Опис

Аерофобія - це психологічний розлад, що проявляється у вигляді ірраціонального та інтенсивного страху літати на літальних апаратах, таких як літаки. Причини цього страху можуть бути різними, включаючи минулі негативні досвіди, пов'язані з політами, такі як турбулентності, захворювання на борту, авіакатастрофи, або страх перед закритим простором чи висотою.

Страх зазвичай починається за кілька днів до припущеного політу та посилюється в момент посадки на борт і під час політу. Все це призводить до фізичних та емоційних проявів, таких як тривога, прискорене серцебиття, підвищений артеріальний тиск, м'язове напруження, прискорене дихання, нудота, дезорієнтація та слабкість в ногах.

У уяві людини, яка страждає аерофобією, виникають жахливі картини авіакатастроф. Через цей страх деякі люди відмовляються від політів на літаку. Багато хворих на аерофобію намагаються впоратися зі своїми почуттями, приймаючи алкоголь або заспокійливі препарати під час політу.

Симптоми

Симптоми аерофобії можуть бути як фізичними, так і психічними, і вони зазвичай посилюються на передодні політу або безпосередньо під час нього.

Фізичні симптоми включають:

  • Прискорене серцебиття або биття серця
  • Підвищений артеріальний тиск
  • Прискорене дихання
  • М'язове напруження
  • Нудота
  • Слабкість в ногах
  • Головокружіння та дезорієнтація

Психічні симптоми включають:

  • Тривогу та нервовість, які зазвичай починаються за кілька днів до політу
  • Ірраціональний страх катастрофи, смерті або втрати контролю
  • Нав'язливі думки або кошмари про політ або авіакатастрофи
  • Уникання політів або ситуацій, які нагадують про політи

Слід зазначити, що ступінь прояву цих симптомів може бути різною у різних людей. Деякі можуть відчувати тільки легку тривогу, тоді як у інших може виникнути панічна атака або дуже сильний страх.

Класифікація

МКХ-10 Код: F40

Хто є під ризиком

Аерофобією можуть страждати люди будь-якого віку, статі та соціального статусу, але деякі фактори можуть збільшувати ризик її розвитку:

  • Персональний досвід: Люди, які пережили травматичний досвід під час політу, такий як турбулентність, аварійна посадка або хвороба на борту літака, можуть розвинути аерофобію.
  • Інформаційний стрес: Часте слухання або перегляд новин про авіакатастрофи та інциденти також може сприяти розвитку страху перед польотами.
  • Існуючі фобії або тривожні розлади: Люди, які страждають від інших типів фобій, особливо від агорафобії (страху відкритого простору) або клаустрофобії (страху закритих просторів), можуть бути більш схильні до аерофобії. Те ж саме стосується і людей з тривожними розладами.
  • Сімейна історія: Існують дані, які вказують на те, що фобії можуть бути успадкованими. Якщо у вашій сім'ї вже були випадки аерофобії або інших тривожних розладів, ймовірність того, що ви можете стати аерофобом, зростає.
  • Особистісні риси: Люди з підвищеною тривожністю, невпевненістю у собі, схильністю до негативного мислення або перфекціонізму можуть бути більш схильні до розвитку аерофобії.
  • Часті подорожі на літаку: Часті перельоти можуть збільшити ймовірність розвитку аерофобії, особливо якщо людина вже має схильність до тривожних розладів.

Діагностика та лікування

Діагностика аерофобії переважно базується на оцінці клінічної картини та інтерв'ю з пацієнтом. Психіатр або психолог може задати ряд питань, щоб зрозуміти, які симптоми відчуває пацієнт, коли вони почались і як вони впливають на його життя.

Метою лікування аерофобії є допомога пацієнту впоратися зі своїм страхом, так щоб він міг спокійно літати на літаку. Існують різні методи лікування, які можуть бути застосовані окремо або в комбінації. Нижче наведені деякі з них:

  • Психотерапія: Одним з найефективніших методів лікування фобій є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Вона допомагає пацієнтам усвідомити та змінити негативні мислительні шаблони та поведінку, які викликають страх.
  • Терапія віртуальної реальності (ВР): При цьому методі пацієнти можуть "пройти" через досвід політу в безпечному та контрольованому середовищі. Це допомагає їм повільно привикнути до ідеї політу та керувати своїм страхом.
  • Лікарська терапія: У деяких випадках можуть бути застосовані ліки для зменшення тривоги. Це можуть бути бензодіазепіни або бета-блокатори. Однак ці засоби застосовуються в короткостроковій перспективі та не вирішують проблему на постійній основі.
  • Техніки релаксації: Йога, медитація, дихальні вправи та інші методи релаксації можуть допомогти пацієнтам керувати своїми відчуттями страху та тривоги.