Аткінс-дієта – це низьковуглеводний план харчування, спрямований на швидке схуднення через спалювання жирів. Вона базується на білках, жирах і обмеженні вуглеводів, але має свої особливості та ризики.

Аткінс-дієта – це низьковуглеводний план харчування, який став відомим у всьому світі після публікації книги «Революція дієти доктора Аткінса» в 1972 році. Її розробив американський кардіолог доктор Роберт Аткінс, який вважав, що обмеження вуглеводів і акцент на білках та жирах допомагають швидко схуднути, стабілізувати рівень цукру в крові та загалом покращити самопочуття. Хоча цей підхід має чимало прихильників, він також викликає суперечки серед дієтологів і лікарів. У цій статті ми детально розглянемо основні принципи Аткінс-дієти, її фази, дозволені й заборонені продукти, потенційні переваги й ризики, а також порадимо, кому такий спосіб харчування може бути найбільш корисним.

Основи Аткінс-дієти

Основи Аткінс-дієти базуються на принципі обмеження споживання вуглеводів, яке змінює спосіб отримання енергії організмом. У звичайному раціоні вуглеводи є основним джерелом енергії, але при їх надмірному споживанні зайві калорії відкладаються у вигляді жиру. Доктор Роберт Аткінс запропонував альтернативу: скоротити вуглеводи до мінімуму, щоб змусити організм переключитися на розщеплення жирових запасів для отримання енергії. Цей процес, відомий як кетоз, передбачає утворення кетонових тіл – побічних продуктів метаболізму жирів, які забезпечують клітини енергією замість глюкози.

Ключовим моментом є розрахунок «чистих» вуглеводів (net carbs). Цей показник обчислюється як різниця між загальною кількістю вуглеводів і клітковиною (інколи також враховуються цукрові спирти). Оскільки клітковина не засвоюється організмом і не впливає на рівень цукру в крові, вона не враховується у загальному обмеженні. Такий підхід дозволяє поступово регулювати кількість вуглеводів у раціоні, залежно від індивідуальних цілей схуднення та самопочуття.

Як працює Аткінс-дієта

Коли вуглеводів обмаль, рівень глюкози в крові різко знижується, і організм починає шукати альтернативні джерела енергії. Спочатку він спалює глікоген (запас глюкози, що зберігається в м’язах і печінці). Але глікогену вистачає всього на кілька днів. Після виснаження глікогенових запасів запускається процес кетозу. Жир із жирової тканини та харчові жири розщеплюються на жирні кислоти та кетонові тіла, які слугують паливом для клітин, зокрема і для мозку. Як наслідок, людина може почуватися менш голодною, оскільки кетони мають властивість частково пригнічувати апетит. Також підвищене вживання білка й жирів сприяє тривалішому насиченню в порівнянні з високовуглеводним харчуванням.

Утім, слід пам’ятати, що така метаболічна перебудова не завжди минає без побічних ефектів. У перші дні люди часто відчувають слабкість, головний біль і запаморочення, допоки організм не адаптується до нового «паливного» режиму. Це явище отримало назву «кето-грип» і вважається тимчасовим.

Етапи дієти Аткінса

Аткінс-дієта поділяється на чотири основні фази, які розрізняються за ступенем суворості обмежень:

• Індукція. Триває близько двох тижнів. Мета – ввести організм у кетоз, тому кількість вуглеводів різко обмежується (як правило, до 20 грамів на день). У цей час у раціоні переважають білки та жири (м’ясо, риба, яйця, сири, жири, олії), а також некрохмалисті овочі (листова зелень, огірки, помідори, кабачки).
• Балансування. Поступово збільшується кількість дозволених вуглеводів до 25–50 грамів на день. Можна додавати ягоди, горіхи, насіння, окремі види молочних продуктів. Мета – з’ясувати, скільки вуглеводів можна вживати, щоби не виходити з кетозу та водночас продовжувати втрачати вагу, але вже не так швидко, як на фазі індукції.
• Уточнення. Коли ви вже наблизилися до бажаної ваги (залишилося втратити приблизно 2–5 кг), можна дещо розширити раціон і додати більше різноманітних овочів, фруктів із нижчим вмістом цукру, а також невелику кількість цільнозернових продуктів. На цьому етапі важливо зберігати повільний, але стабільний темп зниження ваги.
• Підтримка ваги. Це остаточний етап, під час якого варто знайти свій «вуглеводний баланс» – таку кількість вуглеводів, за якої вага не зростає і не зменшується. Для когось це може бути 50 грамів на день, для когось – 100 грамів. Коли мета схуднення досягнута, завдання полягає в тому, щоб утримати результат на довготривалій основі.

Варіанти плану харчування за методом Аткінса

Аткінс-дієта має кілька модифікацій, що дозволяють адаптувати її до різних потреб і цілей. Залежно від вашого початкового стану, бажаного результату й способу життя, ви можете обрати один із трьох варіантів: Atkins 20, Atkins 40 або Atkins 100.

Atkins 20

Цей план є найсуворішим і підходить для тих, хто має значну надмірну вагу (понад 18 кг), серйозні проблеми з обміном речовин або цукровий діабет 2-го типу. Раціон починається з 20 грамів чистих вуглеводів на день.

Основу меню складають продукти з високим вмістом білків і жирів, такі як м’ясо, риба, яйця, сири, олії та некрохмалисті овочі. Фаза індукції є найбільш важливою, адже вона дозволяє організму увійти в стан кетозу. Поступово кількість вуглеводів збільшується, коли ви досягаєте наступних фаз, орієнтуючись на стабільну втрату ваги.

Цей план зазвичай рекомендований людям із серйозними порушеннями толерантності до глюкози, оскільки він сприяє стабілізації рівня цукру в крові.

Atkins 40

Ця модифікація розроблена для тих, хто має помірний надлишок ваги (до 18 кг) і прагне схуднути більш поступово. Раціон починається з 40 грамів чистих вуглеводів на день. Харчування зазвичай поділяється на три основні прийоми їжі та два перекуси.

Atkins 40 дозволяє трохи ширший вибір продуктів порівняно з Atkins 20. До раціону додаються ягоди, горіхи, насіння й навіть деякі види молочних продуктів із низьким вмістом цукру. Цей план підходить для людей, які хочуть досягти результату без надмірних обмежень і не готові до суворого обмеження вуглеводів.

Atkins 100

Цей варіант найбільш гнучкий і орієнтований на тих, хто хоче підтримувати свою поточну вагу або прагне контролювати рівень цукру в крові, не зосереджуючись на схудненні. На цьому плані дозволяється до 100 грамів чистих вуглеводів на день.

Раціон більш збалансований і включає більшу кількість фруктів, овочів, цільнозернових продуктів та молочних виробів. Atkins 100 підходить для людей, які не мають суттєвих проблем із вагою, але бажають зберегти стабільний рівень енергії, мінімізувати різкі коливання глюкози й підтримувати загальне здоров’я.

Кожен із цих планів побудований так, щоб адаптуватися до різних потреб, але основна філософія дієти – обмеження вуглеводів і акцент на білках та жирах – залишається незмінною. Вибір плану залежить від ваших індивідуальних цілей, початкової ваги й готовності дотримуватися певних обмежень у харчуванні.

Продукти, дозволені на Аткінс-дієті

Раціон на Аткінс-дієті побудований на продуктах, які мають високий вміст білків і жирів, але містять мінімум вуглеводів. Дотримання цього принципу дозволяє підтримувати стан кетозу, сприяючи спалюванню жиру й тривалому насиченню.

Ці продукти дозволяють зберігати різноманітність у раціоні, залишаючись у межах низьковуглеводного харчування. Вони забезпечують необхідні поживні речовини, мінімізуючи ризики дефіциту вітамінів і мікроелементів.

М’ясо, птиця, риба та морепродукти

Основу харчування становлять:

• М’ясо: яловичина, свинина, телятина, баранина.
• Птиця: курка, індичка, качка, перепілка.
• Риба: лосось, тунець, форель, оселедець, скумбрія.
• Морепродукти: креветки, краби, омари, мідії, кальмари.

Ці продукти є джерелом високоякісного білка й здорових жирів, які сприяють тривалому насиченню та підтримці енергетичного балансу.

Яйця та молочні продукти

• Яйця: універсальний і доступний продукт для всіх фаз дієти. Їх можна вживати у вареному, смаженому чи запеченому вигляді.
• Сири: твердий, плавлений, козячий, вершковий. Перевагу варто надавати натуральним сирами з низьким вмістом вуглеводів.
• Вершки та масло: натуральні молочні жири вітаються, але в помірній кількості.

Олії та жири

Дієта передбачає споживання здорових жирів, таких як:

• Оливкова олія: чудовий вибір для салатів і смаження.
• Кокосова олія: популярна завдяки середньоланцюговим жирним кислотам, які легко засвоюються.
• Авокадо та авокадова олія: корисне джерело мононенасичених жирів.
• Вершкове масло: натуральне, без добавок.

Овочі

Велике значення надається некрохмалистим овочам із низьким вмістом вуглеводів:

• Листова зелень (шпинат, рукола, салат).
• Огірки, редиска, кабачки.
• Броколі, цвітна капуста, брюссельська капуста.
• Гриби, спаржа, селера, цибуля-порей.
• Томати в помірній кількості.

Фрукти, ягоди та горіхи

На більш пізніх етапах дієти до раціону можна додати:

• Ягоди: малина, полуниця, чорниця, ожина – у невеликих кількостях.
• Фрукти з низьким глікемічним індексом: зелені яблука, груші, авокадо.
• Горіхи та насіння: мигдаль, волоські горіхи, насіння гарбуза та льону.

Напої

Гідратація є важливою частиною дієти. Дозволені:

• Вода: основний напій на будь-якому етапі дієти.
• Чай та кава: несолодкі, без молока або з невеликою кількістю вершків.
• Напої з цукрозамінниками: у помірній кількості, за потреби.

Що слід уникати навіть серед дозволених продуктів

Попри широку свободу у виборі продуктів, важливо стежити за якістю:

• Уникайте переробленого м’яса (ковбас, сосисок із доданими цукрами або наповнювачами).
• Віддавайте перевагу натуральним оліям, а не маргаринам.
• Контролюйте кількість молочних продуктів, особливо на ранніх фазах.

Продукти, заборонені на Аткінс-дієті

На Аткінс-дієті головне правило – суворий контроль споживання вуглеводів, тому певні продукти виключаються або обмежуються на всіх етапах дієти. Вони містять високий рівень цукру, крохмалю або швидких вуглеводів, які можуть швидко вивести організм зі стану кетозу.

Солодкі фрукти та сухофрукти

Фрукти з високим вмістом природних цукрів і всі види сухофруктів є під забороною, особливо на ранніх етапах дієти. Це стосується:

• Бананів, манго, ананасів, папаї.
• Винограду, хурми, дині, кавуна.
• Сухофруктів: родзинок, кураги, фініків, інжиру.

Ці продукти мають високий глікемічний індекс і значний вміст вуглеводів, що несумісно з принципами Аткінс-дієти.

Крохмалисті овочі та зернові культури

Вуглеводи з крохмалистих овочів і зернових теж слід виключити:

• Картопля, батат, кукурудза.
• Горошок, боби, нут, сочевиця.
• Рис (білий, коричневий), кіноа, кус-кус, булгур.
• Всі види пластівців, зокрема вівсянка та кукурудзяні.

Ці продукти сприяють підвищенню рівня цукру в крові й уповільнюють втрату ваги.

Вироби з борошна

Продукти з білого та цільнозернового борошна в будь-якому вигляді заборонені, зокрема:

• Білий хліб, багети, булочки.
• Піца, лаваш, млинці, пироги.
• Макаронні вироби з пшениці (у тому числі з твердої).

Навіть невеликі порції цих продуктів можуть перешкоджати досягненню бажаних результатів на дієті.

Солодощі та десерти

Усі солодощі з доданим цукром підлягають виключенню:

• Торти, тістечка, печиво.
• Цукерки, шоколад (крім темного з низьким вмістом цукру на пізніх етапах).
• Джеми, варення, пасти.

Ці продукти швидко підвищують рівень глюкози в крові, що не дозволяє організму ефективно використовувати жири як джерело енергії.

Напої з високим вмістом цукру

Уникати слід усіх напоїв, що містять доданий цукор:

• Газовані напої, солодкі соки, пакетовані чаї.
• Енергетики, лимонади, кавові напої зі сиропами.
• Коктейлі з солодкими добавками.

Низькокалорійні та дієтичні продукти

Продукти з позначками «low-fat» чи «fat-free» часто містять більше цукру чи інших добавок, щоб компенсувати втрату смаку. Серед них:

• Нежирні йогурти з наповнювачами.
• Сири та молочні продукти зі зниженим вмістом жиру.
• Соуси, заправки та майонези з низьким вмістом жирів.

Алкоголь

Алкоголь обмежується, особливо на ранніх фазах дієти. Заборонено:

• Солодкі вина, лікери, сидри.
• Коктейлі з додаванням соків або сиропів.

На пізніх етапах дозволено помірну кількість сухого вина або міцних напоїв без цукру (горілка, віскі, джин).

Особливості виключення продуктів

Важливо розуміти, що заборонені продукти можуть не лише сповільнювати процес схуднення, але й викликати сильні коливання рівня цукру в крові, що негативно впливає на енергетичний баланс. Поступова адаптація до нового режиму харчування дозволить уникнути сильних зривів і полегшить перехід на низьковуглеводний стиль життя.

Чи легко дотримуватися Аткінс-дієти

На перший погляд Аткінс-дієта може здатися простою: уникаєш макаронів, хліба та солодощів, їси м’ясо, яйця та овочі. Проте на практиці дотримання цієї дієти часто виявляється складнішим, ніж здається.

Психологічні труднощі

Однією з головних проблем є суворе обмеження улюблених продуктів. Хліб, паста, картопля та солодощі займають значне місце в раціоні багатьох людей. Їх вилучення може викликати сильну тугу за звичними смаками та створювати відчуття позбавлення, що часто призводить до зривів. Крім того, соціальні ситуації, такі як вечірки чи сімейні обіди, стають викликом: доводиться або повністю уникати певних страв, або детально уточнювати їх склад. Це може викликати дискомфорт і додатковий стрес.

Складнощі з плануванням

Дієта вимагає ретельного планування та підготовки. Якщо ви харчуєтеся вдома, це передбачає часте приготування їжі, оскільки готові страви з магазинів часто містять приховані вуглеводи. Доводиться шукати рецепти, рахувати кількість вуглеводів і продумувати меню на кілька днів уперед.

Для тих, хто часто їсть поза домом або не має часу на приготування їжі, дотримання дієти стає ще важчим. У ресторанах чи кафе важко знайти страви, які відповідають вимогам Аткінс-дієти, адже багато гарнірів, соусів чи заправок можуть містити вуглеводи.

Фінансовий аспект

Ще одним фактором є вартість харчування. Аткінс-дієта базується на продуктах із високим вмістом білків і жирів, таких як м’ясо, риба, морепродукти, авокадо та сир. Ці продукти можуть суттєво збільшити витрати на харчування, особливо якщо ви звикли до більш бюджетного раціону з крупами, макаронами й бобовими.

Ризик одноманітності раціону

Обмежений вибір продуктів може призводити до одноманітності раціону, що знижує задоволення від їжі та підвищує ризик дефіциту важливих мікроелементів і вітамінів. Наприклад, у раціоні може бракувати клітковини, калію чи магнію, які містяться в заборонених на дієті продуктах, таких як фрукти, цільнозернові чи бобові.

Потреба в самоконтролі

Для успішного дотримання Аткінс-дієти потрібен високий рівень самодисципліни. Постійний підрахунок вуглеводів, контроль порцій і уникання спокус – це додаткове навантаження, яке не всім легко витримати у довгостроковій перспективі.

Потенційні переваги Аткінс-дієти

Аткінс-дієта завоювала популярність завдяки значним перевагам, які вона пропонує тим, хто шукає ефективний спосіб схуднення та покращення метаболічного здоров’я. Нижче наведено ключові аспекти, які роблять цей підхід привабливим.

Швидке зниження ваги

Однією з головних причин популярності Аткінс-дієти є її здатність забезпечити швидкий результат у втраті ваги. Обмеження вуглеводів змушує організм використовувати запаси глікогену та води, що призводить до швидкого зниження ваги в перші дні. Хоча це переважно втрата води, цей початковий результат мотивує продовжувати дієту. Згодом організм переходить до активного спалювання жиру, що сприяє стабільному схудненню.

Зменшення апетиту

Кетонові тіла, які виробляються під час розщеплення жирів, мають властивість пригнічувати апетит. Це означає, що людина рідше відчуває сильний голод, що полегшує дотримання дієти. Крім того, високий вміст білків і жирів у раціоні сприяє тривалому насиченню, зменшуючи частоту перекусів і споживання зайвих калорій.

Контроль рівня цукру в крові

Аткінс-дієта може бути корисною для людей із переддіабетним станом або діабетом 2-го типу. Завдяки мінімізації простих вуглеводів і цукру в раціоні відбувається вирівнювання рівня глюкози в крові. У багатьох випадках це дозволяє знизити потребу в цукрознижувальних препаратах або навіть уникнути їх використання. Крім того, стабільний рівень цукру зменшує ризик раптових енергетичних спадів, що важливо для підтримки активності протягом дня.

Покращення ліпідного профілю

Аткінс-дієта сприяє зниженню рівня тригліцеридів – жирових частинок, які можуть негативно впливати на серцево-судинну систему. Одночасно часто спостерігається підвищення рівня «хорошого» холестерину (ліпопротеїнів високої щільності), який має захисну функцію для судин. Такий ефект допомагає знизити ризик серцевих захворювань, хоча це залежить від якості жирів, що споживаються (перевага надається ненасиченим жирам).

Збереження м’язової маси

Високий вміст білка в раціоні забезпечує підтримку м’язової маси навіть під час зниження ваги. Це важливо для тих, хто займається фізичними вправами, оскільки дозволяє уникнути втрати сили та продуктивності. М’язова маса також допомагає підтримувати вищий рівень базового метаболізму, що сприяє подальшому спалюванню калорій.

Відсутність підрахунку калорій

На відміну від багатьох дієт, які вимагають суворого контролю за калорійністю раціону, Аткінс-дієта зосереджується на обмеженні вуглеводів. Це полегшує процес для тих, хто не любить постійно зважувати їжу та вести харчові щоденники. Контроль за кількістю вуглеводів часто сприймається як менш обтяжливий, ніж обмеження калорійності.

Покращення когнітивної функції

Деякі прихильники дієти відзначають покращення розумової ясності та концентрації під час перебування в стані кетозу. Кетонові тіла є ефективним джерелом енергії для мозку, що може позитивно впливати на когнітивні функції.

Зменшення запальних процесів

Зниження споживання цукру та рафінованих вуглеводів може зменшити рівень запалення в організмі. Це може бути корисним для людей із хронічними захворюваннями, такими як артрит або серцево-судинні проблеми.

Можливі ризики та побічні ефекти

Попри свою популярність і численні переваги, Аткінс-дієта має певні ризики та побічні ефекти, які варто врахувати перед її початком. Ці ризики можуть впливати як на фізичне, так і на психологічне здоров’я.

Підвищення рівня холестерину

Один із найважливіших ризиків пов’язаний із підвищеним споживанням насичених жирів. Червоне м’ясо, бекон, вершкове масло – основні джерела насичених жирів у раціоні на Аткінс-дієті. Надмірне споживання цих продуктів може призводити до підвищення рівня «поганого» холестерину (ліпопротеїнів низької щільності, ЛПНЩ). Це підвищує ризик серцево-судинних захворювань, таких як атеросклероз, інфаркт чи інсульт. Особливо це актуально для людей, які мають успадковану схильність до підвищеного холестерину або вже існуючі серцеві проблеми.

Запалення та судинні ризики

Надлишок насичених жирів може сприяти запальним процесам у судинах, що негативно впливає на загальний стан здоров’я.

Дослідження показують, що високий рівень запалення пов'язаний із ризиком розвитку хронічних захворювань, таких як діабет, артрит чи навіть деякі види раку. Крім того, підвищений рівень кетонів у крові може спричиняти метаболічний стрес для організму. [дослідження]

Проблеми з травленням

Низьковуглеводний раціон часто супроводжується дефіцитом клітковини, що міститься у цільнозернових, фруктах та бобових, заборонених на дієті. Це може викликати закрепи, дискомфорт у животі та загальні проблеми з травленням. Для уникнення цих побічних ефектів рекомендується включати в раціон більше некрохмалистих овочів і, за необхідності, клітковинні добавки.

Гіпоглікемія

Гіпоглікемія (низький рівень цукру в крові) може виникати в людей із чутливістю до змін рівня глюкози, зокрема в діабетиків. Зниження вуглеводів у раціоні впливає на постачання глюкози, що може викликати слабкість, тремтіння та подразливість.

«Кето-грип»

На початковому етапі дієти багато людей відчувають симптоми так званого «кето-грипу». Він виникає через адаптацію організму до нового джерела енергії – кетонових тіл. Основні симптоми включають:

• Слабкість і млявість.
• Головний біль.
• Нудоту.
• Підвищену дратівливість.

Ризик нестачі вітамінів та мікроелементів

Вилучення великої кількості продуктів, багатих на вуглеводи, також означає обмеження джерел вітамінів та мікроелементів. Наприклад, нестача фруктів і зернових може призводити до дефіциту вітаміну C, калію та магнію. Ці нутрієнти важливі для підтримки енергетичного балансу, здоров’я серця та імунної системи.

Психологічний дискомфорт

Суворі обмеження в харчуванні можуть викликати стрес, дратівливість і відчуття обмеженості. Багато людей відзначають труднощі із соціальним життям через потребу контролювати склад страв у ресторанах або відмовлятися від певних частувань на заходах.

Ефект «йо-йо»

Одним із найбільших викликів Аткінс-дієти є підтримка досягнутої ваги після її завершення. Якщо після дієти людина повертається до звичного харчування, багатого на вуглеводи, організм швидко відновлює запаси глікогену. Це супроводжується затримкою води, що призводить до швидкого набору ваги. Ефект «йо-йо» (періодичне схуднення і набір ваги) є не тільки психологічно виснажливим, а й може негативно впливати на метаболізм і серцево-судинну систему.

Перевантаження нирок

Високобілковий раціон може створювати додаткове навантаження на нирки, особливо якщо людина вже має порушення їхньої функції. Надлишок білка сприяє збільшенню вироблення сечовини та інших продуктів розпаду, які нирки мають виводити з організму. Це може сприяти утворенню каменів, особливо якщо організм не отримує достатньо рідини.

Підвищений ризик раку товстої кишки

Через низьке споживання клітковини та високий вміст тваринних білків і жирів дієта може сприяти порушенню здоров’я травної системи, що потенційно підвищує ризик розвитку раку товстої кишки.

Галітоз (неприємний запах з рота)

Кетонові тіла, які утворюються під час кетозу, можуть викликати специфічний запах із рота. Це досить поширений побічний ефект низьковуглеводних дієт.

Як мінімізувати ризики

• Контролюйте якість жирів. Замість насичених жирів (бекон, вершкове масло) надавайте перевагу ненасиченим – оливковій, авокадовій олії, горіхам і рибі.
• Додавайте більше овочів. Некрохмалисті овочі забезпечують клітковину й вітаміни, необхідні для травлення та загального здоров’я.
• Пийте достатньо води. Це допомагає підтримувати баланс електролітів і зменшує ризик «кето-грипу».
• Збільшуйте вуглеводи поступово. Після завершення дієти вводьте вуглеводи поступово, щоби уникнути різкого повернення ваги.

Аткінс-дієта може бути ефективним інструментом для схуднення та покращення метаболізму, але її ризики потребують уважного врахування. Збалансований підхід і регулярний моніторинг здоров’я є ключем до її успішного дотримання.

Що кажуть дослідження

Наукові дослідження підтверджують, що низьковуглеводні дієти, зокрема Аткінс, є ефективними для короткострокового схуднення.

Огляд 121 досліджень із загальною кількістю учасників понад 20 тисяч показав, що за 6 місяців дотримання низьковуглеводних планів харчування можна втратити в середньому 4–5 кілограмів. Дехто, зокрема ті, хто має значний надлишок маси, може втрачати більше – близько 10 кілограмів. Проте за 12 місяців різниця між низьковуглеводними та низькожировими (або збалансованими) дієтами нівелюється – більшість людей повертає частину або навіть усю втрачену вагу. [огляд]

Водночас у деяких дослідженнях фіксують позитивні зміни ліпідного профілю (зниження тригліцеридів, підвищення ЛПВЩ – «хорошого» холестерину), а також поліпшення показників рівня цукру в крові.

Проте існують і довгострокові дослідження, які свідчать про можливий зв’язок дієт із високим вмістом тваринних жирів із вищим ризиком серцево-судинних захворювань.  [дослідження]

Крім того, надлишок білка в раціоні може перевантажувати нирки, особливо якщо людина має уже діагностовані порушення їхньої функції.

Кому підходить Аткінс-дієта

Аткінс-дієта має специфічні переваги, які можуть бути особливо корисними для певних груп людей. Проте, через її строгі обмеження та можливі ризики, вона підходить не всім. Розгляньмо, для кого цей підхід може бути ефективним, а кому слід уникати або дотримуватися з обережністю.

Кому дієта може бути корисною:

• Люди, які прагнуть швидко схуднути Аткінс-дієта добре підходить для тих, хто бажає швидко втратити вагу, особливо на початкових етапах. Обмеження вуглеводів дозволяє швидко зменшити запаси глікогену та вивести надлишкову рідину з організму, що створює враження швидкого прогресу.
• Люди з інсулінорезистентністю. Для людей із порушеннями чутливості до інсуліну дієта може допомогти знизити рівень глюкози в крові. Це зменшує ризик розвитку діабету 2-го типу й сприяє стабілізації енергетичних рівнів протягом дня.
• Люди з діабетом 2-го типу. Обмеження простих вуглеводів сприяє вирівнюванню рівня цукру в крові, що особливо важливо для діабетиків. У багатьох випадках дієта допомагає зменшити залежність від цукрознижувальних препаратів, хоча рішення про зміни в лікуванні слід ухвалювати лише під наглядом лікаря.
• Ті, хто не залежить від вуглеводів. Дієта добре підходить людям, які не надто прив’язані до традиційних джерел вуглеводів, таких як хліб, макарони чи солодощі. Тим, хто любить м’ясо, рибу, сири та овочі, адаптуватися до такого раціону буде простіше.
• Люди, які можуть ретельно планувати раціон. Аткінс-дієта вимагає уваги до якості та складу продуктів, підрахунку вуглеводів і планування прийомів їжі. Для організованих людей це може стати не проблемою, а перевагою.

Кому дієта може не підходити або бути небезпечною

• Люди із серцево-судинними захворюваннями. Через високий вміст насичених жирів Аткінс-дієта може підвищувати рівень «поганого» холестерину, що негативно впливає на стан серця та судин. Якщо у вас є хвороби серцево-судинної системи, варто уникати цього підходу або ретельно контролювати склад раціону, знижуючи частку насичених жирів.
• Люди з хворобами нирок. Високий вміст білків у раціоні створює додаткове навантаження на нирки. Якщо у вас є проблеми з нирками або ризик їх розвитку, дієта може погіршити стан.
• Вагітні та годуючі жінки. Під час вагітності або годування грудьми організм потребує збалансованого харчування, зокрема складних вуглеводів для нормального розвитку плода й вироблення молока. Суворе обмеження вуглеводів може призводити до дефіциту важливих поживних речовин.
• Діти та підлітки. У період росту та розвитку організм потребує повноцінного й різноманітного харчування. Вуглеводи є важливим джерелом енергії для дітей і підлітків, а їх вилучення з раціону може негативно вплинути на фізичний та розумовий розвиток.
• Люди з порушенням обміну жирів. Якщо є спадкові чи набуті проблеми з обміном жирів (наприклад, гіперхолестеринемія), дієта може підвищити рівень тригліцеридів і «поганого» холестерину.
• Люди зі схильністю до розладів харчової поведінки. Суворі обмеження можуть викликати стрес або сприяти розвитку нездорових стосунків із їжею, зокрема переїдання або компульсивне обмеження.