Овуляція — ключова фаза менструального циклу, коли яєчник вивільняє яйцеклітину, готову до запліднення. Знання свого циклу допомагає планувати вагітність або уникати її, відстежуючи фертильне “вікно”.

Овуляція — це ключова подія в менструальному циклі, яка визначає можливість зачаття і формує основу репродуктивного здоров’я. Коли в одному з яєчників дозріває яйцеклітина, а потім вивільняється в маткову трубу, організм створює оптимальні умови для потенційного запліднення. У жінок із 28-денним циклом овуляція зазвичай відбувається приблизно на 14-й день, проте реальність значно складніша, оскільки довжина циклу може змінюватися — від 21 до 35 днів, а інколи навіть більше. У цій статті докладно розглядається, як саме відбувається овуляція, чому вона настільки важлива, які фактори можуть впливати на її регулярність і як точно відстежувати цей процес.

Знання власних менструальних ритмів корисне як для планування вагітності, так і для її уникнення. Кілька простих методів спостереження (наприклад, календар, перевірка слизу шийки матки чи вимірювання базальної температури) здатні дати уявлення про те, коли саме тіло готується до вивільнення яйцеклітини. Разом із тим, у статті будуть розглянуті ситуації, коли овуляція може не відбуватися, а також медичні та життєві чинники, які впливають на її перебіг.

Що таке овуляція

Овуляція — це фаза менструального циклу, коли яйцеклітина, що дозріла в одному з яєчників, вивільняється у черевну порожнину та потрапляє в маткову трубу (трубу Фаллопієву). Там вона залишається упродовж приблизно 12–24 годин, чекаючи на потенційне запліднення сперматозоїдом. У разі успішного запліднення наступним етапом є рух зиготи в напрямку матки та імплантація. Якщо ж запліднення не відбувається, яйцеклітина розчиняється, а організм запускає чергову хвилю гормональних змін, які призводять до менструації.

Сам момент овуляції є наслідком складних гормональних процесів. Гіпоталамус у мозку виробляє гонадотропін-рилізинг гормон (GnRH), що стимулює гіпофіз виділяти фолікулостимулювальний гормон (ФСГ) і лютеїнізувальний гормон (ЛГ). ФСГ “підштовхує” декілька фолікулів у яєчнику до початку дозрівання, але лише один із них зазвичай стає домінантним і виробляє повністю зрілу яйцеклітину. Коли рівень ЛГ різко підвищується, відбувається фінальне “вивільнення” яйцеклітини з фолікула, що ми й називаємо овуляцією.

Менструальний цикл і його зв’язок з овуляцією

Тривалість менструального циклу частіше коливається в межах 21–35 днів. Умовно його можна поділити на кілька фаз. У першу фазу (фолікулярну) під впливом ФСГ відбувається ріст фолікулів у яєчнику. У середині циклу, зазвичай на 10–14-й день за 28-денного циклу, настає різкий сплеск ЛГ, який і запускає овуляцію. Яйцеклітина виходить із фолікула й переміщається до маткової труби. Одночасно в організмі підвищується рівень гормону прогестерону, що готує слизову матки (ендометрій) до можливої імплантації заплідненої яйцеклітини. У другій фазі (лютеїнова) організм очікує потенційну вагітність. Якщо запліднення не трапляється, рівні гормонів знижуються, і починається менструація, що знаменує початок нового циклу.

Овуляція — центральна ланка цього процесу, адже без вивільнення яйцеклітини зачаття неможливе. Важливо розуміти, що фолікул, який розривається під впливом гормонів, стає жовтим тілом і починає виробляти прогестерон. Цей гормон відіграє вирішальну роль у підтримці ймовірної вагітності на ранніх термінах, доки формується плацента. Якщо вагітність не настає, жовте тіло поступово регресує, рівень прогестерону знижується, і менструальна кровотеча розпочинається знову.

Коли відбувається овуляція

У “класичному” 28-денному циклі овуляція припадає приблизно на 14-й день. Проте чимало жінок мають цикл коротший або довший за 28 днів, тож орієнтуватися лише на “14-й день” може бути оманливим. Вважається, що ключова точка — це 14 днів до початку наступної менструації, а не від початку попередньої. Саме тому, якщо цикл у жінки триває 26 днів, вона може овулювати приблизно на 12-й день, а якщо 34 дні — то на 20-й день. Спостереження за кількома циклами дає змогу оцінити власний унікальний ритм і спрогнозувати майбутню овуляцію більш точно.

У середньому більшість жінок відзначають початок менструації через 14–16 днів після овуляції, оскільки лютеїнова фаза (що триває після вивільнення яйцеклітини) досить стабільна у часі, у межах приблизно двох тижнів. Проте бувають індивідуальні винятки, тому важливо вести персональний календар або користуватися мобільними застосунками, які допомагають фіксувати дати початку та закінчення менструації, а також відслідковувати характер і тривалість кровотеч.

Скільки “живе” яйцеклітина

Після овуляції яйцеклітина може бути життєздатною лише впродовж 12–24 годин. Якщо протягом цього відтинку часу вона не зустрінеться зі сперматозоїдом, то почне розчинятися в організмі. На відміну від яйцеклітини, сперматозоїди можуть перебувати у фалопієвій трубі й зберігати активність упродовж трьох-п’яти днів (а іноді й довше, за сприятливих умов). Таким чином, існує кілька днів до передбачуваної овуляції (і приблизно один день після неї), коли статевий акт може призвести до вагітності. Тому, якщо мета — завагітніти, краще не чекати “самого моменту”, а забезпечити наявність сперматозоїдів у статевих шляхах заздалегідь.

Як відстежувати овуляцію

Багато жінок намагаються зрозуміти, коли в них відбувається овуляція, адже це важливо і для тих, хто прагне завагітніти, і для тих, хто поки не планує дітей. Існує декілька методів визначення періоду найвищої фертильності.

• Перший метод — це просто відстеження свого менструального циклу протягом декількох місяців. Варто фіксувати дати початку менструацій, їхню тривалість, інтенсивність кровотеч, а також додаткові симптоми (наприклад, біль у ділянці яєчників, зміни настрою чи набряклість грудей). Згодом можна виявити стабільну закономірність: якщо цикл у середньому 28 днів, то овуляція припадатиме приблизно на середину, однак точніше — на 14 днів перед наступною менструацією.
• Другий метод — календарний розрахунок. Для цього спочатку збирають статистику про довжину циклів принаймні за пів року. Визначають найкоротший і найдовший цикл, від найкоротшого віднімають 18 днів, а від найдовшого — 11. Цей інтервал дає уявлення про “вікно фертильності”. Наприклад, якщо найкоротший цикл був 24 дні, а найдовший — 32, то потенційно фертильними будуть дні з (24–18)=6-го до (32–11)=21-го. Звісно, цей метод має похибку, особливо при нерегулярних циклах, тому бажано доповнювати його іншими спостереженнями.
• Третій метод — перевірка цервікального слизу. За кілька днів до овуляції слиз, який виділяє шийка матки, стає більш прозорим, тягучим і слизьким, нагадуючи яєчний білок. Така консистенція покращує рух сперматозоїдів до яйцеклітини, тож цей природний “маркер” уважається доволі надійною ознакою наближення овуляції.
• Четвертий спосіб — вимірювання базальної температури. Щоранку, одразу після пробудження, не встаючи з ліжка, жінка вимірює температуру спеціальним термометром для базальної температури. У першу фазу циклу вона зазвичай трохи нижча (близько 36,2–36,5 °C), а після овуляції підвищується на 0,4–0,8 °C, іноді аж до 37,0–37,2 °C. Таким чином, поява різкого стрибка температури свідчить, що овуляція відбулася. Але цей метод має ретроспективний характер: дізнаємося про день овуляції вже після того, як вона сталася.
• П’ятий варіант — аптечні набори для визначення овуляції. Вони працюють за аналогією з тестами на вагітність: реагують на підвищення рівня лютеїнізувального гормону в сечі. Якщо тест виявляє “сплеск” ЛГ, це означає, що протягом найближчих 24–36 годин відбудеться овуляція. Цей спосіб досить точний і зручний, особливо для жінок із відносно регулярними циклами, які хочуть спланувати зачаття.

Симптоми овуляції

Попри те, що не всі жінки помічають зміни під час овуляції, існують певні характерні симптоми, які можуть сигналізувати про її настання:

• Підвищена чутливість грудей: Набряклість або дискомфорт у грудях, викликані гормональними змінами.
• Біль у нижній частині живота: Легкий біль або поколювання з одного боку живота, пов’язані з розривом фолікула і виходом яйцеклітини.
• Кров’янисті виділення: Легка мажа або кров’янисті виділення, які виникають через розрив стінки фолікула.
• Зміни настрою: Підвищена активність, дратівливість або, навпаки, енергійність, спричинені гормональними коливаннями.
• Підвищення сексуального потягу: Посилене лібідо в період овуляції, що є природним механізмом для підвищення шансів на зачаття.
• Покращення чутливості: Загострення нюху, смаку або зору, яке відзначається у деяких жінок.
• Набряклість або здуття живота: Відчуття тяжкості чи дискомфорту через гормональні зміни.
• Зміни апетиту: Підвищення або зниження апетиту під час овуляції.
• Стан шийки матки: Зміни положення та м’якості шийки матки, які можна помітити при спеціальних методах спостереження.

Не всі жінки відчувають ці симптоми однаково або в повному обсязі, що є індивідуальною нормою.

Фертильне “вікно”

Поняття “фертильне вікно” включає дні, коли статевий акт може призвести до вагітності. Оскільки сперматозоїди можуть виживати в жіночих репродуктивних шляхах кілька діб, а яйцеклітина залишається життєздатною лише приблизно добу після овуляції, виходить, що фертильним є період приблизно за п’ять днів до овуляції і один день після неї. Якщо мета — завагітніти, краще мати статеві контакти якраз у межах цього “вікна”. Якщо ж вагітність поки небажана, цей інтервал треба мати на увазі при плануванні контрацепції.

Біль під час овуляції

Для багатьох жінок помірний біль під час овуляції (mittelschmerz) — це звичне явище, яке триває від кількох хвилин до кількох годин. Його можна відчути у нижній частині живота, іноді з одного боку, залежно від того, в якому яєчнику дозріває яйцеклітина. Здебільшого це не загрозливий симптом, проте якщо він надто інтенсивний або супроводжується іншими проблемами (сильна кровотеча, нудота, блювання), бажано звернутися до лікаря. Існують випадки, коли біль спричинений не самою овуляцією, а кістами яєчників або іншими патологіями, і тоді потрібна медична діагностика.

Чому овуляція може бути відсутньою

Овуляція може не відбуватися з різних причин: гормональних, фізіологічних або пов’язаних зі способом життя. Наприклад, під час грудного вигодовування (лактації) організм виробляє підвищену кількість пролактину, що може пригнічувати дозрівання фолікулів. Також бувають стани, коли рівень пролактину підвищений патологічно — це гіперпролактинемія, яка часто проявляється відсутністю овуляції та порушеннями циклу. Інший приклад — менопауза, коли яєчники втрачають здатність випускати яйцеклітини.

Полікістоз яєчників (СПКЯ) — ще один стан, при якому овуляція порушується або трапляється рідко. Яєчники виробляють надмірну кількість андрогенів, а фолікули можуть не досягати повної зрілості. Крім того, є випадки первинної недостатності яєчників, коли вони передчасно втрачають функцію. Усе це призводить до відсутності регулярних менструацій і, відповідно, проблем із зачаттям. Надто низька або надмірна маса тіла, жорсткі дієти, надмірний стрес, виснажливі фізичні навантаження також можуть “вимикати” овуляцію, оскільки організм вважає умови “несприятливими” для виношування дитини.

Овуляція та контрацепція

У разі використання гормональних засобів контрацепції — пігулок, пластирів чи внутрішньоматкових систем із вивільненням гормонів — овуляція зазвичай не відбувається. Призначення таких засобів спрямоване на те, щоб зупинити дозрівання яйцеклітини, а також зробити цервікальний слиз густішим, що перешкоджає потраплянню сперматозоїдів. При правильному і регулярному застосуванні вірогідність овуляції й, відповідно, вагітності надзвичайно низька. Важливо дотримуватися графіка прийому пігулок чи зміни пластирів, оскільки пропуск навіть кількох доз може відновити активність яєчників.

Деякі жінки хвилюються: чи не пошкодить довготривале використання контрацептивів здатності організму овулювати в майбутньому? Зазвичай після припинення прийому гормональних засобів овуляція повертається в норму вже через 1–2 цикли, але бувають індивідуальні реакції, коли організму потрібен трохи довший час, щоби відновитися.

Чи можлива овуляція без менструації

Хоча загалом регулярна менструація зазвичай іде “рука об руку” з овуляцією, можливі випадки, коли жінка має ановуляторні цикли (без вивільнення яйцеклітини), проте все ще спостерігає певні кровотечі. Це можуть бути “проривні” кровотечі через гормональні коливання. І навпаки: інколи може статися овуляція, та з певних причин повноцінної менструації жінка не отримує. Такі ситуації найчастіше пов’язані із загальними порушеннями в гормональному балансі. Якщо виникають сумніви — потрібна консультація гінеколога й ендокринолога, щоб виключити патології та визначити, як працюють яєчники насправді.

Ліки, що сприяють овуляції

Для жінок, у яких встановлено відсутність або рідкісні цикли овуляції, особливо якщо вони прагнуть завагітніти, існують препарати для стимуляції овуляції. Це можуть бути різні гормональні речовини, наприклад, кломіфен цитрат чи гонадотропіни, які допомагають яєчникам активувати ріст фолікулів і вивільнення яйцеклітин. Призначення таких препаратів і контроль за процесом ведеться лише під наглядом лікаря, оскільки потрібний ретельний моніторинг реакції організму (часто за допомогою УЗД) і вчасне коригування дозування.

Лікар також враховує інші фактори: загальний стан здоров’я, масу тіла, наявність супутніх захворювань, стан щитоподібної залози та інші аспекти. Успішність терапії може бути досить високою, але варто пам’ятати про можливі побічні ефекти і ризики, зокрема про синдром гіперстимуляції яєчників або багатоплідну вагітність.

Лібідо і здоров’я: все, що варто знати

Підвищене лібідо: причини, симптоми та шляхи корекції

Поговоримо про лібідо: чому немає взаємного потягу?