Аменорея — це відсутність менструацій у жінок репродуктивного віку поза природними причинами (вагітність, лактація, менопауза). Вона може свідчити про глибші фізіологічні чи психоемоційні порушення.

Аменорея часто сприймається як ізольована проблема, однак вона нерідко є маркером ширших системних збоїв в організмі жінки. Менструальний цикл залежить від злагодженої взаємодії гормональної, нервової та репродуктивної систем, а також від чинників способу життя: харчування, режиму сну, рівня стресу. Якщо в цьому складному механізмі стається збій, менструація може зникати частково або повністю, що вказує на необхідність детального медичного обстеження.

Важливо розуміти, що аменорея — не завжди патологія, адже існують природні стани (вагітність, лактація, менопауза), коли відсутність менструацій вважається нормою. Утім, коли менструальний цикл припиняється без очевидних фізіологічних причин або не настає вчасно вперше, це потребує з’ясування справжніх чинників та можливих наслідків. У даній статті ми розглянемо сутність аменореї, причини її виникнення, можливі ускладнення, а також шляхи запобігання та лікування.

Що таке аменорея?

Аменорея — це медичний термін, що означає відсутність менструацій у жінок репродуктивного віку. У нормі менструальний цикл коливається від 21 до 35 днів, а його порушення сигналізують про певні збої в організмі. Відсутність менструацій може бути:

  • Фізіологічною, коли вона пов’язана з вагітністю, лактацією або менопаузою. У таких випадках це не вважається порушенням, оскільки обумовлено природними процесами організму.
  • Патологічною, якщо менструації зникають або взагалі не настають без нормальних фізіологічних причин. Саме така аменорея може бути маркером внутрішніх розладів і потребує уваги фахівців.

Аменорею поділяють на кілька типів залежно від причин і віку, у якому вона проявляється. Важливо відрізняти її від затримки менструації на кілька днів, яка іноді трапляється через стрес чи тимчасову зміну способу життя. Якщо ж відсутність менструації триває місяцями — це серйозний привід для звернення до лікаря.

Коли вважати, що це аменорея?

Лікарі зазвичай радять стежити за тривалістю циклу, щоб розуміти, коли можлива «збійна» ситуація. Якщо жінка репродуктивного віку не має менструацій протягом трьох і більше місяців (за умови, що до цього цикл був регулярним), або ж якщо перша менструація не настала до 15 років — ці обставини вказують на ймовірну аменорею. Спеціаліст повинен встановити, чи пов’язано це з нормальними процесами (як-от вагітність) або з потенційними патологіями.

Які існують типи аменореї?

Розрізняють дві основні форми аменореї: первинну та вторинну.

Первинна аменорея

Це відсутність менструацій у дівчат старше 15 років, у яких уже є інші ознаки статевого дозрівання (збільшення грудей, поява лобкового волосся) або якщо минуло п’ять років від початку формування вторинних статевих ознак. Первинна аменорея часто спричинена генетичними, гормональними або анатомічними аномаліями, такими як синдром Тернера, синдром андрогенорезистентності чи вроджена відсутність матки.

Вторинна аменорея

Це відсутність менструацій у жінок, які раніше мали регулярні цикли, протягом трьох місяців або довше. Якщо менструальний цикл спочатку був нерегулярним, говорять про вторинну аменорею в разі відсутності менструацій шість місяців. Вторинна аменорея частіше пов’язана з порушеннями гормональної регуляції (гіперпролактинемія, гіпотиреоз, полікістоз яєчників), але її можуть викликати й зовнішні чинники — надмірний стрес, різкі зміни ваги чи надмірні фізичні навантаження.

Фізіологічна та патологічна аменорея

Окрім первинної та вторинної, медики іноді додають поділ на фізіологічну й патологічну аменорею. Фізіологічна аменорея трапляється під час вагітності, лактації та в період менопаузи. Патологічна — виникає внаслідок хвороб або незвичних станів, які потребують корекції.

Причини аменореї

Причини аменореї різноманітні, проте їх можна згрупувати за певними категоріями. Далі наведено найбільш поширені чинники:

  • Гормональні розлади. Будь-які збої в осі «гіпоталамус-гіпофіз-яєчники» можуть призвести до припинення менструацій. Наприклад, підвищений рівень пролактину (гіперпролактинемія) блокує вироблення гонадотропних гормонів, що регулюють цикл. Гіпотиреоз чи гіпертиреоз також можуть впливати на менструальну функцію.
  • Анатомічні вади розвитку. До цієї категорії належать вроджені аномалії (відсутність матки, піхви), рубцеві зміни після операцій на матці, піхві або яєчниках
  • Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Це комплексне ендокринне порушення, при якому яєчники містять безліч кістоподібних утворень і не завжди здатні здійснювати нормальну овуляцію.
  • Вплив препаратів та лікування. Деякі медикаменти (зокрема протиракові, антидепресанти) можуть викликати збої циклу. Хіміо- та радіотерапія також впливають на функцію яєчників.
  • Стрес та емоційне перенапруження. Хронічний чи гострий стрес порушує баланс гормонів стресу (кортизол, адреналін), що негативно відбивається на репродуктивній системі.
  • Розлади харчування та різкі зміни ваги. Анорексія або булімія часто супроводжуються зупинкою менструацій, як і ожиріння, котре порушує чутливість тканин до інсуліну й гормонів.
  • Надмірні фізичні навантаження. Поширена причина серед професійних спортсменок чи жінок, які виснажують себе тренуваннями та дієтами одночасно.

Помітно, що низку чинників можна коригувати або контролювати, змінюючи поведінку й спосіб життя. В інших випадках (наприклад, при генетичних аномаліях) потрібні поглиблене медичне втручання та довготривале спостереження.

Симптоми аменореї

Головним симптомом аменореї є відсутність менструацій протягом визначеного періоду. Проте залежно від першопричин можуть з’являтися й інші прояви:

  • Болі внизу живота або в ділянці таза (іноді сигналізують про структурні проблеми).
  • Зміни у волосяному покриві: надмірне оволосіння (гірсутизм) або, навпаки, випадіння волосся.
  • Набір або втрата маси тіла без очевидних причин.
  • Припливи, пітливість, дратівливість (можливий дефіцит естрогену).
  • Виділення молока з грудей за відсутності вагітності чи лактації (галакторея), що вказує на надмірний рівень пролактину.
  • Головний біль, погіршення зору — іноді свідчення утворень у гіпофізі.

Симптоми нерідко переплітаються, оскільки гормональна система є єдиним комплексом. Наприклад, у жінок із СПКЯ можуть спостерігатися збільшення маси тіла, акне та аменорея одночасно. За наявності таких ознак слід проконсультуватися з гінекологом або ендокринологом.

Ранні прояви аменореї допомагають уникнути ускладнень, пов’язаних із дефіцитом естрогену (остеопороз, підвищений ризик серцево-судинних захворювань), і дають змогу запобігти розвитку серйозних патологій на кшталт пухлин гіпофіза чи злоякісних процесів у яєчниках. Чим раніше жінка звернеться по допомогу, тим вищі шанси на повне відновлення менструального циклу та репродуктивної функції.

Які чинники ризику аменореї?

Аменорея може виникати в будь-якому віці в межах репродуктивного періоду, проте існують групи, що мають підвищену ймовірність зіткнутися з цим станом.

  • Жінки з низьким індексом маси тіла або ті, хто різко худне, обмежуючи себе в калоріях.
  • Спортсменки та танцівниці, які тренуються з високою інтенсивністю, не збалансовуючи харчування.
  • Особи з хронічними емоційними перевантаженнями, які перебувають у постійному стресі.
  • Ті, хто має генетичні чи родинні схильності до ендокринних порушень, ранньої менопаузи або вроджених аномалій.
  • Жінки, які тривалий час приймають певні види лікарських засобів: гормональні контрацептиви, антидепресанти, хіміопрепарати тощо.

Чинники ризику можуть накладатися один на одного, підвищуючи ймовірність припинення менструацій. Наприклад, якщо людина зі спадковою схильністю до ендокринних порушень починає активно займатися спортом і обмежує себе в харчуванні, ризик аменореї істотно зростає.

Ускладнення аменореї

Аменорея сама по собі не завжди небезпечна, але може призвести до низки негативних наслідків. Найперше — це порушення репродуктивної функції: відсутність менструацій зазвичай означає відсутність овуляції, а отже, складнощі з настанням вагітності. Зокрема, при деяких ендокринних збоях можуть виникати труднощі з виношуванням плода.

Інше важливе ускладнення пов’язане з дефіцитом естрогену. Цей гормон допомагає утримувати кальцій у кістках. При тривалій аменореї зменшується щільність кісток (остеопенія), що з часом може перерости в остеопороз, істотно підвищуючи ризик переломів. Крім того, зменшення рівня естрогену негативно впливає на роботу серцево-судинної системи, збільшуючи ймовірність розвитку атеросклерозу. Жінки, які не мають менструації тривалий період, можуть також відчувати погіршення статевого потягу, перепади настрою та проблеми зі шкірою й волоссям.

Діагностика та тести

Діагностика аменореї вимагає комплексного підходу. Спочатку лікар (зазвичай гінеколог або ендокринолог) проводить детальне опитування, з’ясовуючи історію менструацій, наявність стресових ситуацій, фізичні навантаження і харчові звички. Потім виконується гінекологічний огляд, щоб оцінити анатомічний стан матки, яєчників і піхви.

Для підтвердження чи виключення певних припущень призначаються лабораторні аналізи крові:

  • Рівень ФСГ (фолікулостимулюючого гормону) та ЛГ (лютеїнізуючого гормону).
  • Концентрація пролактину.
  • Тиреотропний гормон (ТТГ) для оцінки роботи щитоподібної залози.
  • Естрадіол і прогестерон.

Інструментальні методи включають ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза, щоб виявити наявність кіст, пухлин або вроджених аномалій. Якщо підозрюють патологію гіпофіза, може бути призначене МРТ чи КТ головного мозку. У поодиноких випадках застосовується генетичне тестування (при підозрі на синдром Тернера або інші хромосомні аномалії).

Навіщо потрібна диференціальна діагностика?

Через різноманіття причин аменореї (від стресу до пухлин) лікарі часто проводять диференціальний аналіз — порівнюють симптоми та результати тестів, щоб виключити найнебезпечніші варіанти. Наприклад, якщо рівень пролактину високий, необхідно перевірити гіпофіз на наявність пролактиноми. Якщо низькі рівні ЛГ та ФСГ, потрібно розглянути гіпоталамічну форму аменореї тощо.

Лікування аманереї

Лікувальна стратегія залежить від конкретного діагнозу й індивідуальних особливостей пацієнтки. У загальному сенсі виділяють кілька напрямів:

  • Гормональна терапія. Якщо аменорея пов’язана з недостатністю естрогену чи прогестерону, призначають замісну гормональну терапію (ЗГТ). При підвищеному рівні пролактину застосовують препарати, що знижують його секрецію.
  • Хірургічне втручання. У випадках, коли аменорея викликана пухлинами (напр., пролактиномою чи новоутвореннями яєчників) або анатомічними перешкодами (спайки, зрощення), може знадобитися операція.
  • Корекція способу життя. Якщо причиною є надмірні дієти чи фізичні навантаження, слід збалансувати харчування, збільшити калорійність раціону та зменшити навантаження. Також рекомендується психологічна підтримка або психотерапія, якщо значну роль відіграє стрес.
  • Лікування основних захворювань. При СПКЯ або гіпотиреозі терапія спрямована на відновлення гормональної рівноваги. Зокрема, призначаються відповідні препарати для нормалізації рівня тиреоїдних гормонів, регулювання рівня інсуліну тощо.
  • Профілактика остеопорозу. Якщо аменорея триває довго, рекомендують приймати препарати кальцію та вітаміну D, а також займатися помірними фізичними вправами (наприклад, скандинавською ходьбою), щоб підтримувати кісткову масу.

У багатьох випадках вже корекція способу життя та гормональна підтримка дають змогу відновити менструальний цикл. Проте важливо проходити регулярні огляди, оскільки жінка з аменореєю потребує постійного моніторингу стану здоров’я.

Як запобігти аменореї?

Профілактика аменореї базується на комплексному підході до збереження жіночого здоров’я:

Підтримуйте нормальну масу тіла і збалансований раціон.

  • Уникайте надмірних тренувань, поєднуйте фізичну активність із якісним відпочинком.
  • Навчайтеся керувати стресом: медитація, техніки дихання, психологічна допомога.
  • Проходьте регулярні гінекологічні та ендокринологічні огляди, особливо якщо є спадкова схильність до розладів.
  • Контролюйте вживання ліків, які можуть негативно впливати на менструальний цикл. Завжди консультуйтеся з лікарем щодо безпечних альтернатив.

Ці прості кроки допоможуть зберегти стабільний менструальний цикл і вчасно помічати відхилення. У будь-якому разі, якщо менструації припинилися чи не з’явилися впродовж тривалого часу, слід невідкладно звернутися за медичною консультацією.

Прогноз

Прогноз при аменореї залежить від першопричини та швидкості початку лікування. У більшості випадків, коли основний фактор усувається (наприклад, нормалізується маса тіла, лікується гормональна дисфункція), цикл повертається до норми. Якщо ж причина криється у хронічному чи важкому захворюванні (пухлини гіпофіза, синдром полікістозних яєчників, передчасне виснаження яєчників), результат залежить від ефективності терапії та індивідуальних особливостей організму.

Вчасне звернення до лікаря та точне дотримання призначень найчастіше дають змогу уникнути серйозних наслідків, включно з безпліддям чи остеопорозом. Проте ігнорування відсутності менструацій може призвести до ускладнень, які суттєво знижують якість життя й загальне здоров’я жінки.

Як жити з аменореєю?

Для жінок із хронічною аменореєю важливо розуміти необхідність регулярних обстежень і виконання рекомендацій фахівців. Ведення менструального календаря навіть за умови відсутності менструацій допоможе відстежувати будь-які зміни, наприклад, поодинокі мажучі виділення чи симптоми ПМС. Варто звертати увагу на загальний стан організму: зниження лібідо, перепади настрою, порушення сну часто вказують на дисбаланс гормонів.

Якщо проблемі сприяють стреси або психологічні труднощі, корисно відвідувати спеціаліста-психолога чи психотерапевта. Жінка з аменореєю повинна дотримуватися здорового способу життя, уникати екстремальних дієт чи надмірних спортивних навантажень, дбати про достатнє споживання білків, жирів і вуглеводів. Регулярні прогулянки, помірні фізичні вправи та повноцінний відпочинок позитивно впливають на гормональну рівновагу.

Поширені питання

Чи можна завагітніти, якщо немає менструації?

Зазвичай при аменореї овуляція не відбувається, отже, завагітніти неможливо. Але в окремих випадках, особливо при нерегулярному циклі, рідкісна овуляція все ж може статися. Тому в разі вторинної аменореї без контрацепції існує невеликий, але певний шанс завагітніти.

Чому відсутність менструацій може бути небезпечною для кісток?

Низький рівень естрогену, який супроводжує аменорею, призводить до прискореної втрати кісткової маси. Це підвищує ризик остеопорозу та переломів, особливо в старшому віці.

Скільки часу потрібно, аби відновити цикл після припинення прийому протизаплідних пігулок?
Здебільшого менструації відновлюються протягом одного-трьох місяців. Якщо ж через пів року цикл так і не повернувся, доцільно проконсультуватися з лікарем.

Чи допомагають народні методи відновити цикл при аменореї?

Народні засоби іноді покращують загальне самопочуття, однак без точного з’ясування причини аменореї вони можуть бути малоефективними або навіть шкідливими. Краще поєднувати всі додаткові практики з офіційним лікуванням і за рекомендацією фахівця.

Підсумок

Аменорея — це складний стан, який може мати як природне, так і патологічне походження. Ключове завдання для жінки — визначити, чи не пов’язана відсутність менструації з вагітністю, лактацією або менопаузою, а якщо ці чинники виключено, обов’язково звернутися до лікаря. Первинна аменорея зазвичай зумовлена генетичними чи вродженими аномаліями, тоді як вторинна часто розвивається через гормональні збої, стреси або порушення харчування.

Ретельна діагностика включає аналіз гормонального профілю, огляд репродуктивних органів і, за потреби, обстеження гіпофіза. Успішне лікування залежить від усунення першопричин, чи то психологічних, чи то фізіологічних. Корекція способу життя, раціональний розподіл навантажень, здорове харчування, замісна гормональна терапія (за показами) допомагають відновити цикл у більшості випадків. Важливо пам’ятати, що хронічна аменорея небезпечна дефіцитом естрогену, здатним призвести до остеопорозу, серцево-судинних недуг та інших ускладнень. Тому не слід зволікати: своєчасне втручання — запорука швидкого і сталого результату, що забезпечить жінці здоров’я та репродуктивні можливості в майбутньому.