1. Головна
  2. Здоров'я
  3. Гіпотиреоз: все що потрібно знати

Вступ

Гіпотиреоз – це захворювання, при якому щитовидна залоза виробляє недостатньо тиреоїдних гормонів.

Гіпотиреоз є одним з загальнопоширених захворювань ендокринної системи, яке може виникнути у людей будь-якого віку, статі або раси. Це стан, при якому щитовидна залоза, розташована на передній частині шиї, не може виробляти достатньо тиреоїдних гормонів для підтримки нормального функціонування організму.

Тиреоїдні гормони допомагають регулювати різноманітні процеси в організмі, включаючи обмін речовин, контроль температури тіла, серцевий ритм та виробництво білків. Щитовидна залоза працює як регулятор, який встановлює темп для багатьох основних фізіологічних процесів в тілі. Тому, коли її функціонування порушено, це може мати вплив на ряд систем організму.

Ця залоза грає ключову роль у метаболізмі, що визначає, як ваше тіло використовує енергію. Знижена продуктивність щитовидної залози може призвести до повільного метаболізму, який, у свою чергу, може викликати набір ваги, відчуття втоми та інші проблеми. Крім того, щитовидна залоза впливає на роботу серця, м'язів, головного мозку та інших важливих органів. Тому гіпотиреоз може порушити нормальне функціонування цих органів і систем.

Симптомы гіпотиреозу

Гипотиреоз — это состояние, при котором щитовидная железа не производит достаточное количество гормонов. Эти гормоны необходимы для регуляции многих функций в организме. Если уровень этих гормонов снижается, все функции организма замедляются. Когда гипотиреоз не диагностируется или не лечится, эти функциональные нарушения усиливаются.

Нетерпимость к холоду: Люди с гипотиреозом могут постоянно чувствовать себя замерзшими, даже когда температура окружающей среды нормальная.

Запоры: Уменьшенное вырабатывание тиреоидных гормонов может замедлить работу пищеварительной системы, вызывая запоры.

  • Депрессия: Гормональные изменения могут повлиять на настроение, вызывая депрессивные состояния.
  • Увеличение языка: Язык может стать отечным и увеличенным в размерах.
  • Отек лица: Особенно заметный вокруг глаз и губ.
  • Гоитр: Это увеличение щитовидной железы, которое может стать заметным на шее.
  • Летаргия (усталость): Чрезмерная усталость или отсутствие энергии.
  • Низкое артериальное давление: Снижение кровяного давления может привести к головокружению или слабости.
  • Изменения в менструальном цикле: Это может включать в себя более обильные или нерегулярные менструации.
  • Замедленный сердечный ритм: Сердце может биться медленнее, чем обычно.
  • Утолщение и отек кожи: Кожа может стать грубой, сухой и отечной, особенно на руках и ногах.
  • Слабость: Общее снижение физической активности и силы.
  • Прирост веса: Несмотря на снижение аппетита или даже при его отсутствии, может наблюдаться увеличение веса.

Криз мікседеми та її симптоми

Якщо просунутий гіпотиреоз залишається без лікування, це може призвести до кризу мікседеми або коми мікседеми.

Мікседема - це термін, який вказує на виражені симптоми та ознаки гіпотиреозу, зокрема характерний клінічний вигляд, пов'язаний з накопиченням мукополісахаридів в шкірі та інших тканинах. Це стан може розвинутися в результаті нелікованого гіпотиреозу.

Мікседема часто асоціюється з:

  • Отеком, особливо на обличчі (наприклад, втовщенням губ, язика та верхньої частини шиї)
  • Сухою, холодною, блідою або жовтуватою шкірою
  • Холодною нетерпимістю (надмірне відчуття холоду)
  • Уповільненими рефлексами
  • Сповільненим серцевим ритмом
  • Зниженням температури тіла

Термін "криз мікседеми" або "кома мікседеми" вказує на найбільш важку стадії гіпотиреозу. Криз мікседеми може включати гіпотермію, знижену свідомість, повільний дихання та інші життєво важливі порушення. При цьому життєво важливі органи тіла (наприклад, мозок, серце, нирки) не можуть функціонувати нормально.

Криз мікседеми представляє загрозу життю і вимагає негайної медичної допомоги.

Признаки та симптоми кризу мікседеми включають в себе:

  • Отік живота
  • Змінене стан сознанія (наприклад, збентеженість, дезорієнтація)
  • Брадикардія (замедлений серцевий ритм)
  • Зниження рухливості
  • Високе систолічне та низьке діастолічне тиск
  • Гіпотермія (температура тіла нижче 95,9 градусів за Фаренгейтом)
  • Низький рівень цукру в крові
  • Низький рівень натрію
  • Судоми
  • Поверхневе дихання
  • Замедлені рефлекси.

Можливі ускладнення

Ускладнення гіпотиреозу, як правило, виникають через відсутність лікування. Найбільш важке ускладнення - це кома мікседеми. Це життєзагрозливий стан, який може виникнути в результаті нелікованого, недостатньо лікованого або не діагностованого гіпотиреозу, що може призвести до коми та недостатності органів.

Інші можливі ускладнення включають:

  • Гойтер (збільшення щитовидної залози).
  • Периферична невропатія (пошкодження нервів).
  • Синдром зап'ясткового каналу (оніміння та поколювання в руках через стиснення нерву).
  • Анемія (знижене утворення червоних кров'яних тілець в кістковому мозку).
  • М'язові захворювання (миопатія).
  • Непліддя.
  • Деменція.
  • Проблеми з серцем.
  • Депресія.

Причини гіпотиреозу

Гіпотиреоз є станом, коли щитовидна залоза не виробляє достатньо гормонів для задоволення потреб організму. Це може відбутися через ряд причин, серед яких:

  • Автоімунні захворювання: Найбільш поширеною причиною гіпотиреозу в багатьох країнах є аутоімунний тиреоїдит. Це автоімунний стан, коли імунна система нападає на щитовидну залозу, призводячи до запалення та, в результаті, недостатнього вироблення гормонів.
  • Лікування радіоактивним йодом: Це метод лікування гіпертиреозу, який іноді може призвести до гіпотиреозу. Радіоактивний йод знищує частину або всю щитовидну залозу, що призводить до зменшення вироблення гормонів.
    Операції на щитовидній залозі: Якщо частина або вся щитовидна залоза видалена через операцію, це може призвести до гіпотиреозу, оскільки залишкова тканина може не бути в змозі виробляти достатньо гормонів.
  • Ліки: Деякі ліки можуть призвести до гіпотиреозу, особливо ліки для лікування раку грудей, психічних розладів, серцевих захворювань та туберкульозу.
  • Вроджені причини: Деякі діти народжуються з недостатньою кількістю або відсутністю щитовидної залози або з порушенням її функціонування.
  • Йод: Йод є необхідним для вироблення гормонів щитовидної залози. Недостатнє або надмірне споживання йоду може призвести до гіпотиреозу.

Також є інші менш поширені причини гіпотиреозу, але перелічені вище є найбільш загальними.

Фактори ризику для гіпотиреозу

Гіпотиреоз може вразити будь-кого, але є певні фактори, які можуть підвищити ймовірність його розвитку:

  • Вік: Ймовірність розвитку гіпотиреозу зростає з віком, особливо у людей старше 60 років.
  • Стать: Жінки схильніше до розвитку гіпотиреозу порівняно з чоловіками.
  • Сімейна анамнез: Якщо в вашій родині були випадки гіпотиреозу, ви можете мати більший ризик захворіти.
  • Вагітність і післяпологовий період: Жінки після пологів можуть мати підвищений ризик розвитку гіпотиреозу.
  • Лікування радіацією: Люди, які отримували радіотерапію голови або шиї (зокрема через онкологічні захворювання), можуть мати підвищений ризик розвитку гіпотиреозу.
  • Інші автоімунні захворювання: Наявність таких станів, як ревматоїдний артрит або цукровий діабет 1 типу, може збільшувати ризик розвитку гіпотиреозу.
  • Велика кількість споживання сої: Існують дослідження, які показують, що високе споживання соєвих продуктів може впливати на роботу щитовидної залози.

Ці фактори ризику не гарантують розвиток гіпотиреозу, але вони збільшують ймовірність його появи у певних осіб. Якщо у вас є один або декілька з цих факторів, важливо регулярно консультуватися з лікарем та проводити необхідні обстеження щодо стану щитовидної залози.

Діагностика гіпотиреозу

Гіпотиреоз — це порушення, яке може мати багато симптомів, схожих на інші захворювання, тому важливо провести правильну діагностику, щоб визначити наявність або відсутність цього захворювання.

  • Тест крові: Основний метод діагностики гіпотиреозу — це аналіз крові, який допомагає визначити рівень тиреоїдних гормонів. Лікар може замовити аналіз на рівень тиреотропного гормону (ТТГ) і вільного тироксину (Т4). Підвищений рівень ТТГ при зниженому рівні Т4 часто свідчить про гіпотиреоз.
  • УЗД щитовидної залози: Ультразвукове дослідження допомагає лікарю перевірити розмір та структуру щитовидної залози. Це дослідження може виявити гоїтр або інші зміни, характерні для гіпотиреозу.
  • Сцинтіграфія щитовидної залози: За допомогою цього методу лікар може оцінити, наскільки добре щитовидна залоза поглинає йод і виробляє тиреоїдні гормони.
  • Біопсія щитовидної залози: У деяких випадках, особливо при виявленні підозрілих утворень на щитовидній залозі, лікар може вирішити провести біопсію. Під час цього процедури невеликий фрагмент тканини залози вивчається під мікроскопом.
  • Оцінка симптомів: Лікар також розгляне симптоми пацієнта, такі як втому, чутливість до холоду або сухість шкіри, щоб визначити, чи вони відповідають типовим ознакам гіпотиреозу.

Лікування гіпотиреозу

Гіпотиреоз є станом, коли щитовидна залоза не може виробити достатньо тиреоїдних гормонів для нормальної діяльності організму. Ці гормони відіграють важливу роль у багатьох процесах, включаючи обмін речовин, енергетику та регуляцію температури тіла.

Основний метод лікування гіпотиреозу - це замісна терапія синтетичними тиреоїдними гормонами. Найбільш поширеним ліком для цього є левотироксин. Цей препарат має на меті відновити нормальний рівень тиреоїдних гормонів в крові, допомагаючи покращити симптоми гіпотиреозу. Якщо у вас недостатній рівень Т3, ваш лікар може призначити ліотиронін, синтетичний аналог Т3. Ліотрикс — це синтетичне поєднання Т4 та Т3 — призначається тим, у кого одночасно знижені рівні обох гормонів щитоподібної залози, Т3 та Т4.

Ключовим моментом в лікуванні є правильний підбір дози лікарського засобу. Доза визначається на основі результатів аналізу крові на рівень тиреоїдних гормонів. Після початку лікування, ці аналізи робляться регулярно, щоб впевнитися, що доза є вірною.

Важливо приймати ліки щоденно та в один і той же час, незалежно від прийому їжі. Відступи між дозами повинні бути стабільними, щоб рівень гормонів в крові був рівномірним.

Крім того, пацієнтам рекомендується уникати одночасного прийому левотироксину з деякими іншими ліками чи добавками, такими як залізо чи кальцій, оскільки вони можуть впливати на засвоєння лікарського засобу.

Замісна терапія

Левотироксин — найчастіше призначена форма ТЗЩЗ — випускається у таблетках різних доз, які приймаються внутрішньо. Важливо приймати саме ту кількість, яка була призначена. Прийом у великій кількості може призвести до симптомів гіпертиреозу.

Поширені побічні ефекти терапії замінника щитоподібної залози включають:

  • Головний біль
  • Зміни в вазі
  • Чутливість до тепла
  • Зміни апетиту
  • Зміни в менструальному циклі
  • Блювота
  • Діарея
  • Втрата волосся
  • Біль у суглобах
  • Судоми в ногах
  • Висип на шкірі

Дозування

Немає стандартної дози гормонів щитовидної залози. Ваш лікар визначить найкращу дозу для вас на основі наступних факторів:

Фізичний стан вашої щитовидної залози.

Рівень гормону ТТГ.

Ваш раціон харчування: деякі продукти, такі як продукти на основі сої, крестоцветные овощи (наприклад, брокколі, капуста кале, звичайна капуста та брюссельська капуста), оброблені або цукровмісткі продукти, а також продукти, багаті на глютен (наприклад, хліб та макарони), можуть перешкоджати засвоєнню гормонів щитовидної залози вашим організмом. Тому їх слід споживати обережно або взагалі уникати при важких формах гіпотиреозу.

Медикаменти: оральні контрацептиви, статини (використовуються для корекції рівня холестерину і зниження кардіоваскулярних ризиків) та деякі протиепілептичні препарати можуть взаємодіяти з вашими препаратами для щитовидної залози.

Тривалість лікування

Лікування гіпотиреозу, як правило, є довічним, тому регулярний медичний контроль та дотримання рекомендацій лікаря є ключовими факторами успішного ведення цього захворювання.

Гіпотиреоз в період вагітності

Щитовидні гормони допомагають регулювати обмін речовин та інші функції організму. У вагітних жінок вони також відіграють ключову роль у розвитку мозку плода. Тому недостатній рівень цих гормонів може призвести до проблем з розвитком плода та здоров'ям матері.

Конкретні ризики для вагітних жінок з гіпотиреозом можуть включати підвищений ризик передчасних пологів, низьку масу тіла новонародженого при народженні та, у деяких випадках, вищий ризик вроджених вад у дитини. Для матері може бути підвищений ризик розвитку піелонефриту або високого кров'яного тиску.

Тому, якщо у вагітної жінки діагностують гіпотиреоз або у неї вже була ця проблема до вагітності, важливо тісно співпрацювати з лікарем. Регулярне вимірювання рівня тиреоїдних гормонів допомагає лікареві коригувати дозу лікарських препаратів для підтримки оптимального рівня гормонів.

Прогноз при гіпотиреозі

Гіпотиреоз не має лікування, яке б дозволило повністю позбутися цього захворювання. Лікування вимагає пожиттєвого прийому медикаментів та змін у способі життя. Прогноз для гіпотиреозу, як правило, є добрим, якщо лікування розпочато на ранніх стадіях. Проте, знайти оптимальне дозування може зайняти деякий час, і ця доза може змінюватися протягом життя.

Якщо гіпотиреоз залишається без лікування, його прогноз стає менш сприятливим. Нелікований гіпотиреоз збільшує ризик захворюваності та смертності. Також існує підвищений ризик медичних ускладнень, таких як інтелектуальна відсталість, депресія та криза мікседеми (кома з низькою температурою тіла). Гіпотиреоз може спричиняти або загострювати проблеми з серцево-судинною системою.

Діета

Дієта при гіпотиреозі важлива для підтримки загального здоров'я та контролю симптомів. Щитовидна залоза не виробляє достатньо гормонів у людей із гіпотиреозом, і хоча правильне харчування не може замінити медичне лікування, воно може допомогти зменшити деякі симптоми.

Йод необхідний для виробництва тиреоїдних гормонів. Однак велика кількість йоду може вплинути на стан гіпотиреозу, тому важливо слідкувати за його споживанням.

Є деякі продукти, які можуть впливати на лікування гіпотиреозу або виробництво тиреоїдних гормонів. Соєві продукти можуть впливати на засвоєння тиреоїдних гормонів. Капустяні, такі як брокколі і цвітна капуста, містять гойтрогени, які можуть знижувати виробництво гормонів. Для деяких людей із гіпотиреозом може бути корисно уникати глютену. Алкоголь та кофеїн також слід споживати обережно.

З іншого боку, є продукти, які можуть підтримувати здоров'я щитовидної залози. Високоволоконні продукти, такі як фрукти, овочі та цільнозернові, дуже корисні. Морепродукти, які є джерелом йоду, також рекомендуються. М'ясо, птиця та риба містять важливі мінерали, такі як цинк та селен. Достатнє споживання води також важливе для підтримки гідратації.

Якщо ви приймаєте препарати заліза або кальцію, враховуйте, що вони можуть взаємодіяти з тиреоїдними гормонами. Тому рекомендується приймати їх за кілька годин до або після прийому тиреоїдних гормонів.