Опис

Базаліома — це найбільш поширений вид раку шкіри, який виникає з клітин базального шару епідермісу. Цей базальний шар є найнижчим шаром верхнього шкірного покриву, і в ньому розташовуються клітини, відповідальні за регенерацію шкіри.

Сама хвороба характеризується повільним ростом і рідко дає метастази в інші органи, що відрізняє її від багатьох інших видів раку. В більшості випадків базаліома обмежується місцевим ростом, і її можна усунути хірургічним втручанням.

Однак без своєчасного виявлення та лікування базаліома може викликати серйозні проблеми. Вона може рости всередину, уражаючи сусідні тканини, включаючи нерви та кістки. Це може призвести до деформації та навіть зруйнування затронутих областей.

Ризик розвитку базаліоми збільшується у людей із світлою шкірою, особливо у тих, хто піддавався надмірному впливу ультрафіолетових променів від сонця або штучних джерел, таких як солярій.

Візуально базаліома може проявлятися у вигляді невеликого, жорсткого, перламутрового вузлика, або як червона чи шкірного кольору плоска пляма. Вона може здаватися незначущою проблемою, але без лікування може стати значущою загрозою здоров'ю.

Базаліома частіше всього виявляється на тих ділянках шкіри, які частіше піддаються впливу сонячних променів, таких як обличчя, шия та руки. Однак вона може розвинутися і в інших областях шкіри.

Симптоми

Базаліома може проявлятися по-різному, і нижче перелічені основні симптоми, які можуть бути пов'язані з цим захворюванням:

• Невеликі, жорсткі вузли: Один з найпоширеніших ознак - це поява невеликих, жорстких вузлів, які можуть бути прозорими або перламутровими. Вони зазвичай бувають нерухомими і можуть мати вигляд воскової плямки.
• Виразки або рани, які не загоюються: Ці виразки або рани можуть кровоточити, загоюватися, а потім знову відкриватися. Вони можуть викликати свербіж або болючі відчуття.
• Червоні або шкірні плями: Ці плями можуть бути трохи піднятими і іноді зливатися, формуючи ділянки зміненої шкіри.
• Злущуючі ділянки шкіри: Ці ділянки можуть з'являтися у формі червоних або коричневих плям і часто злущуються або викликають свербіж.
• Нерівні, кровоточащі межі: Вузли або плями можуть мати нерівні, зазубрені або кровоточащі межі, які роблять їх складними для визначення.
• Зміна зовнішнього вигляду бородавок або інших шкірних утворень: Будь-які помітні зміни в розмірі, формі, кольорі або текстурі існуючих шкірних утворень можуть сигналізувати про базаліому.
• Біль або свербіж: Хоча це менш звичайний симптом, деякі базаліоми можуть викликати біль або свербіж в зоні ураження.

Базаліома може мати різні форми та прояви, і не всі симптоми обов'язково будуть присутні у кожного пацієнта. Вона може бути візуально схожою на інші шкірні проблеми, такі як псоріаз або екзема. Симптоми можуть бути дуже незначущими або ж більш виразними.

Класифікація

МКБ-10 Код: C44

МКБ-11 Код: 2C32.Z

Фактори ризику

Основні фактори ризику базаліоми включають надмірну дію сонячних променів, світлу шкіру з схильністю до сонячних опіків, зловживання солярієм, старіння та попередні випадки раку шкіри.

Надмірна дія ультрафіолетового випромінювання від сонця може пошкодити ДНК в шкірних клітинах, що сприяє розвитку базаліоми. Світла шкіра, особливо у людей із світлим волоссям та блакитними або зеленими очима, менш захищена від ультрафіолетового випромінювання, збільшуючи ризик захворювання.

Зловживання солярієм також є фактором ризику через дію штучного ультрафіолетового випромінювання. З віком шкіра втрачає деяку здатність до регенерації, і ризик розвитку базаліоми збільшується. Якщо у людини вже був діагностований рак шкіри, ризик розвитку нових пухлин, зокрема базаліоми, також зростає.

Діагностика

Діагностика базаліоми — це складний процес, що включає кілька етапів. Перш за все, лікар-дерматолог проводить огляд утворення на шкірі, оцінює його зовнішній вигляд, форму, колір, розмір та інші характеристики. Лікар також може задати питання про здоров'я пацієнта та сімейний анамнез, щоб виявити можливі фактори ризику.

Якщо лікар виявить підозріле утворення, він може використовувати спеціальний збільшувальний пристрій, званий дерматоскопом, для докладнішого вивчення пухлини. Дерматоскопія дозволяє побачити структуру утворення, яка невидима неозброєному оку, і може допомогти в діагностиці.

Наступним кроком може бути біопсія, під час якої лікар бере невеликий зразок тканини з утворення для мікроскопічного аналізу в лабораторії. Цей метод є золотим стандартом в діагностиці раку шкіри, оскільки дозволяє підтвердити або спростувати наявність злоякісних клітин.

У деяких випадках, якщо є занепокоєння щодо можливого поширення пухлини, лікар може також дослідити найближчі лімфовузли на наявність метастаз. Це може включати в себе фізичний огляд та додаткові зображення, такі як ультразвук.

Усі ці методи діагностики в сукупності дозволяють лікарю зробити точний діагноз та визначити найкращий план лікування. Рання діагностика базаліоми важлива, оскільки вона зазвичай росте повільно і рідко дає метастази, і в більшості випадків може бути успішно вилікувана при своєчасному виявленні та правильному лікуванні.

Лікування

Лікування базаліоми залежить від багатьох факторів, включаючи розмір, тип, місцезнаходження та стадію захворювання, а також загальне здоров'я пацієнта.

Найпоширенішим методом лікування є хірургічне видалення пухлини, при якому лікар вирізає пухлину разом з невеликою кількістю здорової тканини навколо неї. Це дозволяє переконатися, що всі ракові клітини були видалені. Ексцизія може проводитися під місцевою анестезією в амбулаторних умовах.

У деяких випадках може використовуватися метод МОЗ-хірургії, який представляє собою поетапне видалення тканини з негайним мікроскопічним аналізом. Це дозволяє лікарю переконатися, що всі ракові клітини були видалені, і при цьому зберегти якомога більше здорової тканини.

Для пацієнтів, яким хірургія протипоказана, або для пухлин у важкодоступних місцях, може використовуватися променева терапія. Цей метод використовує високоенергетичні промені для знищення ракових клітин.

Кріотерапія, процедура заморожування пухлини рідким азотом, також може бути використана в деяких випадках, особливо для невеликих пухлин.

У рідких випадках, коли пухлина поширена або хірургія неможлива, можуть використовуватися топічні медикаменти або системна терапія. Ці методи включають застосування мазей або прийом ліків, які спрямовані на знищення або зменшення ракових клітин.

Нарешті, якщо пухлина невелика і не викликає занепокоєння, лікар може запропонувати регулярне спостереження за нею без негайного лікування.

Кожний план лікування індивідуальний і розробляється відповідно до потреб і ситуації конкретного пацієнта. Часто використовується комбінація різних методів для досягнення найкращих результатів. Рання діагностика та належне лікування можуть призвести до успішного вилікування більшості випадків базаліоми. Крім того, у процесі лікування можуть використовуватися реабілітаційні та косметичні процедури для відновлення зовнішнього вигляду та функцій шкіри після видалення пухлини.