Що таке зоб: все, що потрібно знати

Що таке зоб?

Зоб - це збільшення щитовидної залози. Щитовидна залоза знаходиться на передній частині вашої шиї, і коли вона збільшується, це може бути помітно як випинання на шиї.

Щитовидна залоза - це невелика ендокринна залоза у формі метелика, розташована у вашій шиї під гортанню. Вона виробляє гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Ці гормони беруть участь у численних фізіологічних процесах, включаючи:

• Метаболізм.
• Температуру тіла.
• Настрій та збудливість.
• Пульс та частоту серцевих скорочень.
• Травлення.

Зоб може бути пов'язаний зі зміненим рівнем щитовидного гормону в організмі (гіпертиреоз або гіпотиреоз) або з нормальним рівнем гормону (еутиреоз).

Причини зобу різноманітні, і в залежності від причини може знадобитися лікування або ні.

Які бувають типи зоба?

Зоб може бути спричинений різними факторами, такими як дефіцит йоду, запалення або утворення новоутворень.

Класифікація за характером росту:

• Простий (дифузний) зоб: Цей тип характеризується рівномірним збільшенням щитовидної залози. Залоза при цьому на дотик гладенька, без явних вузлів або опухолей.
• Вузловий зоб: При цьому типі всередині щитовидної залози утворюється вузол. Цей вузол може бути твердим або містити рідину всередині.
• Багатовузловий зоб: Як із назви зрозуміло, цей тип характеризується наявністю кількох вузлів всередині щитовидної залози.

Класифікація за рівнем щитовидних гормонів:

• Токсичний зоб: Щитовидна залоза збільшена за розмірами і при цьому виробляє надлишок щитовидних гормонів, що може призвести до гіпертиреозу - стану, коли рівень цих гормонів у крові перевищує норму.
• Нетоксичний зоб: При цьому стані щитовидна залоза збільшена за розмірами, але рівень щитовидних гормонів залишається в межах норми. Це означає, що не відбувається ані гіпертиреозу (підвищене вмісту гормонів), ані гіпотиреозу (знижений вміст гормонів).

Коли лікарі стикаються з пацієнтом, у якого є ознаки зобу, вони використовують вищезазначені категорії для точної діагностики та визначення відповідного лікування. Наприклад, пацієнту може бути поставлений діагноз "токсичний багатовузловий зоб", що означає, що в його щитовидній залозі є кілька вузлів, які виробляють надлишок гормонів.

Фактори ризику

Незважаючи на те, що зоб може розвинутися у кожного, існують фактори ризику, які збільшують ймовірність його появи:

• Стать та вік: Жінки піддані ризику захворіти на зоб в 4 рази частіше, ніж чоловіки. Ризик також зростає з віком, особливо після 40 років.
• Супутні стани: Ожиріння, інсулінорезистентність та метаболічний синдром сприяють розвитку зобу, оскільки вони впливають на обмін речовин.
• Опромінення та генетика: Ризик зобу зростає після опромінення шиї в медичних цілях. Генетична схильність також може відігравати свою роль.

Симптоми зоба

Розміри зоба можуть варіювати від маленького і практично непомітного до дуже великого. Більшість зобів безболісні, але при тиреоїдиті (запаленні щитовидної залози) вони можуть викликати біль.

Основні симптоми зоба:

• Випинання на передній частині шиї, безпосередньо під гортанню.
• Відчуття стискання в горлі.
• Охриплість або зміна голосу.
• Утруднене дихання або ковзання.
• Відчуття тиску в шиї.
• Кашель.

Симптоми гіпертиреозу:

• Збільшене серцебиття.
• Нервозність або роздратованість.
• Тремор (дрожіжка) в руках або пальцях.
• Пітливість або відчуття спеки.
• Схуднення без зрозумілих причин.
• Рідкі або неправильні місячні цикли.

Симптоми гіпотиреозу:

• Втомленість.
• Набір ваги.
• Холодна шкіра.
• Запори.
• Суха шкіра та волосся.
• М'язові болі та слабкість.

Причини зоба

Зоб - це досить поширений стан, який виявляється у близько 5% населення Сполучених Штатів. Однак головною причиною зоба у світі є дефіцит йоду.

Дефіцит йоду торкається приблизно 2,2 мільярда людей по всьому світу. І ймовірність розвитку зоба безпосередньо пов'язана з рівнем дефіциту йоду:

При слабкому дефіциті: Ризик складає 5-20%.
При помірному дефіциті: Ймовірність варіює від 20% до 30%.
При вираженому дефіциті: Ризик перевищує 30%.

Тоді як найпоширенішою причиною зоба в усьому світі є дефіцит йоду, існує безліч інших причин, які можуть викликати зоб.

Серед причин зоба можна виділити:

Дефіцит йоду: Вашій щитовидній залозі необхідний йод для виробництва щитовидних гормонів. Якщо ви не отримуєте достатньо йоду з їжею, ваша щитовидна залоза починає створювати більше клітин (і росте), намагаючись виробити більше щитовидних гормонів. Це найпоширеніша причина зоба в усьому світі, однак вона не так поширена у розвинених країнах. Для достатнього споживання йоду достатньо включити до свого раціону морепродукти, молочні продукти та йодовану сіль. Додаткове споживання йоду не рекомендується для більшості людей, оскільки це може мати небажані негативні наслідки для здоров'я.

Хвороба Грейвса: Хвороба Грейвса - це автоімунне захворювання, при якому ваша імунна система атакує щитовидну залозу, викликаючи її збільшення. Хвороба Грейвса також викликає гіпертиреоз, який вимагає лікування.

Аутоімунний тиреоїдит Хашимото: Це автоімунне захворювання, що викликає запалення щитовидної залози. У деяких людей з хворобою Хашимото відбувається компенсаторне збільшення розмірів щитовидної залози. Цей вид зоба зазвичай проходить сам собою з часом. Однак у деяких випадках хвороба Хашимото вимагає лікування щитовидними гормонами.

Рак щитовидної залози: Рак щитовидної залози часто призводить до збільшення розміру щитовидної залози.

Вагітність: Гормон хоріонічного гонадотропіна людини, який організм виробляє під час вагітності, може викликати ріст щитовидної залози.

Спорадичний зоб: В більшості випадків цей тип зоба не має відомої причини. У деяких випадках певні ліки можуть викликати цей вид зоба. Наприклад, лікарський засіб літій, що використовується для лікування деяких психічних розладів, а також інших медичних станів, може викликати цей вид зоба.

Діагностика зоба

Діагностика зоба зазвичай проводиться вашим лікарем під час фізичного обстеження, коли він відчуває збільшену щитовидну залозу. Однак наявність зоба вказує на проблему з вашою щитовидною залозою, і лікареві потрібно встановити, в чому саме полягає ця проблема.

Ваш лікар може використовувати кілька тестів для діагностики та оцінки зоба, зокрема:

Фізичне обстеження: Ваш лікувальний лікар може визначити, чи збільшена щитовидна залоза, шляхом пальпації області шиї на предмет вузлів та ознак болю.

Аналіз крові для визначення щитовидних гормонів: Цей аналіз дозволяє виміряти рівень щитовидних гормонів у крові, що допомагає визначити, чи працює ваша щитовидна залоза належним чином.

Тест на антитіла: Цей аналіз крові шукає певні антитіла, які можуть бути виявлені при деяких формах зоба. Антитіла - це білки, які виробляються білими кров'яними клітками. Вони допомагають захищати організм від вторгнення (наприклад, вірусів), які можуть викликати захворювання або інфекції.

Ультразвук (УЗД) щитовидної залози: Ультразвук - це процедура, яка спрямовує високочастотні звукові хвилі через тканини тіла. Ехо записується і перетворюється в відео або фотографії. За допомогою УЗД можна "побачити" вашу щитовидну залозу, щоб перевірити її розмір і наявність вузлів.

Біопсія: Біопсія полягає в отриманні зразка тканини або клітин для вивчення в лабораторії. Вам може знадобитися щитовидна біопсія, якщо в вашій щитовидній залозі є великі вузли. Біопсія проводиться для виключення наявності раку.

Сцинтиграфія та сканування щитовидної залози: Цей метод діагностики надає інформацію про розмір і функцію щитовидної залози. Під час тесту введено невелику кількість радіоактивної речовини в вену, щоб отримати зображення щитовидної залози на екрані комп'ютера. Лікарі рідко призначають цей тест, оскільки він корисний лише у певних випадках.

Комп'ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) щитовидної залози: Якщо зоб дуже великий або поширюється в область грудей, для вимірювання його розмірів і поширення використовується КТ або МРТ.

Лікування зоба

Лікування зоба залежить від розміру вашої щитовидної залози, симптомів та причини його виникнення. Варіанти лікування включають:

Відсутність лікування / "спостереження і очікування"

Якщо зоб невеликий і не справляє незручності, ваш лікар може вирішити, що лікування не потрібно. Однак він буде уважно стежити за станом вашої щитовидної залози на предмет будь-яких змін.

Препарати

Левотироксин - це гормональна замісна терапія для щитовидної залози. Ймовірно, ваш провайдер призначить його, якщо причиною зоба є недостатня активність щитовидної залози (гіпотиреоз). Інші препарати призначаються, якщо причиною зоба є підвищена активність щитовидної залози (гіпертиреоз). До таких препаратів належать метімазол та пропілтіоурацил. У випадку, якщо зоб викликаний запаленням, ваш провайдер може призначити аспірин або препарат кортикостероїдів.

Лікування радіоактивним йодом

Цей метод використовується у випадках підвищеної активності щитовидної залози. Він включає прийом радіоактивного йоду всередину. Йод спрямовується до щитовидної залози та руйнує клітини щитовидної залози, що призводить до її зменшення. Після лікування радіоактивним йодом вам, ймовірно, доведеться приймати гормональні препарати для щитовидної залози протягом усього життя.

Хірургічне втручання

Ваш лікувальний лікар може рекомендувати хірургічне видалення всієї або частини щитовидної залози (тиреоїдектомія). Хірургія може знадобитися, якщо зоб великий і викликає проблеми з диханням та глотанням. Хірургія також іноді застосовується для видалення вузлів. Хірургічне втручання обов'язкове при наявності раку. Залежно від обсягу видаленої тканини щитовидної залози, вам може знадобитися гормональна замісна терапія для щитовидної залози протягом усього життя.

Профілактика зоба

Зоб, викликаний дефіцитом йоду (простий зоб), зазвичай є єдиним типом зоба, який можна запобігти. Споживання їжі, яка включає рибу, молочні продукти та належну кількість йодованої кухонної солі, допомагає запобігти цьому типу зоба. Приймання йодних добавок та інших видів добавок, як правило, не рекомендується і може завдати більше шкоди, ніж користі.

Поговоримо про лібідо?

Нічний пот може бути ознакою раку

Як селен впливає на роботу щитоподібної залози?