При шизофренії людина втрачає контакт з реальністю, переживаючи галюцинації, бред, роздуми та дезорганізовану мову.

Опис і причини

Шизофренія - це психічний розлад, що супроводжується розвитком фундаментальних порушень сприйняття, мислення та емоційних реакцій. Це не просто "щеплення" особистості, як багато хто думає, а набагато складніше і глибше порушення психічних функцій.

Відмінною особливістю шизофренії є значний клінічний поліморфізм, що робить її діагностику складною задачею. Наприклад, пацієнт може відчувати параноїдний бред, впевненість у тому, що його переслідують або шпигують, або фантастичний бред, коли людина вірить у свої позаземні здібності або контакт з інопланетянами. Крім того, пацієнти часто повідомляють про слухові галюцинації - "голоси", які коментують їх дії або наказують щось робити.

На тлі цих порушень спостерігаються і проблеми з соціалізацією: пацієнти втрачають інтерес до соціального життя, віддаляються від родичів і друзів, часто стають замкнутими. Це в свою чергу може призвести до труднощів у навчанні або роботі, проблем у особистому житті, і навіть до бездомності.

Шизофренія може бути пов'язана і з іншими психічними розладами. Так, депресія, тривожні розлади, наркоманія і алкоголізм часто супроводжують шизофренію. Крім того, шизофренічні пацієнти мають підвищений ризик суїцидальних спроб.

Особливо варто відзначити, що міські жителі за статистикою хворіють на шизофренію частіше, ніж мешканці сільських територій. Причини цього явища досі залишаються предметом досліджень вчених.

Проте до цього часу точні причини виникнення шизофренії не встановлені. Основні фактори, припускається, що впливають на розвиток шизофренії:

  • Спадкова схильність: наявність родичів з діагнозом шизофренії збільшує ризик захворювання. Незважаючи на це, велика частина хворих на шизофренію мають необтяжений сімейний анамнез.
  • Перинатальні ушкодження: інфекції під час вагітності, ускладнені пологи та інші неблагоприятні фактори в період до і після народження можуть збільшити ймовірність розвитку захворювання.
  • Соціальні умови: висока урбанізація, бідність, переїзди та інші соціальні стреси корелюють з підвищеною ймовірністю розвитку шизофренії.
  • Стиль виховання: деякі дослідники вказують на вплив дитячих травм, таких як насильство, знехтування або грубі порушення сімейних відносин, на ризик захворювання, хоча ця тема залишається предметом дискусій.
  • Шкідливі звички: вживання наркотиків, зокрема стимуляторів і галюциногенів, може викликати загострення симптомів у людей з схильністю до шизофренії. При цьому часто спостерігається, що люди, у яких починають проявлятися симптоми шизофренії, можуть вдалятися до психоактивних речовин у спробі "самолікування".
  • Аномалії структури головного мозку: дослідження показали різницю в структурі мозку у людей з шизофренією. Проте ці зміни можуть бути результатом як самого захворювання, так і застосовуваної фармакотерапії.

Отже, шизофренія є багатофакторним захворюванням, що виникає під впливом численних зовнішніх і внутрішніх факторів. Сучасні дослідження спрямовані на виявлення біологічних маркерів захворювання, що в майбутньому може допомогти у ранній діагностиці та лікуванні шизофренії.

Симптоми

Шизофренія - це хронічне психічне захворювання, яке проявляється широким спектром симптомів. Докладніше розглянемо кожен з вказаних вами симптомів:

  • Галюцинації: Це сприйняття чого-небудь (звуків, зображень, запахів), що не існує в реальності. Найчастіше відбуваються аудиторні галюцинації - коли людина чує голоси, яких інші не чують. Ці голоси можуть коментувати дії хворого, обговорювати його серед себе або вказувати йому команди.
  • Бред: Це переконання, які не відповідають реальності і які не можуть бути виправлені навіть за наявності доказів навпаки. Наприклад, хворі можуть вірити, що їх переслідують, що вони мають особливі здібності або що вони знаменитості.
  • Порушення мислення: Це може включати в себе дезорганізоване мислення, коли людина перескакує з одної теми на іншу, говорить незв'язно або надто абстрактно. Також може проявлятися у вигляді блокування мислення, коли людина раптово перериває свою мову або дію.
  • Соціальне відчуження: Хворі на шизофренію можуть уникати контакту з іншими, втрачати інтерес до соціального життя, втрачати здатність до співчуття та розуміння почуттів інших. Це може проявлятися у відчуженні, а також у труднощах у спілкуванні та встановленні міжособистісних відносин.
  • Порушення нормальної емоційної реакції: Емоційні реакції можуть бути приглушеними або не відповідати ситуації. Наприклад, людина може не показувати емоцій або реагувати неадекватно (сміятися на сумні новини). Крім того, у хворих може бути знижена мотивація та інтерес до повсякденного життя, проявлятися апатія та ангедонія (нездатність отримувати задоволення).

Крім перерахованих симптомів, у пацієнтів із шизофренією також можуть спостерігатися когнітивні порушення, такі як проблеми з увагою, пам'яттю та виконавчими функціями.

Класифікація

МКХ-10 Код: F20

МКХ-11 Код: 6A20.Z

Фактори ризику

До факторів ризику відносяться:

  • Генетична схильність: Дослідження показують, що шизофренія може бути успадкованою. Якщо у вас є родич першого ступеня (батько, брат або сестра) із діагнозом шизофренії, ризик захворіти на це захворювання збільшується. Однак більшість людей, у яких є родичі з шизофренією, не стикаються з цією проблемою.
  • Ранні стресові ситуації: Травмуючі події або стресові ситуації у ранньому віці, такі як фізичне або сексуальне насилля, втрата батьків або інші важкі травми, можуть збільшувати ризик розвитку шизофренії у майбутньому.
  • Порушення під час вагітності та пологів: Ускладнення під час вагітності, такі як інфекції, недостатнє харчування, стрес або вживання алкоголю та наркотиків під час вагітності, можуть підвищувати ризик розвитку шизофренії у дитини. Також до факторів ризику можна віднести ускладнені пологи, такі як тривалі або передчасні пологи.
  • Вживання наркотиків: Використання психоактивних речовин, особливо в молодому віці, може збільшувати ризик розвитку шизофренії. До таких речовин відносяться, наприклад, канабіс (марихуана), ЛСД та амфетаміни. Деякі дослідження вказують на те, що вживання канабісу у підлітковому віці може подвоїти ризик розвитку шизофренії.

Важливо зауважити, що наявність одного або навіть кількох з цих факторів ризику не гарантує розвиток шизофренії. Ці фактори просто збільшують ймовірність виникнення захворювання.

Діагностика

Під час діагностики шизофренії лікар починає з детального психіатричного огляду, під час якого він проводить розмову з пацієнтом, щоб оцінити його психологічний стан та виявити можливі галюцинації, бред та інші характерні симптоми. Далі проводиться аналіз анамнезу, де лікар збирає інформацію про минулі психічні проблеми пацієнта, вживання ним лікарських засобів та можливі випадки психічних захворювань серед родичів. Це допомагає зрозуміти фон поточного стану пацієнта і може вказати на його схильність до певних захворювань. Крім того, проводиться дослідження фізичного стану пацієнта, включаючи медичний огляд та, за необхідності, лабораторні тести, щоб виключити інші медичні причини, які можуть викликати подібні симптоми або бути пов'язані зі шизофренією.

Лікування

  • Психотерапія: Психотерапія може допомогти пацієнту усвідомити та впоратися з реальністю, покращити комунікативні навички та справлятися з повсякденним життям. Існують різні методи психотерапії, включаючи когнітивно-поведінкову терапію, яка може допомогти пацієнту ідентифікувати та змінити негативні мисловні та поведінкові патерни.
  • Медикаментозне лікування: Антипсихотичні препарати часто є основою лікування шизофренії. Вони допомагають контролювати симптоми, блокуючи дію певних хімічних речовин у мозку. Найбільш поширені антипсихотичні препарати включають рісперидон, оланзапін та кветіапін.
  • Соціальна реабілітація: Цей процес спрямований на допомогу пацієнтам відновити свої соціальні та професійні навички, покращити якість життя та сприяти їх інтеграції в суспільство. Це може включати тренінги соціальних навичок, заняття з професійної підготовки та підтримку у пошуку роботи.