7 причин хропіння та коли варто хвилюватися

Хропіння не завжди означає «міцний» сон. Іноді воно може бути симптомом глибших проблем зі здоров’ям. Особливо варто звернути увагу на часте й гучне хропіння, коли виникають паузи в диханні чи почуття браку повітря.

Хропіння виникає тоді, коли повітря проходить крізь звужені дихальні шляхи під час сну та спричиняє вібрації м’яких тканин у горлі й носі. Це явище може бути безпечним і відбуватися зрідка або ж перетворитися на хронічний стан, що порушує відпочинок і шкодить здоров’ю. 

7 причин хропіння

Хропіння знайоме майже кожному. Для одних це випадковий епізод, а для інших – постійна проблема, яка заважає не лише спати, а й нормально відпочивати. У більшості випадків хропіння викликають певні фактори, і якщо вони поєднуються, звук стає голоснішим і частішим. Основні причини – закладеність носа, алкоголь перед сном, снодійні препарати, положення тіла, сильна втома, куріння та обструктивне апное сну. Іноді хропіння можна зменшити, змінивши спосіб життя або позу для сну, а в окремих випадках потрібна серйозна увага до здоров'я.

1. Закладеність носа

Будь-які проблеми з носовим диханням можуть стати причиною хропіння. Хронічний нежить, синусит, застуда або алергічний риніт викликають набряк слизової, звужують дихальні шляхи та ускладнюють проходження повітря. Через це тканини носоглотки починають вібрувати, спричиняючи характерний звук. Якщо ніс залишається закладеним тривалий час, людина мимоволі дихає ротом, що лише посилює проблему й підвищує ризик хропіння вночі.

2. Вживання алкоголю

Алкоголь розслабляє м’язи всього тіла, зокрема й у ділянці дихальних шляхів. Якщо випити перед сном, особливо у великій кількості, м’язи горла й язика втрачають тонус, а тканини «провисають», частково перекриваючи прохід для повітря. Це створює додатковий опір під час дихання, викликаючи хропіння. Навіть якщо людина раніше не хропла, після вживання алкоголю цей ефект може проявитися. Чим вища доза алкоголю, тим більша ймовірність, що хропіння буде гучним і тривалим.

3. Снодійні та седативні препарати

Ліки, що розслабляють м’язи, можуть стати причиною хропіння. Снодійні, транквілізатори та деякі заспокійливі препарати знижують тонус тканин у горлі, що призводить до їх «провисання» та звуження дихальних шляхів. Якщо такі препарати вживати регулярно, хропіння може стати постійним. У деяких випадках проблема вирішується корекцією дози або заміною препарату, але робити це слід тільки за рекомендацією лікаря.

4. Сон на спині

Поза для сну впливає на роботу дихальних шляхів. Коли людина лежить на спині, язик і м’які тканини горла зміщуються назад, частково перекриваючи потік повітря. Це створює опір під час дихання, що може викликати гучне хропіння або навіть короткі паузи в диханні. Найпростіший спосіб зменшити проблему – спати на боці. Для цього можна використовувати спеціальні подушки, валики або пристрої, які допомагають утримувати зручну позу й запобігають перевертанню на спину.

5. Перевтома

Тривала втома впливає на якість сну і може сприяти хропінню. Виснажений організм занурюється в глибокий сон, під час якого м’язи розслабляються сильніше, ніж зазвичай. Це стосується і тканин горла та язика, які можуть частково перекривати дихальні шляхи, викликаючи вібрацію та хропіння. Якщо людина часто недосипає, пропускає відпочинок удень або лягає спати у стані крайнього виснаження, ймовірність хропіння значно зростає.

6. Куріння

Тютюновий дим подразнює слизову оболонку дихальних шляхів, спричиняючи запалення та набряк. Це призводить до звуження просвіту для проходження повітря, що ускладнює дихання та провокує хропіння. Чим частіше й довше людина курить, тим вищий ризик того, що хропіння стане постійним і гучнішим. Окрім цього, куріння негативно впливає на легені й може спричиняти хронічні захворювання дихальної системи, що ще більше погіршує ситуацію.

7. Обструктивне апное сну

Це одна з найсерйозніших причин хропіння. При обструктивному апное сну дихальні шляхи тимчасово блокуються, що спричиняє короткочасні зупинки дихання. Людина може голосно хропіти, раптово хапати повітря, а потім знову засинати. Такі епізоди повторюються протягом ночі, порушуючи нормальний сон і не даючи організму відпочити.

За даними досліджень, обструктивне апное сну має близько 936 мільйонів дорослих у світі, з яких 425 мільйонів страждають на важку форму [джерело]. Найвищі показники цього розладу зафіксовані у США, Китаї, Бразилії та Індії. Якщо апное сну не лікувати, воно може призвести до серцевої недостатності, гіпертонії, інсульту та навіть депресивних станів.

Коли варто хвилюватися

Хропіння не завжди є серйозною проблемою, але в деяких випадках воно може вказувати на порушення здоров’я. Якщо хропіння дуже гучне, нагадує рохкання, супроводжується раптовими паузами в диханні, задухою або частими пробудженнями, це може бути ознакою обструктивного апное сну.

Люди з апное часто відчувають денну сонливість, труднощі з концентрацією, ранкові головні болі й не почуваються відпочилими, навіть після повноцінного сну. Ще одним тривожним сигналом є підвищений артеріальний тиск або постійне відчуття втоми.

У рідкісних випадках хропіння, що супроводжується труднощами ковтання, відчуттям грудки в горлі або змінами голосу, може свідчити про пухлинні процеси в ділянці гортані. Якщо з’явилися такі симптоми, варто звернутися до лікаря для подальшого обстеження.

Фактори ризику

Деякі особливості організму та зовнішні обставини підвищують ймовірність постійного хропіння.

• Одним із головних чинників є надмірна вага. Жирові відкладення в ділянці шиї зменшують просвіт дихальних шляхів, ускладнюючи проходження повітря. Якщо обхват шиї перевищує 43 см у чоловіків і 41 см у жінок, ризик обструктивного апное та гучного хропіння суттєво зростає.
• Вагітність також може сприяти появі хропіння. Через гормональні зміни та збільшення маси тіла дихання може ускладнюватися, особливо у третьому триместрі.
• Перименопауза є ще одним фактором ризику. Після зниження рівня естрогену та прогестерону тканини стають менш еластичними й більш схильними до звуження під час сну, що може викликати хропіння.
• Анатомічні особливості, зокрема викривлена носова перегородка, поліпи, збільшені мигдалики або аденоїди, можуть частково блокувати дихальні шляхи та сприяти появі нічного шуму.
• З віком м’язи глотки слабшають, тому хропіння стає поширенішим серед літніх людей.
• Деякі ендокринні та генетичні захворювання, такі як гіпотиреоз або гіпогонадизм, можуть впливати на структуру тканин та підвищувати ризик хропіння.
• Не варто забувати й про генетичну схильність. Якщо в родині є люди, які хропуть, імовірність розвитку цієї проблеми збільшується, особливо за наявності спадкових особливостей будови носа, щелепи чи гортані.

За даними досліджень, хропіння трапляється майже у половини населення світу. Серед дітей цей показник становить 8–15% [джерело], і в таких випадках проблема може бути пов’язана з аденоїдами або іншими захворюваннями дихальних шляхів.

Як впоратися з хропінням

Зменшити хропіння або повністю позбутися його можна за допомогою кількох методів. Ефективність кожного з них залежить від причини проблеми, тому варто спробувати різні підходи.

Корекція способу життя

Відмова від алкоголю та снодійних препаратів може зменшити хропіння, оскільки ці речовини розслабляють м’язи глотки й сприяють звуженню дихальних шляхів. Якщо людина регулярно приймає заспокійливі препарати, варто обговорити з лікарем можливість зміни дозування або вибору альтернативного засобу.

Контроль ваги також відіграє важливу роль. Надмірна маса тіла, особливо в ділянці шиї, зменшує просвіт дихальних шляхів і ускладнює проходження повітря. Навіть незначне зниження ваги може суттєво покращити дихання та зменшити хропіння.

Зміна положення для сну

Деякі пози під час сну можуть сприяти хропінню або посилювати його гучність. Найчастіше це трапляється, коли людина спить на спині. У такій позі м’які тканини горла та язик зміщуються назад, частково перекриваючи дихальні шляхи. Додатковий тиск на шию та грудну клітку може спричиняти ще більшу закупорку, особливо у людей з надлишковою вагою. 

Перехід на сон на боці може допомогти покращити дихання, зменшити інтенсивність хропіння та зробити сон більш відновлюючим. Дослідження показали, що у людей без обструктивного апное, які хропуть, сон на боці зменшує частоту та гучність хропіння.

Використання спеціальних пристроїв

Якщо хропіння пов’язане з обструктивним апное сну, лікар може порекомендувати CPAP-апарат (Continuous Positive Airway Pressure). Він подає постійний потік повітря через маску, що допомагає підтримувати відкритість дихальних шляхів.

У деяких випадках корисними є мандибулярні шини — спеціальні внутрішньоротові пристрої, які висувають нижню щелепу трохи вперед, збільшуючи простір для проходження повітря.

Медичне втручання

Якщо причина хропіння пов’язана з анатомічними особливостями – викривленою носовою перегородкою, поліпами, збільшеними мигдаликами чи аденоїдами – може розглядатися можливість хірургічного втручання. Перед ухваленням такого рішення слід оцінити всі ризики та потенційні переваги разом із лікарем.

Якщо хропить ваш партнер

Хропіння часто стає проблемою не тільки для самої людини, а й для тих, хто спить поруч. Якщо гучні звуки заважають заснути, можна використовувати беруші або пристрої з «білим шумом», які допомагають маскувати звуки та створюють комфортні умови для сну. У деяких випадках пари навіть вирішують спати в різних кімнатах, щоб уникнути нічних пробуджень.

Хоча хропіння може заважати спати, будити хропуна не найкраща ідея. Це може перервати його сон і ускладнити повторне засинання, що лише погіршить ситуацію. 

Однак якщо партнер не просто хропе, а періодично різко зупиняє дихання, задихається або раптово прокидається, це може свідчити про обструктивне апное сну. Якщо під час сну з’являється загроза зупинки дихання, людину можна розбудити, але важливо зробити це м’яко – легким дотиком до плеча або спокійним голосом, щоб не налякати її. У такій ситуації варто поговорити про проблему та запропонувати звернутися до лікаря.

6 ефективних методів для сну поруч із партнером, який хропе