Чи безпечне фарбування волосся?

У складі фарб для волосся може бути десятки складних сполук. Чи всі вони безпечні для шкіри, дихання й організму загалом? Розбираємо можливі ризики та правила обачного фарбування.

Фарбування волосся стало настільки масовим, що багато хто вдається до нього щонайменше кілька разів на рік. З розвитком інтернет-магазинів і розширенням вибору фарби різної інтенсивності дедалі більше людей воліє робити цю процедуру вдома. Така популярність пов’язана з бажанням змінюватися, експериментувати з відтінками або маскувати сивину. Проте, за високою доступністю й простотою використання стоїть низка запитань щодо безпечності барвників: чи не завдають вони шкоди шкірі голови та організму загалом? Чи є ризик виникнення алергій або віддалених наслідків? Ця тема надзвичайно актуальна, оскільки стосується великої кількості людей.

Типи фарб для волосся та їхній склад

Фарби для волосся бувають різних типів. Вони відрізняються за тим, як діють, наскільки глибоко проникають у волосся і які речовини містять. Знання цих відмінностей допоможе краще розуміти можливі наслідки для шкіри та здоров’я загалом.

Більшість фарб містять складну суміш речовин, серед яких часто бувають аміак, перекис водню, ацетати свинцю (які в деяких країнах вже заборонені), а також пара-фенілендіамін — один із найпоширеніших алергенів. Його додають майже до всіх перманентних фарб, як дешевих, так і дорогих.

Тимчасові фарби

Ці фарби покривають лише зовнішній шар волосся. У їхньому складі — водорозчинні барвники, наприклад, азосполуки або похідні антрахінонів. Вони не проникають усередину, тому легко змиваються — зазвичай після одного-двох миттів. Такі фарби вважають найменш агресивними. Вони рідко викликають подразнення, особливо якщо шкіра неушкоджена й не надто чутлива.

Тимчасові барвники часто обирають для експериментів або разових змін: вечірки, фотосесії, яскраві пасма. Їхня головна перевага — безпека, а недолік — нетривалий ефект. Але якщо потрібна швидка зміна без наслідків, це — найкращий варіант.

Напівперманентні фарби

Ці фарби частково проникають у волосся. Вони містять ті самі типи барвників, що й тимчасові, але утримуються довше — зазвичай до 10 миттів голови. Завдяки цьому їх можна вважати компромісом між м’якими й стійкими засобами.

У складі рідко бувають сильні окисники, але все ж можливі подразнення або алергія. Якщо шкіра чутлива, реакція може з’явитися навіть від незначної кількості хімікатів. Напівперманентні фарби обирають ті, хто хоче тимчасову зміну кольору, але на трохи довший час.

Перманентні фарби

Це найстійкіший і найпоширеніший тип фарб. Вони працюють інакше: безбарвні аміни (наприклад, пара-фенілендіамін) у поєднанні з перекисом водню вступають у хімічну реакцію, утворюючи кольорові молекули. Ці молекули проникають глибоко у волосся та змінюють його колір назавжди.

Чим темніший колір, тим більше у фарбі може бути ароматичних амінів. Саме вони часто викликають занепокоєння щодо здоров’я. Такі фарби дозволяють кардинально змінити імідж, але мають агресивніший склад. Вони можуть подразнювати шкіру, викликати алергії, а в окремих випадках — довготривалі наслідки. Деякі компоненти в минулому були визнані потенційно шкідливими, тому їх уже вилучили зі складу. Проте обговорення безпеки триває і зараз.

Алергічні реакції та подразнення шкіри

Фарба для волосся може викликати не лише сухість або зміну кольору. У деяких людей вона провокує алергію, подразнення очей чи навіть проблеми з диханням. Причина — активні хімічні речовини в складі. Якщо шкіра чутлива або є дерматологічні хвороби, ризик значно зростає.

Пара-фенілендіамін як головний алерген

Один із найвідоміших алергенів — це пара-фенілендіамін. Цю речовину часто використовують у темних перманентних фарбах. Навіть невелика кількість може викликати сильну реакцію — свербіж, почервоніння, набряк. Особливо це стосується людей, які вже мають алергію на подібні сполуки. Якщо є підозра на чутливість, краще обирати фарби без пара-фенілендіаміну або з маркуванням «гіпоалергенна».

Прояви контактного дерматиту

Контактний дерматит — це подразнення шкіри, яке з’являється після дотику до фарби. Найчастіше ураження з’являються на шиї, за вухами, на лобі або руках (якщо фарбували без рукавичок).

Ознаки контактного дерматиту:

• знебарвлення
• свербіж
• набряк
• лущення.

Симптоми можуть з’явитися одразу або через кілька годин. У важчих випадках — утворюються пухирці або мокнучі ділянки. Зазвичай ці прояви минають після припинення контакту з фарбою, але можуть бути неприємними й потребують лікування.

Реакції при дерматологічних захворюваннях

Люди з екземою, псоріазом або іншим хронічним запаленням шкіри мають бути особливо обережними. При пошкодженій шкірі фарба проникає глибше та викликає сильніші реакції. У періоди загострення краще відкласти фарбування, щоб не погіршити стан.

Подразнення очей і дихальних шляхів

Деякі фарби містять аміак або формальдегід — ці речовини можуть подразнювати очі та слизові оболонки. Пари викликають сльозотечу, печіння, а іноді — утруднене дихання. Якщо у приміщенні погана вентиляція, симптоми посилюються.

Люди з алергіями можуть реагувати навіть на запах — кашель, чхання або нежить. Щоб уникнути цього, важливо фарбуватися в добре провітрюваній кімнаті та не наносити фарбу на пошкоджену шкіру.

Чи пов’язане фарбування волосся з ризиком раку

Питання, чи може фарба для волосся спричинити рак, обговорюється вже багато років. Одні дослідження вказують на можливий зв’язок, інші — його заперечують. Чіткої відповіді немає, бо результати різні: все залежить від складу фарби, частоти використання та інших факторів.

Суперечливі результати досліджень

У деяких дослідженнях початку 2010-х років було припущено, що часте використання перманентної фарби може бути пов’язане з раком сечового міхура [дослідження]. Але інші великі дослідження, зокрема ближче до 2020 року, не виявили чіткої різниці в кількості онкологічних випадків між тими, хто фарбує волосся, і тими, хто ні [дослідждення]. Причина такої різниці — у складності оцінити, скільки й які саме фарби використовували учасники, як часто, і як довго.

Особливості впливу фарби

Учені звертають увагу на те, що не всі контакти з фарбою однакові. Є два основні типи впливу:

• особисте використання
• професійне використання.

Фарбування вдома зазвичай трапляється кілька разів на рік, тоді як перукарі працюють з фарбами щодня. Для них рівень контакту значно вищий, тому ризики можуть бути інші.

Зміни у складі фарб

У минулому деякі речовини, які входили до складу фарб, викликали занепокоєння. Йдеться про ароматичні аміни — хімікати, які у високих дозах можуть викликати рак у тварин. Їх почали поступово вилучати з рецептур із кінця 1970-х. Сучасні фарби вважаються безпечнішими, але повністю виключити ризики складно. Частина інгредієнтів залишається спорідненою з речовинами, які є у вихлопах автомобілів чи сигаретному димі. Такі порівняння не означають однакову шкоду, але вказують на потребу обережності.

Нові дані про ризики

У 2010 році міжнародні фахівці попереджали: тривалий контакт із професійними фарбами може бути пов’язаний із вищим ризиком раку сечового міхура [джерело]. А в дослідженні 2019 року звернули увагу на зв’язок між частим використанням темних перманентних фарб і ймовірністю раку грудей у деяких жінок [джерело]. Але інші дослідження не підтвердили цього зв’язку для всіх. Можливі пояснення — відмінності у генах, етнічне походження, а також різний склад фарб у різних країнах і брендах.

Поки що немає підтвердження, що всі фарби для волосся викликають рак. Але є сенс бути обережним. Особливо якщо ви часто використовуєте фарбу, обираєте темні відтінки або працюєте з барвниками щодня. У таких випадках краще зменшити частоту фарбування або перейти на менш агресивні засоби.

Фарбування волосся під час вагітності

Багато вагітних замислюються: чи безпечно фарбувати волосся в цей період? Дослідження на людях обмежені, тому точних відповідей мало [джерело]. Але деякі висновки можна зробити на основі спостережень і тваринних досліджень.

Дані з досліджень на тваринах

У більшості дослідів на тваринах не виявили серйозного впливу фарб для волосся на розвиток потомства. Речовини в складі фарб не проникали в організм у достатній кількості, щоб спричинити шкоду. Проте ці результати не завжди можна перенести на людину — людський організм складніший, і дози впливу можуть різнитися.

Рекомендації для вагітних

Фахівці радять бути обережними. Деякі компоненти фарб можуть належати до так званих ендокринно-активних речовин — це речовини, що здатні впливати на роботу гормональної системи. До них належать фталати, парабени та триклозан. Вони можуть впливати на формування плода, хоча наукові докази цього залишаються неповними.

Щоб знизити можливі ризики, рекомендують:

• обирати фарби без ендокринно-активних речовин або зі спрощеним складом
• уникати агресивних перманентних фарб
• проводити фарбування в добре провітрюваному приміщенні
• не наносити фарбу на пошкоджену або подразнену шкіру.

Найчастіше радять утриматися від фарбування принаймні в першому триместрі — саме тоді відбувається формування життєво важливих органів дитини. Надалі, якщо все проходить добре, обережне фарбування з дотриманням усіх порад зазвичай вважається прийнятним.

Фарбування та випадіння волосся

Так — фарба для волосся може стати причиною як ламкості, так і справжнього випадіння волосся. У більшості випадків пошкодження виникає не в корені, а по довжині: хімічні речовини виснажують структуру волосини, роблячи її крихкою. Таке волосся легко обламується, і здається, що воно випадає, хоча насправді ламається.

Однак деякі компоненти фарб можуть впливати і на сам волосяний фолікул. Наприклад, поєднання перекису водню та моноетаноламіну — поширене в перманентних фарбах — у дослідженнях викликало випадіння волосся з корінням [джерело]. Ці речовини здатні провокувати окислювальний стрес і запалення, що негативно позначається не лише на стані шкіри голови, а й на рості нового волосся.

Тривале або регулярне фарбування, особливо агресивними засобами, підвищує ризик — як ламкості, так і фолікулярного випадіння. Саме тому варто звертати увагу на склад фарб, уникати високих концентрацій хімічних речовин і робити перерви між фарбуваннями.

Якщо після фарбування волосся стало помітно рідшим, варто оцінити його стан не лише візуально, а й звернути увагу на корені: чи є біла цибулина, чи це просто злам. У разі сумнівів краще показати волосся фахівцеві для точної оцінки проблеми.

Щоб зменшити ризик випадіння волосся, обирайте засоби, які мають помірний склад і не містять великих концентрацій найагресивніших компонентів. Повністю безпечних фарб не існує, але менш агресивні варіанти можуть знизити ризик. Варто звертати увагу на:

• низький вміст або відсутність перекису водню
• обмежену кількість моноетаноламіну (MEA) або його відсутність
• помірну кількість аміаку або його замінники з доведеним профілем безпечності
• формули з коротким і зрозумілим складом
• натуральні барвники без домішок — лише якщо немає алергії.

Як безпечно фарбувати волосся

Незалежно від того, який тип барвника обирає людина, існує низка порад і правил, які допоможуть зменшити можливу шкоду. Йдеться про вибір менш агресивних засобів, дотримання інструкцій і правильні умови фарбування. Уважне ставлення до складу та способу застосування значно підвищує безпечність процедури.

Вибір засобів

Важливо свідомо обирати фарбу, яка відповідає потребам і не містить надто агресивних компонентів. Рослинні барвники — наприклад, на основі хни або інших натуральних складників — зазвичай вважаються безпечнішими. Тимчасові варіанти теж можуть бути хорошим вибором, якщо потрібна короткочасна зміна кольору. Для людей із чутливою шкірою голови краще підходять продукти з мінімальною кількістю подразнюючих речовин.

Гіпоалергенні продукти

Позначки «гіпоалергенний» або «без пара-фенілендіаміну» (речовини, яка часто викликає алергію) свідчать про відсутність найпоширеніших подразників. До них також належать парабени, сильні сульфати та аміак. Але навіть гіпоалергенна фарба не гарантує повної безпеки — кожен організм реагує по-своєму. Тому завжди перевіряйте склад, щоб уникнути компонентів, які вже викликали реакцію раніше.

Перевірка на алергію перед фарбуванням

Перед використанням нової фарби важливо провести пробу на алергію. Нанесіть трохи фарби на шкіру за вухом або в ліктьовому згині й залиште на 48–72 години. Якщо не з’явилося почервоніння або свербежу — фарба, ймовірно, не викличе алергії.

Симптоми можливої алергії:

• почервоніння
• свербіж
• набряк.

Якщо реакція з’явилась, негайно змийте засіб і не використовуйте його. У разі сумнівів або при наявності шкірних захворювань краще звернутися до дерматолога.

Безпечне домашнє фарбування

Щоб знизити ризик алергії або подразнення, важливо дотримуватись інструкцій і створити комфортні умови для фарбування: використовуйте рукавички, забезпечте провітрювання, відміряйте час витримки.

Основні правила фарбування вдома:

• використовуйте захисні рукавички
• відкрийте вікна або вмикайте витяжку
• не допускайте потрапляння фарби в очі
• дотримуйтесь часу витримки, вказаного на упаковці
• не наносіть фарбу на пошкоджену або подразнену шкіру.

Після процедури ретельно змийте фарбу з волосся й шкіри голови. Надмірна експозиція може викликати реакцію навіть на засіб, що зазвичай не спричиняє проблем.

Фарбування під час вагітності

Під час вагітності рекомендується уникати агресивних засобів хоча б у першому триместрі. Бажано обирати продукти з простим складом, фарбуватись у добре провітрюваному приміщенні та не наносити засіб на пошкоджену шкіру. Хоча наукових доказів серйозної шкоди немає, обережність у цей період буде цілком доречною.

Частота фарбування

Універсальних норм щодо безпечної частоти немає. Якщо ви хвилюєтесь про можливий вплив, зменшіть кількість фарбувань або використовуйте щадні варіанти — наприклад, лише для коріння чи тонування замість повного фарбування.

Коли варто утриматися від фарбування:

• після недавніх хімічних процедур (знебарвлення, завивка)
• при подразненнях або запаленнях на шкірі голови
• після сонячного опіку.

У таких випадках фарбування може погіршити стан шкіри та спричинити ускладнення. Краще зачекати кілька тижнів, аби шкіра і волосся встигли відновитися.

Як масаж шкіри голови може покращити ріст волосся

Залізо

Мелатонін та випадіння волосся: новий підхід