Головний біль може бути як легким дискомфортом, так і сигналом про серйозну проблему зі здоров’ям.

Головний біль — один із найпоширеніших видів болю, і практично кожна людина хоча б раз відчувала його упродовж життя. Цей дискомфорт може проявлятися по-різному: від легкого тиску чи пульсації до гострої, пронизливої болісності в одній точці. Люди часто не надають значення епізодам головного болю, вважаючи це “звичним явищем”. Однак у деяких випадках він може свідчити про приховані проблеми зі здоров’ям, які потребують уваги.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 50% дорослих людей страждають від головного болю впродовж року.  У цій статті розглянемо різні типи болю, з’ясуємо поширені причини та тригери, дізнаємося про рекомендації з профілактики й лікування, а також зупинимося на тому, коли варто звернутися до лікаря.

Що таке головний біль

Головний біль — це фізичне відчуття болю або дискомфорту в ділянці голови чи обличчя, що іноді супроводжується відчуттям тиску, пульсації або гострим болем, який може переходити в шию чи навіть плечовий пояс. Він варіюється за інтенсивністю, тривалістю та локалізацією. Хоча більшість видів головного болю не загрожують життю, у певних випадках вони можуть вказувати на більш серйозні патології: крововилив у мозок, підвищений внутрішньочерепний тиск, пухлини чи інфекційні захворювання.

Головний біль часто стає причиною пропусків роботи та навчання, погіршує якість життя і може призводити до хронічної втоми та зниження продуктивності. Саме тому дуже важливо навчитися розпізнавати тип свого болю, виявляти можливі тригери та вживати заходів, щоб запобігти серйозним ускладненням. Поліпшення способу життя, корекція харчування й помірна фізична активність помітно знижують частоту нападів і підвищують загальне відчуття добробуту.

Види головного болю

Є понад 150 різновидів, що поділяються на дві великі категорії: первинний і вторинний головний біль. 

Первинний головний біль

Це самостійне захворювання, яке не пов’язане з іншими патологіями. До первинного типу належать:

• Напружений головний біль. Це найпоширеніший тип первинного головного болю. Зазвичай характеризується тупим або стискуючим болем з обох боків голови. Може посилюватися до вечора, коли зростає втома.
• Мігрень. Пульсуючий, здебільшого односторонній біль, що може супроводжуватися нудотою, блюванням, чутливістю до світла або звуку.
• Кластерний головний біль. Дуже інтенсивний, пекучий або свердлячий, часто зосереджений навколо одного ока або в його ділянці. Біль приходить серіями (кластерами) й може повторюватися кілька разів на день.
• Новий щоденний постійний головний біль (NDPH). Починається раптово й може тривати понад три місяці без перерв, а іноді — роками.

Первинний головний біль, хоч і не є небезпечним, може бути спричинений різними факторами способу життя та обставинами. Він здатний суттєво вплинути на повсякденну активність та спричинити дискомфорт. Основні тригери включають:

• Вживання алкоголю, особливо червоного вина, яке може розширювати судини й викликати біль.
• Певні продукти харчування, наприклад, оброблене м’ясо, що містить нітрати, які провокують їжу-індукований головний біль.
• Вживання нікотину, через куріння або інші форми споживання, що може спричинити нікотиновий головний біль.
• Зміни у режимі сну або його недостача, що перевантажує організм і викликає біль.
• Неправильна постава, особливо під час тривалого сидіння або використання ґаджетів, що провокує головний біль напруги.
• Фізична активність, зокрема інтенсивні вправи, які можуть спричинити головний біль через перенавантаження, особливо в спеку.
• Пропуск прийомів їжі, який викликає головний біль через голод через низький рівень цукру в крові.
• Кашель, чхання, сякання, напруження, а також інтенсивний сміх чи плач, які можуть провокувати кашльовий головний біль.

Вторинний головний біль

Вторинний головний біль є наслідком іншого медичного стану або захворювання. Він розглядається як симптом або ознака основної проблеми.

Типи вторинного головного болю, які не становлять серйозної загрози для життя, але зникають після лікування основної причини:

• Головний біль через зневоднення. Виникає через недостатнє споживання рідини та проходить після відновлення водного балансу.
• Синусовий головний біль. З'являється внаслідок запалення носових пазух і усувається після лікування інфекції.
• Головний біль через надмірне вживання ліків. Спостерігається при частому прийомі знеболювальних і зникає після припинення їх вживання.

Типи вторинного головного болю, які можуть свідчити про серйозний або небезпечний стан:

• Спінальний головний біль. Це інтенсивний біль, який виникає через витікання спинномозкової рідини після спинномозкової пункції. Біль часто посилюється у вертикальному положенні та зменшується, коли пацієнт лежить. Якщо не лікувати, це може призвести до серйозних ускладнень, таких як субдуральна гематома чи судоми.
• Грімоподібний головний біль. Цей тип болю виникає раптово, мов грім, і досягає максимуму інтенсивності за одну хвилину. Тривалість болю — не менше п'яти хвилин. Він може бути сигналом таких станів, як черепно-мозкова травма, крововилив у мозок, реверсивний церебральний вазоконстрикторний синдром або різке підвищення артеріального тиску.

Напружений головний біль

Напружений головний біль ще називають “тензійним”. Він може тривати від 30 хвилин до кількох діб, зазвичай проявляється двосторонньо, ніби “обруч”, що стискає голову. Ключові чинники:

• Стрес. Емоційні переживання, надмірна тривога або постійний поспіх на роботі часто стають тригером.
• Недосипання. Нерегулярний сон або його нестача ослаблюють організм і підвищують сприйнятливість до болю.
• Перенапруга м’язів шиї та плечей. Тривале перебування за комп’ютером або за кермом зі статичним положенням голови спричиняє перенапруження.
• Зорове напруження. Робота, пов’язана з пильним поглядом у монітор або в дрібні деталі, може провокувати біль.
• Нерегулярне харчування. Пропуск прийомів їжі або недостатнє вживання рідини також знижують загальний рівень енергії й можуть призводити до напруженого болю.

Напружений біль часто сприймається як несуттєвий, проте в хронічній формі він може значно погіршити якість життя. Якщо напади повторюються більше двох разів на тиждень, корисно звернутися до лікаря. Лікування зазвичай включає прості безрецептурні ліки (ібупрофен, парацетамол), а також фізіотерапію, масаж, періодичні розминки та контроль постави.

Мігрень: складний стан, що потребує уваги

Мігрень — це більше, ніж просто головний біль. Часто вона супроводжується нудотою, блюванням, вираженою світлобоязню (фотофобія) або надмірною чутливістю до звуків (фонофобія). Триває мігрень у середньому від 4 годин до 3 діб, а іноді й довше. У деяких людей спостерігається так звана “аура” — це набір попереджувальних симптомів (спалахи світла, зигзаги, оніміння пальців), які сигналізують про наближення нападу.

Основні тригери мігрені можуть бути такими:

• Гормональні коливання (зокрема в жінок перед менструацією).
• Вживання певних продуктів (шоколад, червоне вино, тверді сири).
• Порушення режиму сну: надмірний сон або його нестача.
• Різкі зміни погоди та атмосферного тиску.
• Сильний стрес або емоційне перенапруження.

Для лікування мігрені застосовують кілька підходів:

• Медикаментозне купірування нападу (триптани, нестероїдні протизапальні препарати, спазмолітики).
• Профілактика (бета-блокатори, протисудомні засоби, антидепресанти — за рекомендацією лікаря-невролога).
• Немедикаментозні методи (масаж, дихальні техніки, управління стресом, біологічний зворотний зв’язок).

Якщо напади мігрені повторюються часто і дуже впливають на працездатність, важливо вести “щоденник мігрені”, де фіксуються дні, інтенсивність болю, тригери та вжиті заходи. Ці записи допоможуть лікарю точніше підібрати лікування.

Читайте:

Головний біль і мігрень: яка різниця?

Головний біль і мігрень - це дві різні проблеми, пов'язані з болями у голові. ...

Вторинний головний біль: сигнал про інші проблеми

Вторинний головний біль часто пов’язаний із прихованими патологіями. У таких випадках усунення основної причини призводить до зникнення болю. Найпоширеніші варіанти:

• Зневоднення. Недостатнє вживання води впродовж дня, особливо за інтенсивного потовиділення або в спеку, зумовлює зниження об’єму крові та підвищення в’язкості, що призводить до болю.
• Гайморит і інші запальні захворювання ЛОР-органів. Запалення в навколоносових пазухах викликає тиск у ділянці чола, щік, очей, що може “віддавати” в скроні.
• Побічні ефекти або надмірне вживання ліків. Парадоксально, але зловживання знеболювальними препаратами (наприклад, ібупрофеном, парацетамолом) може призводити до “відскокового” головного болю, коли організм реагує на надлишок препарату посиленим болем.
• Спінальний головний біль. Якщо з певних причин (після спинномозкової пункції чи травми) знижується тиск спинномозкової рідини, виникає характерний біль, що найчастіше посилюється в положенні сидячи або стоячи.
• Гіпертензія. Підвищений артеріальний тиск іноді супроводжується болем у потилиці, особливо вранці.

У деяких ситуаціях, якщо головний біль супроводжується високою температурою, сильним запамороченням, втратою свідомості, онімінням кінцівок чи порушенням мови, потрібне термінове обстеження. Подібні симптоми можуть вказувати на небезпечні стани, такі як менінгіт, крововилив або ішемічний інсульт. У таких випадках важливо негайно звернутися до лікаря-невролога чи в приймальне відділення лікарні.

Діагностика: як зрозуміти, що викликає біль

Якщо головний біль стає частим або не дає можливості нормально жити, варто відвідати сімейного лікаря чи невролога. На первинному прийомі фахівець збирає інформацію про наступне:

• Частота нападів: скільки разів на тиждень або місяць.
• Інтенсивність: використовується шкала від 1 до 10, де 10 — найбільша біль, яку тільки можна уявити.
• Локалізація: вся голова, одна сторона, лоб, потилиця, навколо ока тощо.
• Тривалість: від кількох хвилин до кількох днів.
• Супутні симптоми: нудота, запаморочення, підвищення температури, нечіткий зір.
• Спускові механізми (тригери): певні продукти, брак сну, алкоголь, яскраве світло, гучні звуки.
• Вплив на якість життя: чи пропускаєте роботу або навчання, чи знижена працездатність.

Часто лікар радить вести “щоденник головного болю”, аби уможливити точніше встановлення типу болю та тригерів. Якщо є підозра на органічне ураження (пухлину, кісту, крововилив), призначають МРТ чи КТ головного мозку. Для виключення інфекційних станів можлива спинномозкова пункція (люмбальна пункція), проте це робиться лише в складних діагностичних випадках.

Іноді до обстеження залучають інших фахівців — офтальмолога (для перевірки зорової системи), ЛОР-лікаря (якщо підозрюють синусит), ендокринолога (при гормональних порушеннях). Комплексний підхід допомагає встановити точний діагноз і вибрати найефективнішу тактику лікування.

Лікування головного болю

Медикаменти

• Засоби від легкого болю (парацетамол, ібупрофен). Застосовують при помірному болю, проте важливо не перевищувати рекомендовану дозу, щоб не спровокувати рикошетний (відскоковий) біль.
• Триптани. Використовуються переважно при мігрені, оскільки блокують механізми поширення болю в мозку.
• Профілактичні препарати. Лікар може призначити β-блокатори, протисудомні засоби або антидепресанти, якщо головний біль повторюється дуже часто чи має тяжкий перебіг.

Немедикаментозне лікування

• Стрес-менеджмент. Техніки розслаблення (медитація, дихальні вправи), психологічна підтримка, когнітивно-поведінкова терапія.
• Біологічний зворотний зв’язок (біофідбек). Контроль над фізіологічними реакціями організму (ритм серця, температура тіла, м’язова напруга).
• Фізіотерапія. Масаж м’язів шиї та плечей, мануальна терапія (за призначенням фахівця), водні процедури.
• Корекція способу життя. Регулярний сон, достатнє споживання води, помірне фізичне навантаження, контроль постави, паузи під час роботи за комп’ютером.

Коли потрібна операція

Хірургічне втручання для лікування головного болю потрібно рідко. Переважно воно пов’язане з видаленням новоутворень (пухлин), розширених або пошкоджених судин (аневризми), а також усуненням наслідків травми. Якщо у вас підозрюють аневризму, крововилив чи пухлину, лікар-нейрохірург спільно з неврологом визначить подальшу тактику.

Поради з профілактики

Багато людей можуть запобігти значній частині нападів, якщо дотримуватимуться простих правил.

• Регулярний сон. Старайтеся лягати і прокидатися в один і той самий час, уникайте недосипання і, водночас, надмірного сну.
• Збалансоване харчування. Прийом їжі через рівні проміжки часу допомагає підтримувати стабільний рівень цукру в крові й запобігти “голодному” головному болю.
• Питний режим. Вода впливає на рівень кров’яного тиску та загальне самопочуття. Прагніть пити достатньо рідини щодня (в середньому 6–8 склянок), особливо за активного способу життя.
• Керування стресом. Практикуйте розслабляючі техніки (глибоке дихання, йога, прогресуюче розслаблення м’язів).
• Регулярна рухова активність. Прогулянки, біг, плавання чи заняття фітнесом покращують кровообіг і знижують рівень стресу.
• Обмеження або виключення алкоголю та куріння. Алкоголь, особливо червоне вино, може бути потужним тригером головного болю; нікотин також негативно впливає на судини.
• Правильне робоче місце. Слідкуйте, щоб монітор був на рівні очей, робіть перерви в роботі, виконуйте короткі вправи для шиї та спини.

Якщо дотримуватися цих рекомендацій, імовірність частих та інтенсивних нападів істотно знизиться. За наявності складних або хронічних форм корисно звертатися до лікаря для розробки індивідуальної програми профілактики.

Коли звернутися до лікаря

Деякі симптоми свідчать про потребу негайної медичної консультації. Якщо:

• Головний біль має раптовий “вибуховий” характер, досягає піку за лічені секунди або хвилини (“грімоподібний” біль).
• Біль супроводжується високою температурою, висипом, судомами, непритомністю.
• З’являється оніміння, слабкість, різке порушення зору, мовлення чи координації.
• Новий вид болю виник після 55 років або дуже відрізняється від тих, що були раніше.
• Напади відбуваються частіше ніж один раз на тиждень або інтенсивність болю різко зростає.
• Потрібно щодня або майже щодня приймати знеболювальні, щоб зняти головний біль.

У таких випадках лікар (сімейний або невролог) може направити на додаткові дослідження, щоб виключити серйозну патологію та за потреби розпочати вчасне лікування.

Ведіть щоденник головного болю

Записуйте дати, час появи болю, інтенсивність за шкалою від 1 до 10, супутні обставини (що їли, як спали, рівень стресу). Це допоможе точніше визначити тригери та полегшить комунікацію з лікарем.

Мігрень: опис, причини, симптоми, лікування

Соматичний біль: що це і як впоратись

Біль в шиї (цервікалгія): причини, симптоми та лікування