Одноразові чайні пакетики давно стали зручним атрибутом повсякденного життя, але нові дані свідчать, що вони можуть бути джерелом значної кількості мікропластику. Дослідження, опубліковане в журналі Chemosphere, виявило, що такі матеріали, як поліпропілен, нейлон-6 і целюлоза, виділяють мікропластик у гарячу воду під час заварювання чаю. [дослідження]

Поліпропілен, який часто використовується у виробництві пакетиків, виявився найбільшим джерелом забруднення, випускаючи понад мільярд мікропластикових частинок на мілілітр рідини. 

Що таке мікропластик і як він потрапляє у чай

Мікропластик – це мініатюрні частинки пластику, розмір яких не перевищує 5 мікрометрів. Ці частинки утворюються внаслідок фізичного або хімічного розпаду більших пластикових об’єктів, наприклад, пляшок, пакетів чи упаковок. Проте мікропластик може також виділятися з матеріалів, які спеціально використовуються у виробництві, наприклад, чайних пакетиків.

Чайні пакетики, що виготовляються з синтетичних матеріалів, таких як поліпропілен, нейлон або навіть комбінації з целюлозою, при контакті з гарячою водою починають вивільняти мікропластикові частинки. Це пов’язано з тим, що високі температури руйнують структуру полімерів, які утворюють основу матеріалу.

Матеріали чайних пакетиків

Дослідження показали, що різні матеріали виділяють різну кількість мікропластику:

• Поліпропілен: Найбільш поширений матеріал, який використовується у чайних пакетиках. Він виділяє близько 1,2 мільярда частинок мікропластику на мілілітр. Це пов’язано з його структурою, яка розпадається під впливом гарячої води.
• Целюлоза: Хоча вона часто позиціонується як екологічна альтернатива, целюлозні пакетики теж виділяють значну кількість мікропластику – приблизно 135 мільйонів частинок на мілілітр.
• Нейлон-6: Хоча кількість виділеного мікропластику значно менша, ніж у поліпропілену (близько 8,2 мільйона частинок на мілілітр), цей матеріал все одно несе потенційний ризик.

Процес виділення мікропластику починається одразу після заливання гарячої води. Температура прискорює руйнування полімерних зв’язків у матеріалі, особливо якщо вода досягає точки кипіння. В результаті частинки мікропластику переходять у рідину, а потім разом із чаєм потрапляють в організм.

Окрім температури, впливають також час заварювання та якість самого матеріалу. Пакетики низької якості можуть виділяти більше мікропластику через менш щільну структуру матеріалу.

Потенційні ризики для здоров’я

Вплив на гормональну систему

Мікропластик є джерелом потенційно небезпечних хімічних сполук, які можуть діяти як ендокринні руйнівники. Це означає, що такі речовини здатні імітувати або блокувати природні гормони, що порушує їхній баланс. Наслідки можуть включати розлади репродуктивної системи, метаболічні порушення, розвиток діабету та підвищений ризик гормонозалежних видів раку, таких як рак грудей чи простати.

Вплив на кишковий мікробіом

Мікропластик може механічно або хімічно пошкоджувати стінки кишечника, спричиняючи запальні процеси. Це може змінювати склад і функцію мікрофлори, яка відповідає за травлення, імунітет та синтез важливих вітамінів. Зміни в мікробіомі можуть викликати такі захворювання, як синдром подразненого кишечника (СПК), хронічні запалення або навіть впливати на нервову систему через зв'язок "кишечник–мозок".

Інші можливі ризики

Мікропластик також може спричиняти інші негативні наслідки для здоров’я:

• Серцево-судинні захворювання: Наявність мікропластику в організмі може сприяти окислювальному стресу, що шкодить кровоносним судинам і підвищує ризик гіпертонії, інфаркту чи інсульту.
• Хронічні запальні процеси: Постійне потрапляння мікропластику в організм може стимулювати імунну систему до постійного запалення, що створює сприятливі умови для розвитку хронічних захворювань.
• Акумуляція в тканинах: Мікропластикові частинки можуть накопичуватись у тканинах організму, особливо в печінці, нирках або лімфатичній системі, що може призводити до токсичного впливу на ці органи.

Ці ризики поки що вивчаються, але вже наявні результати підкреслюють необхідність мінімізації контакту з мікропластиком у повсякденному житті.

Як мінімізувати вплив мікропластику

Мікропластик стає невід’ємною частиною нашого середовища, і уникнути його повністю майже неможливо. Проте, існують ефективні способи зменшення його впливу, особливо під час приготування чаю. Чайні пакетики, виготовлені з синтетичних матеріалів, є джерелом значної кількості мікропластику, який потрапляє у воду під час заварювання. Зміна підходів до вибору та приготування чаю може допомогти мінімізувати цей вплив.

Рекомендації:

• Обирайте листовий чай: Використання листового чаю дозволяє уникнути контакту з мікропластиком, оскільки немає потреби у використанні чайних пакетиків.
• Користуйтеся скляними або нержавіючими заварниками: Такі матеріали не вступають у реакцію з гарячою водою і не виділяють шкідливих речовин.
• Шукайте біорозкладні чайні пакетики: Продукти з маркуванням "без пластику" чи "біорозкладні" зазвичай виготовлені з безпечних для довкілля матеріалів.
• Уникайте нагрівання чайних пакетиків у мікрохвильовці: Це значно підвищує кількість виділеного мікропластику. Краще використовувати звичайний чайник для нагрівання води.

Ці прості зміни не лише зменшать ваше щоденне споживання мікропластику, але й сприятимуть захисту довкілля.