Ніктурія — це стан, за якого людина періодично прокидається від сну, щоб помочитися, і не може повноцінно відпочити вночі. Водночас саме одноразове нічне сечовипускання зазвичай вважається нормою, а повторні пробудження нерідко свідчать про приховані порушення.

Що таке ніктурія

Ніктурія — це стан, за якого людина прокидається вночі, щоб помочитися, і це трапляється частіше, ніж один раз за ніч. У нормі організм працює так, щоб забезпечити повноцінний нічний відпочинок тривалістю від шести до восьми годин без перерви на сечовипускання. Якщо ж пробудження вночі через потребу в туалет повторюються регулярно, це може бути проявом певних порушень у роботі організму. Найчастіше такі порушення стосуються нирок, гормонального фону, функцій сечового міхура або структури сну.

Ніктурія не є окремим захворюванням, але її сприймають як симптом, який супроводжує інші стани або викликаний зовнішніми звичками, наприклад, пізнім споживанням рідини. Часті нічні пробудження знижують якість сну, а отже, й здатність організму повноцінно відновлюватися. Це може призводити до втоми, зниження уваги та працездатності, а також до змін настрою протягом дня. Особливо поширеною ніктурія стає у віці після 60 років, коли природні вікові зміни впливають на баланс рідин, роботу сечовидільної системи та загальний режим сну. Проте ніктурія може з’явитися і в молодшому віці, якщо є інші чинники, що провокують нічне сечовипускання.

Механізм розвитку

У здоровому організмі вночі виробляється менше сечі, ніж удень. Це забезпечується спеціальним гормоном — антидіуретином, який уповільнює роботу нирок під час сну. Завдяки цьому більшість людей можуть спати 6–8 годин без потреби прокидатися. При ніктурії цей природний механізм порушується, і сечовиділення стає надмірним або неправильним.

Причини таких змін можуть бути різними:

• Надлишок сечі (поліурія): нирки виробляють занадто багато рідини, що перевищує обʼєм сечового міхура.
• Зменшена місткість сечового міхура: навіть звичайна кількість сечі не вміщується повністю, і виникає позив до сечовипускання.
• Підвищена чутливість: нервова система може сприймати навіть невелике наповнення міхура як сигнал до пробудження.

Окрім фізіологічних причин, на розвиток ніктурії впливає якість сну. Якщо сон поверхневий, будь-який незначний дискомфорт може змусити прокинутися — навіть коли міхур ще не наповнений. Тому ніктурія часто виникає через поєднання гормональних збоїв, особливостей роботи міхура, стану нервової системи та порушень режиму сну чи споживання рідини.

Поширеність серед різних груп

Ніктурія зустрічається досить часто, особливо з віком. Чим старша людина, тим більше шансів, що вночі доведеться прокидатися, щоб помочитися. За статистикою, понад половина людей після 50 років регулярно відчувають нічні позиви до сечовипускання. До цього віку стан частіше спостерігається у жінок — через вагітності, пологи та інші особливості будови сечовивідної системи. Після 60–65 років ситуація змінюється: ніктурія частіше турбує чоловіків. Основна причина — збільшення передміхурової залози, яке ускладнює повне спорожнення сечового міхура. Проте навіть у віці до 50 років ніктурія не є рідкістю. Близько третини людей після 30 років можуть іноді прокидатися вночі, щоби сходити в туалет. Найчастіше це не викликає особливого занепокоєння, але якщо таке відбувається регулярно, сон порушується, і це починає впливати на денне самопочуття. Інтенсивність проявів у різних людей може бути різною — від поодиноких епізодів до щонічних пробуджень.

Причини розвитку ніктурії

Ніктурія може виникати з різних причин, і всі вони поділяються на дві основні групи: поведінкові та медичні. Поведінкові фактори стосуються щоденних звичок, зокрема того, як і що людина п’є, коли лягає спати, скільки рухається і як організовує свій відпочинок. Медичні причини пов’язані з хронічними або гострими станами, які порушують функцію нирок, сечового міхура або гормональну регуляцію. Важливо не ігнорувати нічні пробудження: якщо вони повторюються регулярно, це може бути раннім сигналом про збої в організмі, які варто перевірити.

Поведінкові та зовнішні чинники

Деякі ситуації, що провокують нічне сечовипускання, напряму пов’язані зі способом життя. Вони не завжди потребують лікування, але корекція звичок часто значно покращує ситуацію. Найпоширеніші чинники:

• вживання великої кількості рідини у другій половині дня або перед сном, особливо напоїв, які мають сечогінний ефект (чай, кава, алкоголь, енергетики)
• звичка прокидатися вночі через занепокоєння або стрес, що супроводжується візитом до туалету, навіть без сильного позиву
• прийом діуретиків у вечірній час, коли їх дія припадає саме на нічні години
• накопичення рідини в ногах протягом дня і її посилене повернення в кров під час нічного лежання, що стимулює нирки до активнішої роботи
• обмежена фізична активність, яка погіршує кровообіг і сприяє затримці рідини в тканинах.

Медичні стани

У деяких випадках нічні пробудження з потребою помочитися є симптомом серйознішого захворювання або стану. Серед них:

• цукровий і нецукровий діабет, при яких організм не здатен ефективно утримувати рідину, і виникає надмірне сечовиділення
• серцева недостатність, коли рідина накопичується вдень, а вночі починає активно виводитися через нирки
• збільшення простати у чоловіків, що утруднює повне спорожнення міхура і призводить до частих нічних позивів
• опущення тазових органів у жінок, яке змінює тиск на міхур і може зменшити його місткість
• інфекції сечових шляхів, що викликають подразнення і постійне відчуття потреби в сечовипусканні
• синдром неспокійних ніг, який заважає нормальному сну й провокує нічні пробудження, часто з візитом до туалету
• обструктивне апное сну — нічні зупинки дихання, які можуть порушувати гормональний баланс і впливати на діурез
• вагітність, післяпологовий період і менопауза, під час яких змінюється гормональний фон і підвищується тиск на сечовий міхур.

Більшість з цих станів піддаються корекції або лікуванню, але для цього необхідно встановити точну причину ніктурії. Саме тому регулярні нічні походи до туалету не слід залишати без уваги.

Клінічні прояви

Головна ознака ніктурії — це нічні пробудження з потребою помочитися. Якщо таке відбувається двічі чи більше за ніч, це вже вважається відхиленням від норми. Разові випадки можуть бути варіантом норми, але регулярність порушує сон і впливає на самопочуття. Після таких пробуджень людині часто важко знову заснути, тому ніч стає фрагментованою, а відпочинок — неповноцінним. Накопичення втоми відбувається поступово, і навіть якщо сам процес сечовипускання не викликає болю чи інших неприємних відчуттів, якість життя все одно погіршується.

Типові симптоми, які супроводжують ніктурію:

• труднощі з повторним засинанням після відвідування туалету
• відчуття напруги або неповного розслаблення сечового міхура навіть після сечовипускання
• виражена втома вдень через перервані фази глибокого сну вночі
• дратівливість, зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті
• нічна поліурія — ситуація, коли вночі виділяється більша частина добового обсягу сечі.

Найбільш помітним наслідком стає порушення сну, яке поступово веде до загального виснаження, зниження продуктивності, а іноді — і до психологічного дискомфорту. Особливо чутливими до таких змін є люди старшого віку, які вже мають інші хронічні захворювання або порушення режиму сну.

Ускладнення ніктурії

Хоча ніктурія не загрожує життю безпосередньо, вона здатна суттєво впливати на повсякденне самопочуття. Постійне порушення сну негативно позначається як на фізичному, так і на психоемоційному стані. Особливо це стосується людей похилого віку, для яких якісний нічний відпочинок має ключове значення для відновлення сил. Регулярні пробудження призводять до накопичення втоми, зниження уваги, дратівливості й зменшення здатності концентруватися. Зрештою це впливає на ефективність у щоденних справах і загальне відчуття життєвого комфорту.

Серед можливих ускладнень ніктурії:

• хронічна втома, що спричиняє зниження настрою, мотивації й працездатності
• високий ризик падінь уночі, особливо якщо людина поспішає в темряві, не встигнувши зорієнтуватися після пробудження
• поглиблення тривожних станів або депресії через постійне недосипання й дратівливість
• зниження імунного захисту, що підвищує вразливість до інфекцій, особливо у людей зі слабким здоров’ям.

Крім того, ніктурія може ускладнювати перебіг інших хронічних захворювань, адже нестача сну посилює симптоми вже наявних проблем зі здоров’ям. Тому регулярні нічні пробудження потребують уваги — навіть якщо вони здаються незначними.

Діагностика

Щоб з’ясувати, чим зумовлені нічні підйоми до туалету, лікар починає з опитування: скільки разів за ніч виникає позив, скільки рідини вживається перед сном, чи є хронічні захворювання та які саме ліки приймаються. Додатково важливим інструментом є ведення щоденника сечовипускань: людина записує час походів у туалет, приблизну кількість сечі й типи випитих напоїв у вечірній час. Для уточнення діагнозу зазвичай потрібні:

• аналізи сечі (щоб виключити інфекції, протеїнурію, глюкозурію)
• аналізи крові (для оцінки стану нирок, рівня цукру, електролітів)
• УЗД сечового міхура чи нирок (виявлення патологічних змін, неповного спорожнення)
• цистоскопія (у складних випадках, щоб оцінити стан сечових шляхів зсередини)
• дослідження сну (полісомнографія) при підозрі на обструктивне апное.

Підходи до лікування

Лікування ніктурії починається з виявлення її причини. Якщо нічні позиви спричинені певним захворюванням — наприклад, цукровим діабетом або збільшенням передміхурової залози, — насамперед необхідно контролювати саме цю проблему. У таких випадках ефективна терапія основного захворювання часто допомагає зменшити прояви ніктурії. Водночас у багатьох ситуаціях нічні пробудження пов’язані з режимом життя: вживанням рідини у невдалий час, малорухливістю, звичками перед сном. Тому навіть без медикаментів змінити ситуацію можна через прості, але послідовні кроки у поведінці. Медикаменти призначаються тоді, коли інші методи не дають достатнього ефекту або коли причина порушення потребує прямого фармакологічного втручання.

Зміни способу життя

У багатьох випадках зміна повсякденного режиму — це перший і найбезпечніший спосіб зменшити частоту нічного сечовипускання. До основних рекомендацій належать:

• обмеження кількості рідини після вечері, особливо напоїв, які мають сечогінний ефект, як-от кава, чай, алкоголь
• перенесення прийому діуретичних препаратів на ранок або першу половину дня, щоб зменшити їх вплив уночі
• використання коротких денних відпочинків або навіть сну, щоб частина рідини виводилася ще вдень
• підняття ніг під час сидіння або відпочинку — це допомагає зменшити набряки й уникнути їх нічного перетікання в кров
• виконання спеціальних вправ для зміцнення м’язів тазового дна, особливо при супутніх симптомах нетримання сечі
• носіння компресійних панчіх у разі схильності до набряків, що допомагає ефективно перерозподіляти рідину в організмі.

Ці зміни зазвичай не потребують особливих витрат чи зусиль, але при регулярному дотриманні здатні суттєво покращити якість сну.

Фармакологічна терапія

Якщо зміни способу життя не дали бажаного результату, лікар може запропонувати медикаментозне лікування. Підбір препаратів залежить від причин ніктурії та супутніх станів:

• Антихолінергічні препарати, такі як мірабегрон або оксибутинін, зменшують гіперактивність сечового міхура. Вони корисні, коли позиви виникають навіть при незначному наповненні
• Діуретики, як-от фуросемід або буметанід, за необхідності не скасовуються, але їх призначають так, щоб дія припадала на денні години
• Десмопресин — синтетичний аналог антидіуретичного гормону, який знижує вироблення сечі в нічний час, особливо ефективний при нічній поліурії.

Будь-який з препаратів має використовуватись лише після консультації з лікарем, адже важливо враховувати загальний стан здоров’я, можливі побічні ефекти та взаємодію з іншими ліками.

Валеріана

Ургентне (імперативне) нетримання сечі

Поширені розлади сну: причини, симптоми та методи лікування