітетом. Люди з ВІЛ, аутоімунними захворюваннями або ті, хто приймає імуносупресивні препарати, мають знижену здатність організму боротися з грибками.

Регулярний догляд за нігтями, дотримання гігієни стоп і своєчасне лікування будь-яких пошкоджень допоможуть знизити ризик розвитку грибкової інфекції. Для людей із групи ризику особливо важливо швидко реагувати на будь-які зміни в стані нігтів і звертатися до спеціаліста при перших ознаках захворювання.

Симптоми та перебіг

Перші прояви грибка нігтів на ногах можуть здатися малопомітними. Людина іноді бачить ледь помітну зміну забарвлення нігтя, невелику мутність або появу білих чи жовтуватих плям. Проте поступово симптоматика наростає:

• колір нігтя може змінюватися з білого на жовтий, коричневий або навіть із зеленуватим відтінком;
• структуру нігтя охоплює крихкість, з’являються тріщини та розшарування;
• нігтьова пластина нерідко потовщується, що робить ніготь громіздким та деформованим;
• можливе поступове відшарування нігтя від нігтьового ложа, через що під нігтем накопичується порожнина;
• інколи виникає незначний свербіж чи подразнення шкіри довкола нігтя, особливо якщо інфекція поширюється і на шкіру стопи.

Біль зазвичай не є характерним симптомом, особливо на початкових стадіях. Проте якщо інфекція розвинеться значно, ніготь може тиснути на навколишні тканини, спричиняючи дискомфорт, а в окремих випадках — навіть запалення.

У клінічному плані грибок нігтів на ногах часто супроводжується грибковим ураженням шкіри стоп (мікозом стоп або «стопою атлета»). Ці дві патології можуть паралельно існувати і взаємопідсилювати одна одну, оскільки грибок з нігтів може потрапляти на шкіру між пальцями, а звідти — знову на ніготь. Саме тому лікарі наголошують на комплексному підході до лікування, коли одночасно обробляють і нігті, і шкіру стоп.

Діагностика

Попередній діагноз часто встановлюють на основі зовнішнього огляду нігтів. Лікар (дерматолог або подіатр) оцінює характерні зміни: колір, потовщення, ламкість, відшарування. Втім, для повноцінного підтвердження діагнозу звичайного візуального огляду недостатньо.

Зазвичай спеціаліст бере зразок матеріалу — зішкріб із піднігтьового простору або фрагмент нігтя, який виглядає найбільш ураженим. Цей зразок досліджують під мікроскопом, щоб визначити наявність грибкових елементів (гіфів). Якщо результат тесту негативний чи сумнівний, лікар може відправити зразок на культуральний посів, де його вирощують у спеціальних середовищах. Такий метод допомагає уточнити тип гриба (дерматофіт, дріжджовий чи пліснявий), що визначає подальшу тактику лікування.

В окремих випадках, коли з’являються підозри на інші ураження нігтів (наприклад, псоріатичні зміни), лікарі можуть призначити додаткові аналізи, зокрема біопсію тканин. Це буває важливо для диференціації грибка від неінфекційних захворювань або навіть від злоякісних патологій.

Якісна діагностика необхідна ще й тому, що різні види грибів можуть по-різному реагувати на конкретні протигрибкові препарати. У деяких випадках потрібне комбіноване лікування чи більш агресивна терапія, якщо інфекцію спричинив не той вид грибка, що «звично» вражає ніготь.

Методи лікування

Лікувати грибок нігтів на ногах непросто, адже інфекція глибоко вкорінюється у тканині нігтя. Процес лікування може тривати кілька місяців, оскільки треба дочекатися, поки відросте здоровий ніготь. Крім того, навіть після курсу препаратів інфекція іноді повертається, якщо профілактичні заходи не були дотримані або лікування припинилося надто рано.

Пероральні препарати

Це один із найбільш результативних способів боротьби з грибком. Найчастіше призначають тербінафін (відомий під торговою назвою Ламізил), ітраконазол (Споранокс) чи флуконазол (Дифлюкан). Ці препарати накопичуються в нігтьовій пластині й перешкоджають росту грибків. Проте вони мають низку можливих побічних ефектів, насамперед на печінку, тому лікарі регулярно перевіряють функції печінки за допомогою аналізів крові, особливо якщо лікування довготривале.

Перевага пероральної терапії полягає у системній дії: препарат проникає в усі ділянки нігтя й допомагає знищувати грибок у місцях, куди складно дістатися місцевим засобам. Однак курс може тривати від кількох місяців до пів року чи навіть довше, залежно від темпу росту нігтів та тяжкості ураження.

Місцеві засоби

До місцевих засобів належать лікувальні лаки, креми, мазі або розчини, які наносяться прямо на уражену ділянку нігтя. Такі препарати можуть бути ефективними на ранніх стадіях захворювання або як підтримувальна терапія в комбінації з пероральними ліками. Головний недолік місцевих засобів у тому, що вони проникають у ніготь не так глибоко, як системні препарати, тож у складніших випадках їх дії може бути недостатньо.

Найвідомішими з місцевих засобів є аморолфін у формі лаку та циклопірокс, що теж часто випускається у формі лаку чи розчину. При регулярному використанні вони поступово пригнічують розвиток грибка в нігтьовій пластині. Але лікування має бути тривалим, а пацієнт — наполегливим і дисциплінованим у нанесенні засобу відповідно до інструкцій.

Лазерне лікування

Лазерна терапія передбачає застосування сфокусованого випромінювання, яке нагріває та руйнує клітини грибка в нігтьовій пластині. Ця технологія може бути корисною для «тимчасового покращення вигляду нігтя», проте її не вважають стовідсотковою гарантією позбавлення від інфекції.

Лазерні процедури можуть бути корисними як доповнення до основного лікування, але їх ефективність зазвичай нижча, ніж у пероральних препаратів. Та й вартість таких процедур часто висока. Зазвичай лазер розглядається як другорядний метод або альтернатива для пацієнтів, яким протипоказані пероральні ліки.

Профілактика

Повністю гарантувати, що ви не підхопите грибок нігтів, неможливо, та існує чимало профілактичних заходів, які суттєво знижують ризики:

• Не ходіть босоніж у громадських місцях. Басейни, душові в спортзалах, сауни та лазні — головні осередки, де грибки легко переходять від одного відвідувача до іншого.
• Якщо хтось із членів родини має грибок стопи чи нігтів, намагайтеся користуватися окремою душовою чи носіть гумові капці під час купання, аби уникнути прямого контакту зі спорами грибка.
• Регулярно дезінфікуйте та промивайте манікюрні інструменти, особливо якщо ви робите педикюр удома.
• Уникайте травмування нігтів або занадто грубого підрізання. Гострі кути, зірвані чи надірвані нігті створюють «вхідні ворота» для інфекції.
• Людям із діабетом вкрай важливо дотримуватися всіх рекомендацій щодо догляду за стопами, тому що найменше пошкодження може стати причиною серйозної інфекції.
• Завжди добре висушуйте ноги після душу чи купання, звертаючи особливу увагу на простір між пальцями.
• Носіть шкарпетки з дихаючих матеріалів і змінюйте їх щодня (або й частіше, якщо сильно пітнієте).
• Обирайте взуття, що не здавлює пальці і забезпечує вентиляцію стопи.

Регулярне дотримання таких правил значно знижує ймовірність потрапляння грибка у нігті. Профілактика також включає контроль стану здоров’я: за необхідності перевірку рівня цукру в крові, підтримання нормального імунітету та вчасне лікування супутніх хвороб.

Можливі ускладнення та перспективи

Хоча грибок нігтів найчастіше розглядають як косметичну проблему, у деяких випадках він може викликати ускладнення. Якщо інфекцію ігнорувати або лікувати неправильно, вона здатна поширюватися на шкіру стопи, в міжпальцеві проміжки або навіть в інші ділянки тіла — наприклад, у пахову зону чи на шкіру голови, де теж є кератин.

У рідкісних випадках грибок може провокувати розвиток бактеріальної інфекції, наприклад, целюліту. Особливо це стосується людей із порушеним кровообігом або ослабленим імунітетом. Для них будь-яка рана чи тріщина на шкірі може стати «воротами» для бактерій, а наявний грибок лише підвищує ризик.

Перспективи лікування різняться залежно від того, наскільки рано діагностовано інфекцію та як правильно підібрано терапію. Найуспішніше грибок лікується в початковій стадії, коли ураження нігтя ще незначне. Якщо ж ніготь сильно потовщений або майже повністю змінений, повернути його до здорового стану буде складніше. Та навіть у таких ситуаціях правильний і системний підхід дає шанс на повне відновлення.

Питання щодо лаку для нігтів та інші поради

Одне з частих запитань — чи можна використовувати звичайні декоративні лаки, аби замаскувати жовтуватий чи крихкий ніготь. На перший погляд, це здається привабливим рішенням, бо дозволяє приховати недоліки. Проте більшість спеціалістів радять відмовитися від такого підходу під час лікування:

• Лак утримує вологу між нігтем та його поверхнею, створюючи сприятливе середовище для розвитку грибка.
• При застосуванні місцевих протигрибкових засобів (наприклад, лікувальних лаків) декоративне покриття стає бар’єром і знижує ефективність лікувальної субстанції.

Якщо ж нігтьова інфекція перебуває у занедбаному стані, краще сфокусуватися на лікуванні, а не на маскуванні. Для підтримання догляду за нігтями варто регулярно робити теплі ванночки для стоп перед підрізанням нігтів. Це пом’якшує ніготь і полегшує обробку. Під час стрижки нігтів необхідно дотримуватися прямої лінії зрізу, не заокруглюючи кути надто сильно, аби знизити ризик вростання.

Додатково корисно звернути увагу на якість та формат взуття. Надто тісне взуття або таке, що не дає пальцям достатньо простору, провокує надмірне потовиділення та тертя, збільшуючи ймовірність подразнення і пошкодження нігтів.

Коли варто звернутися до лікаря?

Попри те, що грибок нігтів іноді здається проблемою лише косметичною, існують ситуації, коли медична консультація є обов’язковою. Якщо ви помітили сильне почервоніння, набряк, гній або виникнення болю в ураженій ділянці, не варто зволікати. Також особлива обережність потрібна людям із діабетом, порушеннями периферичного кровообігу чи ослабленим імунітетом: навіть незначне грибкове ураження може бути загрозливим, якщо дати йому час для розвитку.

У деяких випадках хронічний грибок нігтів стає джерелом постійного дискомфорту. Такі пацієнти можуть скаржитися на складнощі під час ходіння, проблеми з підбором взуття, неприємні відчуття навіть у стані спокою. Тривала відсутність лікування здатна призвести до ураження кількох нігтів одразу та поширення гриба на шкіру. Тому якщо протягом кількох тижнів чи місяців ви спостерігаєте прогресуюче погіршення стану нігтів, а профілактичні заходи не дають результату, час звернутися до лікаря.

Причини виникнення лупи: детальний розбір

7 ознак дефіциту заліза в організмі

Залізо