Синдром Верніке-Корсакова: причини, симптоми, лікування

Синдром Верніке-Корсакова — це важке ураження мозку, яке виникає, коли організму не вистачає вітаміну B1, відомого також як тіамін. 

Стан, відомий як синдром Верніке-Корсакова, часто залишається поза увагою — не тому, що рідкісний, а тому, що його симптоми можна легко переплутати з іншими порушеннями. Він починається непомітно: трохи плутанини, порушення координації, складність з концентрацією. Але якщо не втрутитися вчасно, ці «незначні» ознаки можуть перерости у серйозне і стійке ураження мозку. Тому розуміння того, як розвивається цей синдром і що його викликає, — ключ до запобігання важким наслідкам.

Що таке синдром Верніке-Корсакова

Синдром Верніке-Корсакова (СВК) — це загальна назва для двох різних, але тісно пов’язаних між собою розладів, які виникають через тривалий дефіцит тіаміну (вітаміну B1), необхідного для роботи нервових клітин. До нього входять енцефалопатія Верніке та синдром Корсакова. У Міжнародній класифікації хвороб МКХ-11 ці стани мають окремі коди, тобто розглядаються як самостійні хвороби. Проте в реальності вони часто виникають разом — енцефалопатія Верніке зазвичай передує розвитку синдрому Корсакова.

Енцефалопатія Верніке — це гострий стан, що розвивається раптово і проявляється сплутаністю свідомості, порушенням координації, нестійкою ходою та проблемами із зором. Якщо на цьому етапі не почати лікування, може розвинутись синдром Корсакова — хронічне ураження пам’яті, при якому людина не може запам’ятовувати нову інформацію або згадувати нещодавні події.

Хоча дослідники й далі дискутують, чи ці стани є різними формами однієї хвороби, чи двома окремими порушеннями, одне залишається безсумнівним: без вчасного лікування обидва можуть призвести до незворотного ураження мозку й серйозної втрати функцій, пов’язаних із мисленням і пам’яттю.

Бері-бері та синдром Верніке-Корсакова - яка різниця?

Дефіцит тіаміну — це не лише про пам’ять чи мозок. Насправді він може по-різному впливати на організм, і одним із найвідоміших проявів цього дефіциту є хвороба, яку називають бері-бері. Цей термін може звучати незвично, але сама хвороба добре відома в медицині ще з XIX століття. Вона виникає тоді, коли тіаміну бракує настільки сильно, що страждають не тільки нерви, а й м’язи, серце, шлунково-кишковий тракт.

Існує дві основні форми хвороби бері-бері. При одній — страждає серце: виникає задишка, набряки, серцева недостатність. При другій — уражується периферична нервова система: людина втрачає чутливість у кінцівках, з’являється м’язова слабкість, іноді — параліч. Обидві форми пов’язані з тривалим дефіцитом вітаміну B1.

Синдром Верніке-Корсакова — це ще один наслідок тієї ж проблеми, але з боку головного мозку. Якщо при хворобі бері-бері переважно страждає тіло, то при синдромі Верніке та синдромі Корсакова — втрачається здатність мислити, запам’ятовувати, орієнтуватися в просторі. У деяких випадках ці стани можуть виникати одночасно — особливо, якщо дефіцит тіаміну затяжний і організм виснажений. [джерело]

Саме тому так важливо не сприймати тіамін як щось незначне. Це не просто один із вітамінів — це ключова речовина, без якої нервова система і мозок буквально «вимикаються». Бері-бері і синдром Верніке-Корсакова — це два обличчя однієї проблеми, яку цілком реально попередити.

Причини розвитку

Найчастіше синдром Верніке-Корсакова виникає у людей, які протягом багатьох років зловживають алкоголем. Алкоголь не просто шкодить печінці чи шлунку — він блокує засвоєння тіаміну з їжі, зменшує його накопичення в організмі та перешкоджає використанню вітаміну клітинами. До того ж, у людей із залежністю часто спостерігається незбалансоване, бідне на поживні речовини харчування — і все це разом веде до небезпечного дефіциту.

Проте алкоголь — далеко не єдина причина. Синдром також може розвинутись у людей, які зовсім не вживають спиртного, але мають порушене засвоєння поживних речовин через інші медичні стани чи процедури. Зокрема [джерело]:

• Операції на шлунку чи кишечнику: після баріатричних втручань, наприклад шлункового шунтування, їжі стає менше, а поживні речовини — гірше засвоюються.
• Рак шлунка або товстої кишки: іноді хвороба настільки виснажує організм, що людина майже не їсть, або їжа не перетравлюється належним чином.
• Нирковий діаліз: під час цієї процедури з організму можуть вимиватися водорозчинні вітаміни, зокрема тіамін.
• Розлади харчової поведінки: анорексія, булімія, надмірне обмеження калорій — усе це часто супроводжується нестачею вітамінів.
• Сильне або тривале блювання: особливо при тяжкому токсикозі у вагітних або шлунково-кишкових інфекціях, коли організм втрачає не лише рідину, а й поживні речовини.
• ВІЛ-інфекція на пізніх стадіях: у таких випадках знижується здатність засвоювати поживні речовини, зокрема тіамін.
• Тривале голодування: наприклад, при суворих дієтах, виснаженні організму або свідомому обмеженні харчування.

Будь-який стан, за якого тіамін не надходить у достатній кількості або не засвоюється — це потенційна загроза для мозку. Особливо якщо ситуація триває місяцями або роками.

Симптоми енцефалопатії Верніке

Енцефалопатія Верніке зазвичай є першим тривожним сигналом, що в організмі критично бракує тіаміну. Цей стан виникає раптово та вражає головний мозок — особливо його ділянки, які відповідають за рухи, зір і мислення. На перший погляд симптоми можуть здаватися схожими на алкогольне сп’яніння, тож іноді їх не помічають або неправильно трактують.

Є три найбільш типові ознаки, які називають класичними симптомами енцефалопатії Верніке [джерело]:

• Проблеми із зором: це може бути двоїння в очах, раптове опущення верхньої повіки (птоз) або неконтрольовані рухи очей в сторони чи вгору-вниз (ністагм).
• Порушення координації: хода стає невпевненою, людина втрачає рівновагу навіть під час стояння або сидіння, з’являється загальна слабкість у м’язах.
• Зміни свідомості: розгубленість, плутанина, втрата орієнтації в часі й просторі. У важчих випадках — агресивність або збудження без зрозумілої причини.

Проте ці три симптоми бувають не в кожного. Інші ознаки теж важливі:

• Низький артеріальний тиск
• Знижена температура тіла
• Явна фізична слабкість і виснаження — особливо помітні в худих або виснажених пацієнтів.

Без швидкого лікування стан швидко погіршується. У найважчих випадках людина може впасти в кому. Якщо тіамін не вводити терміново, це загрожує смертю.

Симптоми синдрому Корсакова

Після гострої фази — енцефалопатії Верніке — може настати друга, хронічна стадія: синдром Корсакова. На цьому етапі ураження мозку вже впливає переважно на пам’ять, здатність мислити та обробляти нову інформацію. Цей стан часто непомітно переходить із попередньої фази, навіть якщо деякі гострі симптоми зникають.

Найхарактерніші прояви пов’язані з порушенням пам’яті [джерело]:

• Антероградна амнезія: людина не може запам’ятати нічого нового — події, які відбуваються щойно, не фіксуються в пам’яті.
• Ретроградна амнезія: зникають спогади про те, що було до хвороби — часом це дні, іноді — роки.
• Конфабуляції: мозок намагається "закрити прогалини" у пам’яті вигаданими спогадами. Людина щиро вірить у вигадане — це не обман, а несвідома спроба відновити логіку подій.

Крім проблем із пам’яттю, у хворого з’являються труднощі з мисленням:

• Погіршення розуміння: людині важко сприймати й обробляти нову інформацію, підтримувати розмову або логічно мислити.
• Зміни особистості: дехто стає пасивним, байдужим до всього, інші навпаки — говорять багато, але повторюють ті самі фрази. Ці зміни можуть здаватися характеровими, але насправді мають неврологічну природу.

У найважчих випадках синдром Корсакова залишається назавжди. За різними оцінками, приблизно чверть пацієнтів не одужують навіть частково. Решта можуть поступово відновлюватися — але тільки за умови повного припинення вживання алкоголю, підтримувального лікування й тривалої реабілітації.

Діагностика синдрому Верніке-Корсакова

Виявити синдром Верніке-Корсакова (СВК) на ранньому етапі — непросте завдання. Людина з цим станом часто виглядає дезорієнтованою, говорить плутано або не може описати, що з нею відбувається. Через це симптоми легко сплутати з алкогольним сп’янінням, особливо якщо є відомості про вживання алкоголю. Саме тому діагностика часто затримується — а час у таких випадках має критичне значення.

Щоб підтвердити підозру на СВК, лікарі зазвичай проводять кілька важливих кроків:

• Збір анамнезу: з’ясовують, чи є залежність від алкоголю, які особливості харчування, чи були операції, хронічні хвороби або сильне схуднення.
• Огляд і оцінка неврологічного стану: перевіряють ходу, м’язовий тонус, координацію рухів, стан зіниць, очні рефлекси, частоту пульсу, артеріальний тиск і температуру тіла.
• Аналізи крові: визначають рівень тіаміну, а також альбуміну (білка, який вказує на загальний стан харчування). Додатково можуть перевіряти активність ферментів у еритроцитах — вона знижується при дефіциті вітаміну B1.
• Тестування печінки: якщо є підозра на хронічне вживання алкоголю, можуть проводити аналіз функції печінки — зазвичай через рівень печінкових ферментів.
• Інструментальна діагностика: комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) мозку можуть показати характерні ураження. У деяких випадках роблять електрокардіограму до й після введення тіаміну — це допомагає оцінити реакцію серця на вітамін. Також проводяться нейропсихологічні тести для виявлення порушень пам’яті та мислення.

Чим раніше буде виявлений дефіцит тіаміну — тим більше шансів уникнути незворотного пошкодження мозку. Особливо важливо не відкладати обстеження, якщо є відомі фактори ризику — алкогольна залежність, різке схуднення або хронічне виснаження.

Лікування

Щойно виникає підозра на синдром Верніке-Корсакова, зволікати з лікуванням не можна. Навіть без остаточного діагнозу лікарі зазвичай одразу починають вводити тіамін — саме цей вітамін відіграє ключову роль у стабілізації стану. Найчастіше терапія розпочинається в умовах стаціонару, під наглядом медичної команди.

Основу лікування становлять такі підходи [джерело]:

• Внутрішньовенне введення тіаміну: перші дози препарату зазвичай вводять через крапельницю або ін’єкцію, щоб максимально швидко наситити організм вітаміном. Це особливо важливо у фазі енцефалопатії Верніке, коли йдеться про врятування життя.
• Перехід на таблетки: коли стан пацієнта стабілізується, тіамін призначають у формі капсул або таблеток для подальшого тривалого прийому.
• Харчова підтримка: раціон обов’язково має містити достатньо поживних речовин, зокрема продукти, багаті на вітамін B1. У деяких випадках призначають додаткові вітамінні комплекси.
• Відмова від алкоголю: абсолютна умова для ефективного відновлення. Якщо людина продовжує пити, жодне лікування не дасть результату. За потреби призначають підтримувальну терапію при синдромі відміни та допомогу у подоланні залежності.

Іноді після початку терапії тіаміном можуть виникати побічні реакції — це особливо актуально для людей із залежністю. Можливі прояви тривоги, пітливість, безсоння, зміни настрою або навіть галюцинації. У таких випадках важливо не переривати лікування, а коригувати його під контролем лікаря.

Найкращі результати досягаються тоді, коли тіамін вводять ще до того, як мозок зазнає незворотних змін. У пацієнтів, яким допомогли вчасно, зір, координація та свідомість часто відновлюються повністю або майже повністю.

Прогноз

Те, як розвиватиметься стан людини з синдромом Верніке-Корсакова, значною мірою залежить від того, наскільки рано розпочато лікування. Якщо допомога надана вчасно — ще до того, як мозок зазнав значного ушкодження, — є шанси на часткове або навіть повне відновлення. Якщо ж дефіцит тіаміну триває довго, а симптоми ігноруються, наслідки можуть бути незворотними.

У найгірших випадках, коли лікування відсутнє або розпочате надто пізно, хвороба може завершитися смертю. Найчастіше причина — серйозні ускладнення: інфекції, сепсис, тяжкі порушення функцій мозку.

Згідно з медичними спостереженнями:

• близько 25% пацієнтів мають шанс повністю повернутися до нормального життя [джерело]
• приблизно половина — відчувають певне покращення, але залишаються з обмеженнями [джерело]
• ще 25% — мають незворотні порушення мислення, пам’яті та поведінки.

Найкраще піддаються лікуванню проблеми із зором та координацією — вони можуть зникати вже в перші дні після введення тіаміну. А от пам’ять і увага відновлюються значно повільніше й не завжди повністю. Тут усе залежить від тяжкості ураження, віку пацієнта та супутніх захворювань.

Один із найважливіших факторів, що впливають на прогноз, — повна відмова від алкоголю. Ті, хто припиняє вживати спиртне й дотримується лікування, мають значно кращі шанси на стабілізацію або покращення стану.

Профілактика

Найкращий спосіб не зіткнутися із синдромом Верніке-Корсакова — не допустити нестачі тіаміну (вітаміну B1). Для цього важливо дотримуватися збалансованого харчування та уникати надмірного вживання алкоголю. Особливу увагу до цього слід проявляти тим, хто має проблеми зі шлунком або кишечником, переніс операції, дотримується обмежувальних дієт чи страждає на хронічні захворювання, які впливають на засвоєння поживних речовин.

Щоб підтримувати нормальний рівень вітаміну B1, варто регулярно включати до раціону продукти, багаті на тіамін [джерело]:

• пісна свинина
• збагачений рис
• цільнозернові крупи та хліб
• бобові (горох, соя, лімські боби)
• насіння соняшника, гарбуза, чіа
• горіхи (фісташки, макадамія, бразильські)
• молоко та інші молочні продукти
• листова зелень, зокрема шпинат і спаржа
• апельсини
• м’ясо птиці.

Окремої уваги потребують пацієнти після баріатричних операцій, ті, хто проходить діаліз або має порушення травлення. У таких випадках лікар може рекомендувати профілактичний прийом тіаміну або регулярний контроль його рівня в організмі. Своєчасне обстеження — це простий і ефективний спосіб уникнути небезпечних ускладнень.

Значення та джерела вітамінів групи B для здорового організму

Бері-бері

Бері-бері, або дефіцит тіаміну (вітаміну B1)