Менопауза — це природний етап у житті жінки, коли репродуктивна функція завершується. Зміни гормонального фону можуть впливати на самопочуття, але сучасні методи допомагають полегшити цей період.

Менопауза — це природній період у житті жінки, коли знижується активність яєчників і відбувається повне припинення менструального циклу. Зазвичай цей процес триває поступово, а моментом “офіційного” настання менопаузи вважають завершення 12-ти послідовних місяців без місячних. У середньому, менопауза настає у віці близько 52 років, проте цей показник може варіюватися. Важливо розуміти, що менопауза є нормальним фізіологічним етапом, а не патологією, хоча зміни гормонального фону можуть викликати як фізичний, так і емоційний дискомфорт. У цій статті розглянемо ознаки, причини, основні етапи, можливі ускладнення та варіанти лікування й підтримки під час менопаузи.

Що таке менопауза

Менопауза настає, коли жінка протягом 12 місяців поспіль не має менструації. Яєчники більше не випускають яйцеклітини, а рівень гормонів естрогену та прогестерону знижується. Оскільки ці гормони регулюють менструальний цикл, зниження їхньої концентрації означає припинення репродуктивної функції. Іноді менопауза може бути викликана хірургічним втручанням (наприклад, видаленням обох яєчників) або деякими методами лікування (хіміотерапія, променева терапія). Таку менопаузу називають “індукованою” чи “штучною” менопаузою.

Основний критерій діагностики менопаузи — відсутність менструацій протягом року. Після цього офіційного моменту жінка вважається такою, що перебуває в постменопаузі. Зміни в гормональному тлі, які відбуваються під час цього процесу, можуть призвести до широкого спектра симптомів, зокрема припливів, змін настрою чи безсоння. Деякі жінки відчувають значний дискомфорт, тоді як інші проходять цей період майже без неприємних проявів.

Етапи менопаузи

Менопауза не настає раптово: цей процес є поступовим і ділиться на три основні фази. Якщо припинення менструацій відбувається природним шляхом (не спричинене хірургією чи певними ліками), тоді виділяють такі стадії:

1. Пременопауза (перименопауза або “перехід до менопаузи”). Цей етап може початися за 8–10 років до повного припинення менструацій, зазвичай у 40–45 років, коли рівень естрогену починає поступово знижуватися. Місячні стають нерегулярними, можуть змінюватися їхня тривалість та інтенсивність. У деяких жінок уже в цей період виникають припливи, зміни настрою чи відчуття сухості в піхві.
2. Менопауза. Точка відліку, коли минуло 12 послідовних місяців без жодної менструації. Вважається, що на цьому етапі яєчники майже не виробляють естроген і не випускають яйцеклітини. Менопауза — момент, а не тривала фаза, тож як тільки жінка досягає цього “порогу”, вважається, що вона перебуває в наступній стадії.
3. Постменопауза. Це період після менопаузи, що триває решту життя. Зазвичай у цей час симптоми менопаузи можуть слабшати або зовсім зникати, проте знижений рівень естрогену підвищує ризик певних захворювань, наприклад остеопорозу та серцево-судинних хвороб.

Протягом усіх стадій менопаузи важливо слідкувати за станом здоров’я та підтримувати зв’язок із лікарем, оскільки симптоми можуть змінюватися, а ризики деяких захворювань — зростати.

Що таке передчасна менопауза

Якщо менопауза настає у віці між 45 і 55 роками, це вважається “природною” менопаузою, оскільки відповідає типовим віковим змінам у жіночому організмі. Але коли останні місячні припиняються до 45 років, це називають “ранньою” менопаузою, а якщо до 40 — “передчасною” (або ж первинною недостатністю яєчників). Причинами можуть бути:

• Генетична схильність (якщо в родині траплялися випадки дуже раннього припинення менструацій).
• Аутоімунні захворювання, коли імунна система пошкоджує власні тканини.
• Хірургічне втручання (видалення яєчників або матки).
• Наслідки хіміотерапії чи радіотерапії.

Жінкам із передчасною менопаузою часто пропонують гормональну замісну терапію, якщо немає протипоказань, аби знизити ризик остеопорозу і серцевих захворювань. У таких випадках дуже важливо вчасно проконсультуватися з лікарем для з’ясування причини та вибору найкращого підходу до лікування.

Середній вік настання та тривалість

У середньому жінки стикаються з менопаузою близько 52 років, але в багатьох країнах і популяціях вікові показники можуть коливатися. Для більшості жінок перші зміни в циклі розпочинаються у середині 40-річного віку. Загалом, перехід (перименопауза) може тривати від кількох місяців до навіть 10 років. Саме “офіційне” настання менопаузи припадає на момент, коли менструації не відбуваються протягом 12 місяців поспіль.

Після досягнення менопаузи жінка вступає в постменопаузу, що триває до кінця життя. Симптоми, такі як припливи чи зміни настрою, можуть зберігатися або зникати поступово. Якщо симптоми тривають занадто довго чи стають нестерпними, варто звернутися до фахівця, оскільки сьогодні доступні різноманітні методи підтримки.

Симптоми менопаузи

Гормональні зміни під час менопаузи можуть проявлятися як фізичними, так і емоційними ознаками. Нижче перелічено найтиповіші симптоми, які свідчать про перехідний період:

• Нерегулярні місячні або різка зміна їхньої інтенсивності (надто слабкі чи надто сильні).
• Припливи (вазомоторні симптоми) — раптове відчуття жару, що охоплює все тіло, інколи з почервонінням обличчя.
• Нічні потіння та/або відчуття холоду.
• Вагінальна сухість, що може спричиняти дискомфорт або біль під час статевого акту.
• Почастішання сечовипускання або відчуття термінової потреби “піти в туалет”.
• Проблеми зі сном (безсоння, часті пробудження).
• Емоційні зміни: дратівливість, пригнічений настрій, різкі перепади настрою.
• Зміни стану шкіри, очей або слизових оболонок (сухість, свербіж).
• Посилення ПМС у тих, хто його зазнавав раніше.
• Набряклість і болючість грудей.

Крім основних симптомів, деякі жінки відзначають прискорене серцебиття, головний біль, больові відчуття у суглобах і м’язах, зниження лібідо, проблеми з пам’яттю й увагою, збільшення ваги або випадіння волосся. Інтенсивність цих проявів може значно варіюватися: від ледь помітних незручностей до серйозних випробувань для щоденного життя.

Тривалість симптомів

Симптоми менопаузи можуть з’являтися задовго до фактичного припинення менструацій — в періоді перименопаузи. У середньому, неприємні відчуття тривають близько 7 років, хоча в деяких жінок цей період може розтягнутися до 10 років. Після настання постменопаузи (через рік після останньої менструації) більшість симптомів поступово вщухають, але іноді зберігаються у легкій формі ще багато років. Якщо певний прояв (наприклад, сильні припливи або безсоння) значно погіршує якість життя, варто обговорити з лікарем можливі способи полегшення.

Чинники, що посилюють симптоми

У кожної жінки може бути індивідуальний “спусковий гачок” для припливів чи зміни настрою. Деякі з найпоширеніших чинників:

• Паління та надмірне вживання алкоголю.
• Споживання гострих або надто гарячих страв.
• Висока температура навколишнього середовища, задушливі або погано провітрювані приміщення.
• Стрес, недосипання або емоційне перенавантаження.
• Гаряча ванна чи душ перед сном.

Ведення щоденника симптомів може допомогти виявити конкретні чинники, що посилюють дискомфорт. Потім варто спробувати уникати або мінімізувати їх, корегуючи повсякденні звички.

Діагностика

На відміну від багатьох інших станів, менопауза офіційно підтверджується “заднім числом”, коли жінка вже не має менструацій 12 місяців поспіль. Однак у випадках, коли виникають сумніви щодо причин відсутності місячних, лікар може запропонувати додаткові обстеження. Найпоширенішим методом є гормональні аналізи крові, які допомагають оцінити рівні естрогену, прогестерону та ФСГ (фолікулостимулювального гормону). Це дозволяє підтвердити настання менопаузи або виявити можливі інші причини змін у циклі.

У деяких випадках лікар може призначити перевірку інших показників, наприклад функції щитоподібної залози, щоб виключити ендокринні порушення, які також можуть впливати на менструальний цикл.

Якщо після встановлення менопаузи у жінки з’являються незвичні кров’янисті виділення, це потребує додаткового обстеження. Лікар може призначити:

• УЗД органів малого таза, щоб виявити можливі утворення чи аномалії.
• Гістероскопію для детального огляду порожнини матки та виключення патологій, наприклад поліпів або ракових утворень.
• Біопсію ендометрію, якщо є підозра на серйозні захворювання.

Важливо пам’ятати, що будь-які кровотечі після менопаузи не є нормою й потребують обов’язкової консультації з лікарем, адже це може свідчити про серйозні порушення.

Лікування та методи керування симптомами

Не кожній жінці потрібне лікування, адже менопауза є природним процесом. Але якщо симптоми суттєво впливають на якість життя, існує низка підходів, які можуть допомогти.

Гормональна терапія (ГТ). Підвищення рівня естрогену (або поєднання естрогену та прогестерону) може полегшити припливи, вагінальну сухість та інші симптоми. Якщо менопауза настала у дуже ранньому віці (до 40 років), часто застосовують термін “гормонозамісна терапія (ГЗТ)” — для компенсації гормонів, яких бракує. Важливо враховувати наявність протипоказань (наприклад, рак молочної залози в анамнезі або тромбози). Рішення про призначення ГТ приймається індивідуально, із залученням лікаря-гінеколога або ендокринолога.

Негормональні методи. Якщо є протипоказання до гормональної терапії або жінка не бажає приймати гормони, існують інші способи полегшити стан:

• Мінімізація чинників, що провокують припливи: відмова від гострої їжі, кави, алкоголю, куріння.
• Регулярна фізична активність: прогулянки, йога, плавання, танці — усе, що поліпшує настрій і підтримує тонус.
• Збалансоване харчування з достатнім вмістом кальцію, вітаміну D, білка та корисних жирів.
• Техніки релаксації (медитація, дихальні вправи), які допомагають боротися зі стресом і покращують сон.
• Негормональні препарати для зменшення припливів і стабілізації настрою (деякі антидепресанти, наприклад).
• Місцеві вагінальні креми та зволожувальні засоби для боротьби із сухістю в піхві.

Якщо основна скарга — хронічне безсоння або тривожність, лікар може порадити відповідні засоби або психологічну підтримку (терапію чи групи самодопомоги).

Профілактика ускладнень

Низький рівень естрогену після менопаузи підвищує ризик остеопорозу й серцево-судинних захворювань. Тому профілактика спрямована на підтримання здоров’я кісток і серця:

• Збалансоване харчування: достатня кількість білка, кальцію, вітаміну D.
• Помірні фізичні навантаження: вправи з обтяженням, ходьба, аеробіка, які допомагають зберігати кісткову масу.
• Регулярні медичні обстеження: вимірювання артеріального тиску, аналізи крові на холестерин, скринінг серцево-судинної системи.
• Обстеження кісток (денситометрія) для виявлення ознак остеопорозу на ранніх стадіях.
• Відмова від куріння і надмірного вживання алкоголю.

Також варто мати на увазі загальні рекомендації щодо здорового способу життя: достатній сон, контроль ваги, уникання надмірного стресу. Ці кроки допоможуть знизити ризик багатьох хронічних хвороб та покращити загальне самопочуття.

Питання, які варто поставити лікарю

Коли ви відвідуєте гінеколога або терапевта в період менопаузи, корисно мати готовий список запитань:

• Як визначити, що в мене дійсно настала менопауза, а не інший гормональний збій?
• Які методи лікування чи полегшення симптомів ви можете порадити?
• Чи підходить мені гормональна терапія? Які її ризики та переваги?
• Чи існують негормональні ліки або добавки, що можуть допомогти?
• Які зміни способу життя найкраще вплинуть на мої симптоми?
• Чи варто мені робити додаткові аналізи або скринінги (на щитоподібну залозу, остеопороз тощо)?

Поширені запитання

Чи можу я завагітніти в період менопаузи?

До моменту, доки лікар не підтвердить, що ви перебуваєте в постменопаузі (тобто минув рік без менструацій), вагітність усе ще можлива. Якщо не плануєте вагітність, користуйтеся засобами контрацепції доти, доки це не стане медично невиправданим.

Чи впливає менопауза на сон?

Так, безсоння чи фрагментований сон є доволі поширеними. Вони можуть бути пов’язані з припливами чи нічним потовиділенням. Деяким жінкам допомагають дихальні вправи, легкі заспокійливі засоби на рослинній основі, прохолодна кімната та регулярний режим відходу до сну.

Чи змінюється сексуальне життя під час менопаузи?

Зниження рівня гормонів часто спричиняє сухість піхви, що може ускладнювати або робити болісним статевий акт. Однак не всі помічають зниження лібідо — деякі, навпаки, почуваються розкутіше через відсутність страху перед небажаною вагітністю. Якщо сухість створює дискомфорт, можна використовувати зволожувальні гелі чи вагінальні креми, обговорити це з лікарем.

Чи спричиняє менопауза збільшення ваги?

Гормональні зміни та зниження м’язової маси можуть вести до поступового набору ваги. Важливо звертати увагу на фізичну активність і харчування, щоби підтримувати стабільну вагу. Іноді невелике збільшення ваги у цей період є нормальним, але стрімкий набір кілограмів може бути ознакою інших порушень.

Чи можуть виникати емоційні розлади або депресія?

Перепади настрою, підвищена дратівливість, депресивні епізоди зустрічаються доволі часто через коливання гормонів. Підтримка оточення, консультації з психологом чи психотерапевтом, а також, за потреби, медикаментозне лікування можуть допомогти впоратися з такими станами.

Чи існує “чоловіча менопауза”?

Термін “андропаузa” іноді використовують для опису поступового зниження рівня тестостерону у чоловіків. Проте цей процес відбувається значно повільніше і не так різко, як у жінок зі зниженням естрогену. Тому “чоловіча менопауза” не має такого ж клінічного значення, адже зміни можуть тривати багато років, і не в кожного чоловіка вони виражені.