Діабетична ретинопатія є складним ускладненням цукрового діабету, здатним призвести до суттєвої втрати зору. Регулярний моніторинг стану очей та контроль рівня глюкози допоможуть вчасно запобігти критичним наслідкам.

Діабетична ретинопатія — одне з найпоширеніших ускладнень цукрового діабету, яке може призвести до значного погіршення зору або навіть сліпоти. Це захворювання розвивається поступово, і на ранніх стадіях його важко помітити, адже зір залишається майже незмінним. Проте без належного лікування пошкодження судин сітківки прогресує, спричиняючи незворотні зміни. Важливо знати, що ретинопатії можна запобігти або сповільнити її розвиток за умови регулярних оглядів у офтальмолога та контролю рівня цукру в крові. 

Що таке діабетична ретинопатія

Діабетична ретинопатія — це ускладнення цукрового діабету, яке вражає сітківку ока та може призвести до втрати зору. Сітківка — це тонка світлочутлива оболонка на задній частині ока, яка перетворює світло на електричні сигнали та передає їх у мозок через зоровий нерв. Саме завдяки цій складній системі ми бачимо світ навколо себе.

Коли рівень цукру в крові тривалий час залишається високим, дрібні кровоносні судини, які живлять сітківку, починають пошкоджуватися. Це призводить до порушення кровопостачання, витоку рідини та появи крововиливів. Унаслідок цього сітківка отримує менше кисню, розвивається набряк, а якість зору поступово погіршується.

Існує дві основні форми діабетичної ретинопатії: непроліферативна і проліферативна.

Непроліферативна діабетична ретинопатія

Це рання стадія хвороби. У цей період стінки кровоносних судин сітківки стають слабкими та проникними. Це може призводити до витоку рідини або крові, утворення мікроаневризм (маленьких здуттів на судинах) і набряку сітківки. На цьому етапі людина може не відчувати змін у зорі, хоча руйнівні процеси вже відбуваються.

Проліферативна діабетична ретинопатія

Ця форма є небезпечною і свідчить про прогресування хвороби. Від браку кисню організм починає утворювати нові, але слабкі та ламкі кровоносні судини. Вони можуть розриватися, спричиняючи крововиливи в око. У деяких випадках утворюються рубці, які тягнуть сітківку та можуть викликати її відшарування. Без лікування це часто призводить до значної втрати зору або повної сліпоти.

Діабетична ретинопатія може довгий час залишатися непоміченою, тому регулярні огляди в офтальмолога — найкращий спосіб виявити проблему на ранній стадії та вчасно розпочати лікування.

Основні причини та фактори ризику

Діабетична ретинопатія розвивається через порушення кровопостачання сітківки, викликане тривалим впливом високого рівня цукру в крові. Основним чинником є хронічно неконтрольований діабет, але існують і додаткові фактори, які підвищують ризик розвитку цього ускладнення.

Причини

Причини розвитку діабетичної ретинопатії пов’язані з тривалим впливом підвищеного рівня цукру та пошкодженням судинної системи:

  • Порушений метаболізм вуглеводів: Високий рівень глюкози ушкоджує дрібні судини сітківки та прискорює їх старіння.
  • Хронічне підвищення цукру в крові: Постійне навантаження на судини спричиняє їхню ламкість та мікротріщини.
  • Комбіноване ураження судин: Поєднання діабету та артеріальної гіпертензії значно посилює руйнування капілярів.
  • Інші ускладнення діабету: Такі стани, як нефропатія та нейропатія, свідчать про системне ураження судин, що зачіпає й очі.

Фактори ризику

Крім основних причин, існує низка чинників, що підвищують імовірність розвитку ретинопатії:

  • Артеріальна гіпертензія: Підвищений тиск створює додатковий стрес для судин, роблячи їх більш проникними та крихкими.
  • Гіперліпідемія: Високий рівень холестерину сприяє утворенню атеросклеротичних бляшок, які порушують кровообіг у сітківці.
  • Вагітність при діабеті: Гормональні зміни та підвищене навантаження на судини під час вагітності можуть прискорити розвиток ретинопатії.
  • Куріння: Токсичні речовини у тютюновому димі погіршують мікроциркуляцію, сприяють звуженню судин і знижують доступ кисню до сітківки.

Знання цих причин і факторів ризику дає змогу вчасно вжити профілактичних заходів та знизити ймовірність розвитку тяжких ускладнень для зору.

Як розпізнати: симптоми та перебіг

Діабетична ретинопатія може тривалий час розвиватися без явних ознак, і саме це робить її особливо небезпечною. Проте у міру прогресування хвороби з’являються характерні симптоми, які сигналізують про ураження сітківки. Важливо звертати увагу на будь-які зміни в зорі, адже раннє виявлення захворювання значно підвищує шанси на успішне лікування.

Ранні ознаки

На початкових етапах ретинопатія часто протікає безсимптомно або з незначними проявами, які легко сплутати зі звичайною втомою очей. Серед перших сигналів можна помітити:

  • “Мушки” або дрібні плями перед очима: Це дрібні затемнення, які плавають у полі зору і стають помітними при погляді на світлий фон.
  • Затуманення зору: Особливо помітне у вечірній час або в умовах недостатнього освітлення.
  • Зниження яскравості та контрастності кольорів: Кольори здаються тьмяними, а деталі — менш чіткими.
  • Підвищена чутливість до світла: З'являється дискомфорт від яскравого освітлення або сонця.

На цьому етапі багато людей не надають значення змінам зору, списуючи їх на втому чи перевантаження. Однак регулярний огляд у офтальмолога може виявити початкові ураження сітківки до появи серйозних проблем.

Пізні прояви

У міру прогресування хвороби симптоми стають більш вираженими. Залежно від ступеня ураження сітківки можна помітити:

  • Темні плями або “завіса” перед очима: Виникають через крововиливи в око або набряки сітківки.
  • Різке або поступове погіршення зору: Об’єкти стають розмитими, контури предметів викривлюються.
  • Викривлення прямих ліній: Прямі лінії здаються хвилястими або переламаними.
  • “Спалахи” або мерехтіння світла: Відчуття раптових блискучих спалахів у полі зору може сигналізувати про потягування або відшарування сітківки.
  • Втрата частини поля зору: З’являються темні зони, у яких відсутнє зображення.

На пізніх стадіях ретинопатії може настати раптова та значна втрата зору, особливо якщо відбулося відшарування сітківки або масивний крововилив у склисте тіло. У таких випадках необхідна термінова допомога офтальмолога.

Регулярні профілактичні огляди, особливо для людей із цукровим діабетом, дозволяють виявити ознаки ретинопатії на ранніх етапах і вжити своєчасних заходів для збереження зору.

Методи діагностики

Вчасне виявлення діабетичної ретинопатії є ключовим чинником успішного лікування та збереження зору. Навіть якщо симптоми відсутні, людям із цукровим діабетом рекомендується проходити профілактичні огляди в офтальмолога щонайменше раз на рік. При нестабільному перебігу діабету, високих ризиках або появі скарг лікар може призначити частіші обстеження.

Первинний огляд

Первинна діагностика допомагає виявити перші ознаки ретинопатії та супутні патології. Під час огляду офтальмолог проводить кілька обов’язкових тестів:

  • Перевірка гостроти зору (візометрія): Визначення здатності бачити об’єкти на різних відстанях за допомогою таблиць із літерами або символами.
  • Вимірювання внутрішньоочного тиску (тонометрія): Важливо для виключення глаукоми, яка часто супроводжує діабет.
  • Оцінка реакції зіниць на світло: Перевірка роботи зорового нерва та реакції на освітлення.
  • Перевірка функції очних м’язів: Оцінювання рухливості очей та координації їхніх рухів.
  • Дослідження полів зору (периметрія): Виявлення випадінь у полі зору, що може свідчити про ураження сітківки або зорового нерва.

Після первинного огляду лікар може призначити додаткові інструментальні дослідження, якщо помітить ознаки ретинопатії або супутніх захворювань.

Додаткові дослідження

Для точнішої оцінки стану сітківки та судин використовуються сучасні методи візуалізації:

  • Офтальмоскопія з розширенням зіниць: Після закапування крапель для розширення зіниць лікар оглядає очне дно. Цей метод дозволяє побачити мікроаневризми, крововиливи, набряки та новоутворені патологічні судини.
  • Флюоресцентна ангіографія (ФАГ): Під час процедури у вену вводиться контрастна речовина, яка підсвічує судини сітківки на знімках. Це дозволяє виявити ділянки витоку рідини, ішемії та патологічне розростання судин.
  • Оптична когерентна томографія (ОКТ): Безконтактний метод дослідження, який створює пошарові знімки сітківки. Особливо корисний для оцінки набряку макули (центральної зони сітківки) та виявлення її структурних змін.

Сучасні методи діагностики дають змогу виявити діабетичну ретинопатію на ранніх стадіях, навіть до появи перших симптомів. Це дозволяє своєчасно розпочати лікування та знизити ризик незворотної втрати зору.

Підходи до лікування

Лікування діабетичної ретинопатії залежить від стадії захворювання, ступеня пошкодження сітківки та загального стану пацієнта. Ефективна терапія потребує комплексного підходу, де офтальмологічні методи поєднуються з контролем рівня цукру в крові. Без стабілізації глюкози навіть найсучасніші процедури матимуть обмежений та короткочасний ефект.

Спостереження

На ранніх стадіях, коли ураження сітківки мінімальні, а зір зберігається, лікар може обрати тактику спостереження без негайного лікування. Це можливо за умови стабільного рівня цукру та належного контролю діабету. У цей період пацієнту призначають регулярні огляди (зазвичай кожні кілька місяців) для моніторингу стану сітківки.

  • Контроль діабету: Прийом призначених ендокринологом препаратів, дотримання дієти та підтримання стабільного рівня глюкози.
  • Регулярні обстеження: Включають перевірку зору, офтальмоскопію та оптичну когерентну томографію (ОКТ).

Спостереження дозволяє вчасно помітити прогресування хвороби та перейти до активного лікування.

Ін’єкційна терапія

При набряку макули або активному утворенні патологічних судин призначають внутрішньоочні ін’єкції. Цей метод допомагає зупинити пошкодження сітківки та відновити зір.

  • Анти-VEGF препарати: Блокують судинний ендотеліальний фактор росту (VEGF), який стимулює ріст нових ламких судин. Це зупиняє набряк та зменшує ризик крововиливів.
  • Кортикостероїди: Знижують запалення та проникність судин, допомагаючи усунути набряк макули.

Ін’єкції проводяться амбулаторно під місцевим знеболенням. Частота введення залежить від ефективності лікування та результатів контрольних обстежень.

Лазерне втручання

Лазерна фотокоагуляція є поширеним методом лікування діабетичної ретинопатії. Вона полягає у прицільному впливі лазером на уражені ділянки сітківки, щоб зупинити кровотечу та зменшити ризик росту патологічних судин.

  • Панретинальна фотокоагуляція: Лазерні "опіки" наносяться по всій площі сітківки (крім центральної зони). Це знижує стимул для утворення нових патологічних судин.
  • Фокальна або ґрід-фотокоагуляція: Виконується на конкретних ділянках із набряками або крововиливами. Допомагає зменшити набряк макули.

Лазерна терапія ефективно запобігає подальшому пошкодженню сітківки та знижує ризик раптової втрати зору.

Вітректомія

Вітректомія — це хірургічна операція, яку призначають у важких випадках, коли відбуваються масивні крововиливи або утворюються рубці, що загрожують відшаруванням сітківки.

  • Суть операції: Хірург робить мікророзрізи та видаляє склисте тіло, заповнене кров’ю або рубцями.
  • Замінник склистого тіла: Порожнину ока заповнюють спеціальним розчином, газом або силіконовою олією для підтримки сітківки.
  • Відновлення форми ока: Введений розчин притискає сітківку до задньої стінки ока, сприяючи її загоєнню.

Вітректомія допомагає зберегти або частково відновити зір, але її ефективність залежить від ступеня пошкоджень сітківки та часу проведення операції.

Комплексний підхід до лікування діабетичної ретинопатії, що включає контроль діабету, регулярні обстеження та сучасні офтальмологічні методи, дає змогу зберегти зір і уникнути важких ускладнень.

Профілактика

Попри те, що діабетична ретинопатія є серйозним захворюванням, більшість важких випадків можна попередити або суттєво відтермінувати завдяки простим, але регулярним заходам. Усе починається з ефективного менеджменту діабету, який включає збалансоване харчування, фізичну активність і медикаментозну терапію. Важливо розуміти: навіть за наявності генетичної схильності чи інших чинників ризику, правильний підхід до свого здоров’я може знизити імовірність розвитку важких ускладнень.

Контроль рівня цукру

Підтримання стабільного рівня глюкози — ключовий фактор, що безпосередньо впливає на стан судин. Якщо цукор “скаче” впродовж дня, то дрібні капіляри отримують мікропошкодження, і це за деякий час проявляється у вигляді ретинопатії, нефропатії та інших судинних змін. Людині з цукровим діабетом варто щоденно контролювати показники глюкози за допомогою глюкометра та коригувати дозування інсуліну чи цукрознижувальних препаратів відповідно до рекомендацій лікаря.

Артеріальний тиск і ліпіди

Поряд із нормальним рівнем цукру, велике значення має підтримка адекватного артеріального тиску. Гіпертонія, що часто поєднується з діабетом, здатна погіршити перебіг ретинопатії. Тому регулярне вимірювання тиску і, за потреби, прийом антигіпертензивних препаратів мають стати звичкою. Так само контроль рівня холестерину та тригліцеридів важливий для зменшення ризику формування бляшок у судинах сітківки. Лікар може призначити статины чи інші препарати, які допомагають нормалізувати ліпідний профіль.

Загальний здоровий спосіб життя

Не варто забувати про фактори, що підтримують загальне самопочуття. Відмова від куріння сприяє кращому насиченню тканин киснем і знижує оксидативний стрес. Регулярна фізична активність (наприклад, ходьба, плавання чи заняття на тренажерах під наглядом фахівця) поліпшує роботу серця та судин. Збалансоване харчування з переважанням овочів, білків і “повільних” вуглеводів допомагає утримувати масу тіла в нормі та убезпечувати від різких стрибків глюкози.

Прогноз та інші пов’язані захворювання

Прогноз для людей із діабетичною ретинопатією залежить від своєчасності діагностики та комплексності лікування. На ранніх стадіях хворобу можна уповільнити або навіть зупинити, якщо пацієнт ретельно контролює рівень цукру та артеріального тиску. Успішність лікування також залежить від регулярності офтальмологічних оглядів і дотримання всіх рекомендацій лікаря.

Прогноз при лікуванні

При ранньому виявленні та використанні сучасних методів лікування (ін’єкційна терапія, лазерна фотокоагуляція, вітректомія) існує висока ймовірність збереження або стабілізації зору. Повне відновлення зору можливе, якщо структурні зміни в сітківці ще не стали незворотними. Водночас, при запущених стадіях ретинопатії або відсутності належного контролю рівня цукру в крові прогноз значно погіршується.

Ризики при відсутності лікування

За відсутності належного лікування або при запізнілому зверненні до офтальмолога можуть розвинутися серйозні ускладнення:

  • Незворотна втрата зору: Відбувається через відшарування сітківки або масивні крововиливи.
  • Постійний набряк макули: Порушує центральний зір, що ускладнює читання, водіння та розпізнавання облич.
  • Рубцеві зміни в сітківці: Утворюються внаслідок хронічного запалення та крововиливів, роблячи зорові порушення незворотними.

Інші пов’язані захворювання

Діабетична ретинопатія часто супроводжується іншими офтальмологічними ускладненнями, які погіршують прогноз:

  • Макулярний набряк: Виникає через накопичення рідини у центральній частині сітківки (макулі). Це ускладнення є головною причиною втрати центрального зору при діабетичній ретинопатії.
  • Глаукома: У людей із діабетом підвищується ризик розвитку відкритокутової глаукоми, яка пошкоджує зоровий нерв та призводить до втрати периферійного зору.
  • Катаракта: Помутніння кришталика розвивається швидше у людей з діабетом, погіршуючи загальну якість зору.

Стратегії покращення прогнозу

Для збереження зору важливо дотримуватися комплексного підходу до профілактики та лікування:

  • Регулярні офтальмологічні огляди: Огляд очного дна, ОКТ і флюоресцентна ангіографія допомагають контролювати стан сітківки.
  • Контроль цукру та артеріального тиску: Підтримка стабільних показників глюкози та тиску сповільнює пошкодження судин.
  • Своєчасне лікування ускладнень: Лазерна фотокоагуляція та ін’єкції анти-VEGF препаратів дозволяють уникнути прогресування ретинопатії.

Відновлення зору після лікування

Сучасні методи лікування, як-от ін’єкції анти-VEGF, лазерна терапія та вітректомія, можуть значно покращити стан зору або зупинити його погіршення. Проте, повне відновлення зорових функцій можливе лише на ранніх стадіях. Якщо ураження сітківки дійшло до критичної стадії, метою лікування стає стабілізація зору та попередження подальших втрат.

Коли звертатися до лікаря

Люди з цукровим діабетом повинні відвідувати офтальмолога хоча б раз на рік, навіть якщо не відчувають жодних відхилень у зорі. Проте є ситуації, коли чекати планового прийому не варто, оскільки зволікання може коштувати зору.

Тривожні сигнали

• Поява раптових темних “плям” або “завіси” перед очима, що можуть свідчити про крововилив у склисте тіло.
• Відчуття “спалахів” чи “блискавок” у полі зору, що сигналізує про можливе потягування чи відшарування сітківки.
• Різке зниження гостроти зору, коли за короткий проміжок часу предмети починають “плавати” або стають розмитими.
• Втрата частини поля зору, ніби з боків з’явилися затемнені зони.

Регулярність оглядів

У разі дестабілізації перебігу діабету, наприклад, при значному підвищенні рівнів глюкози або артеріального тиску, лікар може порадити коротші інтервали між оглядами. Так само, якщо в попередніх обстеженнях виявлено початкові зміни, доцільно стежити за динамікою частіше. Такий підхід забезпечує вчасне втручання та вищу ймовірність збереження зору.

Підсумок

Діабетична ретинопатія — це серйозне ускладнення, яке може непомітно вражати очі роками і зрештою позбавити людину зору. Проте реальна можливість запобігти фатальним наслідкам існує: відповідальна самодисципліна в контролі діабету, регулярні обстеження та сучасні методи лікування дають шанс зберегти ясний погляд і активне життя. Якщо берегти свій зір та вчасно реагувати на найменші сигнали тривоги, діабетична ретинопатія не стане вироком для вашої зорової системи.