Новинне залипання (думскролінг): залежність і проблеми з психікою

У цифрову епоху звичка бути в курсі новин стала не лише способом орієнтації в реальності, а й джерелом тривоги. Термін “думскролінг”, що виник під час пандемії COVID-19, описує явище безперервного прокручування тривожних новин. У нашому мовному середовищі найвлучніший аналог — новинне залипання. Воно охоплює ситуацію, коли людина застрягає в потоці інформації, не в змозі зупинитися, навіть коли це вже шкодить емоційному і фізичному стану.

Сутність новинного залипання

Новинне залипання (думскролінг) — це поведінкова звичка, що виникає в результаті надмірного споживання негативних новин у цифровому середовищі. Соціальні мережі, новинні платформи та інформаційні телеграм-канали працюють за принципом нескінченної стрічки. Це дозволяє безперервно отримувати новий контент — часто емоційно навантажений, катастрофічний або конфліктний. Людина прокручує його навіть без чіткої мети — лише з потреби «бути в курсі» або через страх щось пропустити.

На відміну від свідомого інформування, новинне залипання — неусвідомлений або напівсвідомий процес, що має ознаки залежності. Воно виникає поступово: спочатку як звичка перевіряти новини зранку, згодом — як рефлекс під час стресу, а врешті — як спосіб впоратися з невизначеністю.

Психологічні механізми

Основним драйвером новинного залипання є відчуття небезпеки. Людський мозок еволюційно налаштований на реагування на загрозливі сигнали. Новини про війни, хвороби, економічні катастрофи чи соціальні конфлікти сприймаються як потенційні загрози, тому привертають більше уваги. Ця реакція називається негативним когнітивним викривленням — природна схильність фокусуватись на небезпеках для виживання.

Додатково, цифрове середовище стимулює дофамінову систему. Навіть якщо інформація негативна, сам факт отримання нової “порції” активує дофамін — нейромедіатор задоволення. Як наслідок, формується замкнене коло: тривога — пошук новин — коротке “полегшення” — нова тривога.

Фактори ризику

Деякі обставини збільшують ймовірність формування новинного залипання. Серед них:

• періоди кризи: війна, пандемія, політична нестабільність
• перевантаження інформацією: надмірна кількість джерел новин
• алгоритмічні стрічки, що підбирають “гарячий” контент
• особисті психологічні риси — тривожність, перфекціонізм, FOMO (страх щось пропустити)
• порушення режиму дня, недосипання, ізоляція

Особливо вразливими є підлітки, молодь, люди з нестабільним емоційним фоном та ті, хто живе у зонах конфлікту або переживає постійне соціальне напруження.

Наслідки для психіки

Новинне залипання має безпосередній вплив на психічне здоров’я. У низці досліджень зазначено, що регулярне споживання тривожного контенту призводить до:

• підвищення рівня тривожності та панічних настроїв
• депресивних епізодів
• зниження здатності концентруватися
• хронічної втоми
• психоемоційного виснаження.

Дослідження 2024 року в США та Ірані показало прямий зв’язок між обсягом новинного контенту та розвитком екзистенційної тривоги [джерело].

Аналіз поведінки після землетрусів у Туреччині 2023 року також довів, що надмірне читання новин збільшує ризик посттравматичних симптомів [джерело].

Фізичні прояви

Новинне залипання — це не лише про емоції. Воно має відчутні соматичні наслідки:

• напруження м’язів обличчя, шиї, плечей
• головний біль
• дратівливість, тремтіння рук
• проблеми з травленням
• порушення сну, безсоння

Перебування в постійному стані “бойової готовності” змушує організм працювати в режимі підвищеного кортизолу, що з часом виснажує нервову та ендокринну системи.

Роль цифрового середовища

Алгоритми соціальних мереж і новинних платформ створені для утримання уваги. Вони підбирають контент на основі минулої активності, підвищуючи ймовірність того, що користувач отримає новини, які емоційно його “зачеплять”. Особливо це стосується новин з фото, відео та провокаційними заголовками.

Цифрове середовище також розмиває часові рамки. Людина може відчувати, що читає "кілька хвилин", хоча насправді минуло вже понад годину. Усе це підсилює ефект занурення і формує поведінкову залежність.

Відмінність від звичайного інформування

Варто відрізняти інформування від новинного залипання. Інформування — це контрольований процес отримання важливої інформації з перевірених джерел у визначений час. Новинне залипання — хаотичне, неструктуроване поглинання всього, що викликає емоції, незалежно від змісту чи достовірності.

Основна відмінність — емоційний фон. Інформування дає ясність. Залипання — тривогу.

Як вийти з новинного залипання

Розірвати коло новинного залипання можливо, якщо діяти усвідомлено. Ось ефективні підходи:

• Установити інформаційні межі: наприклад, читати новини лише двічі на день — вранці та ввечері.
• Обмежити час у додатках: скористатися таймерами або вбудованими функціями контролю часу на смартфоні.
• Змінити налаштування повідомлень: відключити push-сповіщення від новинних ресурсів.
• Підписатися на одне-два перевірені джерела: щоб уникнути перевантаження й дезінформації.
• Проводити інформаційний детокс: хоча б раз на тиждень — день без новин.
• Практикувати усвідомленість: дихальні вправи, тілесні практики або короткі медитації допомагають "від'єднатися" від потоку.
• Залучити підтримку: попросити близьких нагадувати про відпочинок від телефону або разом проходити періоди інформаційного детоксу.

Чи потрібно повністю відмовлятись від новин

Ні, йдеться не про уникнення інформації, а про усвідомлений підхід. Новини потрібні для орієнтації в реальності, але не мають визначати настрій або самопочуття. Людина має сама керувати тим, коли, що і як вона споживає. Це — принцип інформаційної гігієни.

У деяких випадках варто взагалі тимчасово відмовитися від новин: після травматичної події, під час емоційного виснаження або у разі тривожного стану. У такі періоди споживання тривожного контенту лише погіршує ситуацію.

Коли звертатись по допомогу

Якщо новинне залипання супроводжується безсонням, панікою, депресивними симптомами або впливає на повсякденне життя — варто звернутися до фахівця. Це не слабкість, а турбота про себе.

Психотерапевти можуть допомогти знайти глибинні причини залежності від інформації, навчити навичок емоційної саморегуляції та надати інструменти для відновлення внутрішнього балансу.