Глаукома — складне захворювання очей, що непомітно підвищує внутрішньоочний тиск і поступово пошкоджує зоровий нерв. Без лікування вона може призвести до незворотної втрати зору.

Глаукома вважається другою найпоширенішою причиною сліпоти у світі. Це захворювання може тривалий час не виявляти себе, оскільки початкові стадії часто минають майже безсимптомно. Саме тому рання діагностика та обізнаність про чинники ризику, методи лікування й особливості профілактики мають вирішальне значення для збереження зору на довгі роки. Кожен, хто піклується про своє здоров’я, має знати, що регулярний огляд в офтальмолога може виявити глаукому ще до появи суттєвих уражень зорового нерва, даючи реальний шанс уповільнити чи навіть запобігти серйозним проблемам із зором.

Що таке глаукома

Глаукома — це група захворювань ока, при яких підвищується внутрішньоочний тиск, що поступово пошкоджує сітківку та зоровий нерв. Зоровий нерв — це важлива структура, яка передає візуальну інформацію з ока до мозку, і його пошкодження може призвести до поступової втрати зору.

Однією з головних проблем глаукоми є її прихований розвиток. Хвороба може прогресувати роками без виражених симптомів, тому людина навіть не підозрює про загрозу. Глаукома може з’явитися в будь-якому віці, але найчастіше вона розвивається після 40 років. Якщо вчасно не розпочати лікування, зір погіршується поступово, і ураження, викликані хворобою, стають незворотними.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, глаукома є однією з основних причин сліпоти у світі. Водночас сучасна медицина пропонує методи, які допомагають контролювати розвиток хвороби. Вчасне виявлення глаукоми, регулярні обстеження та правильно підібране лікування можуть значно сповільнити її прогресування та зберегти якість життя.

Як розвивається глаукома

Глаукома виникає через порушення природного балансу між виробленням і відтоком внутрішньоочної рідини. Ця рідина, яку ще називають водянистою вологою, постійно циркулює в передній частині ока, забезпечуючи його живлення. У здоровому оці вона безперешкодно витікає через спеціальні дренажні канали, підтримуючи стабільний внутрішньоочний тиск.

При глаукомі цей механізм дає збій: рідина накопичується, створюючи підвищений тиск усередині ока. Це тиск починає тиснути на зоровий нерв, поступово руйнуючи його волокна. Зоровий нерв відповідає за передачу візуальних сигналів від сітківки до мозку, тому його пошкодження призводить до прогресуючої втрати зору.

Головна небезпека глаукоми полягає в тому, що цей процес розвивається повільно та безболісно. Багато людей не помічають змін на ранніх стадіях, адже зір погіршується поступово. Часто перші серйозні симптоми з’являються, коли частина зорових волокон уже безповоротно пошкоджена.

Регулярні перевірки зору та вимірювання внутрішньоочного тиску допомагають виявити проблему на ранньому етапі. Чим швидше буде розпочате лікування, тим вищі шанси зберегти зорові функції та уникнути незворотної сліпоти.

Прояви та симптоми

Глаукома підступна тим, що на початкових етапах вона може не викликати жодних відчутних симптомів. Людина може роками не здогадуватися про розвиток захворювання, поки не з’являться перші помітні зміни зору. Часто це стається вже на тому етапі, коли зоровий нерв зазнав значних пошкоджень.

Основні симптоми глаукоми:

• Затуманеність зору: погіршення чіткості зображення, особливо після тривалого навантаження на очі.
• Періодичний дискомфорт в очах: відчуття тиску, розпирання або тяжкості.
• Головний біль: зазвичай зосереджений у ділянці чола або скронь, може супроводжуватися болем в очах.
• Почервоніння очей: може бути наслідком підвищеного внутрішньоочного тиску.
• Підвищене сльозовиділення: іноді супроводжується відчуттям сухості або печіння.
• Складнощі з фокусуванням: розмитість зображення, роздвоєння предметів.
• Зміни поля зору: поява "сліпих плям" (скотом), звуження периферичного зору аж до ефекту "тунельного бачення".
• Веселкові кола навколо джерел світла: особливо помітні в темряві або при яскравому освітленні.
• Погіршення адаптації до змін освітлення: складнощі з баченням у сутінках або при переході з темряви у світло.

Окремо варто виділити гострі напади глаукоми, які можуть виникати при різкому підвищенні внутрішньоочного тиску. В такому випадку симптоми розвиваються швидко й мають більш виражений характер:

• Різкий біль в оці: може супроводжуватися почервонінням і відчуттям розпирання.
• Раптове погіршення зору: втрата чіткості або повна темрява перед очима.
• Сильний головний біль: іноді настільки інтенсивний, що заважає нормальній діяльності.
• Нудота та блювання: супроводжуються загальним погіршенням самопочуття.

Гострі напади глаукоми потребують негайної медичної допомоги. Без лікування вони можуть призвести до незворотного пошкодження зорового нерва та втрати зору.

Будь-які з перелічених симптомів є вагомим приводом для звернення до офтальмолога. Глаукома — це захворювання, яке не проходить самостійно. Тільки своєчасне виявлення проблеми та початок лікування можуть допомогти зберегти зір на довгі роки.

Фактори ризику та причини

Глаукома може розвиватися під впливом різних чинників, і хоча основною причиною є підвищений внутрішньоочний тиск, є й інші фактори, які можуть сприяти виникненню та прогресуванню цього захворювання. Вони можуть діяти окремо або в сукупності, поступово впливаючи на стан дренажної системи ока та зорового нерва.

До основних факторів ризику глаукоми належать:

• Вік: після 40 років ризик захворювання зростає, а після 60 років глаукома зустрічається ще частіше.
• Спадковість: якщо у когось із близьких родичів (батьків, братів, сестер) є глаукома, ризик розвитку хвороби значно підвищується.
• Хронічні захворювання: підвищений артеріальний тиск (гіпертонія) та цукровий діабет можуть негативно впливати на кровообіг у зоровому нерві.
• Расова та етнічна приналежність: люди африканського або азійського походження мають підвищений ризик розвитку певних форм глаукоми.
• Порушення зору: короткозорість (міопія) частіше пов’язана з відкритокутовою глаукомою, а далекозорість (гіперметропія) — із закритокутовою формою.
• Стать: жінки більш схильні до закритокутової глаукоми, особливо після 50 років.
• Тривале застосування кортикостероїдів: стероїдні краплі, креми або таблетки можуть підвищувати внутрішньоочний тиск.
• Попередні травми або операції на оці: механічні пошкодження або хірургічні втручання можуть змінювати відтік внутрішньоочної рідини.
• Очні запалення: хронічні запальні процеси, такі як увеїт, можуть ускладнювати циркуляцію внутрішньоочної рідини.

Окрім цих факторів, ризик глаукоми може підвищуватися при порушеннях кровообігу, шкідливих звичках (куріння, зловживання алкоголем), стресі та малорухливому способі життя. Деякі люди можуть мати підвищений внутрішньоочний тиск без симптомів (очна гіпертензія), що також вимагає регулярного контролю.

Для людей із факторами ризику дуже важливими є регулярні профілактичні огляди в офтальмолога. Навіть якщо симптоми глаукоми відсутні, це не означає, що зоровий нерв не піддається небезпеці. Раннє виявлення захворювання дає можливість своєчасно розпочати лікування та запобігти серйозним наслідкам.

Різновиди глаукоми

Глаукома поділяється на кілька основних типів залежно від механізму розвитку та причин підвищення внутрішньоочного тиску. Кожен із різновидів має свої особливості перебігу та можливі ускладнення. Правильне визначення типу глаукоми є важливим завданням лікаря, адже від цього залежить вибір оптимальної стратегії лікування.

Первинна відкритокутова глаукома

Це найпоширеніший тип глаукоми, який розвивається поступово та без помітних симптомів на початкових стадіях. Головна причина — поступове погіршення функціонування трабекулярної сітки, через яку відбувається відтік внутрішньоочної рідини. При цьому дренажний кут залишається відкритим, але рідина не виходить належним чином, що спричиняє підвищення тиску всередині ока.

Особливості цього типу:

• Прогресує повільно, часто безболісно.
• Перші зміни в полі зору можуть залишатися непоміченими.
• Зазвичай діагностується під час профілактичного огляду.
• Частіше зустрічається у людей старшого віку.

Первинна закритокутова глаукома

Виникає, коли дренажний кут між рогівкою і райдужкою блокується, що різко ускладнює відтік рідини. Через це внутрішньоочний тиск може швидко підвищуватися, викликаючи гострий напад глаукоми. Цей стан потребує термінової медичної допомоги, оскільки без лікування може призвести до незворотної втрати зору.

Симптоми гострого нападу:

• Різкий біль в оці.
• Сильний головний біль, нудота та блювання.
• Затуманення зору, веселкові кола навколо джерел світла.
• Різке почервоніння ока.

Закритокутова глаукома частіше зустрічається у людей із далекозорістю, оскільки в них райдужка розташована ближче до кута передньої камери, що створює передумови для блокування відтоку рідини.

Вторинна глаукома

Розвивається внаслідок інших захворювань або станів, які впливають на внутрішньоочний тиск. Вона може бути як відкритокутовою, так і закритокутовою, залежно від механізму порушення відтоку рідини.

Можливі причини вторинної глаукоми:

• Очні травми або попередні хірургічні втручання.
• Запальні процеси (наприклад, увеїт).
• Застосування кортикостероїдних препаратів (очних крапель, таблеток або ін’єкцій).
• Пігментна дисперсія — стан, при якому частинки пігменту забивають дренажну систему ока.
• Пухлини або інші патологічні новоутворення в оці.

Вроджена глаукома

Рідкісна форма захворювання, яка розвивається через вроджені аномалії будови дренажної системи ока. Діагностується в ранньому дитинстві та потребує негайного лікування для збереження зору.

Ознаки вродженої глаукоми у дітей:

• Збільшені очні яблука (бупфтальм).
• Світлобоязнь, сльозотеча.
• Помутніння рогівки.
• Неспокійна поведінка через дискомфорт в очах.

Вроджена глаукома може бути пов’язана з генетичними порушеннями або внутрішньоутробними інфекціями (наприклад, краснухою).

Кожен із різновидів глаукоми має свої особливості, тому важливо не лише знати про них, а й своєчасно проходити обстеження, особливо якщо є фактори ризику або підозрілі симптоми.

Діагностика

Виявлення глаукоми можливе лише під час офтальмологічного обстеження. Хвороба може розвиватися безсимптомно, тому важливо проходити регулярні перевірки зору, особливо після 40 років або при наявності факторів ризику. Раннє діагностування дозволяє вчасно розпочати лікування та запобігти серйозним ускладненням.

Для діагностики глаукоми лікар застосовує кілька методів:

• Тонометрія. Вимірювання внутрішньоочного тиску. Зазвичай використовується аплантаційний, контактний або безконтактний тонометр.
• Офтальмоскопія. Огляд очного дна та зорового нерва за допомогою спеціального інструмента. Дозволяє виявити ознаки пошкодження нерва.
• Периметрія. Перевірка поля зору. Допомагає виявити “сліпі плями” (скотоми) та звуження зорового поля.
• Гоніоскопія. Дослідження кута передньої камери ока, яке допомагає визначити тип глаукоми (відкритокутова чи закритокутова).
• Оптична когерентна томографія (ОКТ). Метод візуалізації, який дозволяє оцінити стан сітківки та зорового нерва на мікроскопічному рівні.
• УЗД ока. Використовується для оцінки внутрішньоочних структур, особливо у випадках значного помутніння середовищ ока.
• Флуоресцентна ангіографія. Дослідження кровотоку в сітківці, що може бути корисним у складних діагностичних випадках.

Окрім основних методів, лікар може провести додаткові обстеження:

• Пахіметрія. Вимірювання товщини рогівки, що допомагає правильно оцінити результати тонометрії.
• Кампіметрія. Детальне дослідження центрального поля зору.
• Електрофізіологічні дослідження. Визначають функціональний стан зорового нерва.

Комплексний підхід до діагностики дозволяє не лише виявити глаукому, а й визначити її тип та ступінь прогресування. Чим раніше поставлений діагноз, тим більше шансів зберегти зір і запобігти серйозним поруш

Лікування та профілактика

Лікування глаукоми спрямоване на зниження внутрішньоочного тиску та попередження пошкодження зорового нерва. Методи терапії залежать від стадії захворювання, його форми та загального стану здоров’я. Важливо пам’ятати, що глаукома — це хронічне захворювання, яке потребує постійного контролю та виконання рекомендацій лікаря.

Медикаментозне лікування

Основний метод лікування глаукоми — застосування очних крапель, які допомагають знизити внутрішньоочний тиск. Вони діють за двома основними механізмами: зменшують вироблення внутрішньоочної рідини або покращують її відтік.

Основні групи препаратів:

• Простагландини: покращують відтік рідини, ефективно знижуючи тиск.
• Бета-блокатори: зменшують вироблення внутрішньоочної рідини.
• Інгібітори карбоангідрази: впливають на процес утворення рідини, знижуючи її обсяг.
• Альфа-агоністи: діють комбіновано — зменшують вироблення рідини та сприяють її відтоку.

У деяких випадках, особливо при гострих нападах, можуть призначатися препарати у формі таблеток або внутрішньовенні ін’єкції для швидкого зниження тиску.

Дотримання графіка застосування крапель — ключовий фактор ефективності лікування. Пропускання доз або самовільне припинення лікування можуть призвести до різкого погіршення стану. Якщо краплі викликають дискомфорт, сльозотечу або подразнення, варто повідомити лікаря, щоб підібрати альтернативний препарат.

Хірургічні методи

Якщо медикаментозна терапія не дає очікуваного ефекту або глаукома продовжує прогресувати, застосовуються хірургічні методи. Основні види операцій:

• Трабекулектомія: створення додаткового шляху для відтоку внутрішньоочної рідини.
• Лазерна трабекулопластика: покращує роботу дренажної системи ока.
• Імплантація дренажних пристроїв (шунтів): сприяє постійному відтоку рідини.
• Мінімально інвазивні глаукомні операції (MIGS): сучасні малотравматичні методи, які мають короткий період відновлення.

Вибір хірургічного методу залежить від форми та стадії глаукоми. Після операції може знадобитися подальше застосування крапель для контролю тиску.

Профілактика

Глаукома не завжди є запобіжною, особливо якщо є генетична схильність, але існують заходи, які допоможуть зменшити ризик розвитку або уповільнити прогресування хвороби.

Основні рекомендації для профілактики:

• Регулярні огляди в офтальмолога: після 40 років бажано проходити перевірку раз на рік, а при наявності факторів ризику — частіше.
• Контроль артеріального тиску та рівня цукру в крові: гіпертонія та діабет можуть впливати на кровопостачання зорового нерва.
• Фізична активність: помірні фізичні навантаження покращують кровообіг і можуть допомагати підтримувати здоровий очний тиск.
• Збалансоване харчування: вживання продуктів, багатих на антиоксиданти, вітаміни A, C, E та омега-3 жирні кислоти, корисне для здоров’я очей.
• Захист очей від травм: носіння окулярів при роботі з інструментами або при заняттях контактними видами спорту.

Дотримання цих простих заходів допомагає знизити ризик розвитку глаукоми або вчасно виявити її на ранній стадії, коли лікування є найбільш ефективним.

Особливості життя з глаукомою

Глаукома — це хронічне захворювання, яке потребує постійного контролю та дотримання медичних рекомендацій. Життя з цим діагнозом може вимагати певних змін у повсякденній діяльності, але при правильному підході можна зберегти активність, самостійність і якість життя.

Емоційні виклики та психологічна підтримка

Діагноз "глаукома" може викликати тривожність та страх перед можливою втратою зору. Важливо усвідомити, що своєчасне лікування допомагає контролювати хворобу і значно уповільнити її розвиток. Для емоційної підтримки можуть бути корисними:

• Консультації з психологом для адаптації до змін.
• Участь у групах підтримки для людей із порушеннями зору.
• Доступ до інформації про сучасні методи лікування та способи збереження зору.

Фізична активність та спосіб життя

Фізичні навантаження відіграють важливу роль у загальному стані здоров’я, але при глаукомі потрібно уникати різких змін внутрішньоочного тиску. Корисні:

• Ходьба, плавання, легкі вправи на розтяжку.
• Йога без позицій, що вимагають нахилу голови вниз.
• Регулярна помірна активність для покращення кровообігу.

Небажані заняття:

• Важка атлетика, підняття важких предметів.
• Тривале перебування в положенні вниз головою (наприклад, деякі йогівські пози).
• Екстремальні види спорту, які можуть викликати травми голови або різкі зміни тиску.

Перед початком будь-якої фізичної активності варто проконсультуватися з лікарем, щоб підібрати безпечні варіанти.

Адаптація побуту

Якщо глаукома спричиняє порушення зору, варто внести деякі зміни в навколишнє середовище, щоб підвищити комфорт та безпеку:

• Яскраве та рівномірне освітлення в кімнатах.
• Використання збільшувальних луп і спеціальних окулярів.
• Налаштування цифрових пристроїв (збільшення шрифту, висока контрастність).
• Обережність при пересуванні в темних приміщеннях, уникнення слизьких поверхонь.

Контроль лікування та регулярні огляди

Щоб контролювати перебіг глаукоми, необхідно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря:

• Чітко дотримуватись графіка використання очних крапель.
• Регулярно проходити офтальмологічні обстеження.
• Стежити за змінами зору та повідомляти про них лікаря.

Життя з глаукомою може вимагати певних адаптацій, але при належному підході та відповідальному ставленні до лікування можна зберегти активність та якість життя на довгі роки.

Чому спати в контактних лінзах небезпечно для ваших очей

Чорниця

Глобальний тиждень глаукоми