Хламідіоз — це одне з найбільш поширених статевих захворювань, що викликається бактерією Chlamydia trachomatis. Інфекція може бути безсимптомною або проявлятися лише слабкими ознаками, що ускладнює її діагностику. 

Хламідіоз — одне з найбільш поширених інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом. У сучасному світі це захворювання вражає мільйони людей, особливо серед молоді — від підлітків до 30 років. Через те, що симптоми хламідіозу можуть бути маловираженими або відсутніми, багато хто не знає про свою хворобу і продовжує заражати інших. Це робить хламідіоз особливо небезпечним. Найчастіше інфекція діагностується у жінок, але чоловіки також можуть бути інфікованими.

Незважаючи на те, що хламідіоз можна успішно вилікувати антибіотиками, якщо його не лікувати, інфекція може призвести до серйозних ускладнень, таких як безпліддя, хронічні запалення, запалення органів малого таза і навіть позаматкова вагітність. Також хламідіоз збільшує ризик зараження ВІЛ, що робить профілактику та регулярні обстеження особливо важливими.

Що таке хламідіоз?

Хламідіоз — це інфекційне захворювання, яке викликається бактерією Chlamydia trachomatis. Ці мікроорганізми здатні проникати в клітини організму, де вони можуть викликати запалення і інфікувати різні органи. Основними зонами ураження є статеві органи, але хламідія може вражати також очі, горло і анус. Це захворювання належить до бактеріальних інфекцій, що передаються статевим шляхом, і може розвиватися як у чоловіків, так і у жінок.

Хламідіоз часто проходить без виражених симптомів, що ускладнює своєчасне виявлення та лікування. Однак якщо інфекцію не діагностувати і не почати лікувати, вона може призвести до серйозних ускладнень. У жінок це може включати безпліддя, запалення органів малого таза, хронічний біль і позаматкову вагітність. У чоловіків хламідіоз може спричиняти хронічний простатит або запалення придатків яєчок. Крім того, інфекція збільшує ризик розвитку інших захворювань, таких як ВІЛ, та може сприяти ускладненням під час вагітності. Тому своєчасне лікування є важливим кроком для збереження здоров’я та уникнення довгострокових наслідків.

Хламідіоз часто називають "тихою інфекцією", оскільки більшість людей (від 50% до 70%) не помічають симптомів. Це стосується як жінок, так і чоловіків. Ті, хто все ж помічає симптоми, часто не розпізнають ознаки хламідіозу до кількох тижнів після інфекції. Оскільки хламідіоз часто протікає без симптомів, його легко передати іншій людині без усвідомлення цього. Крім того, без своєчасного лікування можна упустити шанс уникнути серйозних ускладнень, які можуть виникнути через хламідіоз.

Як передається хламідіоз?

Хламідіоз передається переважно через статевий контакт, однак існує кілька інших шляхів передачі цього інфекційного захворювання. Ось основні з них:

• Вагінальний секс: найбільш поширений шлях передачі інфекції. Бактерії можуть передаватися через контакт зі спермою або вагінальними виділеннями інфікованої особи.
• Анальний секс: інфекція також може передаватися через анальний контакт, коли сперма або вагінальні виділення потрапляють в анус. У цьому випадку ризик зараження зберігається навіть за відсутності симптомів у зараженої особи.
• Оральний секс: хоча цей шлях є менш поширеним, хламідіоз може передаватися через оральний секс, якщо рот контактує з інфікованими статевими органами або анусом.
• Використання сексуальних іграшок: якщо секс-іграшки використовуються спільно без належної гігієни, інфекція може передаватися через статеві органи або анус.
• Контакт з очима: бактерії можуть потрапити в очі, якщо вони контактують із інфікованими виділеннями. Це може спричинити кон'юнктивіт, запалення слизової оболонки ока.

Крім того, хламідіоз може передаватися від матері до дитини під час пологів. Це особливо небезпечно, оскільки може викликати у новонародженого серйозні проблеми, такі як пневмонія або кон'юнктивіт. Тому вагітним жінкам рекомендується проходити тестування на хламідіоз, аби своєчасно виявити інфекцію та уникнути передачі її дитині.

Як не передається хламідіоз

Не всі ситуації, що включають обмін тілесними рідинами чи інтимність, призводять до зараження хламідіозом. Існують певні ситуації, у яких неможливо заразитися хламідіозом:

• Поцілунки.
• Спільне використання їжі або напоїв.
• Обійми або тримання за руки.
• Використання туалету після іншої людини.
• Вдихання крапель, що утворюються під час кашлю чи чхання.

Симптоми хламідіозу

Перші симптоми хламідіозу часто можуть бути дуже м'якими або зовсім відсутніми. Але якщо вони все ж з’являються, найпоширенішими є незвичайні виділення з піхви чи пеніса, що можуть бути білими, жовтими або сірими. Крім того, можуть виникати болі під час сечовипускання, а також неприємні відчуття під час статевого акту. Інколи з'являється кровотеча між менструаціями або біль внизу живота. Всі ці симптоми можуть свідчити про хламідіоз, тому важливо не ігнорувати їх.

Якщо симптоми з'являються, вони можуть бути різними у чоловіків і жінок, а також залежати від того, де знаходиться інфекція.

У жінок

Хламідіоз часто викликає симптоми, схожі на цервіцит або інфекцію сечовивідних шляхів (ІСШ). Ознаки хламідіозу у жінок та осіб AFAB можуть бути наступними:

• Незвичайні виділення з вагіни: Біляві, жовті або сірі, з неприємним запахом.
• Гній у сечі: Поява гною у сечі, що може вказувати на запальний процес у сечовивідних шляхах (піурія).
• Часте сечовипускання: Збільшена частота сечовипускань без видимих причин.
• Болісне сечовипускання: Печіння або біль при сечовипусканні.
• Кровотечі між менструаціями: Кров'янисті виділення між менструаціями.
• Болісні менструації: Біль або тяжкість під час місячних.
• Біль під час статевого акту: Дискомфорт або біль під час сексу.
• Свербіж або печіння в області вагіни: Підвищена чутливість та дискомфорт.
• Тупий біль внизу живота: Може свідчити про запалення органів малого таза.

У чоловіків

Бактерії хламідіозу найчастіше інфікують уретру, що спричиняє симптоми, схожі на негонококовий уретрит. Можливі симптоми:

• Виділення з пеніса: слизові або прозорі, водянисті виділення.
• Болісне сечовипускання: відчуття печіння або болю під час сечовипускання (дизурія).

Інші симптоми

Хламідіоз може впливати не лише на статеві органи, але й на інші частини тіла, такі як:

• Анус: може бути біль, дискомфорт, кровотечі або слизоподібні виділення з ануса.
• Горло: якщо інфекція передалася через оральний секс, можуть виникати симптоми фарингіту або болю в горлі.
• Очі: якщо бактерії потрапляють в очі, це може спричинити кон'юнктивіт з такими симптомами, як почервоніння, біль і виділення.

Як діагностують хламідіоз?

Діагностика хламідіозу є ключовим етапом для вчасного виявлення та лікування інфекції. Оскільки багато випадків хламідіозу протікають без виражених симптомів, регулярне тестування на статеві інфекції є важливим для збереження здоров'я.

Основні методи діагностики хламідіозу:

• Тест на ампліфікацію нуклеїнових кислот (NAAT): Це найбільш точний і поширений метод для виявлення хламідіозу. Під час тестування береться зразок з шийки матки у жінок або з уретри у чоловіків. Також може використовуватися сеча як зразок для аналізу. Проби надсилаються в лабораторію, де перевіряється наявність ДНК бактерії Chlamydia trachomatis. Цей тест вважається золотим стандартом у діагностиці, оскільки він має високу чутливість і точність.
• Мазки та аналізи з інших зон: Якщо інфекція виявлена в інших частинах тіла, наприклад, в горлі чи анусі, лікар може призначити мазок з цих областей для дослідження. Це важливо, оскільки хламідіоз може передаватися не тільки через вагінальний, а й через оральний та анальний секс.
• Клінічні огляди та симптоми: Лікар також може провести огляд на наявність симптомів інфекції, таких як незвичайні виділення, біль при сечовипусканні чи біль під час статевого акту. Однак оскільки хламідіоз часто протікає безсимптомно або з дуже слабкими проявами, тестування залишається основним методом діагностики.

Домашні методи діагностики хламидиозу

Для виявлення хламідійної інфекції існують спеціальні домашні тести, що дозволяють перевірити наявність бактерії без відвідування медичного закладу.

Типи домашніх тестів на хламідіоз:

• Імунохроматографічні тести: Це швидкі тести, які дозволяють виявити антиген хламідії. Такі тести доступні як для жінок, так і для чоловіків. Для жінок зазвичай використовується мазок з вагіни або шийки матки, а для чоловіків — з уретри або сеча.
• Тести на основі ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція): Це більш точні тести, що дозволяють виявити ДНК хламідії в біологічних зразках (сеча, мазок). Такі тести можуть бути виконані вдома за допомогою зібраного матеріалу, який потім відправляється в лабораторію для аналізу.

Регулярне тестування на хламідіоз важливе для всіх осіб, особливо для тих, хто веде активне статеве життя, має нових партнерів або належить до групи підвищеного ризику.

Обмеження домашніх тестів на хламідіоз полягають у тому, що такі тести можуть давати помилкові результати, тому їх необхідно підтверджувати в медичному закладі. Крім того, деякі тести, особливо ті, що використовують метод ПЛР, вимагають додаткового лабораторного підтвердження для точності діагнозу.

Кому рекомендується тестування?

• Жінки: регулярне тестування рекомендоване для сексуально активних жінок, особливо якщо вони мали кілька партнерів, нових партнерів або раніше були інфіковані хламідією.
• Чоловіки: чоловіки, які ведуть активне статеве життя, також повинні проходити тестування.

Лікування хламідіозу

Хламідіоз можна вилікувати антибіотиками за один-два тижні. Однак важливо не припиняти прийом ліків тільки тому, що симптоми зникли. Після завершення лікування потрібно обов’язково звернутися до лікаря для повторного тестування, щоб переконатися, що інфекція повністю вилікувана. Хламідіоз може знову виникнути, тому важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.

Ключові етапи лікування:

• Використання антибіотиків. Найпоширенішими антибіотиками для лікування хламідіозу є доксициклін, який приймається протягом 7 днів, або азитроміцин, який приймається одноразово, особливо для вагітних жінок.
• Уникання повторного зараження. Під час лікування важливо утримуватися від сексуальних контактів, щоб уникнути реінфекції. Лікування не означає, що інфекція повністю зникла, поки не буде завершено весь курс терапії.
• Повідомлення сексуальних партнерів. Повідомте всіх своїх сексуальних партнерів за останні три місяці про свою інфекцію, щоб вони могли пройти тестування й отримати лікування.

Оскільки часто хламідіоз може супроводжуватися іншими інфекціями, важливо пройти тестування на інші статеві інфекції, наприклад, на ВІЛ/СНІД, сифіліс, герпес, гонорею.

Хоча антибіотики ефективно усувають інфекцію, вони не можуть виправити шкоду, яку хламідіоз міг спричинити до початку лікування. Тому важливо регулярно проходити тести на хламідіоз і звертатися до лікаря при перших симптомах інфекції.

Ускладнення хламідіозу

Нелікований хламідіоз може призвести до серйозних ускладнень як у жінок, так і у чоловіків:

• Поширення інфекції в кровотік. Хламідіоз може викликати реактивний артрит, який проявляється болем і набряком в суглобах.
• Збільшення ризику зараження ВІЛ. Нелікована хламідіозна інфекція підвищує ймовірність передачі ВІЛ.

Ускладнення для жінок:

• Запалення органів малого таза (ЗОМТ). Це важка інфекція, яка може призвести до безпліддя, хронічного болю в області таза, а також заблокувати фаллопієві труби. Запалення може також викликати позаматкову вагітність, що є загрозою для життя як для плода, так і для матері.
• Ускладнення вагітності. Нелікована інфекція може спричинити передчасні пологи або передачу інфекції дитині під час пологів, що може викликати пневмонію або кон'юнктивіт, з ризиком втрати зору.
• Безпліддя. Хламідіоз може пошкодити репродуктивні органи, ускладнюючи зачаття та ведення вагітності.

Ускладнення для чоловіків:

• Епідидиміт. Інфекція може поширитися на яєчка та їх придатки, викликаючи біль, набряк і чутливість в області яєчок.
• Зниження фертильності. Хламідіоз може впливати на якість сперми, що знижує здатність до зачаття.

Профілактика хламідіозу

Найефективніший спосіб запобігти хламідіозу — це обмеження кількості статевих партнерів і використання презервативів під час усіх видів сексуальних контактів. Однак існують і інші важливі заходи профілактики:

• Регулярне тестування на ЗПСШ. Особливо важливо тестуватися, якщо ви маєте кілька партнерів або часто змінюєте партнерів. Регулярні перевірки допоможуть виявити інфекцію на ранній стадії і уникнути серйозних ускладнень.
• Використання бар'єрних методів контрацепції. Презервативи та стоматологічні плівки (для орального сексу) допомагають зменшити ризик передачі інфекцій, включаючи хламідіоз.
• Уникання спільного використання секс-іграшок без належного очищення. Якщо ви використовуєте секс-іграшки, важливо ретельно їх чистити після кожного використання, щоб уникнути передачі інфекцій між партнерами.

Свербіж у грудях: що це означає та як із цим боротися

Естрогени: роль та вплив на здоров'я жінок

Дисурія, або болісне сечовипускання: огляд