Синдром подразненого кишківника – це стан, який впливає на роботу травної системи, викликаючи дискомфорт. Знання тригерів і методів лікування допоможе впоратися із симптомами.

Синдром подразненого кишківника (СПК) — це одне з найпоширеніших функціональних захворювань травного тракту, яке суттєво впливає на якість життя багатьох людей. Захворювання характеризується групою симптомів, що включають біль у животі, діарею, закреп, здуття живота та підвищене газоутворення. Хоча СПК не викликає структурних пошкоджень кишківника, його симптоми можуть бути виснажливими й обмежувати повсякденну активність. У цій статті ми розглянемо причини, симптоми, тригери, методи діагностики й лікування СПК, а також поради щодо полегшення стану.

Що таке синдром подразненого кишківника?

Синдром подразненого кишківника — це хронічний розлад, який впливає на функціонування травної системи, зокрема кишківника, не викликаючи при цьому структурних змін чи пошкоджень. Його також називають спастичним кишківником, подразненим кишківником або спастичним колітом. Це захворювання значно відрізняється від запальних хвороб, таких як хвороба Крона чи виразковий коліт, які супроводжуються запальними процесами й видимими змінами у тканинах травного тракту.

Синдром подразненого кишківника є функціональним розладом, тобто проблеми виникають через порушення роботи кишківника, а не через наявність серйозних структурних змін. Це означає, що при діагностиці не виявляється пошкодження тканин чи інших фізичних аномалій.

Основні форми синдрому подразненого кишківника

Синдром подразненого кишківника поділяється на кілька форм залежно від домінуючих симптомів:

• Синдром подразненого кишківника з переважанням діареї (СПК-D): Характеризується частими й рідкими випорожненнями. Пацієнти часто відчувають терміновість у випорожненні, що може супроводжуватися болем і спазмами.
• Синдром подразненого кишківника з переважанням закрепу (СПК-C): Основний симптом — це утруднене випорожнення та тверді випорожнення. Часто спостерігається біль і здуття живота.
• Синдром подразненого кишківника змішаної форми (СПК-M): У пацієнтів із цією формою чергуються епізоди діареї та закрепу. Це ускладнює діагностику й лікування, оскільки симптоми можуть швидко змінюватися.
• Синдром подразненого кишківника невизначеної форми (СПК-U): У цій формі немає чіткої домінуючої симптоматики, і випорожнення не відповідають критеріям для інших форм. Симптоми є змінними та варіюються від людини до людини.

Як розпізнати синдром подразненого кишківника?

Симптоми синдрому подразненого кишківника різняться залежно від форми захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта. Основними проявами є:

• періодичний біль у животі, який часто полегшується після дефекації;
• здуття живота та підвищене газоутворення;
• чергування закрепу й діареї або переважання одного з цих станів;
• відчуття неповного випорожнення навіть після дефекації.

Симптоми часто мають хронічний характер і можуть проявлятися з різною інтенсивністю. У деяких людей вони значно впливають на якість життя, викликаючи постійний дискомфорт і обмежуючи соціальну активність.

Чим синдром подразненого кишківника відрізняється від інших захворювань?

Синдром подразненого кишківника часто плутають із запальними захворюваннями кишківника, такими як хвороба Крона чи виразковий коліт. Головна відмінність у тому, що СПК не викликає запалення, структурних пошкоджень або підвищеного ризику раку травної системи. Незважаючи на це, захворювання може значно впливати на емоційний і фізичний стан людини.

Як проявляється синдром подразненого кишківника?

Синдром подразненого кишківника характеризується комплексом симптомів, які можуть варіюватися за інтенсивністю та тривалістю. Прояви захворювання часто є непередбачуваними, що ускладнює повсякденне життя пацієнтів. Основні симптоми СПК включають:

• Біль і спазми в животі. Ці відчуття зазвичай локалізуються в нижній частині живота й можуть бути різного ступеня інтенсивності. Біль часто зменшується після випорожнення, хоча не завжди повністю зникає.
• Здуття живота. У пацієнтів зі СПК часто виникає відчуття переповненості та здуття, що супроводжується видимим збільшенням об'єму живота. Це викликає дискомфорт і може погіршуватися після прийому їжі.
• Надмірне газоутворення. Часте газоутворення є поширеним симптомом і може викликати біль або неприємні відчуття.
• Чергування діареї та закрепу. У деяких пацієнтів симптоми включають часті випорожнення рідкої консистенції, тоді як інші стикаються із закрепом. У змішаній формі захворювання ці стани чергуються, часто без видимих причин.
• Відчуття неповного випорожнення. Після дефекації у пацієнтів може зберігатися відчуття, що кишківник випорожнився не повністю. Це викликає додатковий дискомфорт і занепокоєння.

Циклічний характер симптомів

Однією з особливостей синдрому подразненого кишківника є його циклічний характер. Симптоми можуть тимчасово зникати або ставати менш вираженими, а потім знову з'являтися. Ці загострення часто пов'язані з тригерами, такими як стрес, вживання певної їжі чи зміни у режимі дня.

У важких випадках симптоми можуть бути постійними, викликаючи значний фізичний і психологічний дискомфорт. Здатність виявити й уникати тригерів відіграє важливу роль у контролі проявів СПК.

Що спричиняє синдром подразненого кишківника?

Точні причини виникнення синдрому подразненого кишківника ще не з’ясовані. Це ускладнює не лише діагностику, а й профілактику захворювання. Проте дослідження дозволяють висунути кілька гіпотез, які пояснюють можливі механізми розвитку СПК.

Гіперчутливість кишківника

У людей із синдромом подразненого кишківника спостерігається підвищена чутливість нервових закінчень у стінках кишківника. Це означає, що навіть звичайні фізіологічні процеси, такі як скорочення стінок кишківника чи рух газів, можуть викликати надмірний біль або дискомфорт. Така гіперчутливість пояснює, чому пацієнти із СПК відчувають біль навіть за відсутності видимих фізичних змін у травній системі.

Порушення моторики кишківника

Правильна моторика кишківника необхідна для нормального травлення та випорожнення. У людей із СПК скорочення кишківника можуть бути надто швидкими (що призводить до діареї) або надто повільними (що викликає закреп). Такі порушення можуть супроводжуватися спазмами, що викликають біль і впливають на регулярність та характер випорожнень.

Бактеріальний дисбаланс

Мікробіота кишківника відіграє ключову роль у здоров’ї травної системи. У людей із СПК часто спостерігається надмірне розмноження бактерій у тонкому кишківнику або зміна складу мікрофлори. Це може викликати підвищене газоутворення, здуття живота й інші характерні симптоми захворювання. Бактеріальний дисбаланс також може негативно впливати на імунну систему кишківника, збільшуючи ризик запалення.

Роль серотоніну

Серотонін — це нейромедіатор, який, крім впливу на емоційний стан, регулює скорочення м’язів кишківника. У людей із СПК може спостерігатися дисбаланс рівня серотоніну в травній системі. Це порушення може впливати на моторику кишківника та викликати закрепи або діарею залежно від форми захворювання.

Взаємодія нервової та імунної систем

Робота кишківника тісно пов’язана з нервовою та імунною системами. Порушення в цій взаємодії можуть зробити кишківник більш вразливим до зовнішніх і внутрішніх факторів, таких як стрес, харчові продукти або інфекції. Це пояснює, чому у багатьох людей із СПК загострення симптомів часто пов’язане з емоційним напруженням чи зміною способу життя.

Чинники ризику

Деякі фактори можуть підвищити ймовірність розвитку СПК:

• перенесені інфекції шлунково-кишкового тракту
• тривале використання антибіотиків
• генетична схильність
• хронічний стрес або тривожні стани
• наявність інших захворювань травної системи.

Хто в зоні ризику розвитку синдрому подразненого кишківника?

Розвиток синдрому подразненого кишківника може бути пов’язаний із рядом факторів ризику:

• Жінки частіше страждають на СПК, ніж чоловіки, через можливий вплив гормональних змін.
• Молодий вік – захворювання зазвичай діагностується у людей до 50 років.
• Психологічний стан – стрес, тривога та депресія значно підвищують ризик розвитку СПК.
• Попередні інфекції травного тракту – перенесені харчові отруєння або гастроентерити можуть призводити до СПК.
• Тривале використання антибіотиків – порушує баланс мікрофлори кишківника.
• Спадковість – генетична схильність може відігравати роль.
• Неправильне харчування – жирна, важка або пряна їжа може провокувати симптоми.

Як діагностують синдром подразненого кишківника?

Діагностика синдрому подразненого кишківника базується на виключенні інших можливих захворювань, оскільки специфічного тесту для підтвердження цього стану не існує. Завдання лікаря – переконатися, що симптоми не є ознаками більш серйозних патологій, таких як запальні або інфекційні захворювання кишківника.

Для цього можуть використовуватися такі методи:

• Аналіз крові. Дослідження крові дозволяє виключити анемію, запальні процеси або целіакію, які можуть викликати схожі симптоми.
• Аналіз калу. Цей тест допомагає виявити сліди крові, інфекції або паразитарні захворювання. Він є важливим для виключення бактеріальних інфекцій та інших проблем травної системи.
• Колоноскопія. Це ендоскопічне дослідження дозволяє оглянути стан слизової оболонки товстого кишківника. Колоноскопію призначають, якщо є підозра на запальні захворювання кишківника (наприклад, хворобу Крона чи виразковий коліт) або наявність пухлин.

Римські критерії IV

Діагноз синдрому подразненого кишківника базується на Римських критеріях IV. Вони передбачають, що пацієнт відчуває біль у животі щонайменше один раз на тиждень протягом останніх трьох місяців. Крім того, біль повинен супроводжуватися щонайменше двома з таких симптомів:

• полегшення після випорожнення
• зміна частоти дефекації (частіше або рідше, ніж зазвичай)
• зміна консистенції випорожнень (тверді, рідкі або нерегулярні).

Додаткові підходи

Для точнішої оцінки стану пацієнта лікар може також запропонувати:

• Елімінаційну дієту. Пацієнту рекомендують тимчасово виключити певні продукти (наприклад, молочні, глютен або продукти з високим вмістом FODMAP), щоб перевірити, чи зменшаться симптоми.
• Ультразвукове дослідження черевної порожнини. Це допомагає виключити інші причини болю або здуття живота.
• Тести на харчову непереносимість. Вони дозволяють визначити, чи є певні продукти тригерами симптомів.

Діагностика синдрому подразненого кишківника є багатоетапним процесом, який вимагає уважного аналізу симптомів, історії хвороби та результатів обстежень. Це допомагає розробити індивідуальну стратегію лікування.

Що може провокувати симптоми синдрому подразненого кишківника?

Симптоми синдрому подразненого кишківника можуть загострюватися через певні тригери. У багатьох людей вони є індивідуальними, однак найпоширенішими провокуючими факторами є:

• Їжа. Продукти, багаті на жири, прянощі, лактозу або глютен, часто викликають загострення симптомів. Також тригерами можуть бути бобові, капуста, цибуля, шоколад або газовані напої.
• Стрес. Психоемоційне напруження впливає на нервову систему, яка контролює травлення, що може підвищувати чутливість кишківника та провокувати біль, здуття або порушення випорожнень.
• Гормональні зміни. У жінок симптоми можуть загострюватися під час менструації через коливання рівня гормонів.

Інші можливі тригери включають:

• Переїдання або нерегулярне харчування. Великі порції їжі або тривалі перерви між прийомами їжі можуть викликати дискомфорт.
• Непереносимість певних продуктів. Наприклад, фруктоза, штучні підсолоджувачі або продукти, багаті на FODMAP, можуть провокувати симптоми.
• Ліки. Деякі препарати, такі як антибіотики або знеболювальні, можуть змінювати мікрофлору кишківника або викликати закрепи чи діарею.

Розуміння власних тригерів і їх уникнення допомагає ефективніше контролювати симптоми та зменшувати їхній вплив на якість життя. Для цього корисно вести щоденник харчування та відстежувати реакції організму.

Як лікується синдром подразненого кишківника?

Лікування синдрому подразненого кишківника спрямоване на полегшення симптомів і покращення якості життя пацієнта. Оскільки це хронічний стан, підхід до лікування часто включає комбінацію змін способу життя, дієтотерапії та медикаментозного втручання.

Зміни способу життя

Корекція способу життя є важливим етапом лікування. Пацієнтам рекомендується:

• Регулярна фізична активність. Помірні фізичні навантаження покращують моторику кишківника та зменшують рівень стресу.
• Зниження рівня стресу. Використання технік релаксації, таких як медитація, йога чи психотерапія, може значно зменшити частоту та інтенсивність симптомів.
• Дотримання режиму сну. Здоровий сон і стабільний розпорядок дня позитивно впливають на травлення.

Корекція харчування

Дієта є ключовим компонентом у контролі симптомів:

• Low FODMAP дієта. Зменшення споживання продуктів із високим вмістом ферментованих вуглеводів, таких як бобові, капуста, цибуля, може зменшити здуття й газоутворення.
• Уникнення тригерних продуктів. Індивідуальні тригери варіюються, але часто включають молочні продукти, жирну їжу або продукти з підсолоджувачами.
• Додавання клітковини. Для пацієнтів із закрепами рекомендується вживання розчинної клітковини, наприклад, у вигляді фруктів, овочів або спеціальних добавок.

Медикаментозна терапія

Якщо зміни у способі життя й дієта не дають очікуваного ефекту, можуть застосовуватися лікарські засоби:

• Антиспазматичні препарати. Знімають м’язові спазми та зменшують біль.
• Проносні засоби. Використовуються для полегшення закрепів.
• Препарати проти діареї. Допомагають нормалізувати частоту випорожнень у пацієнтів із діареєю.
• Пробіотики. Допомагають відновити баланс мікрофлори кишківника, що зменшує здуття й газоутворення.

Психотерапія

Емоційний стан тісно пов’язаний із роботою травної системи, тому психотерапія може бути ефективною для зменшення симптомів. Зокрема, когнітивно-поведінкова терапія допомагає знизити тривожність і покращити управління стресом.