П’яткова шпора — це кістковий наріст, що виникає внаслідок навантаження на стопу. Вона може викликати біль або не мати симптомів. Дізнайтеся про причини, симптоми, лікування та профілактику цього стану.

П’яткова шпора — це кістковий наріст, який утворюється на нижній частині п’яткової кістки, зазвичай у місці прикріплення зв’язки, яка з’єднує п’яту з передньою частиною стопи. Цей стан може супроводжуватися болем або проходити без симптомів. П’яткові шпори часто пов’язують із плантарним фасцитом, але це окремі проблеми. Хоча шпори залишаються назавжди, правильний підхід до лікування може суттєво покращити стан пацієнта.

Що таке п’яткова шпора?

П’яткова шпора — це кістковий наріст, що формується на п’ятковій кістці в місці, де прикріплюється плантарна фасція. Ця структура є ключовою для підтримки зводу стопи та поглинання навантажень при ходьбі. Поява шпори — це реакція організму на довготривалий тиск або мікротравми. Кальцій відкладається в зоні навантаження, і з часом утворюється щільний наріст.

На рентгені п’яткова шпора виглядає як гострий або заокруглений виступ, який може досягати кількох міліметрів у довжину. Ззовні вона непомітна, проте при пальпації можна виявити чутливу або болючу точку.

Формування шпори є поступовим процесом. Зазвичай він триває кілька місяців або навіть років, адже наріст утворюється через відкладення кальцію в зоні постійного навантаження. Важливо розуміти, що шпора сама по собі є результатом адаптації організму до перевантажень.

За своєю структурою шпора складається з щільної кісткової тканини. Її форма залежить від особливостей стопи людини та типу навантаження. Наприклад:

• У бігунів шпори часто загострені через постійний ударний тиск.
• У людей із плоскостопістю шпори мають ширшу основу, оскільки навантаження розподіляється нерівномірно.

Головна особливість п’яткової шпори — це її анатомічна природа. Це не запалення чи розрив тканин, як у випадку плантарного фасциту, а щільне кісткове утворення. При цьому шпора може поєднуватися з іншими станами, що викликають біль. Тому важливо правильно діагностувати, що саме є джерелом дискомфорту.

П’яткова шпора не завжди викликає біль. Якщо запалення немає, людина може навіть не знати про її існування. Однак за певних умов, наприклад, при носінні невідповідного взуття, шпора може тиснути на м’які тканини та провокувати неприємні відчуття.

Симптоми п’яткової шпори

П’яткова шпора може проявлятися по-різному, залежно від ступеня запалення, інтенсивності навантаження на стопу та наявності супутніх станів, таких як плантарний фасцит. Основними симптомами є:

• Гострий біль у п’яті вранці. Люди часто описують його як укол ножем або гостре печіння, яке виникає при перших кроках після пробудження. Цей біль поступово слабшає після руху, але може повертатися після тривалого відпочинку.
• Тупий біль протягом дня. Він з’являється після тривалого стояння, ходьби чи фізичних навантажень і може тривати, якщо людина не змінює режим активності.
• Набряк і запалення передньої частини п’яти. Через роздратування м’яких тканин шпорою виникає місцевий набряк, що супроводжується почервонінням і дискомфортом.
• Відчуття тепла у зоні ураження. У разі прогресуючого запалення п’ята може виглядати припухлою, а уражена ділянка часто здається теплішою на дотик.
• Видимий наріст або випуклість під п’ятою. У деяких випадках п’яткова шпора настільки розвинута, що стає помітною навіть неозброєним оком.
• Біль при ходьбі босоніж. Найчастіше дискомфорт відчувається на твердій поверхні, де відсутня підтримка та амортизація. Також біль може посилюватися при натисканні на точку під п’ятою.

Причини виникнення

П’яткова шпора виникає як реакція організму на тривале навантаження або травмування п’яткової кістки і зв’язок стопи. Основний механізм утворення полягає в накопиченні кальцієвих відкладень у місці постійного напруження. Це адаптаційний процес, який організм використовує для захисту, але з часом він може призвести до утворення твердих наростів.

• Пошкодження плантарної фасції. Плантарна фасція — це щільна тканина, яка підтримує звід стопи і поглинає ударні навантаження. Постійне напруження або мікротравми цієї зв’язки можуть викликати запалення, а згодом — формування шпори. Найчастіше це трапляється через надмірне фізичне навантаження, неправильну біомеханіку ходи чи плоскостопість.
• Зношення м’яких тканин під п’ятою. Під п’ятковою кісткою знаходиться жировий прошарок, який амортизує навантаження під час ходьби. З віком цей прошарок стає тоншим і менш ефективним, що збільшує ризик травмування тканин та утворення шпор.
• Вікові зміни кісткової структури. У процесі старіння кістки стають менш гнучкими та схильними до утворення кальцієвих відкладень у зонах підвищеного навантаження. Це одна з причин, чому п’яткові шпори частіше зустрічаються у людей віком понад 50 років.
• Травми п’яткової зони. Різкі або повторювані травми п’яти, наприклад, сильний удар об тверду поверхню, можуть спричинити пошкодження мембран навколо п’яткової кістки. Це стимулює організм до утворення кісткової тканини для «захисту» ушкодженої ділянки.
• Довготривалий тиск і навантаження. Робота або активності, пов’язані з тривалим стоянням чи ходьбою на твердій поверхні (бетон, асфальт), створюють постійний тиск на п’яту, що призводить до її перевантаження. 

Фактори ризику

П’яткова шпора може виникати у будь-кого, але є низка обставин, які суттєво підвищують ймовірність її появи. Розуміння цих факторів дозволяє не лише запобігти утворенню шпори, а й уникнути ускладнень.

Основні фактори ризику:

• Спортивна активність. Динамічні вправи, такі як біг, стрибки або заняття спортом, що вимагають різких рухів, створюють значний тиск на стопи. Постійне навантаження може провокувати мікротравми плантарної фасції, сприяючи розвитку шпори.
• Фізичні навантаження на твердій поверхні. Робота чи тренування на асфальті, бетоні або інших твердих поверхнях створюють постійний ударний тиск на п’яти. Це може спричинити не лише втому, а й пошкодження тканин, що з часом веде до кальцифікації.
• Травми п’яти. Забиття, надриви чи мікротравми тканин навколо п’яткової кістки можуть спровокувати запальні процеси. У відповідь організм починає відкладати кальцій у зонах пошкодження, утворюючи шпори.
• Ожиріння. Зайва вага суттєво збільшує тиск на стопу, що веде до перевантаження м’язів і зв’язок. Це є однією з основних причин не тільки шпор, а й інших проблем зі стопами, таких як плантарний фасцит.
• Неправильне взуття. Взуття без належної підтримки зводу стопи, на плоскій підошві або з тонкою амортизацією створює умови для перевантаження п’яткової зони. Носіння тісного взуття також може спричинити механічне подразнення тканин.
• Стать. Дослідження свідчать, що жінки частіше стикаються з п’ятковими шпорами, ніж чоловіки. Це пов’язано з анатомічними особливостями жіночої стопи та носінням взуття на підборах, яке збільшує тиск на передню частину стопи та п’яти.
• Вік. З віком тканини стопи зношуються, жировий прошарок під п’ятковою кісткою стає тоншим, а кісткова тканина стає менш еластичною. Ці процеси підвищують ризик утворення шпор.
• Супутні захворювання. Хвороби, такі як реактивний артрит, анкілозуючий спондиліт або плантарний фасцит, створюють додаткове навантаження на зв’язки і тканини стопи. Запалення, викликане цими станами, може прискорити утворення кальцієвих відкладень.

Кілька факторів ризику, що діють одночасно, суттєво збільшують імовірність утворення п’яткової шпори. Наприклад, людина з ожирінням, яка носить неправильне взуття та займається бігом на твердій поверхні, має значно більший ризик. Також важливу роль відіграють генетичні схильності.

П’яткова шпора і плантарний фасцит

П’яткова шпора та плантарний фасцит часто пов’язані, але вони є різними станами, які можуть виникати незалежно один від одного. Проте їх часто плутають через схожі симптоми, такі як біль у п’яті, особливо вранці. Розуміння відмінностей між цими станами допомагає ефективно діагностувати проблему та вибрати правильне лікування.

Плантарний фасцит — це запалення або подразнення плантарної фасції, тканини, яка проходить уздовж підошви стопи і підтримує звід стопи. Фасція виконує функцію амортизації ударів при ходьбі, бігу чи стрибках. Коли вона перевантажується або пошкоджується, виникає біль у п’яті, який часто посилюється після періодів спокою, наприклад, вранці при вставанні з ліжка.

Плантарний фасцит є поширеною причиною болю в п’яті. У групі ризику знаходяться люди з ожирінням, ті, хто носить неправильне взуття, або ті, хто часто займається спортом на твердій поверхні.

П’яткова шпора може розвинутися як наслідок тривалого стресу та запалення, спричиненого плантарним фасцитом. Постійне напруження плантарної фасції на місці її прикріплення до п’яткової кістки провокує накопичення кальцію, що зрештою утворює шпору.

Важливо розуміти, що:

• Плантарний фасцит — це запальний стан, який є основною причиною болю.
• П’яткова шпора — це кістковий наріст, що може бути присутнім безсимптомно.

Не всі, хто має п’яткову шпору, відчувають біль. Однак у людей із плантарним фасцитом біль часто пов’язаний із подразненням або запаленням тканин навколо шпори.

Хоча симптоми можуть збігатися, є кілька відмінностей, які допомагають відрізнити шпору від фасциту:

• Біль при першому кроці вранці. Обидва стани викликають цей симптом, але при плантарному фасциті біль переважно зосереджується вздовж підошви стопи, а при шпорі — у точці прикріплення фасції до п’яткової кістки.
• Постійний біль протягом дня. При фасциті біль посилюється після фізичного навантаження. У разі шпори біль часто є точковим і з’являється при тиску на уражену ділянку.
• Рентгенологічне дослідження. П’яткова шпора чітко видно на рентгені, тоді як фасцит можна діагностувати за допомогою УЗД або МРТ.

Діагностика п’яткової шпори

Для визначення п’яткової шпори лікар проводить огляд стопи, виявляючи болючі точки, набряк чи запалення. Основний метод діагностики — рентгенографія, яка дозволяє побачити кістковий наріст. Якщо шпору не видно на рентгені, але симптоми свідчать про її наявність, лікар може використовувати термін «синдром п’яткової шпори». У складних випадках застосовуються УЗД або МРТ для оцінки стану м’яких тканин.

Точна діагностика дозволяє виключити інші причини болю, такі як плантарний фасцит чи бурсит, і вибрати оптимальне лікування.

Лікування п’яткової шпори

Лікування п’яткової шпори спрямоване на зменшення болю, зниження запалення та відновлення функцій стопи. У більшості випадків використовують консервативні методи, які дозволяють досягти значного покращення без оперативного втручання.

Основні методи лікування:

• Відпочинок. Обмеження фізичних навантажень, особливо стояння чи ходьби на твердій поверхні, дозволяє зняти напруження з п’яткової зони. Під час гострого болю рекомендується уникати бігу та стрибків.
• Холодні компреси. Застосування льоду протягом 15–20 хвилин кілька разів на день допомагає зменшити набряк і полегшити біль.
• Ортопедичні устілки. Спеціальні устілки або підп’ятники допомагають рівномірно розподілити тиск на стопу, зменшуючи навантаження на шпору. Вони також підтримують правильну біомеханіку ходи.
• Комфортне взуття. Використання взуття з амортизацією та підтримкою зводу стопи є важливим елементом лікування. Рекомендується уникати плоскої підошви та взуття без підтримки.
• Протизапальні препарати. Місцеві гелі або мазі з нестероїдними протизапальними засобами, а також таблетовані препарати допомагають зменшити запалення та біль.
• Фізіотерапія. Методи, такі як ультразвукова терапія, масаж, ударно-хвильова терапія та вправи на розтяжку плантарної фасції, сприяють покращенню кровообігу та зняттю напруження в тканинах.
• Ін’єкції кортикостероїдів. У випадках сильного болю лікар може рекомендувати введення кортикостероїдів у зону шпори для зняття запалення. Цей метод використовують з обережністю, оскільки він має ризик побічних ефектів.

Хірургічне втручання

Хірургія застосовується рідко і лише тоді, коли інші методи лікування виявилися неефективними. Під час операції видаляють шпору або частково резекують плантарну фасцію, щоб зменшити напруження. Після хірургічного втручання потрібен реабілітаційний період із фізіотерапією.

Успішність лікування залежить від комплексного підходу. Поєднання фізіотерапії, правильного взуття, відпочинку та медикаментозної терапії забезпечує більшість пацієнтів полегшенням без потреби у хірургії. Важливо регулярно контролювати стан стопи, виконувати вправи та уникати перевантажень.

Профілактика

Профілактика п’яткової шпори базується на підтримці здоров’я стоп і зменшенні навантаження на п’яткову зону. Прості зміни у звичках та способі життя можуть суттєво знизити ризик утворення шпори.

Основні рекомендації:

• Правильний вибір взуття. Носіть взуття з амортизацією, підтримкою зводу стопи та комфортною посадкою. Уникайте взуття на плоскій підошві, тісних моделей або високих підборів. Для тривалого стояння чи ходьби обирайте ортопедичні устілки або підп’ятники.
• Зменшення тривалих навантажень. Якщо ваша робота вимагає тривалого стояння, намагайтеся регулярно змінювати положення тіла, робити перерви або використовувати килимки з амортизацією.
• Фізична активність. Виконуйте вправи для розтяжки плантарної фасції, литкових м’язів і ахіллового сухожилля. Це допоможе зберігати зв’язки гнучкими й міцними, зменшуючи ризик їх пошкодження.
• Контроль ваги. Надмірна вага створює додатковий тиск на стопи, збільшуючи ризик перевантаження тканин. Збалансована дієта та регулярна фізична активність допоможуть підтримувати здорову вагу.
• Правильна техніка тренувань. Якщо ви займаєтеся спортом, бігаєте або стрибаєте, уникайте надмірних навантажень на стопи. Використовуйте спеціальне спортивне взуття та тренуйтеся на м’яких поверхнях, щоб мінімізувати ударне навантаження.
• Регулярний догляд за стопами. Періодично робіть масаж стоп, щоб покращити кровообіг, і уникайте перевантаження. За перших ознак дискомфорту звертайтеся до лікаря, щоб уникнути ускладнень.