Опис

Бронхоспазм - це патологічний стан, що характеризується звуженням просвіту бронхів середнього і малого калібру. Це відбувається через спазм гладеньких м'язів, набряку слизової оболонки та порушення дренажної функції дихальних шляхів. В основі цього стану лежить гіперреактивність бронхів, яка може бути спричинена генетичною схильністю або впливом різних алергенів та подразників, таких як пил, пилки, епідермальні алергени та інші.

Бронхоспазм може бути первинним, як основним проявом бронхіальної астми, або вторинним, спричиненим іншими патологічними станами. Вторинний бронхоспазм може бути обумовлений такими станами, як хронічні обструктивні захворювання легень, бронхіт, емфізем, а також деякі форми алергії.

У деяких випадках бронхоспазм може бути спричинений безпосереднім подразненням блукаючого нерва, психічними розладами або органічними ураженнями головного мозку. Вторинний бронхоспазм також може виявлятися у пацієнтів, які страждають легкою формою різних аутоімунних процесів, при ендокринній патології та деяких рідкісних захворюваннях дихальної системи.

Бронхоспазм може бути особливо небезпечним під час наркозу, коли відбувається загальне звуження просвіту бронхів, що може призвести до критичного порушення дихання.

Симптоми

Бронхоспазм зазвичай проявляється рядом характерних симптомів, які можуть варіюватися залежно від важкості стану та основного захворювання, що викликало його. Основні симптоми бронхоспазму включають:

• Утруднене дихання: Пацієнти з бронхоспазмом часто відчувають недостатність повітря або утруднене дихання. Це може проявлятися як коротке дихання при фізичному навантаженні або навіть у спокої.
• Подовжений видих: Видих у пацієнтів з бронхоспазмом зазвичай триває довше, ніж вдих, що може викликати дискомфорт або навіть болісні відчуття.
• Хрипи в легенях: Сухі і вологі хрипи в легенях - це ще один поширений симптом бронхоспазму. Хрипи можуть бути чутні при прослуховуванні грудної клітки стетоскопом.
• Помірна артеріальна гіпертензія: Бронхоспазм може викликати підвищення артеріального тиску, що може призвести до додаткового стресу для серця.
• Ціаноз слизових оболонок: Ціаноз, або синюшність шкіри та слизових оболонок, може бути ознакою недостатнього кисневого живлення через бронхоспазм.

Зі зміцненням бронхоспазму симптоми можуть ставати більш вираженими. Ціаноз та потовиділення можуть зростати, хрипи стають гучнішими, а дихання може стати свистячим. У важких випадках бронхоспазм може викликати грудний біль, прискорене серцебиття та відчуття страху або паніки.

Класифікація

МКХ-10 Код: J98.8

Хто перебуває під ризиком

Бронхоспазм може розвинутись у людей різних вікових груп, але деякі фактори можуть збільшувати ризик його розвитку:

• Захворювання органів дихання: Люди з хронічними захворюваннями органів дихання, такими як бронхіальна астма або хронічний обструктивний бронхіт, знаходяться під підвищеним ризиком розвитку бронхоспазму.
• Алергічні реакції: Алергія може викликати бронхоспазм у деяких людей. Це може статися при контакті з алергенами, такими як пилок, пил, тварини або певні продукти харчування.
• Вплив отруйних речовин: Вдихання токсичних речовин або хімічної пари може спричинити бронхоспазм, особливо у людей із вже існуючими захворюваннями дихальних шляхів.
• Фізична активність: У деяких людей бронхоспазм може виникати при фізичному навантаженні, особливо в холодній погоді. Цей стан відомий як індукований вправами бронхоспазм.

Діагностика та лікування

Діагностика бронхоспазму зазвичай починається зі збору анамнезу та фізичного огляду. Лікар може поставити питання про симптоми, медичну історію, а також про можливий контакт з алергенами або подразниками. Фізичний огляд може містити прослуховування легенів стетоскопом на наявність хрипів або інших ненормальних звуків дихання.

Для підтвердження діагнозу можуть бути призначені додаткові дослідження, такі як функціональні тести легень (спірометрія), які можуть допомогти оцінити об'єм та швидкість повітря при вдиху та видиху. У деяких випадках може знадобитися проведення більш складних тестів, таких як бронхопровокаційні тести, для оцінки реакції бронхів на різні стимули.

Лікування бронхоспазму спрямоване на зняття спазму та відновлення нормального дихання. Це може включати використання ліків, таких як бронходилататори для розширення бронхів та зменшення набряку слизової оболонки, а також протизапальні препарати для контролю основного захворювання, що спричинило бронхоспазм. У деяких випадках може знадобитися киснева терапія.

Важливою частиною лікування є уникнення відомих тригерів бронхоспазму, таких як алергени чи хімічні подразники. Пацієнтам також можуть бути рекомендовані спеціальні дихальні вправи для покращення функції легень та контролю симптомів.