Опис

Аутоімунний тиреоїдит (АІТ) — це найпоширеніше аутоімунне захворювання, при якому імунна система атакує тканину щитоподібної залози, спричиняючи її запалення. Запальний процес може пошкоджувати клітини щитоподібки, зменшуючи її здатність виробляти тиреоїдні гормони. З часом, якщо пошкодження клітин триває, це може викликати гіпотиреоз — стан, при якому щитоподібна залоза не виробляє достатню кількість тиреоїдних гормонів. Гіпотиреоз, викликаний АІТ, є однією з основних причин цього стану в країнах із достатнім споживанням йоду.

Щитоподібна залоза — невеликий орган у передній частині шиї, який виробляє гормони, що регулюють багато метаболічних процесів у організмі. При АІТ щитоподібна залоза поступово втрачає здатність виробляти ці гормони у необхідних кількостях, що може призвести до різноманітних порушень.

Основною причиною розвитку аутоімунного тиреоїдиту вважається генетична схильність, однак для його активації зазвичай потрібна наявність і інших провокуючих факторів. До таких факторів можна віднести інфекційні захворювання, стрес, порушення мікрофлори кишківника, вплив певних лікарських засобів та хімічних речовин.

Симптоми

Симптоми аутоімунного тиреоїдиту можуть бути різноманітними і не завжди є специфічними лише для цього захворювання. Це пов'язано з тим, що захворювання впливає на виробництво гормонів щитоподібної залози, які регулюють багато функцій організму. Наступні симптоми часто зустрічаються у пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом:

  • Втома: Багато пацієнтів з АІТ скаржаться на постійне відчуття втоми та загальну слабкість, навіть після повноцінного сну.
  • Збільшення ваги: Через зниження рівня тиреоїдних гормонів може відбуватися уповільнення обміну речовин, що призводить до збільшення маси тіла.
  • Сухість шкіри: Суха, шорстка шкіра може бути результатом порушення обміну речовин.
  • Випадання волосся: Волосся стає тоншим, їх структура змінюється, що може призвести до їх втрати.
  • Уповільнене серцебиття: Недостатнє кількість тиреоїдних гормонів може уповільнити ритм серцебиття.
  • Забуттєвість: Деякі пацієнти відзначають проблеми з пам'яттю та концентрацією.
  • Відчуття холоду: Пацієнти можуть відчувати холод навіть у теплій кімнаті через знижену активність обміну речовин.
  • Болі в суглобах: Запальні процеси можуть поширюватися й на суглоби, викликаючи біль та дискомфорт.

Класифікація

МКХ-10 Код: E06.3 Опис: Аутоімунний тиреоїдит

МКХ-11 Код: 5A03.20 Опис: Хронічний аутоімунний тиреоїдит

Які люди знаходяться під ризиком

Жінки старше 40 років, особи з історією аутоімунних захворювань в родині, а також особи з іншими аутоімунними захворюваннями, зокрема, з цукровим діабетом 1 типу, є в групі ризику.

Діагностика і лікування

Для діагностування аутоімунного тиреоїдиту використовуються різні методи. Основним методом є аналіз крові, який дозволяє визначити рівень тиреоїдних гормонів і наявність антитіл проти щитоподібної залози. Якщо рівень тиреоїдних гормонів нижче норми, а рівень антитіл підвищений, це може вказувати на наявність аутоімунного тиреоїдиту. Також може бути проведена ультразвукова діагностика для оцінки розміру і структури щитоподібної залози.

Лікування аутоімунного тиреоїдиту залежить від ступеня ураження щитоподібної залози та рівня гормонів. Якщо рівень тиреоїдних гормонів знижений, пацієнту може бути призначено лікування препаратами, що містять штучні тиреоїдні гормони. Ці препарати допомагають поповнити дефіцит гормонів і стабілізувати стан пацієнта.

В деяких випадках, коли захворювання активно прогресує та викликає значне збільшення щитоподібної залози або наявність вузлів, може знадобитися хірургічне втручання.

Також рекомендується регулярне спостереження у ендокринолога, щоб своєчасно коригувати лікування та слідкувати за станом щитоподібної залози.

Діета

Для осіб, які стикаються з аутоімунним тиреоїдитом, важливо дотримуватися правильного харчування, хоча спеціальної дієти, яка була б розроблена виключно для цього стану, не існує. Основа дієти — це збалансоване харчування, яке має забезпечити організм всіма необхідними поживними речовинами. Це особливо важливо, оскільки гормони щитоподібної залози відіграють ключову роль в обміні речовин, і навіть невеликі порушення в їх рівні можуть впливати на загальний стан організму.

Йод 

Цей мікроелемент є ключовим для синтезу тиреоїдних гормонів. Продукти, багаті йодом, включають в себе морську рибу, морепродукти, яйця та морські водорості, такі як спіруліна.

Білки

Вони допомагають підтримувати м'язову масу та інші важливі функції в організмі. Джерелами білка є м'ясо, риба, курячі яйця, бобові, горіхи та насіння.

Вітаміни та мінерали

Вони допомагають підтримувати загальний стан здоров'я та енергетику організму. Зокрема, вітамін D, залізо, селен, цинк та магній відіграють важливу роль у здоров'ї щитоподібної залози.

Окрім цього, рекомендується уникати великої кількості продуктів, що містять глютен та сою, оскільки деякі дослідження вказують на те, що вони можуть впливати на здоров'я щитоподібної залози.