Опис

Атаксія - це неврологічний симптом, який характеризується втратою контролю над добровільними рухами. Це може бути проявом широкого спектру станів і захворювань, включаючи ураження мозку, м'язові порушення або генетичні стани.

Атаксія може мати різні прояви. Вона може включати хаотичні, неорганізовані рухи, втрату рівноваги або координації. У деяких випадках хворі можуть стикатися з проблемами з мовленням або глотанням. Симптоми атаксії можуть бути помірними або важкими, залежно від основної причини і ступеня ураження нервової системи.

Атаксія може бути результатом різних захворювань, таких як церебральний інсульт, травматичне ушкодження мозку, дегенеративні захворювання мозку (наприклад, хвороба Паркінсона, болезнь Альцгеймера), пуриностеоз (Нейман-Піка), спинальна м'язова атрофія та інші генетичні розлади.

Симптоми

Атаксія проявляється рядом характерних симптомів, включаючи:

• Розбалансована ходьба: Хворі з атаксією можуть мати нестабільну ходьбу і труднощі з підтриманням рівноваги. Вони можуть шататися, ставати на носки або підскакувати під час руху.
• Неконтрольовані рухи очей: Іншим типовим симптомом атаксії є неконтрольовані рухи очей, відомі як ністагм. Це рухи очей вправо і вліво або вгору і вниз, які відбуваються без контролю з боку хворого.
• Розмита мова: У хворих на атаксію може виникати проблеми з вимовою слів і розмовою загалом. Мова може бути нечіткою і розмитою.
• Труднощі з глотанням: Атаксія може також впливати на здатність глотати. Хворі можуть відчувати дискомфорт або труднощі при глотанні їжі або рідини.

Ці симптоми можуть бути помірними або важкими, в залежності від основної причини атаксії і ступеня ураження нервової системи. Стан може прогресувати з часом, що може призвести до погіршення координації та мобільності пацієнта.

Класифкація

МКБ-10 Код: R27.0 Опис: Атаксія.

МКБ-11 Код: 8B00 Опис: Атаксія.

Фактори ризику

Атаксія може розвиватися у будь-кого, але деякі фактори можуть збільшити ризик її виникнення:

• Неврологічні захворювання: Люди з наявністю певних неврологічних захворювань, таких як множинний склероз, Паркінсонівська хвороба або рак мозку, можуть бути більш схильними до розвитку атаксії.
• Генетичні захворювання: Деякі форми атаксії є спадковими і пов'язані з генетичними дефектами. Наприклад, атаксія Фрідрейха є генетичною захворюванням, яке може призвести до атаксії.
• Травми мозку: Травматичні ушкодження мозку, такі як удари, аварії або спортивні травми, можуть впливати на нервову систему і спричиняти атаксію.
• Інші медичні стани: Деякі медичні стани, такі як діабетична нейропатія, ВІЛ-інфекція та пуриностеоз, також можуть бути пов'язані з ризиком розвитку атаксії.

Діагностика та лікування

Діагностика атаксії вимагає комплексного підходу, що включає наступні процедури:

• Неврологічний огляд: Лікар проводить детальний огляд пацієнта, спостерігає за рухами, рефлексами та іншими неврологічними ознаками.
• Медичний анамнез: Лікар збирає історію хвороби та родинного анамнезу, щоб з'ясувати можливі причини атаксії.
• Генетичні тести: У випадку підозри на генетичне захворювання, можуть бути проведені генетичні тести для виявлення спадкових факторів, які можуть бути пов'язані з атаксією.
• Зображувальні процедури: Для оцінки стану нервової системи можуть бути здійснені зображувальні процедури, такі як магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп'ютерна томографія (КТ).

Лікування атаксії спрямоване на поліпшення симптомів та підтримку хворого. Основні методи лікування включають:

• Фізіотерапія: Фізіотерапія має на меті покращення координації, равноваги та м'язової сили через спеціальні вправи та техніки.
• Ліки для контролю симптомів: Використовуються ліки для полегшення симптомів, таких як проблеми з рухами, спазми та неврологічні прояви.
• Генетична терапія: У випадку генетичних захворювань, що викликають атаксію, можуть бути розглянуті методи генетичної терапії з метою корекції дефектного гену.

Підбір методів лікування залежить від типу та причини атаксії, ступеня ураження нервової системи, а також інших факторів здоров'я пацієнта. Лікарі старанно підбирають індивідуальний план лікування для кожного хворого з атаксією з метою покращення якості життя та забезпечення найкращих можливих результатів.