Опис

Аденовірусна пневмонія представляє собою тип запального процесу в легенях, викликаного аденовірусами. Ці віруси проникають в епітеліальні клітини дихальних шляхів, викликаючи їх руйнування та поширення інфекції.

Аденовіруси - це великий клас двониткових ДНК-вмісних вірусів, що включає в себе багато підтипів, деякі з яких можуть викликати у людини різні захворювання, включаючи респіраторні, гастроінтестинальні та офтальмологічні інфекції.

Аденовірусна пневмонія зазвичай починається як верхньодихальна інфекція з симптомами, такими як нежить або затруднене дихання, але потім може поширитися вниз по дихальним шляхам, викликаючи запалення в легенях.

Цей вид пневмонії може бути особливо серйозним у дітей, імунокомпрометованих дорослих і літніх людей, так як у цих груп пацієнтів імунна система може бути менш здатна ефективно боротися з вірусом. В результаті, інфекція може швидко прогресувати, викликаючи важке захворювання.

Більшість випадків аденовірусної пневмонії можна успішно лікувати, але ключовим фактором є своєчасне виявлення та початок лікування. Без правильного та своєчасного лікування аденовірусна пневмонія може призвести до серйозних ускладнень, включаючи дихальну недостатність і сепсис.

Симптоми

Симптоми аденовірусної пневмонії можуть варіюватися в залежності від загального стану здоров'я пацієнта, віку та конкретного типу аденовіруса. Але є ряд основних симптомів, які часто зустрічаються у хворих на аденовірусну пневмонію:

• Висока температура: Лихоманка є загальним симптомом багатьох інфекційних захворювань і часто вказує на те, що ваш організм намагається боротися з інфекцією. У випадку аденовірусної пневмонії, лихоманка може бути високою і тривалою.
• Кашель: Одним з найбільш помітних симптомів пневмонії є сильний кашель, який може бути сухим або супроводжуватися виділенням мокротиння. Мокрота може бути прозорою, білою, жовтою, зеленою або навіть кров'яною в залежності від ступеня інфекції.
• Задишка: Через запалення і накопичення рідини в легенях у хворого може розвинутися задишка, особливо при фізичній активності або навіть в спокої.
• Загальна слабкість: Пацієнти з пневмонією часто відчувають втому і слабкість, тому що їх організм активно бореться з інфекцією.
• Інші симптоми: Також можуть спостерігатися симптоми верхніх дихальних шляхів, такі як біль в горлі та нежить, а також головний біль, болі в м'язах і суглобах. Деякі типи аденовірусів можуть викликати гастроінтестинальні симптоми, такі як нудота, блювота і діарея. Кон'юнктивіт (запалення білка очей) також може бути ознакою аденовірусної інфекції.

Класифікація

МКХ-10 Код: J12.8

МКХ-11 Код: CA40.10

Фактори ризику

Незважаючи на те, що аденовіруси можуть інфікувати будь-яку людину, незалежно від віку або загального стану здоров'я, існують певні фактори, які збільшують ризик розвитку аденовірусної пневмонії:

• Ослаблений імунітет: Люди зі слабкою імунною системою, включаючи тих, хто приймає імуносупресивні препарати (такі як пацієнти після трансплантації органів або люди, що проходять лікування раку), більше піддаються ризику розвитку аденовірусної пневмонії.
• Молодший вік: Діти молодше 5 років особливо піддаються інфекції аденовірусами через незрілість їхньої імунної системи. Вони також більш схильні до контактів з великою кількістю людей в умовах дитячих садків і шкіл, що збільшує ймовірність контакту з вірусом.
• Проживання в гуртожитках або інших закритих спільнотах: Аденовіруси легко передаються від людини до людини, особливо в щільно населених місцях, таких як гуртожитки, військові табори, школи, навчальні заклади. В цих умовах вірус може швидко поширюватися і викликати спалахи захворюваності.
• Контакт з інфікованими людьми: Аденовіруси передаються через прямий контакт з інфікованою людиною або опосередковано через забруднені поверхні. Побутовий контакт з хворим або носієм віруса може збільшити ймовірність інфікування.

Діагностика та лікування

Діагностика аденовірусної пневмонії починається з клінічного обстеження, яке включає збір анамнезу та фізичний огляд. Лікар буде цікавитися симптомами, їх тривалістю, можливим контактом з інфікованими особами, а також проведе огляд, щоб оцінити загальний стан пацієнта та наявність характерних ознак запалення легень.

Далі можуть бути призначені рентгенографія або комп'ютерна томографія грудної клітки, щоб оцінити ступінь ураження легень. Для підтвердження діагнозу зазвичай проводяться лабораторні тести, включаючи полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) або імуноферментний аналіз (ІФА), що дозволяють виявити наявність аденовірусу в біологічному матеріалі (зазвичай мокротиння або промивні води носа та горла).

Лікування аденовірусної пневмонії в першу чергу спрямовано на полегшення симптомів та підтримку організму пацієнта. Це може включати прийом жарознижувальних та знеболювальних препаратів, рясне пиття та відпочинок. В деяких випадках можуть бути призначені противірусні препарати, хоча їх ефективність у лікуванні аденовірусної пневмонії ще предмет досліджень.

У важких випадках, особливо у пацієнтів зі слабкою імунною системою, може знадобитися госпіталізація та інтенсивна терапія, можливо, включаючи підтримку дихання за допомогою апаратів штучної вентиляції легень. Пацієнти з важкою формою аденовірусної пневмонії повинні бути під суворим спостереженням медичних спеціалістів.