Підвищений рівень кортизолу може бути природною відповіддю на стрес, але його стійке зростання сигналізує про серйозні гормональні порушення, що потребують уваги.

Кортизол — один із найважливіших гормонів, який бере участь у численних процесах: регулює обмін речовин, впливає на артеріальний тиск, рівень глюкози в крові, імунну відповідь. Його коливання протягом доби є нормальними, проте хронічне підвищення має значні наслідки. Саме тому важливо вчасно виявити ознаки гіперкортизолемії та визначити її джерело.

Читайте:

Кортизол: все що потрібно знати

Кортизол — гормон стресу, який відіграє важливу роль у нашому здоров'ї. Його рівень змінюється залежно від ст...

Симптоми підвищеного кортизолу

Гіперкортизолемія може тривалий час залишатися непомітною, оскільки її прояви часто маскуються під інші стани. Проте комплекс симптомів, пов’язаних із тривалим підвищенням кортизолу, дозволяє запідозрити проблему.

Основні симптоми включають:

• ожиріння обличчя та тулуба при відносно худих кінцівках
• висипання у вигляді акне
• витончення шкіри, легке утворення синців
• почервоніння обличчя без підвищення температури або запалення
• уповільнене загоєння ран
• виражена слабкість у м’язах верхніх і нижніх кінцівок
• виснаження, незважаючи на повноцінний відпочинок
• роздратованість, нервозність, емоційна нестабільність
• зниження концентрації уваги, забудькуватість
• головний біль без очевидної причини
• підвищення артеріального тиску.

У дітей чи підлітків можливе уповільнення росту, а в жінок — порушення менструального циклу. У чоловіків спостерігається зниження статевого потягу й еректильна дисфункція.

Механізм підвищення кортизолу

Кортизол — це гормон, який виробляється у надниркових залозах. Вони розташовані над кожною ниркою і виконують багато важливих функцій. Робота надниркових залоз залежить від сигналів з мозку. Усе починається з гіпоталамуса — це ділянка мозку, яка реагує на стрес або інші потреби організму.

Коли організм потребує кортизолу, гіпоталамус починає виробляти спеціальний сигнал — кортикотропін-вивільнювальний гормон. Цей гормон передає команду до гіпофіза — ще однієї важливої залози в мозку, яку часто називають головною. Гіпофіз у відповідь виробляє інший гормон — адренокортикотропний гормон. Саме він стимулює надниркові залози до вироблення кортизолу.

Коли в крові накопичується достатньо кортизолу, організм отримує сигнал «стоп». Це називається механізмом зворотного зв’язку. Він зупиняє вироблення всіх попередніх сигналів — як з гіпоталамуса, так і з гіпофіза. Завдяки цьому рівень кортизолу повертається до норми.

Але якщо на будь-якому етапі цей ланцюг дає збій — наприклад, через пухлину, гормональні порушення або хронічний стрес — система перестає працювати правильно. Надниркові залози можуть почати виробляти занадто багато кортизолу, навіть коли це не потрібно. Такий стан і називають гіперкортизолемією.

Причини стійко підвищеного рівня кортизолу

Якщо рівень кортизолу залишається високим тривалий час, це майже завжди означає, що в організмі є конкретна причина. Її можна умовно поділити на дві категорії: внутрішні (ендогенні), які виникають у самому тілі, і зовнішні (екзогенні), пов’язані з впливом ззовні, зокрема з ліками.

Хронічний стрес

Це найпоширеніша причина. Стрес може бути психологічним — наприклад, через постійне хвилювання, конфлікти, втому, або фізичним — у разі травм, хвороб чи важкого фізичного навантаження. У відповідь на стрес організм запускає захисну реакцію, відому як «бий або тікай». В цей момент рівень кортизолу стрімко зростає, щоб забезпечити тіло енергією та підготувати до дії.

Але якщо стрес не зникає тижнями або місяцями, ця реакція не вимикається. Організм залишається в постійній напрузі. Це виснажує резерви та порушує нормальні процеси: знижується імунітет, порушується сон, змінюється апетит, підвищується тиск. Усе це — наслідки тривалого впливу кортизолу.

Пухлини гіпофіза

Гіпофіз — це невелика залоза в головному мозку, яка контролює роботу багатьох органів. Іноді в ньому утворюється пухлина, найчастіше доброякісна, яка починає виробляти надмірну кількість адренокортикотропного гормону. Цей гормон дає сигнал наднирковим залозам посилено виробляти кортизол, хоча потреби в цьому немає.

Цей стан має назву хвороба Кушинга. Найчастіше він трапляється у жінок віком від двадцяти до сорока років. Надниркові залози при цьому працюють правильно, але під постійним тиском з боку гіпофіза.

Пухлини надниркових залоз

Інша причина — утворення пухлини безпосередньо в самих надниркових залозах. Це можуть бути аденоми (доброякісні) або карциноми (злоякісні). Такі пухлини можуть самі виробляти кортизол без будь-яких сигналів зверху.

У нормі надниркові залози підкоряються зворотному зв’язку: якщо кортизолу багато, вони «приглушують» його вироблення. Але у разі пухлини цей механізм не працює. Гормон виробляється безперервно. Крім симптомів, пов’язаних із гормонами, пухлина може спричинити фізичний дискомфорт: тиск у животі, біль або відчуття напруженості, особливо якщо вона велика.

Медикаментозна гіперкортизолемія

Деякі ліки можуть бути причиною підвищення кортизолу. Найчастіше йдеться про глюкокортикостероїди — це гормональні препарати, які застосовують для лікування хронічних запальних, аутоімунних та алергічних захворювань. Приклади —

Як виявити підвищений рівень кортизолу

Оскільки симптоми неспецифічні, діагностика базується на лабораторних і візуалізаційних методах. Тестування повинне враховувати добові коливання гормону.

Аналіз сечі

Тест на добовий вільний кортизол у сечі є стандартним методом. Пацієнт збирає всю сечу протягом двадцяти чотирьох годин. Надлишок вільного кортизолу вказує на наявність гіперкортизолемії.

Аналіз крові

Забір проводиться в ранкові години, коли рівень гормону природно високий. Підвищення показників понад норму може потребувати повторного тестування з дексаметазоновою пробою.

Аналіз слини

Нічна концентрація кортизолу в слині є важливим індикатором. У здорових людей цей показник мінімальний. Якщо ж він залишається високим — підозра на ендогенне порушення гормонального балансу.

Магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія

Для виявлення пухлин у гіпофізі та надниркових залозах застосовують магнітно-резонансну томографію або комп’ютерну томографію. Це допомагає виявити навіть мікроаденоми.

Ускладнення високого рівня кортизолу

Кортизол — це гормон, який у нормі допомагає організму справлятися зі стресом, регулює обмін речовин і підтримує життєво важливі функції. Але якщо його рівень залишається підвищеним тривалий час, він починає діяти не на користь, а на шкоду. Надлишок кортизолу впливає не тільки на зовнішність, але й на внутрішні процеси, змінюючи роботу органів і систем.

Найпоширеніші ускладнення високого рівня кортизолу включають:

• Серцево-судинні порушення: постійно високий тиск і зміни в ліпідному обміні сприяють розвитку гіпертонії, накопиченню холестерину та формуванню бляшок у судинах. Це підвищує ризик інфаркту та інсульту.
• Остеопороз: кортизол зменшує щільність кісткової тканини, що робить кістки ламкими. Це особливо небезпечно для людей похилого віку, у яких і без того підвищений ризик переломів.
• Порушення обміну глюкози: гормон підвищує рівень цукру в крові й зменшує чутливість клітин до інсуліну. З часом це може призвести до інсулінорезистентності та розвитку цукрового діабету другого типу.
• Зниження імунітету: при хронічній дії кортизолу захисна система організму слабшає. Лейкоцити втрачають активність, імунна відповідь сповільнюється. Людина частіше хворіє на застуди, інфекції протікають довше й важче.
• Психоемоційні розлади: порушується сон, з’являється дратівливість, тривожність, відчуття безсилля. У деяких випадках можливий розвиток депресії або погіршення пам’яті й концентрації уваги.

Також можуть виникати інші проблеми. У жінок нерідко випадає волосся, менструальний цикл стає нерегулярним або зовсім зникає. У чоловіків знижується рівень тестостерону, що проявляється зменшенням статевого потягу, втомлюваністю, м’язовою слабкістю. Крім того, надлишок кортизолу впливає на щитоподібну залозу, може викликати затримку рідини в організмі, набряки й підвищення маси тіла навіть при звичайному харчуванні.

Як знизити рівень кортизолу

Зниження рівня кортизолу можливе лише після виявлення та усунення його причини. Якщо мова йде про хронічний стрес або порушення способу життя, допоможуть природні методи. У разі гормональних збоїв або пухлин — необхідне медикаментозне чи хірургічне лікування. У будь-якому випадку, контроль рівня кортизолу потребує комплексного підходу.

Зміна способу життя

Найперший і найефективніший крок при функціональному підвищенні кортизолу — це нормалізація щоденних звичок. Регулярний розпорядок, фізична активність та якісний сон допомагають стабілізувати гормональний фон.

• Повноцінний сон: лягати спати слід не пізніше 23:00 і спати не менше 7–8 годин. Кортизол має добовий ритм, і нічний відпочинок допомагає його нормалізувати.
• Фізичне навантаження: помірні тренування сприяють зменшенню рівня стресу. Однак надмірне фізичне навантаження, особливо без відпочинку, може мати зворотний ефект і ще більше підвищувати кортизол.
• Техніки релаксації: дихальні вправи, медитація, йога або прогулянки на природі сприяють зниженню стресу. Важливо знаходити хоча б 15–30 хвилин щодня для відновлення емоційного балансу.
• Стабільне харчування: важливо уникати переїдання, голодування і вживання великої кількості цукру або кофеїну. Стабільний рівень глюкози допомагає підтримувати кортизол у нормі.

Контроль стресу

Один з найважливіших факторів — психологічний комфорт. Постійне перебування в напрузі активує механізм стресу, навіть якщо фізичних загроз немає. Тому варто навчитися розпізнавати тригери стресу й реагувати на них більш усвідомлено.

Спілкування з близькими, підтримка хобі, творчість, відмова від перфекціонізму — все це допомагає знизити напругу. За потреби доцільно звернутися до психолога або психотерапевта.

Медикаментозне лікування

У разі ендокринних порушень, таких як синдром Кушинга або гормональні пухлини, знизити рівень кортизолу самостійно неможливо. Лікування залежить від причини:

• Гормональні препарати: призначаються у випадках, коли потрібно пригнічувати надлишкове вироблення гормону або замінити його дефіцит.
• Хірургічне видалення пухлин: якщо причина підвищення кортизолу — пухлина гіпофіза або надниркових залоз, її видаляють хірургічним шляхом.
• Поступове зниження дози стероїдів: якщо кортизол підвищений через прийом глюкокортикостероїдів, дозу зменшують поступово, під наглядом лікаря, щоб уникнути надниркової недостатності.

Підтримка організму

У деяких випадках доцільно використовувати вітаміни й мікроелементи, які допомагають організму краще справлятися зі стресом:

• Магній: підтримує нервову систему та допомагає знижувати збудження.
• Вітаміни групи B: беруть участь у роботі надниркових залоз і підтримують енергетичний обмін.
• Омега-3 жирні кислоти: мають протизапальну дію й позитивно впливають на рівень стресових гормонів.

Перед використанням будь-яких добавок важливо проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути побічних ефектів або небажаних взаємодій з ліками.

Розшифровка тестів щитоподібної залози

Тестостерон: що потрібно знати

Гормонозамісна терапія під час менопаузи