Корінь солодки здавна відомий у народній медицині завдяки своїм протизапальним, заспокійливим та противірусним властивостям. Незважаючи на довгу історію застосування, наукових підтверджень багатьом його ефектам усе ще бракує.
Корінь солодки, більш відомий як лакриця, з’явився в переліку лікувальних засобів ще тисячі років тому. Його використовували в традиційній китайській та індійській медицині для пом’якшення кашлю, підтримки роботи печінки й усунення запальних процесів. Згодом солодка набула популярності в кухнях Європи та Середнього Сходу, зокрема як смакоароматична добавка до солодощів, напоїв і навіть тютюнових виробів. Сьогодні корінь солодки можна знайти у формі настоїв, екстрактів, капсул і мазей, а також у складі трав’яних зборів та косметичних засобів.
Тим часом чимало досліджень свідчать: надмірне й неправильне застосування солодки може спричиняти підвищення артеріального тиску, затримку рідини в організмі й навіть негативно впливати на серцевий ритм. Мета цієї статті – розглянути склад кореня солодки, проаналізувати потенційну користь для здоров’я, звернути увагу на важливі аспекти безпеки й ризиків, а також описати базові рекомендації щодо вживання. Знання про плюси й мінуси допоможуть приймати виважені рішення стосовно додавання цього продукту до свого щоденного раціону чи використання його як допоміжного засобу в лікуванні.
Що таке корінь солодки
Корінь солодки (лат. Glycyrrhiza glabra, Glycyrrhiza uralensis та інші види) є багаторічною рослиною, яка походить переважно з регіонів Європи та Азії. Він має солодкуватий смак завдяки сполуці гліциризин, що може бути в кілька десятків разів солодшою за звичайний цукор. Солодка росте на полях, має розгалужену кореневу систему й упродовж століть була одним із найпопулярніших фітозасобів у різних культурах.
Корінь солодки є основною частиною цієї багаторічної рослини, яка використовується у лікарських і харчових цілях. На відміну від листя та квітів, що не мають значного лікувального потенціалу, саме корінь містить унікальні активні сполуки, які забезпечують його терапевтичні властивості.
Основною активною речовиною кореня солодки є гліциризин – глікозид, який відповідає за специфічний смак і має низку біологічних властивостей. Крім гліциризину, в солодці містяться флавоноїди, тритерпенові сапоніни, кумарини та інші біологічно активні сполуки. Саме завдяки такому комплексу рослина може впливати на різні органи й системи людського організму.
Корінь солодки містить сліди важливих мікроелементів. Калій сприяє підтримці електролітного балансу організму, Кальцій необхідний для міцності кісток і нормального функціонування нервової системи, фосфор бере участь у процесах енергетичного обміну, а магній забезпечує регуляцію нервової та м’язової діяльності.
Також іноді повідомляють про певний вміст заліза, цинку та інших мікроелементів, хоча їх кількість зазвичай невелика. Щодо вітамінів, у корені солодки можуть бути присутніми вітаміни групи B, невеликі дози вітаміну E й аскорбінової кислоти (вітамін C). Проте ці концентрації не настільки високі, щоб розглядати солодку як істотне джерело вітамінів. Головне значення має саме гліциризин і флавоноїдні сполуки, завдяки яким солодка отримала свою популярність в народній і традиційній медицині.
Потенційна користь для здоров’я
Корінь солодки часто асоціюють із заспокійливим впливом на кашель, протизапальним ефектом для слизових оболонок і здатністю полегшувати стан шлунково-кишкового тракту. Хоча не всі заявлені переваги офіційно підтверджені великомасштабними клінічними випробуваннями, існують дослідження, що натякають на позитивний вплив цієї рослини.
Поліпшення стану шлунково-кишкового тракту
Корінь солодки багато хто застосовує для полегшення симптомів печії, гастриту та виразки шлунка. Це пояснюють можливим пригніченням росту бактерії Helicobacter pylori та потенційним загоювальним ефектом на слизову оболонку.
У клінічному дослідженні за участю 120 осіб було встановлено, що додавання екстракту кореня солодки до стандартного лікування значно підвищило ефективність ерадикації H. pylori. Це свідчить про потенційний внесок солодки у боротьбу з цією інфекцією. [дослідження]
Наукові огляди також підтверджують зв’язок між формами екстракту солодки та їхньою противиразковою активністю. [огляд]
Деякі дослідження свідчать, що безгліциризинова форма кореня (DGL) може полегшувати дискомфорт і пришвидшувати процес відновлення шлунка та стравоходу. [дослідження]
Протизапальні властивості
Завдяки флавоноїдам і іншим активним компонентам солодка може діяти як протизапальний засіб, зменшуючи набряклість і подразнення. Це робить її потенційно корисною для людей, які мають хронічні запальні захворювання або страждають від подразнень шкіри, таких як екзема або дерматити. Іноді витяжки кореня солодки додають у мазі, креми чи гелі для зменшення свербежу та почервоніння.
Підтримка дихальної системи
У народній медицині солодку активно застосовують для лікування кашлю та подразнення дихальних шляхів. Екстракти й чаї з кореня цієї рослини можуть працювати як пом’якшувальний засіб, що полегшує відходження мокротиння, зменшує першіння в горлі та полегшує загальний стан при застудних захворюваннях.
Корінь солодки може підтримувати та захищати дихальну систему завдяки своїм активним компонентам, які демонструють антиоксидантну та протизапальну дію.
У лабораторному дослідженні 2011 року основний активний компонент кореня солодки, гліциризин, показав потенціал для покращення ефективності бронходилататорів у лікуванні астми та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Інше дослідження виявило, що гліциризинова кислота, азіатикова кислота та олеанолова кислота, які містяться в корені солодки, мають антиоксидантну дію. Ці сполуки можуть захищати клітини бронхів – проходів, які ведуть до легень. [дослідження]
Отримані результати свідчать, що солодка може сповільнювати прогресування деяких респіраторних захворювань при використанні разом зі стандартними методами лікування.
Однак, незважаючи на багатообіцяючі висновки, ці результати наразі підтверджені лише лабораторними дослідженнями. Для остаточних висновків потрібні подальші клінічні випробування за участю людей.
Можливий противірусний ефект
Лабораторні експерименти демонстрували, що гліциризин здатний пригнічувати активність деяких вірусів. Тому є припущення, що корінь солодки може стати допоміжним засобом при певних вірусних інфекціях.
Утім, досі бракує великих клінічних досліджень, які б підтвердили антивірусну дію в реальних умовах лікування.
Симптоми менопаузи та менструації
Корінь солодки може полегшувати симптоми, пов’язані як із менструацією, так і з менопаузою, завдяки своїм протизапальним властивостям.
У невеликому дослідженні екстракт кореня солодки порівнювали з ібупрофеном для полегшення болю у людей із дисменореєю (менструальними спазмами). Результати показали, що солодка може ефективно зменшувати біль, що пояснюється її протизапальними властивостями. [дослідження]
Дослідження 2012 року за участю 90 осіб, які мали припливи під час менопаузи, показало, що прийом 330 міліграмів кореня солодки на день зменшував частоту та інтенсивність припливів. Однак після припинення лікування симптоми повернулися, що свідчить про необхідність постійного застосування для підтримання ефекту. [дослідження]
Попри позитивні результати, вплив кореня солодки на симптоми менопаузи потребує подальших досліджень, щоб краще зрозуміти ефективність і безпечність тривалого використання.
Безпека і фактори ризику
Незважаючи на можливу користь, корінь солодки потрібно вживати з обережністю. Основною проблемою є гліциризин, який впливає на обмін кортизолу та може призвести до розвитку гіпертонії, набряків і навіть серцевих аритмій за умови надмірного або тривалого вживання.
Підвищення кров’яного тиску
Одним із найпоширеніших ризиків є гіпертонія. У людей, які мають схильність до високого тиску або вже приймають препарати від гіпертонії, надлишок солодки може погіршити перебіг захворювання. [джерело]
Зниження рівня калію
Високі дози гліциризину знижують концентрацію калію в крові. [джерело]
Це може призвести до м’язової слабкості, аритмій та інших порушень, пов’язаних із серцево-судинною системою. Людям зі схильністю до гіпокаліємії рекомендують уникати великої кількості кореня солодки.
Взаємодія з ліками
У деяких випадках корінь солодки може знижувати чи підвищувати ефективність певних препаратів, зокрема тих, що регулюють тиск, а також діуретиків (сечогінних засобів), серцевих препаратів, гормональних контрацептивів і медикаментів від запальних процесів. Перед початком регулярного вживання солодки тим, хто приймає рецептурні ліки, варто проконсультуватися з лікарем.
Протипоказання та застереження
- Вагітність. Існують дані, що великі кількості кореня солодки можуть спровокувати передчасні пологи й негативно вплинути на розвиток плода.
- Період лактації. Вплив солодки на немовлят не досліджений повною мірою, тому безпечність застосування під час годування грудьми не доведена.
- Серцеві захворювання. Завдяки впливу на електролітний баланс та можливі набряки солодка може погіршити стан у людей із серцевою недостатністю або схильністю до аритмій.
- Захворювання нирок. Через затримку рідини й вплив на тиск надмірне вживання солодки становить додаткове навантаження на нирки.
Як вживати корінь солодки
Існує кілька способів вживання кореня солодки залежно від конкретних потреб і стану здоров’я.
Чай і настої
Найпоширеніший спосіб – приготувати гарячий настій. Подрібнений корінь солодки додають у киплячу воду й витримують кілька хвилин, щоб екстрагувати корисні речовини. Такий напій нерідко вживають під час застуд, аби пом’якшити кашель і покращити відходження мокротиння. Однак слід пам’ятати, що вживання значних обсягів чаю з солодки щодня протягом тривалого часу може сприяти накопиченню гліциризину й викликати побічні ефекти.
DGL (Deglycyrrhizinated Licorice)
Це спеціальна форма солодки, з якої видалили більшу частину гліциризину. DGL зазвичай застосовують для підтримки здоров’я шлунка, лікування виразки й рефлюксу. Зниження вмісту гліциризину допомагає мінімізувати проблеми з тиском і електролітним дисбалансом. DGL доступна у формі жувальних таблеток або порошків і вважається більш безпечною, особливо для людей із підвищеним ризиком серцево-судинних недуг.
Настоянки та екстракти
Концентрований екстракт солодки часто використовують як добавку до різних трав’яних зборів або для приготування лікувальних сумішей. Застосування настоянок дає змогу точно дозувати препарат, але рекомендується узгодити дозу з фахівцем, особливо якщо є супутні захворювання.
Зовнішнє застосування
Корінь солодки входить до складу кремів і мазей, що допомагають пом’якшувати шкіру, зменшувати свербіж і запалення. Іноді його застосовують для боротьби з екземою, дерматитами та подразненнями. Через можливе забарвлення, потрібно перевірити засіб на невеликій ділянці шкіри, щоб уникнути небажаних реакцій.
Основні поради щодо застосування
- Уживати солодку в помірних кількостях і не зловживати солодощами з її вмістом.
- Пам’ятати про можливий вплив на кров’яний тиск і рівень калію.
- У разі появи набряків, прискореного серцебиття чи різкого підвищення тиску припинити використання й проконсультуватися з лікарем.
- Обирати безгліциризинові форми (DGL) у ситуаціях, коли є ризик негативного впливу на серцево-судинну систему чи на тиск.
Підсумок
Корінь солодки має потенційні переваги для здоров’я, зокрема протизапальну дію, підтримку шлунково-кишкового тракту та полегшення кашлю. Однак його головна активна сполука – гліциризин – може спричинити серйозні побічні ефекти, як-от підвищення тиску чи зниження рівня калію в крові.
Попри часткову наукову підтвердженість деяких властивостей, рівень доказовості залишається недостатнім. Використання кореня солодки потребує зваженого підходу, помірності та врахування індивідуальних протипоказань, щоб уникнути ризиків для здоров’я.
