Гормональне акне: що потрібно знати

Гормональне акне турбує людей різного віку, особливо під час гормональних змін у підлітковий період, вагітність та менопаузу. Вчасне лікування та профілактика здатні повернути шкірі здоровий вигляд і зміцнити впевненість.

Гормональне акне зазвичай виникає через коливання рівня андрогенів, таких як тестостерон. Підвищений рівень цього гормону стимулює виділення себуму (шкірного жиру), що є необхідним для природного захисту шкіри, але його надлишок може призвести до закупорювання пор і створити сприятливе середовище для бактерій. Унаслідок цього на шкірі з’являються запалені ділянки, які ми називаємо прищами або вуграми. Хоча стан переважно асоціюється з підлітками, які проходять період статевого дозрівання, гормональні акне також можуть виникати у дорослих, особливо у жінок під час вагітності, годування груддю або менопаузи.

Проблема акне полягає не лише в його видимому впливі на зовнішність, але й у психологічних наслідках, таких як зниження самооцінки, невпевненість у собі та навіть розвиток депресивних станів. Вивчення механізмів виникнення гормональних акне допомагає краще розуміти, як протидіяти їм, а широка різноманітність методів лікування дає змогу підібрати оптимальний варіант для конкретної людини. 

Що таке акне?

Акне, або acne vulgaris, — це шкірне захворювання, що проявляється закупорюванням пір себумом та відмерлими клітинами шкіри. Зазвичай наш організм продукує себум для природного зволоження й захисту, однак інколи його кількість зростає настільки, що пори не встигають очищатися. Відмерлі клітини шкіри накопичуються разом із надлишковим себумом у протоках сальних залоз, і це призводить до формування закритих або відкритих комедонів (чорні та білі точки). Якщо до процесу долучаються бактерії Propionibacterium acnes, з’являється запалення.

У залежності від ступеня тяжкості й залучення запального компонента можуть виникати дрібні прищики (папули, пустули) або більші вузлуваті утворення (вузли, кісти). Ці ураження найчастіше локалізуються на обличчі, спині та грудях, бо там є найбільше сальних залоз. У підлітковий період акне вважається нормою, оскільки відбуваються різкі коливання гормонів. Однак нерідко акне продовжує турбувати людей і після 25–30 років, а в певних випадках уперше дає про себе знати саме в дорослому віці.

Що таке гормональне акне?

Гормональне акне — це неофіційний термін, яким зазвичай називають звичайне акне, спровоковане зміненим гормональним фоном. Особливу увагу цьому феномену приділяють у підлітків, коли організм починає виробляти більше андрогенів для формування вторинних статевих ознак. Проте такі ж гормональні “бурі” можуть статися і в дорослому житті — під час вагітності, грудного вигодовування, передменструального синдрому або в період менопаузи. Усі ці стани супроводжуються змінами рівня гормонів естрогену, прогестерону та андрогенів. Коли рівень андрогенів відносно підвищується або естрогену та прогестерону знижується, може посилюватися робота сальних залоз, що часто призводить до загострень акне.

Багато людей вважають, що гормональне акне — це щось абсолютно відмінне від звичайного акне. Насправді ж основні процеси схожі: посилене виділення себуму та зміни в кератинізації клітин шкіри сприяють утворенню комедонів, а запалення розвивається через приєднання бактерій. Проте, коли говорять про “гормональне” акне, зазвичай наголошують на коренях проблеми, які закладені саме в гормональних коливаннях.

Симптоми та клінічна картина

Акне можуть проявлятися у вигляді:

• Білі точки (закриті комедони), де пори закупорені зверху шаром шкіри.
• Чорні точки (відкриті комедони), де сальні залози контактують з повітрям, і себум окислюється, набуваючи темного кольору.
• Папули та пустули, що характеризуються наявністю запального процесу.
• Нодули (вузли) та кісти, які виникають унаслідок глибшого запалення.

Іноді процес може обмежуватися наявністю білих чи чорних точок без відчутних запальних проявів, але коли відбувається нагноєння та поглиблення уражень, стає помітно виражений біль, почервоніння та набряк. У важких випадках можуть утворитися рубці або шрами, що впливають на зовнішній вигляд і можуть залишитися надовго, якщо не вжити заходів щодо належного лікування.

Шкіра з акне часто стає жирною або блискучою, має помітно розширені пори. Запальні елементи можуть зосереджуватися в Т-зоні (лоб, ніс, підборіддя), на щоках, уздовж лінії волосся, а також на спині та грудях. Бувають ситуації, коли акне незначне, але постійне, або ж трапляються різкі загострення, пов’язані зі стресом або гормональними стрибками.

Причини виникнення

Акне мають комплексний патогенез, але можна виділити чотири головні чинники:

• Підвищене виділення себуму. Коли гормон тестостерон або інші андрогени стимулюють сальні залози, вони починають виробляти більше жиру. Це створює передумови для закупорювання пір, особливо у разі посиленого злущування ороговілих клітин шкіри.
• Закупорка фолікулів волосся. Надлишок себуму й відмерлих клітин шкіри формує комедони. Якщо пори відкриті, формується чорна точка; якщо закриті — біла.
• Розмноження бактерій. Propionibacterium acnes відчуває себе комфортно в закупорених порах із великою кількістю жиру. Колонізація цих бактерій призводить до початку запального процесу.
• Імунна відповідь. Організм реагує на розмноження бактерій, посилюючи запалення. Унаслідок цього виникають почервоніння, набряк, болісні вузлики чи навіть кісти.

У молодих людей, які переживають період статевого дозрівання, до основного чинника належить значне збільшення тестостерону. У дорослих жінок однією з вагомих причин є гормональні коливання під час менструального циклу, вагітності й менопаузи. Захворювання, пов’язані з ендокринною системою, наприклад полікістоз яєчників, також можуть провокувати акне.

Роль гормонів у виникненні акне

Чому ж такі важливі андрогени? Ці гормони стимулюють сальні залози виробляти більше себуму. Якщо в нормі себум допомагає зберегти шкіру еластичною та захищеною, то його надлишок зазвичай призводить до появи комедонів і запалених прищів. У підлітковому віці гормональний фон різко змінюється, тому 80% людей у період від 11 до 19 років стикаються з акне різної тяжкості. Проте андрогени також можуть підвищуватися в різних гормональних станах у дорослих.

У жінок сплески або коливання рівнів естрогену, прогестерону та андрогенів часто призводять до збільшення жирності шкіри. Наприклад, перед менструацією рівень гормонів може змінюватися таким чином, що шкіра реагує новими прищиками. У період менопаузи рівень естрогену падає, а відносна частка андрогенів може зростати, через що акне теж стають більш імовірними. Тому “гормональними” називають ті акне, у яких явний зв’язок із цими фізіологічними процесами.

Акне в менопаузі

Вважається, що все більше жінок стикаються з акне після 40–50 років. Такий феномен пояснюють падінням рівня естрогену на тлі стабільнішого рівня андрогенів. Хоча абсолютна кількість андрогенів у менопаузі може бути в нормі, пропорційна зміна співвідношення з естрогеном змушує сальні залози працювати активніше. Крім того, в цей період можуть посилюватися й інші чинники, які впливають на стан шкіри: стрес, проблеми зі сном, незбалансоване харчування.

Зміни структури шкіри, пов’язані з віком, роблять шкіру тоншою та менш пружною. Якщо в підлітків відновлення клітин відбувається швидко, у зрілому віці воно сповільнюється, тому наслідки прищів — почервоніння, рубці, плями — можуть загоюватися довше.

Тяжкість акне та класифікація

Існують різні способи класифікувати акне, але загалом їх поділяють на легкі, помірні та важкі форми:

• Легкі акне: переважають чорні й білі точки, запальні елементи невеликі й поодинокі. Зазвичай можна впоратися власними зусиллями, застосовуючи безрецептурні засоби з саліциловою кислотою або бензоїлпероксидом.
• Помірні акне: присутні як комедони, так і запалені ділянки (папули, пустули). Можлива поява рубців, якщо ситуацію ігнорувати. У такому разі можуть призначатися оральні антибіотики чи гормональна терапія, особливо для жінок із явними коливаннями рівня андрогенів.
• Важкі акне: характеризуються утворенням великих, болісних вузлів і кіст, які часто залишають шрами й можуть вимагати застосування таких сильнодіючих засобів, як ізотретиноїн. У подібних випадках необхідне спостереження дерматолога.

Будь-який ступінь акне може мати негативний вплив на самооцінку, особливо в підлітків, тому не слід недооцінювати проблему лише через те, що ураження виглядають “не такими страшними”.

Фактори ризику та поширені міфи

У суспільстві існує багато міфів про акне. Дехто вважає, що воно з’являється через погану гігієну, надмірне вживання шоколаду чи горіхів, або що воно є наслідком статевого дозрівання й мастурбації. Насправді ж прямі причинно-наслідкові зв’язки не підтверджено.

Утім, певні продукти з високим глікемічним індексом — білі хлібобулочні вироби, картопля фрі, цукровмісні напої — можуть впливати на рівень цукру в крові та непрямо впливати на вироблення гормонів. Іноді вживання знежирених молочних продуктів також асоціюється з акне, але механізм ще достеменно не з’ясовано. Зокрема, може бути важливим інсуліноподібний фактор росту, що міститься в молоці.

Ще один вагомий фактор ризику — генетична схильність. Якщо батьки мали проблемну шкіру, з великою ймовірністю діти теж стикнуться з акне. Стрес, певні лікарські засоби (наприклад, стероїди), робота в умовах забрудненого середовища чи використання неякісної косметики можуть погіршувати стан шкіри й провокувати виникнення нових запальних елементів.

Методи лікування акне

Лікування акне залежить від тяжкості, характеру висипань, наявності чи відсутності запалення, а також від загального стану організму. Важливо розуміти, що не існує миттєвого способу повністю позбутися акне — зазвичай потрібно кілька тижнів, а то й місяців, аби оцінити ефективність обраної терапії.

Медикаментозне лікування

• Безрецептурні засоби. До них належать очищувальні гелі чи пінки з антибактеріальними компонентами, тоніки з саліциловою кислотою та креми з бензоїлпероксидом. Ці засоби призначені переважно для легких форм акне. Бензоїлпероксид допомагає зменшити запалення й кількість бактерій, а саліцилова кислота сприяє відлущуванню клітин і очищенню пор.
• Антибіотики. У разі помірних і важких запальних акне лікар може призначати оральні антибіотики (доксициклін, тетрациклін, еритроміцин). Вони знижують активність Propionibacterium acnes і зменшують запалення. Тривалість курсу може становити кілька місяців.
• Гормональна терапія. Жінкам, у яких акне пов’язане з підвищеним рівнем андрогенів або з вираженими коливаннями гормонів протягом циклу, може допомогти прийом комбінованих оральних контрацептивів, які містять етинілестрадіол. Іноді в комбінації з ними призначаються антиандрогени.
• Ізотретиноїн. Це високоефективний препарат для лікування важких форм акне, що не піддаються іншим видам терапії. Ізотретиноїн знижує вироблення себуму та змінює кератинізацію клітин. Водночас препарат може мати низку серйозних побічних ефектів, зокрема тератогенний вплив на плід. Тому під час лікування жінки повинні застосовувати надійну контрацепцію і регулярно проходити обстеження.

Альтернативні та допоміжні підходи

Існують також методи, які можуть полегшувати стан шкіри, але слугують переважно додатковими до основної терапії. Використання натуральних засобів, наприклад, олії чайного дерева чи екстракту базиліка, допомагає завдяки антибактеріальним і протизапальним властивостям, але наукові дані про їхню ефективність обмежені.

Крім того, у косметологічних клініках можуть пропонувати процедури лазерної терапії, хімічні пілінги, мікродермабразію. У разі глибоких уражень такі методи допомагають зменшити рубці й вирівняти тон шкіри. Ін’єкції кортикостероїдів (зокрема триамцинолону) в глибокі вузли можуть швидко зменшити запалення й запобігти рубцюванню.

Профілактика та догляд за шкірою

У більшості випадків прості правила догляду можуть відчутно покращити стан шкіри й зменшити частоту загострень:

• Очищуйте обличчя двічі на день теплою водою та м’яким засобом без агресивних компонентів. Зайве тертя шкодить, бо стимулює додаткове вироблення себуму.
• Використовуйте некомедогенні засоби догляду й декоративну косметику. Звертайте увагу, щоб вона була на водній основі та не забивала пори.
• Не варто часто торкатися обличчя руками, особливо брудними, чи видавлювати прищики. Механічне травмування може посилити запалення й сприяти появі пігментних плям.
• Не перевантажуйте шкіру надмірним доглядом: агресивні скраби, часте застосування спиртовмісних тоніків та інших підсушувальних засобів лише збільшать вироблення себуму.
• Намагайтеся підтримувати здоровий спосіб життя: повноцінний сон, збалансоване харчування, зменшення рівня стресу допоможуть організму краще регулювати гормональний фон.

Коли слід звертатися до лікаря

Якщо кількість вугрів швидко зростає, ураження стають болісними та глибокими, існує ризик формування рубців або є тривалі психологічні незручності — це підстава для візиту до дерматолога. Спеціаліст проаналізує клінічну картину, за потреби призначить аналізи крові на гормони чи бактеріальний посів, порадить оптимальні методи лікування й догляду.

Деякі люди з легкими або епізодичними акне можуть упоратися власними силами, та якщо проблема набуває хронічного характеру або спричиняє серйозний дискомфорт, самолікування може дати лише частковий результат. Також не варто відкладати візит до лікаря, якщо помітили появу вузлів і кіст, оскільки вони дають найвищий ризик рубцювання.