Ендометріоз – це хронічне захворювання, яке впливає на репродуктивне здоров'я жінок. Воно може значно ускладнити процес зачаття, але сучасні методи лікування допомагають подолати ці труднощі.

Ендометріоз є однією з основних причин безпліддя у жінок репродуктивного віку. Це захворювання характеризується розростанням тканин, схожих на ендометрій, за межами матки. Ці тканини реагують на гормональні зміни менструального циклу, потовщуючись перед овуляцією та кровоточачи під час менструації. Однак, на відміну від нормального ендометрію, кров та тканини не можуть вільно виходити з організму, що призводить до запалення, утворення рубців та пошкодження репродуктивних органів.

Ендометріоз не завжди безпосередньо викликає безпліддя, але його прогресування може значно ускладнити зачаття. Важливо розуміти, як саме захворювання впливає на фертильність, які існують стадії хвороби та які методи лікування можуть допомогти подолати ці труднощі.

Читайте:

Ендометріоз: що потрібно знати

Ендометріоз – поширене гінекологічне захворювання, при якому тканина, подібна до слизової матки, з’являєть...

Як ендометріоз впливає на фертильність

Ендометріоз може ускладнювати зачаття через ряд механізмів, які безпосередньо впливають на репродуктивні органи та процеси:

• Утворення рубців та пошкодження фалопієвих труб: Тканини ендометріозу можуть спричиняти утворення рубців, які блокують фалопієві труби, перешкоджаючи зустрічі сперми з яйцеклітиною.
• Порушення дозрівання яйцеклітин: Ураження яєчників можуть призводити до проблем з овуляцією, знижуючи кількість та якість яйцеклітин.
• Хронічне запалення в тазовій області: Постійне запалення створює несприятливі умови для збереження та імплантації ембріону.
• Гормональні зміни: Ендометріоз може спричиняти гормональний дисбаланс, який впливає на менструальний цикл та процеси овуляції.

Ці фактори разом можуть суттєво знизити шанси на зачаття, але не роблять його неможливим. Важливо звернутися до фахівця для визначення причин безпліддя та вибору оптимального методу лікування.

Типи ендометріозу та його стадії

Ендометріоз класифікують за типами та стадіями, що допомагає лікарям визначити найбільш ефективний план лікування. Основні типи ендометріозу включають:

• Поверхневий перитонеальний ендометріоз. Цей тип вражає тонку оболонку, яка вистилає черевну порожнину (перитонеум). Він зазвичай відноситься до стадій I–II. Незважаючи на те, що поверхневий перитонеальний ендометріоз є найменш важкою формою захворювання, він все одно може викликати труднощі із зачаттям через утворення дрібних рубців та запальних процесів.
• Ендометріоми. Ендометріоми – це кісти, що утворюються на яєчниках або всередині них. Їх ще називають «шоколадними кістами» через характерний темний колір, який зумовлений старою кров'ю всередині кіст. Цей тип ендометріозу зазвичай відповідає стадіям III–IV і може викликати серйозні ураження тканин яєчників, що знижує їх функціональність та призводить до проблем з овуляцією.
• Глибокий інфільтративний ендометріоз. Це найтяжча форма захворювання, яка вражає органи біля матки: піхву, сечовий міхур, кишківник. Патологічні тканини проникають глибоко в органи, спричиняючи рубці та функціональні порушення. Глибокий інфільтративний ендометріоз зазвичай класифікується як стадія IV і часто супроводжується масивними ураженнями, які ускладнюють природне зачаття.

Стадії ендометріозу

Лікарі використовують систему класифікації за стадіями для визначення ступеня ураження органів та вибору відповідного методу лікування. Основні стадії ендометріозу включають:

• I стадія (мінімальний ступінь): Наявність кількох малих уражень та тонких рубців. Можлива незначна обструкція фалопієвих труб.
• II стадія (легкий ступінь): Більша кількість уражень та більш помітні рубці. Можлива помірна обструкція труб та ураження яєчників.
• III стадія (помірний ступінь): Наявність ендометріом та значних рубцевих змін. Значна обструкція труб та ураження яєчників, що може призводити до зниження функціональності.
• IV стадія (тяжкий ступінь): Масивні ураження, глибокі рубці та серйозні пошкодження органів. Можлива повна обструкція труб, значне зниження функціональності яєчників та ураження сусідніх органів.

Кожна стадія потребує індивідуального підходу до лікування, щоб максимально зберегти фертильність та покращити якість життя пацієнтки.

Методи оцінки фертильності при ендометріозі

Для визначення шансів на зачаття та вибору оптимального методу лікування лікарі використовують різні інструменти. Одним із них є Індекс фертильності при ендометріозі (EFI), який допомагає оцінити ймовірність природного зачаття без медичного втручання.

Індекс фертильності при ендометріозі (EFI)

EFI – це 10-бальна шкала, яка враховує такі фактори:

• Вік пацієнтки: Молодший вік зазвичай пов'язаний з вищою фертильністю.
• Стадія ендометріозу: Менші стадії (I–II) зазвичай мають кращі прогнози.
• Функціональний стан маткових труб та яєчників: Відкриті труби та здорові яєчники покращують шанси на зачаття.
• Тривалість безпліддя: Короткий період безпліддя може свідчити про менш серйозні проблеми.
• Медичний анамнез та попередні вагітності: Історія попередніх вагітностей може впливати на прогноз.

Пацієнтам із низьким показником EFI (4 або нижче) рекомендується негайний перехід до методів штучного запліднення, таких як внутрішньоматкова інсемінація (IUI) або екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Ті, хто має високий показник (5 або вище), можуть спробувати природне зачаття протягом 24 місяців перед тим, як розглядати медичне втручання.

Лікування ендометріозу залежно від стадії

Лікування ендометріозу та супутніх проблем з безпліддям залежить від стадії захворювання, типу ендометріозу та індивідуальних особливостей пацієнтки. Основні методи лікування включають медикаментозну терапію, хірургічні втручання та методи штучного запліднення.

Лікування ранніх стадій (I–II стадії)

На ранніх стадіях ендометріозу (I–II) можливе природне зачаття, проте якщо це не відбувається, лікарі можуть рекомендувати наступні методи:

• Лапароскопія: Це мінімально інвазивна хірургічна процедура, яка дозволяє лікарю візуалізувати внутрішні органи та видалити ендометріозні нарости. Хоча лапароскопія є ефективною, вона може знизити кількість яйцеклітин через видалення частини яєчників або рубцевих змін.
• Стимуляція овуляції та внутрішньоматкова інсемінація (IUI): Для пацієнток віком 35 років і старше лікарі можуть рекомендувати комбінацію стимуляції овуляції за допомогою препаратів, таких як кломіфен цитрат, з подальшою інсемінацією сперми безпосередньо в матку. Це підвищує шанси на зачаття, особливо якщо фалопієві труби не заблоковані.

Якщо ці методи не приносять бажаного результату, лікарі можуть перейти до більш інтенсивних методів лікування, таких як ін'єкційні препарати для стимуляції овуляції або екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ).

Лікування пізніх стадій (III–IV стадії)

На пізніх стадіях ендометріозу (III–IV) лікування зазвичай складніше через значні пошкодження репродуктивних органів. Основні методи лікування включають:

• Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ): Це найбільш ефективний метод лікування безпліддя при пізніх стадіях ендометріозу. Процедура включає стимуляцію росту яйцеклітин за допомогою гормональних препаратів, їх вилучення та запліднення в лабораторії. Після запліднення ембріони переносять у матку.
• Хірургічне лікування: У випадках, коли ендометріоз спричиняє значні рубці або блокування фалопієвих труб, може знадобитися більш масштабне хірургічне втручання для відновлення прохідності труб та зменшення рубців.
• Комбіновані методи: Іноді поєднують хірургічне лікування з методами штучного запліднення для досягнення найкращих результатів.

Медикаментозне лікування

Медикаментозні методи лікування ендометріозу спрямовані на зменшення болю та запалення, а також на регулювання гормонального балансу. Основні препарати включають:

• Гормональні контрацептиви: Пластирі або вагінальні кільця можуть допомогти контролювати менструальний цикл та зменшити ріст ендометріозних тканин.
• Анггінгіотензинперетворюючий фермент (АПФ) інгібітори: Використовуються для зменшення запалення та болю.
• Прогестини та гонадотропін-рилізинг гормони (GnRH): Допомагають пригнічувати овуляцію та зменшити розмір ендометріозних наростів.

Вплив типу ендометріозу на фертильність

Тип ендометріозу відіграє важливу роль у визначенні впливу на фертильність та виборі методів лікування:

• Поверхневий перитонеальний ендометріоз: Хоча це найменш важка форма, вона все одно може спричиняти ускладнення із зачаттям через утворення дрібних рубців та запальних процесів. Лікування зазвичай включає лапароскопію для видалення наростів та стимуляцію овуляції.
• Ендометріоми: Ці кісти на яєчниках можуть суттєво знижувати функціональність яєчників та викликати проблеми з овуляцією. Лікування включає хірургічне видалення кіст, а також методи штучного запліднення, такі як ЕКЗ.
• Глибокий інфільтративний ендометріоз: Найтяжча форма захворювання, яка вимагає комплексного лікування, включаючи хірургічні втручання та методи штучного запліднення. Пацієнткам з цією формою ендометріозу часто рекомендується ЕКЗ через значні пошкодження репродуктивних органів.

Психологічний вплив ендометріозу та безпліддя

Ендометріоз та пов'язані з ним проблеми з безпліддям можуть мати значний психологічний вплив на жінок. Важливо враховувати не лише фізичні аспекти захворювання, але й емоційний стан пацієнток. Основні психологічні аспекти включають:

• Стрес та тривога: Постійні спроби завагітніти можуть викликати високий рівень стресу та тривоги, особливо якщо зачаття не відбувається протягом тривалого часу.
• Депресія: Відчуття безнадійності та розчарування можуть призвести до депресивних станів.
• Сприйняття власної цінності: Проблеми з безпліддям можуть впливати на самооцінку та почуття власної цінності у жінок.
• Підтримка та консультації: Важливо звертатися за підтримкою до психологів, спеціалістів з репродуктивної медицини та підтримувати контакт із іншими жінками, які стикаються з подібними проблемами.

Профілактика та рання діагностика ендометріозу

Рання діагностика та своєчасне лікування ендометріозу можуть значно покращити прогноз та зберегти фертильність. Основні методи профілактики та діагностики включають:

• Регулярні медичні огляди: Важливо проходити регулярні обстеження у гінеколога, особливо якщо виникають симптоми ендометріозу.
• Своєчасне звернення до лікаря: Раннє звернення до фахівця при появі симптомів, таких як біль у тазу, сильні менструальні болі, або проблеми з фертильністю.
• Ультразвукове обстеження: Дозволяє виявити ендометріоми та інші ураження на ранніх стадіях.
• Лапароскопія: Найточніший метод діагностики ендометріозу, який дозволяє лікарям візуалізувати внутрішні органи та визначити стадію захворювання.

Життя з ендометріозом: поради та рекомендації

Життя з ендометріозом може бути складним, але існують способи полегшити симптоми та покращити якість життя:

• Збалансоване харчування: Раціон, багатий на антиоксиданти, омега-3 жирні кислоти та інші поживні речовини, може допомогти зменшити запалення.
• Фізична активність: Регулярні вправи можуть зменшити біль та покращити загальний стан здоров'я.
• Стрес-менеджмент: Техніки релаксації, такі як йога, медитація або дихальні вправи, можуть допомогти знизити рівень стресу.
• Підтримка близьких: Спілкування з родиною та друзями може забезпечити емоційну підтримку.
• Психологічна допомога: Консультації з психологом можуть допомогти впоратися з емоційними наслідками захворювання.

Овуляція: детальний огляд

Свербіж у грудях: що це означає та як із цим боротися

Вагінальне печіння: можливі причини