Целіакія — це хронічне автоімунне захворювання тонкого кишечника, викликане непереносимістю глютену. Глютен — це білок, який міститься в деяких злаках, таких як пшениця, жито, ячмінь та їхні похідні.

Опис і причини

Целіакія є хронічним захворюванням, яке належить до групи автоімунних розладів. Під автоімунними розладами розуміються захворювання, при яких імунна система організму нападає на власні клітини та тканини. У випадку целіакії агресія імунної системи спрямована проти слизової оболонки тонкого кишечника.

Головним "винуватцем" реакції при целіакії є глютен. Глютен — це білок, який міститься в ряді злаків, таких як пшениця, жито, ячмінь та їхні похідні. Для більшості людей глютен безпечний, але для тих, у кого є генетична схильність до целіакії, вживання продуктів з глютеном може викликати імунну відповідь.

При потраплянні глютену в організм людини з целіакією імунна система починає виробляти антитіла, які атакують слизову тонкого кишечника. Це призводить до запалення та пошкодження внутрішньої оболонки кишечника, що порушує процес травлення та засвоєння поживних речовин.

Пошкодження слизової тонкого кишечника може призвести до безлічі проблем. Зокрема, ворсинки, дрібні виступи на слизовій, які відповідають за всмоктування поживних речовин, стають атрофованими або зникають. Це може призвести до дефіциту вітамінів, мінералів та інших важливих для здоров'я речовин, оскільки їжа не засвоюється повністю.

Важливо розуміти, що целіакія не є алергією на глютен чи поживною непереносимістю в звичайному розумінні цих термінів. Це серйозне хронічне захворювання, яке потребує постійного дотримання суворої дієти без глютену.

Симптоми

Симптоми целіакії дійсно можуть дуже відрізнятися у різних людей, що іноді робить діагностику цього захворювання складною. Це обумовлено тим, що пошкодження тонкого кишечника може впливати на різні функції організму.

• Розлади травлення. Сюди входять понос, запор, вздутий живіт, гази та болі в животі. Оскільки тонкий кишечник відіграє ключову роль у травленні, його пошкодження може викликати різні проблеми з травленням.
• Втома. Це може бути пов'язано з поганим засвоєнням поживних речовин та дефіцитом енергії.
  Блідість шкіри. Цей симптом може бути пов'язаний з анемією, яка може розвиватися через дефіцит заліза або інших вітамінів і мінералів.
• Дефіцит вітамінів і мінералів. При целіакії тонкий кишечник не може ефективно всмоктувати поживні речовини з їжі, що може призвести до дефіцитів різних вітамінів і мінералів, таких як кальцій, залізо, вітамін D та інші.
• Погіршення стану волосся і нігтів. Цей симптом також може бути пов'язаний з дефіцитом поживних речовин. Волосся може стати тьмяним, ламким, а нігті — крихкими.

Поміж вищезазначеними симптомами, у деяких людей можуть бути і інші прояви, такі як болі в суглобах, порушення зубної емалі, головні болі, депресія або навіть шкірні прояви у вигляді свербіння або висипань.

Класифікація

МКБ-10 Код: K90.0

МКБ-11 Код: DA95

Фактори ризику

Фактори ризику для розвитку целіакії пов'язані з різними аспектами стану здоров'я людини, її генетики та зовнішніми впливами. Розглянемо докладніше кожен з цих факторів:

• Генетична схильність. Спадковість відіграє значущу роль у ймовірності розвитку целіакії. Вчені виявили певні генетичні маркери, найчастіше асоційовані з целіакією. Це означає, що якщо у вашій родині є родичі з діагнозом целіакії, ризик її розвитку у вас особисто значно збільшується.
• Наявність інших автоімунних захворювань. Целіакія часто співвідноситься з іншими автоімунними захворюваннями, такими як цукровий діабет 1 типу, ревматоїдний артрит, автоімунне захворювання щитовидної залози та ін. Тому люди, що страждають від одного автоімунного розладу, мають підвищений ризик розвитку целіакії.
• Інфекції кишечника. Деякі інфекційні захворювання, особливо у дитинстві, можуть сприяти розвитку целіакії шляхом активації імунної системи, яка потім починає атакувати слизову оболонку кишечника при контакті з глютеном.
• Стиль життя и стрес. Незважаючи на те, що стрес сам по собі не є причиною целіакії, він може активувати або погіршити її симптоми. Деякі люди відзначають, що їх симптоми целіакії проявляються або посилюються після сильного стресу, будь то фізичне або емоційне напруження.

Діагностика і лікування

Діагностика целіакії розпочинається з розуміння її симптомів та збору медичної історії пацієнта. Лікарі часто рекомендують провести аналіз крові для визначення наявності певних антитіл, пов'язаних з целіакією. Ці антитіла — це білки, які виробляються в відповідь на наявність глютену в організмі людини з целіакією.

Якщо аналіз крові показує наявність цих антитіл, наступним етапом діагностики зазвичай є проведення біопсії слизової тонкого кишечника. Щоб провести цю процедуру, гастроентеролог вводить довгий гнучкий інструмент, званий ендоскопом, через рот пацієнта, проходячи через шлунок до тонкого кишечника. За допомогою цього інструмента лікар бере невеликі зразки тканини слизової оболонки тонкого кишечника. Ці зразки потім досліджуються під мікроскопом на наявність ознак пошкодження, характерних для целіакії.

Для пацієнтів з целіакією основним методом лікування є дотримання дієти без глютену. Це означає повне виключення з раціону всіх продуктів, що містять глютен. Глютен — це білок, який знаходиться в пшениці, житі, ячмені та деяких інших злаках. Потреба у суворому дотриманні такої дієти пояснюється тим, що навіть невеликі кількості глютену можуть викликати симптоми у людей з целіакією.

Дієта

Дієта для людей з целіакією базується на повному виключенні глютену з їжі. Глютен — це білок, який міститься в злаках, таких як пшениця, жито та ячмінь. Тому більшість хлібобулочних виробів, такі як хліб, булочки, пироги і навіть багато видів макаронних виробів, повинні бути виключені з раціону.

Крім того, багато продуктів, які на перший погляд можуть здатися безпечними, насправді можуть містити глютен в складі за рахунок добавок або загустників, наприклад, соуси, готові супи, консерви та навіть деякі напої. Це робить вибір продуктів у магазині складним процесом, який вимагає уважного читання складу на упаковці.

Тим не менше, існує багато продуктів, які природно не містять глютену. Це включає в себе більшість м'ясних продуктів, риби, овочі та фрукти. Крім того, крупи, такі як рис, кукурудза та гречка, а також продукти на їх основі, є відмінною альтернативою для пацієнтів з целіакією. На ринку також доступний широкий асортимент спеціалізованих безглютенових продуктів, включаючи хліб, пасту і навіть солодощі, які безпечно споживати людям з цим діагнозом.

Важливо пам'ятати, що навіть найменші сліди глютену можуть викликати реакцію у людини з целіакією. Тому суворе дотримання дієти та обізнаність щодо складу продуктів є ключовими аспектами успішного управління цим захворюванням.