Головний біль напруги — це найпоширеніший тип головного болю, з яким стикається більшість людей у певний момент свого життя. Хоча такий біль зазвичай не є небезпечним для життя, його регулярна поява може суттєво вплинути на якість життя, спричиняти фізичний і психічний дискомфорт.

Стрес, перевтома, нестача сну та емоційне перенапруження є найпоширенішими тригерами, які можуть викликати цей вид болю. У цій статті розглянемо, як виникає головний біль напруги, які його особливості, методи лікування та профілактики, а також коли варто звернутися до лікаря.

Що таке головний біль напруги?

Головний біль напруги — це найпоширеніший вид головного болю, який належить до первинних, тобто він не викликаний іншими захворюваннями. Цей стан характеризується тупим, стискаючим або ниючим болем, який може охоплювати всю голову або окремі її частини. Часто цей біль описують як відчуття «обруча», що стискає голову, або тиску, що поширюється з обох боків.

Симптоми головного болю напруги можуть коливатися від легких до помірних, рідше досягати інтенсивності, яка заважає повсякденній діяльності. Попри те, що цей вид болю часто вважають незначним, він може суттєво впливати на якість життя, особливо у випадках частих або хронічних епізодів.

Типи головного болю напруги

Головний біль напруги поділяється на два основні типи залежно від частоти та тривалості нападів: епізодичний та хронічний. Ця класифікація дозволяє точніше діагностувати стан і розробити оптимальну стратегію лікування та профілактики.

Епізодичний головний біль напруги

Епізодичний головний біль трапляється час від часу і може виникати з різною частотою:

• Рідкісні епізоди. Біль може виникати один раз на місяць або навіть рідше. Такі випадки зазвичай пов’язані зі стресовими ситуаціями, перевтомою або разовим фізичним перевантаженням.
• Часті епізоди. Вони з’являються до 14 днів на місяць. Такі епізоди часто пов’язані з постійним впливом стресу або повторюваними факторами, як-от недостатній сон чи тривала робота в одній позі.

Тривалість епізодичного болю може варіюватися від кількох годин до кількох днів. Людина зазвичай здатна повернутися до звичайного ритму життя після завершення нападу, але часте повторення таких епізодів може призвести до виснаження організму та потребувати більш серйозної уваги.

Хронічний головний біль напруги

Хронічний головний біль напруги є більш інтенсивним і тривалим станом:

• Біль повторюється 15 або більше разів на місяць і триває щонайменше три місяці. 
• Напади можуть бути менш інтенсивними, ніж у випадку мігрені, але їх частота значно погіршує якість життя.

Хронічний біль напруги суттєво впливає на повсякденну активність людини. Він може обмежувати працездатність, знижувати соціальну активність та призводити до емоційного виснаження. У таких випадках люди часто почуваються безпорадними, адже біль стає невід’ємною частиною життя, що вимагає серйозного підходу до діагностики та лікування.

Цей тип болю нерідко потребує комбінованого підходу до лікування, включаючи медикаменти, фізіотерапію та психологічну підтримку.

Симптоми головного болю напруги

Симптоми головного болю напруги зазвичай схожі для обох його типів — епізодичного та хронічного. Однак інтенсивність і частота проявів можуть варіюватися залежно від стану здоров’я, тригерів і тривалості нападів.

Найпоширеніші симптоми:

• Тупий або стискаючий біль середньої інтенсивності. Цей біль не є пронизливим або пульсуючим, як у випадку мігрені, але може створювати відчуття постійного тиску.
• Відчуття тиску з обох боків голови. Біль часто симетричний і поширюється на обидві сторони, на відміну від мігрені, яка зазвичай має однобічний характер.
• Чутливість шкіри голови. У деяких випадках навіть легкий дотик до волосся або шкіри голови може викликати дискомфорт.
• Дискомфорт у м’язах шиї та плечей. Напруження в цих ділянках часто є супутнім симптомом, що свідчить про м’язове перевантаження.
• Відчуття "обруча" навколо голови. Це класичне відчуття, яке описують більшість людей з головним болем напруги.

Біль, який не посилюється під час фізичної активності. На відміну від інших видів головного болю, наприклад мігрені, фізична активність зазвичай не впливає на інтенсивність болю.

Відмінності від мігрені

Головний біль напруги рідко супроводжується такими симптомами, як:

• Нудота або блювання.
• Світлобоязнь (фотофобія) чи чутливість до гучних звуків (фонофобія).

Однак у випадку хронічного головного болю напруги можливі легка нудота або періодичне запаморочення. Це може бути пов’язано із загальним виснаженням організму через постійний біль.

Симптоми головного болю напруги зазвичай зменшуються після відпочинку, зняття м’язової напруги або застосування методів розслаблення. У випадках, коли симптоми зберігаються протягом тривалого часу, важливо звернутися до лікаря для додаткової оцінки стану та виключення інших причин.

Читайте: 

Головний біль і мігрень: яка різниця?

Головний біль і мігрень - це дві різні проблеми, пов'язані з болями у голові. ...

Причини та фактори ризику

Точна причина виникнення головного болю напруги не встановлена, проте дослідження вказують на поєднання генетичних та зовнішніх факторів. До найчастіших тригерів належать:

• Стрес. Емоційне напруження та тривога є основними причинами появи болю.
• Нестача сну. Хронічне недосипання або нерегулярний режим сну збільшують ризик розвитку болю.
• Фізичне перенапруження. Тривале перебування в одній позі (наприклад, за комп’ютером) викликає м’язову напругу в ділянці шиї та плечей.
• Перевтома очей. Тривала робота за комп’ютером або з дрібними деталями провокує головний біль.
• Вживання алкоголю, тютюну або кофеїну. Надмірне вживання цих речовин може порушувати баланс нервової системи.
• Інфекційні захворювання. Застуда, грип та інші інфекції також можуть викликати головний біль.

Фактори ризику:

• Жінки частіше страждають на головний біль напруги через гормональні коливання.
• Вік. Після 60 років ризик появи хронічного болю зростає.
• Расова приналежність. За деякими дослідженнями, головний біль напруги частіше спостерігається серед білих людей.

Діагностика

Діагноз "головний біль напруги" ставиться шляхом виключення інших можливих причин. Лікар збирає анамнез і проводить фізичний огляд. Якщо головний біль не супроводжується серйозними симптомами (як-от блювання чи світлобоязнь), зазвичай призначення додаткових тестів не потрібне.

Методи діагностики:

• Фізичний огляд. Перевірка чутливості, м’язової напруги, аналіз рухливості шиї.
• Неврологічне обстеження. Виключає серйозні неврологічні захворювання.
• МРТ або КТ. Призначається лише для виключення таких станів, як пухлини чи крововилив.

Лікування головного болю напруги

Метою лікування головного болю напруги є полегшення симптомів під час нападу, зменшення частоти його виникнення та покращення якості життя пацієнта. Комплексний підхід, що включає медикаментозні й немедикаментозні методи, є найбільш ефективним.

Медикаментозне лікування

• Безрецептурні знеболювальні препарати. Найчастіше для зняття болю використовують ібупрофен, парацетамол або аспірин. Вони швидко полегшують симптоми епізодичного болю. Однак важливо дотримуватися рекомендованої дози, щоб уникнути рикошетного головного болю (викликаного надмірним вживанням знеболювальних).
• Антидепресанти. Амітриптилін та інші трициклічні антидепресанти можуть призначатися для профілактики хронічного головного болю напруги. Вони допомагають зменшити чутливість нервової системи до болю та покращити якість сну.
• Міорелаксанти. Ці препарати допомагають розслабити м’язи шиї та плечей, знижуючи напруження, яке часто є причиною болю. Їх застосовують у випадках, коли біль пов’язаний із м’язовим перенапруженням.

Немедикаментозні методи

• Фізіотерапія. Регулярні розслабляючі вправи для шиї та плечей, а також масаж допомагають зменшити м’язову напругу. Також корисними є вправи на покращення постави, які знижують тиск на шийний відділ хребта.
• Психотерапія. Когнітивно-поведінкова терапія сприяє ефективнішому управлінню стресом, який є одним із основних тригерів головного болю напруги. Цей метод дозволяє пацієнтам краще розуміти свої емоції та впроваджувати техніки розслаблення.
• Акупунктура. Хоча потрібні подальші дослідження, деякі клінічні дані свідчать, що акупунктура може зменшувати інтенсивність болю і знижувати його частоту. Цей метод працює через стимуляцію точок тіла, що відповідають за нервову систему.
• Біофідбек. Це метод, що навчає контролювати фізіологічні реакції організму (наприклад, частоту серцевих скорочень або м’язову напругу). Завдяки біофідбеку пацієнти можуть краще розуміти, як їхній організм реагує на стрес, і навчитися ефективно управляти цими реакціями.

Інші рекомендації

• Важливо уникати надмірного вживання знеболювальних, оскільки це може спричинити повторний головний біль.
• Використання технік релаксації (медитація, глибоке дихання) також може допомогти зменшити рівень стресу.
• Підтримання регулярного графіка сну і харчування є ключовими для профілактики частих нападів.

Комплексне лікування, яке враховує як фізичні, так і емоційні аспекти стану, є найефективнішим підходом для боротьби з головним болем напруги. У випадку частих або хронічних форм цього стану обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Профілактика головного болю напруги

Запобігти появі головного болю можна за допомогою простих заходів:

• Ведіть щоденник головного болю. Записуйте дати, час та обставини появи болю, щоб визначити тригери.
• Слідкуйте за режимом сну. Лягайте та прокидайтеся в один і той самий час.
• Контролюйте стрес. Практикуйте розслабляючі техніки, такі як йога чи медитація.
• Підтримуйте правильну поставу. Використовуйте ергономічні меблі для роботи.
• Обмежте вживання кофеїну та алкоголю. Це допоможе уникнути додаткового подразнення нервової системи.
• Рухайтеся більше. Регулярна фізична активність знижує ризик нападів.

Коли звертатися до лікаря?

Якщо головний біль:

• Супроводжується високою температурою, нудотою або порушенням зору.
• Виникає частіше ніж 15 разів на місяць.
• Стає більш інтенсивним або не минає після прийому знеболювальних.
• З’явився після травми голови.

У таких випадках варто звернутися до невролога для додаткового обстеження. 

Головний біль: причини, види, методи лікування

Типи мігрені

Базилярна мігрень