Опис
Булімія, або булімічний розлад харчової поведінки, є складним психічним захворюванням. Воно характеризується наявністю приступів обжорства, під час яких людина не контролює кількість з'їденої їжі та відчуття ситості. Ці приступи часто супроводжуються відчуттям провини та сорому, що призводить до бажання позбутися від їжі будь-якими способами. Найбільш поширеними методами позбавлення від їжі є викликання блювоти, зловживання слабкими та діуретиками.
Захворювання сильно впливає на фізичне здоров'я, зокрема може викликати проблеми з шлунково-кишковим трактом, порушення електролітного балансу, проблеми з зубами та яснами через постійне викликання блювоти.
На психологічному рівні булімія може призвести до депресії, тривожності та низької самооцінки. Пацієнти часто страждають від надмірної зосередженості на своїй вазі та зовнішньому вигляді, що може негативно відбитися на їхньому соціальному житті та якості життя в цілому.
Симптоми
Викликання блювоти після їжі, вживання слабких та діуретиків, ненормальне ставлення до свого тіла, страх набору ваги, зловживання дієтами та фізичними вправами, приступи обжорства - все це основні симптоми булімії. Ці прояви можуть сильно відрізнятися у різних людей та в різний час, що вимагає індивідуального підходу при діагностиці та лікуванні.
Класифікація
МКХ-10 Код: F50.2
МКХ-11 Код: 6B81
Фактори ризику
Факторами ризику розвитку булімічного розладу харчової поведінки можуть бути різні аспекти, включаючи як біологічні, так і психосоціальні фактори. Генетична схильність може відігравати роль, якщо в родині вже були випадки подібного розладу. Стрес, особливо пов'язаний з травматичними подіями або тиском з боку суспільства, також може сприяти розвитку булімії.
Низька самооцінка та депресія часто пов'язані з нездоровим ставленням до їжі та ваги, і можуть стати каталізаторами захворювання. Професійні заняття, де зовнішній вигляд відіграє ключову роль (наприклад, модельний бізнес або спорт), можуть також збільшити ризик. Недостатність соціальної підтримки та розуміння може ускладнити ситуацію, оскільки людина може відчувати себе ізольованою та незрозумілою.
Окрім того, деякі культурні та суспільні фактори можуть впливати на ризик розвитку булімії. Наприклад, суспільство, зосереджене на стрункості та зовнішній привабливості, може посилити тиск та прагнення відповідати цим стандартам.
Діагностика та лікування
Діагностика булімічного розладу харчової поведінки — складний та багатогранний процес, який починається з детального аналізу анамнезу пацієнта. Лікар може поставити питання про харчові звички, почуття щодо свого тіла, а також про наявність стресових ситуацій чи травм у минулому. Фізичне обстеження може включати в себе аналіз стану шкіри, волосся, зубів та загального стану організму, оскільки булімія може впливати на багато систем тіла.
Психотерапевтична оцінка також є ключовим елементом діагностики. Це може включати в себе розмову з психотерапевтом або психіатром для оцінки психічного стану пацієнта та визначення наявності або відсутності інших супутніх психічних захворювань.
Лікування булімії зазвичай комбіноване та вимагає індивідуального підходу. Воно може включати психотерапію, яка допомагає пацієнту розібратися в причинах розладу та навчитися здоровому ставленню до їжі та свого тіла. Медикаментозне лікування може бути застосоване для контролю супутніх станів, таких як депресія чи тривога. Спостереження дієтолога також важливо для відновлення нормальної харчової поведінки та забезпечення отримання всіх необхідних поживних речовин.
Мета лікування — не просто позбутися від симптомів, а й відновити нормальну харчову поведінку, поліпшити психоемоційний стан пацієнта та допомогти йому повернутися до здорового та активного життя. Це складний та довгостроковий процес, який вимагає спільних зусиль пацієнта, лікарів та, можливо, сім'ї або близьких друзів.
