Фіброміалгія — це тривалий, виснажливий стан, за якого людина відчуває поширений біль у м’язах і суглобах, а також непереборну втому. Цей розлад може проявлятися в будь-якому віці й серйозно впливати на звичний уклад життя.

Фіброміалгія — це хронічний стан, при якому людина постійно відчуває біль у тілі, втому та проблеми зі сном. Симптоми можуть змінюватися: сьогодні легше, завтра — різке погіршення. Причини цього розладу досі не до кінця відомі, але часто він пов’язаний зі стресом, травмами чи іншими захворюваннями. Люди з фіброміалгією можуть виглядати здоровими, тому їхній стан іноді не сприймають серйозно. Це додає психологічного навантаження. Важливо знати, як саме проявляється фіброміалгія та що може допомогти. Це дозволяє краще зрозуміти себе або підтримати тих, хто з цим стикається.

Читайте:

Біль як сигнал тіла: різновиди, причини та особливості

Біль — це природна реакція організму, яка сигналізує про проблему. Він може бути фізичним або емоційним, гост...

Що таке фіброміалгія

Фіброміалгія — це хронічний розлад, що стосується болю та надмірної чутливості в м’язах, зв’язках і сухожиллях. Одним із найхарактерніших проявів є хронічний біль, який люди описують як тупий або пекучий, здатний змінюватися від відносно легкого до вкрай інтенсивного. Супутньою рисою стає сильна втома, що не коригується навіть після тривалого відпочинку чи повноцінного сну.

Цей стан часто супроводжують так звані «спалахи», коли впродовж певного періоду симптоми різко погіршуються. Вони можуть стосуватися і больових відчуттів, і підвищеної втомлюваності, і неврологічних аспектів. Може видаватися, що біль «мандрує» по різних ділянках тіла без очевидної логіки.

Важливо підкреслити, що фіброміалгія не є вигаданою проблемою: люди, які з нею живуть, дійсно відчувають суттєвий дискомфорт. Додатковою особливістю є те, що біль часто не реагує на типові знеболювальні так, як очікувалося б при «звичайному» м’язовому болю. Іноді дискомфорт може локалізуватися в малопередбачуваних ділянках, створюючи враження «хаотичного» поширення болю.

Фіброміалгія не має жорстких обмежень щодо віку чи статі й зустрічається навіть у підлітків та дітей. Утім, за даними клінічних спостережень, жінки діагностуються значно частіше, ніж чоловіки — приблизно вдвічі частіше. Вік після 40 років також підвищує вірогідність появи синдрому, ймовірно через сукупність гормональних, метаболічних та інших вікових змін.

Фіброміалгія може розвинутися на тлі вже існуючих хронічних станів або внаслідок раптових стресових подій. Багато випадків залишаються недіагностованими, оскільки симптоми часто змінюються або не сприймаються як серйозні. Тож фактично ніхто не застрахований від її проявів.

Симптоми фіброміалгії

Фіброміалгія має широкий спектр симптомів, що охоплюють як фізичне, так і психоемоційне самопочуття. Вони можуть змінюватися залежно від дня, навантаження чи навіть погоди.

Фізичні симптоми

Серед основних фізичних ознак — поширений біль у м’язах, зв’язках і суглобах. Біль часто симетричний і може бути як тупим, так і пекучим. Він посилюється після фізичного навантаження або емоційного стресу. Люди також скаржаться на ранкову скутість, хронічну втому, головні болі, мігрені та дискомфорт у щелепі чи обличчі.

Поширені також розлади травлення, зокрема діарея або закрепи, а також проблеми з сечовим міхуром, як-от часті позиви або дискомфорт при сечовипусканні.

• Широкий м’язовий біль і набряклість
• Систематична втома після сну
• Головні болі або мігрені
• Порушення травлення
• Неприємні відчуття в сечовому міхурі.

Психоемоційні симптоми

У багатьох людей фіброміалгія викликає проблеми з концентрацією, пам’яттю та мисленням — це називають «фіброфогом». Також часто спостерігаються депресія, тривожність і труднощі зі сном. Усі ці симптоми можуть взаємно підсилювати одне одного, що значно ускладнює повсякденне життя.

Причини фіброміалгії

Точний механізм розвитку фіброміалгії залишається невідомим. Дослідники вважають, що роль відіграє поєднання кількох чинників — спадковості, порушень у роботі нервової системи та зовнішніх тригерів.

Генетична схильність — один із ключових факторів. Якщо близький родич має фіброміалгію, ризик вищий. Також важливе значення мають порушення в роботі нейромедіаторів, які регулюють больові сигнали. Це може призводити до надмірної чутливості до болю навіть за незначного подразнення.

Серед інших можливих чинників — сильний або тривалий стрес, фізичні або емоційні травми, деякі інфекції. Часто ці події лише запускають прояви хвороби в людей із уже наявною вразливістю.

Фактори ризику

Серед очевидних факторів ризику виділяється старший вік: після 40–45 років відзначається значне зростання кількості діагнозів. З віком організм зазнає гормональних і фізіологічних змін, стає більш вразливим до стресів та запалень. Жінки, за статистикою, хворіють у два рази частіше за чоловіків, що, ймовірно, пов’язано з гормональними коливаннями, зокрема рівнем естрогену.

Наявність супутніх хронічних захворювань також підвищує ризик розвитку фіброміалгії. Особливо це стосується таких станів, як остеоартрит, синдром подразненого кишківника, депресія або тривожні розлади. Якщо людина перенесла серйозну інфекцію, травму або пережила сильну емоційну подію, ймовірність виникнення симптомів різко зростає.

Нижче перелічено чинники, які найчастіше асоціюються з вищим ризиком розвитку фіброміалгії:

• Жіноча стать і вік за 40
• Наявні хронічні захворювання
• Попередній досвід тяжких інфекцій або травм
• Затяжний або сильний стрес
• Проблеми з психологічним станом (тривога, депресія).

Що провокує загострення

Загострення або «спалахи» нерідко стають раптовими, хоча іноді люди заздалегідь відчувають, що стан погіршується. Часто це пов’язано зі збільшенням рівня стресу: глибокі емоційні переживання, криза в особистому житті чи фінансові труднощі можуть швидко «підживлювати» біль і втому. Зміни в режимі дня, наприклад різкі порушення графіка сну, нічні робочі зміни, подорожі з перетином часових поясів, теж можуть збивати організм із рівноваги.

До типових тригерів, що найчастіше провокують посилення симптомів фіброміалгії, належать такі фактори:

• Сильне емоційне або психологічне напруження
• Збій звичного режиму сну
• Різкі зміни погоди й температури
• Несприятливий раціон харчування
• Нові ліки або припинення лікування
• Перехідні періоди в житті (переїзд, звільнення, втрати).

Нестача поживних речовин або надмір уживання напівфабрикатів також може посилювати симптоми. Важливо звертати увагу на будь-які нові медикаменти: не всі ліки сумісні, і деякі можуть погіршувати перебіг фіброміалгії.

Діагностика фіброміалгії

Діагностика фіброміалгії не спирається на один конкретний тест. Лікар здебільшого проводить диференційну діагностику, покладаючись на опис симптомів, фізичний огляд і виключення інших можливих причин. Іноді призначаються аналізи крові для перевірки рівня гормонів щитоподібної залози чи виявлення анемії, оскільки обидва стани можуть призводити до хронічної втоми.

Важливо повідомляти медичного фахівця про періодичність проявів: коли біль стає сильнішим, у який час посилюється відчуття слабкості чи проблеми зі сном. Ця інформація допомагає збагнути, чи відповідають симптоми патернам, типовим для фіброміалгії. Хоча діагностування може бути тривалим і виснажливим, грамотне співробітництво з лікарем дає змогу підібрати правильний напрям лікування.

Лікування та підтримка

Оптимальний шлях лікування фіброміалгії передбачає поєднання кількох терапевтичних підходів. Лише в такий спосіб можна результативно впливати на біль, втому й інші прояви синдрому. Для початку часто рекомендується оцінити рівень фізичної активності, налагодити режим відпочинку й зменшити вплив стресових факторів.

Хоча повністю усунути захворювання поки що неможливо, можна пом’якшити його прояви до рівня, що дозволяє жити майже звичним життям. У разі потреби призначають різні ліки, включно із знеболювальними чи антидепресантами. Якщо не спостерігається відчутного поліпшення, схему коригують, добираючи інші засоби або додаючи немедикаментозну допомогу. Багато хто відзначає користь від занять спортом у легкому режимі, адже це зміцнює м’язи та зменшує відчуття постійної скутості. У деяких випадках також можуть застосовувати фізіотерапевтичні процедури на кшталт масажу чи теплових компресів, які допомагають покращити кровообіг і знизити больові відчуття.

Медикаментозне лікування

Різні види знеболювальних можуть призначатися залежно від інтенсивності болю. Якщо хронічний біль супроводжується різкими коливаннями настрою чи затяжним депресивним фоном, лікар може рекомендувати антидепресанти, які додатково впливають на механізми больової чутливості в мозку. Для тих, хто страждає на безсоння чи неповноцінний нічний відпочинок, застосовують препарати, які покращують структуру сну. Важливо пам’ятати про ймовірність побічних ефектів.

Нижче наведено основні групи препаратів, які можуть застосовуватись при фіброміалгії:

• Знеболювальні різних груп
• Антидепресанти для регуляції настрою й болю
• Засоби для покращення якості сну.

Немедикаментозна терапія

Для контролю фіброміалгії важливі комплексні заходи, що включають помірну фізичну активність, розтяжку і зміцнення м’язів. Подібні вправи стимулюють кровообіг, допомагають зняти надмірну напругу й зменшувати відчуття болю. Когнітивно-поведінкова терапія дає можливість виробити більш здорові патерни мислення, що допомагають упоратися з почуттями безпорадності чи сорому, які часто виникають через хронічні розлади.

Особливо важливою є гігієна сну: дотримання стабільного розкладу, зниження стимуляції перед сном, відмова від електронних пристроїв уночі. За потреби ерготерапевт може допомогти адаптувати повсякденні завдання до можливостей людини, що дозволяє уникати перевтоми та нових загострень.

Ось немедикаментозні методи, які зазвичай входять до комплексної програми підтримки:

• Регулярні вправи й розтяжка
• Психотерапія для корекції деструктивних думок
• Оптимізація режиму відпочинку
• Ерготерапія та адаптація побуту.

Профілактика

Оскільки точний механізм виникнення фіброміалгії досі не з’ясовано, говорити про стовідсоткову профілактику не випадає. Проте загальна підтримка здоров’я може істотно знизити ризики або зменшити інтенсивність симптомів. Особливу увагу слід приділяти якості сну, збалансованому харчуванню та фізичній активності помірного рівня. Ефективне керування стресом теж здатне зменшити частоту загострень і покращити загальний стан.

Ось кілька практичних порад, які можуть допомогти знизити вірогідність появи або посилення симптомів:

• Дотримуватися стабільного режиму відпочинку
• Збалансовано харчуватися
• Вправлятися в помірних фізичних навантаженнях
• Контролювати рівень стресу.

Прогноз і ускладнення

Фіброміалгія часто триває багато років, інколи супроводжує людину все життя. Комусь вдається досягти стану, коли симптоми мінімальні й майже непомітні, тоді як інші переживають часті загострення. Без належного керування можуть виникати серйозні проблеми з виконанням повсякденних завдань або навіть з утриманням працездатності. Також нерідко спостерігаються поглиблені епізоди депресії чи тривоги, які здатні вести до соціальної ізоляції.

У частини людей спостерігається зниження когнітивних функцій, включно з труднощами концентрації та запам’ятовуванням інформації. Поєднання больових, емоційних і когнітивних проявів може призводити до частіших звернень по медичну допомогу. Нижче наведено найбільш поширені ускладнення:

• Загроза частіших загострень і госпіталізацій
• Поглиблення депресії та тривожних розладів
• Когнітивні порушення й забудькуватість.

Коли звертатися до спеціаліста

Якщо ви відчуваєте новий, незрозумілий біль, що не зникає кілька тижнів, або помічаєте затяжні розлади сну й настрою, варто проконсультуватися з медичним фахівцем. До серйозних сигналів належать різке зростання інтенсивності болю, постійна втома, погіршення пам’яті й уваги, а також емоційні збої — від тривожності до думок про самозаподіяння шкоди. Раннє звернення допомагає розпочати належні дослідження та, в разі підтвердження фіброміалгії, підібрати ефективну тактику управління симптомами.

Звернутися до спеціаліста слід у разі появи таких ознак:

• Тривалий нез’ясований біль
• Порушення когнітивних функцій
• Наростання тривоги чи депресії
• Хронічне безсоння.

Цукровий діабет: що потрібно знати

Біль у лікті: причини, симптоми, лікування

Менструальний біль, або Дисменорея