Оталгія, або біль у вусі

Біль у вусі може бути короткочасним чи тривалим сигналом проблем зі здоров’ям. Важливо знати причини оталгії та основи лікування, аби вчасно виявити небезпечні ускладнення. Важливо для кожного пацієнта.

Оталгія, або біль у вусі, здатна серйозно ускладнити повсякденне життя через сильний дискомфорт і неможливість зосередитися на буденних справах. Хоча в більшості випадків біль у вусі не свідчить про критичний стан, трапляються ситуації, коли він сигналізує про небезпечні порушення в організмі. Люди нерідко нехтують цим симптомом, сподіваючись, що він мине самостійно.

Що таке оталгія?

Оталгія — це медичний термін, що означає біль у вусі будь-якого характеру: від легкого ниючого відчуття до гострого різкого болю. Важливо розуміти, що оталгія не завжди є ізольованою проблемою. Іноді вона сигналізує про порушення в інших органах і системах, які взаємопов’язані з вухом спільними нервами та судинами. Коли йдеться про біль у вусі, слід розрізняти його першопричину, адже механізми виникнення болю різняться залежно від типу розладу.

Оталгія може бути супутнім симптомом застуди чи гаймориту, а може свідчити про безпосереднє ураження слухового апарату, наприклад, при інфекціях середнього або зовнішнього вуха. Нерідко біль посилюється під час ковтання, чхання чи навіть при зміні положення тіла. Якщо ігнорувати оталгію, з часом хворобливий процес може зачіпати ширші ділянки — від щелепи до скронево-нижньощелепного суглоба.

Серед пацієнтів існує поширена думка, що біль у вусі — це завжди отит. Насправді ж станів, які призводять до таких відчуттів, значно більше. Тому важливо розуміти класифікацію оталгії на первинну та вторинну, щоб правильно оцінити потенційні причини та загрози.

Первинний біль у вусі

Первинним називають біль, що безпосередньо виникає у вушному каналі чи в структурах вуха. Цей тип оталгії здебільшого зумовлений локальними захворюваннями або механічними чинниками, які прямо впливають на стан вушних тканин:

При баротравмі, спричиненій раптовими змінами зовнішнього тиску (наприклад, під час авіаперельотів або пірнання), відбувається нерівномірне перерозподілення тиску всередині вуха, що провокує біль.
Скупчення великої кількості вушної сірки призводить до формування сірчаних корків, які можуть натискати на барабанну перетинку та викликати неприємні відчуття.
Інфекції середнього вуха (середній отит) або внутрішнього вуха можуть супроводжуватися підвищенням температури, відчуттям закладеності та болем при натисканні на вушну раковину.
Отит зовнішнього вуха (вухо плавця) часто розвивається у людей, які займаються плаванням чи іншим водним спортом. Надмірна волога порушує природний захисний бар’єр слухового каналу.
Перфорація (розрив) барабанної перетинки може бути наслідком удару, сильного звуку (наприклад, вибуху) або хронічного запалення у вусі.
Сторонній предмет у вушному каналі — часта причина оталгії в дитячому віці, коли діти запихають у вухо дрібні іграшки чи інші предмети.

У кожній із цих ситуацій першочергове завдання — зняти больовий синдром і встановити точну причину проблеми. Первинний біль зазвичай свідчить про локальний патологічний процес, тому лікування спрямоване безпосередньо на вухо: застосовують вушні краплі, протизапальні та антибактеріальні засоби, а також механічне видалення сірчаних корків або чужорідних предметів.

Вторинний (відбитий) біль у вусі

Вторинний, або відбитий, біль у вусі виникає не через пряму патологію самого вуха, а внаслідок проблем, що розвиваються в інших органах. Справа в тому, що вуха ділять нервові шляхи з сусідніми структурами, такими як горло, носоглотка, щелепа. Тож ураження чи запалення в цих зонах може викликати біль, який людина відчуває саме у вусі.

Серед найпоширеніших причин вторинного болю у вусі виділяють алергії, застуди, хвороби горла й зубні проблеми. Наприклад, при алергічних реакціях виникає набряк слизових оболонок, що може тиснути на євстахієву трубу, провокуючи біль і закладеність у вусі. А от застуда часто супроводжується нежиттю, запаленням носоглотки та загальною інтоксикацією, тому запальний процес здатен впливати і на слуховий канал.

Вторинний біль може стати наслідком рефлюксу (ГЕРХ), коли кислотний вміст шлунка подразнює стравохід і ділянки глотки. Також нерідко оталгія виникає при дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, болях у зубах чи перенесеному тонзиліті. У таких випадках часто буває так, що лікування вуха як такого не дасть тривалого полегшення. Необхідно усувати основну проблему — наприклад, лікувати карієс, синусит чи хронічні ангіни.

Поширені причини первинного болю у вусі

Первинні чинники зазвичай вказують на локальні порушення в слуховій системі. Нижче наведено найважливіші з них, які рекомендується враховувати при діагностиці:

Баротравма. Різка зміна атмосферного або водного тиску призводить до болю у вусі, особливо якщо є порушення функції євстахієвої труби.
Скупчення вушної сірки. Сірчаний корок формує відчуття закладеності та ниючого болю. Якщо він тисне на барабанну перетинку, дискомфорт може ставати дуже інтенсивним.
Дисфункція євстахієвої труби. Коли ця трубка не регулює тиск належним чином, у вусі накопичується рідина та виникає біль.
Сторонні предмети. Часто трапляється в дітей, але й дорослі інколи ушкоджують себе, намагаючись самостійно очистити слуховий канал.
Отити різних типів. Зовнішній отит («вухо плавця») пов’язаний з проникненням інфекції або грибка у слуховий канал, а середній і внутрішній отити — з мікробами, що потрапляють через євстахієву трубу з горла чи носоглотки.
Перфорація барабанної перетинки. Може статися внаслідок травми або гнійного процесу, дає різкий біль і погіршення слуху.

Під час визначення конкретної причини лікар оцінює загальний стан пацієнта, збирає анамнез (коли почалися симптоми, які були попередні захворювання чи травми) та призначає відповідну діагностику. Це можуть бути огляд із застосуванням отоскопа, тест на слух та, за потреби, рентген або КТ.

Причини вторинного болю у вусі

При вторинному болю вушні структури не є безпосереднім джерелом ураження, але відчуття можуть бути такими ж сильними, як і при локальній інфекції у вусі. Серед основних причин слід назвати:

Застуди та ГРВІ. При охолодженні організму запалюються слизові оболонки носоглотки, які тісно пов’язані з євстахієвою трубою.
Алергії. Набряк та надмірне виділення слизу можуть впливати на слуховий канал.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ). Кислота, яка потрапляє в стравохід, подразнює глотку і, завдяки нервовим шляхам, може спричиняти біль у вусі.
Зубний біль і патології ясен. Ураження нерва нижньої щелепи часто віддає болем у вухо, особливо при карієсі або запаленні ясен у ділянці корінних зубів.
Тонзиліт, ангіна та інші хвороби горла. Запальні процеси в мигдалинах й інших структурах глотки легко іррадіюють у вушну ділянку.
Синусит. Запалення придаткових пазух носа може створювати підвищений тиск у ділянці вуха та викликати ниючий біль.

Важливість правильного виявлення вторинного характеру оталгії полягає в тому, що лікувати потрібно основне захворювання. Якщо обмежитися лише полегшенням болю в вусі, проблема повертатиметься знову і знову.

Ускладнення тривалого болю у вусі

Чим довше людина ігнорує больові відчуття, тим вищий ризик розвитку серйозних ускладнень. Нерідко тривалі або повторювані отити (чи інші патології, що спричиняють оталгію) здатні поширювати інфекцію на сусідні тканини та викликати наступні загрозливі стани:

Мастоїдит. Запальний процес у соскоподібному відростку скроневої кістки, що розташований за вухом. Може супроводжуватися сильною пульсуючою болючістю, набряком і почервонінням шкіри.
Менінгіт. Інфекція може поширитися на мозкові оболони, провокуючи важкий запальний процес із симптомами загальної інтоксикації, сильним головним болем і загрозою для життя.
Хронічні ушкодження слуху. При тривалій чи некоректно вилікуваній інфекції структури середнього й внутрішнього вуха можуть страждати настільки, що слух поступово погіршується.
Ураження сусідніх кісткових структур. У тяжких випадках запалення поширюється на кістки черепа, провокуючи остеомієліт або інші складні розлади.
Проблеми зі щелепою або скронево-нижньощелепним суглобом. Тривала неправильна робота суглоба чи запалення, яке передається на область суглоба, збільшує імовірність хронічних болів і функціональних порушень при жуванні.

Саме тому медики наголошують: якщо біль у вусі не минає понад три доби або супроводжується підвищеною температурою, гноєподібними виділеннями чи погіршенням слуху, потрібно негайно звернутися до лікаря. Такий крок може захистити від небезпечних наслідків і зберегти здоров’я на роки.

Основні методи лікування

Спосіб усунення оталгії залежить від джерела болю, а також від загального стану пацієнта. Лікування може включати:

Безрецептурні знеболювальні. Препарати на основі ібупрофену чи парацетамолу допомагають зняти помірний біль, знизити температуру і зменшити запалення.
Антибіотики. Призначаються у випадку бактеріальних інфекцій середнього або зовнішнього вуха. Вушні краплі чи таблетки підбираються залежно від виду збудника.
Антигістамінні та протизапальні. Застосовуються при алергічному набряку слизових або при сильному запальному процесі, особливо коли він поєднаний з тонзилітом чи синуситом.
Протигрибкові засоби. При підозрі на грибкову інфекцію зовнішнього вуха призначають мазі, краплі або препарати системної дії.
Кортикостероїди. Допомагають зняти набряк, коли запалення стає загрозливим або не реагує на більш м’які методи.
Фізіотерапевтичні процедури. У деяких випадках, для покращення відтоку рідини та зняття запалення, можуть призначатися прогрівання чи електрофорез.
Видалення сторонніх предметів і сірчаних корків. Проводиться лікарем під контрольованими умовами. Самостійні спроби робити це ватними паличками можуть спровокувати травму барабанної перетинки.
Народні методи. Іноді допомагає прогрівання сухим теплом, проте перед такими процедурами варто порадитися з отоларингологом, щоб не нашкодити, особливо якщо існує ризик гнійного процесу чи перфорації барабанної перетинки.

Щоб не погіршити стан, важливо дотримуватися рекомендацій лікаря та проходити повний курс призначеної терапії. Раннє припинення лікування або самолікування без належної діагностики здатне призвести до хронізації процесу й частих рецидивів.

Профілактика та догляд

Профілактичні заходи і правильний догляд за вухами здатні суттєво знизити ризик оталгії. Варто зазначити такі основні моменти:

Обережна гігієна вух. Не слід занадто глибоко занурювати ватяну паличку, адже це шкідливо і може проштовхнути сірку далі в слуховий канал. Зовнішню частину вуха можна мити теплою водою з милом, проте внутрішній канал краще не турбувати.
Захист під час польотів і дайвінгу. Використання спеціальних беруш або «продування» вух (наприклад, під час зльоту і посадки) допомагає уникнути баротравми.
Пильна увага до стану горла й носа. Запальні процеси у цих ділянках часто перекидаються на вухо, тому важливо вчасно лікувати нежить, тонзиліти та синусити.
Регулярне миття рук. Ця банальна рекомендація дійсно знижує ризик поширення інфекцій, що можуть врешті «дістатися» і до вух.
Уникнення переохолодження. Холод провокує зниження місцевого імунітету, тому при сильному вітрі чи морозі варто носити шапку або пов’язку на вуха.
Своєчасна діагностика зубних проблем. Карієс чи запалення ясен можуть викликати вторинний біль у вусі, тому відвідування стоматолога при перших ознаках пошкодження зубів є необхідним заходом.

Загалом, дбайливий догляд за своїм організмом і вчасна реакція на будь-які незвичні симптоми дозволяють значною мірою убезпечити себе від частих болів у вухах.

Коли слід звернутися до лікаря

У багатьох випадках оталгія минає за кілька днів самостійно або після прийому безрецептурних препаратів від болю. Проте існують ситуації, коли професійна медична допомога вкрай необхідна:

Біль зберігається понад три дні. Якщо неприємні відчуття не минають або навіть посилюються, бажано пройти огляд у лікаря.
Підозра на інфекцію. Поява гнійних виділень, різке погіршення слуху, лихоманка вище 39,4°C, озноб і сильна слабкість — явні сигнали, що інфекційний процес розвивається і може потребувати антибіотикотерапії.
Сторонні предмети у вусі. Особливо це стосується дітей, які не можуть точно описати свої відчуття. Якщо предмет не вдалося акуратно видалити з першої спроби, не варто ризикувати повторними маніпуляціями вдома.
Часті рецидиви. Якщо людина помічає, що болі повторюються регулярно, слід з’ясувати, чи немає хронічної інфекції або аномалій у будові євстахієвої труби.
Інші тривожні симптоми. Сильний біль у горлі, виражена набряклість біля вуха, нудота, блювання, запаморочення — все це потребує кваліфікованого огляду, адже може вказувати на серйозні ускладнення.

Зволікання з візитом до отоларинголога чи педіатра (для дітей) може призвести до критичних наслідків, зокрема поширення запального процесу та розвитку таких небезпечних хвороб, як мастоїдит чи менінгіт.

Підсумок

Здоров’я вух — важлива складова повноцінного життя, і біль у вусі часто є тим сигналом, який не можна ігнорувати. Вчасний огляд та правильне лікування здатні захистити від тяжких інфекцій, зберегти слух і загальний стан організму.