Дослідження щитоподібної залози
Тести та дослідження на функцію щитоподібної залози призначені для перевірки роботи вашої щитоподібної залози. Щитоподібна залоза має форму метелика і розташована у вашому горлі, прямо над грудиною. Основна її функція - виробництво гормонів, які контролюють різні системи в організмі. Можна сказати, що щитоподібна залоза - це своєрідний "командний центр", який регулює, як ваше тіло використовує енергію.
Вам може знадобитися пройти тести на функціонування щитоподібної залози, щоб встановити, чи пов'язані ваші симптоми з її роботою. Симптоми на кшталт втоми, зниження активності, тривоги, надмірної роздратованості чи несподіваних змін ваги можуть вказувати на порушення в роботі цієї залози. Якщо функціонування щитоподібної залози порушено, це може впливати на різні процеси в організмі, оскільки вона регулює метаболізм та виробництво важливих гормонів. Тести допоможуть визначити, чи потрібно коригувати рівень гормонів або застосовувати інші методи лікування.
За допомогою цих тестів на щитоподібну залозу можна діагностувати різні захворювання цієї залози, включаючи:
- Гіпотиреоз (недостатня активність щитоподібної залози).
- Гіпертиреоз (підвищена активність щитоподібної залози).
- Тиреоїдит (запалення щитоподібної залози).
- Хвороба Грейвса (аутоімунне захворювання, при якому щитоподібна залоза виробляє надлишкову кількість гормонів).
- Хвороба Хашимото (хронічний тиреоїдит, при якому імунна система нападає на щитоподібну залозу).
Типи досліджень щитоподібної залози
Для діагностики стану щитоподібної залози використовують різні методи досліджень.
Аналіз крові
У таких тестах лікарі перевіряють рівень гормонів та інших речовин у крові, щоб зрозуміти, як працює ваша щитоподібна залоза. За допомогою аналізу крові визначають рівні гормонів ТТГ, Т3, Т4, та антитіл до щитоподібної залози. Ці тести дозволяють встановити, чи страждаєте ви від недостатнього або надмірного рівня гормонів щитоподібної залози.
Методи візуалізації (апаратні дослідження)
Одна з найпоширеніших проблем — це наявність вузлів. Вузли — це ділянки, які відрізняються за структурою або щільністю від оточуючої тканини щитоподібної залози. Деякі з них можуть бути абсолютно безшкідливими і не викликати жодних симптомів, тоді як інші можуть бути ознакою більш серйозних захворювань.
Для ще більш детального вивчення структури щитоподібної залози та наявності вузлів, лікарі можуть використовувати радіоактивні речовини. Коли ці речовини вводяться в організм, вони "освітлюють" щитоподібну залозу, дозволяючи отримати більш чітке зображення на спеціалізованому обладнанні. Це дає можливість оцінити розмір, форму і щільність вузлів, а також їх активність. На основі отриманої інформації лікар може визначити, чи є вузол доброякісним або злоякісним, що надзвичайно важливо для діагностики та вибору методу лікування.
У чому суть тестів крові при дослідженні щитоподібної залози?
Щоб перевірити роботу щитоподібної залози, лікарі часто просять здати аналіз крові, який може визначити рівні різних гормонів та антитіл.
Ключові пункти аналізу:
ТТГ: тест вимірює рівень гормону ТТГ, який виробляється в гіпофізі та стимулює щитоподібну залозу до виробництва гормонів.
T3 (загальний або вільний): тест вимірює кількість трийодтироніну у вашій крові. Цей гормон є одним із двох основних гормонів, які виробляє ваша щитоподібна залоза.
T4 (загальний або вільний): тест вимірює кількість тироксину у вашій крові. Тироксин - це інший основний тип гормону, який виробляє ваша щитоподібна залоза.
Антитіла до щитоподібної залози: тест вимірює наявність та рівень антитіл у крові. Їх наявність може вказувати на автоімунні захворювання, такі як хвороба Грейвса або аутоімунний тиреодит (Хашимото).
Ці тести допомагають лікарям визначити, як ваша щитоподібна залоза функціонує та чи є у вас які-небудь проблеми, пов'язані з нею.
У чому суть апаратних методів дослідження?
Апаратні методи дослідження щитоподібної залози використовуються для отримання детальних зображень цього органа, виявлення патологій, визначення їх характеру та контролю динаміки розвитку захворювань. Серед найбільш поширених методів — УЗД, КТ та МРТ.
Ультразвукове дослідження (УЗД) щитоподібної залози
УЗД — це неінвазивний метод, заснований на відображенні ультразвукових хвиль від тканин організму. Це найбільш часто використовуваний метод оцінки щитоподібної залози, оскільки він безпечний, доступний та інформативний. УЗД дозволяє визначити розміри залози, її структуру, наявність та характер вузлів чи кіст. Метод не вимагає введення контрастних речовин та не має побічних ефектів.
Комп'ютерна томографія (КТ) щитоподібної залози
КТ — це метод дослідження, при якому використовуються рентгенівські промені для отримання шаруватих зображень певної частини тіла. При дослідженні щитоподібної залози КТ може застосовуватися з контрастом або без нього. Контрастна речовина допомагає отримати більш чіткі зображення патологічно змінених областей. КТ може бути корисним при оцінці анатомічних відношень щитоподібної залози з сусідніми структурами.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) щитоподібної залози
МРТ використовує магнітне поле та радіохвилі для отримання детальних зображень тканин і органів всередині тіла. Цей метод не використовує рентгенівські промені, що робить його безпечним для більшості пацієнтів. МРТ може бути корисним для детальної оцінки тканин навколо щитоподібної залози, особливо при наявності пухлинних утворень або при плануванні хірургічного втручання.
Сцинтиграфія щитоподібної залози
Сцинтиграфія щитоподібної залози — це діагностичний метод, що використовується для вивчення функціональної активності та структури цього органа. Під час процедури пацієнту вводять невелику кількість радіоактивного йоду, який активно поглинається клітинами щитоподібки. Спеціальне обладнання, що називається гамма-камерою, реєструє випромінювання від цієї радіоактивної речовини, створюючи зображення щитоподібної залози. Цей метод часто використовується при підозрі на вузли або пухлини, для диференціювання станів гіпертиреозу або для оцінки стану залози після лікування. Він безпечний, але через використання радіоактивної речовини не рекомендується вагітним та годуючим жінкам.
