1. Головна
  2. Здоров'я
  3. Антитіла при аутоімунних захворюваннях щитоподібної залози

Антитіла

У випадку з щитоподібною залозою це може призвести до порушень її роботи. Як дізнатися, чи пов'язане захворювання щитоподібної залози з аутоімунним процесом? Один із способів – це аналіз крові на наявність певних антитіл.

Антитіла – це молекули, які ваше тіло виробляє для нападу на власні клітини. Якщо у вас є проблеми з щитоподібною залозою, лікар може порекомендувати зробити аналіз на антитіла. Наприклад, якщо в вашому організмі виявляються антитіла до тиреопероксидази, це може вказувати на хворобу Хашимото. Якщо ж виявляються антитіла до рецептору тиреотропного гормону, це може бути ознакою хвороби Грейвса.

Антитіла, пов'язані з захворюваннями щитоподібної залози, грають ключову роль в діагностиці та розумінні природи захворювання. Ось основні антитіла, асоційовані з захворюваннями щитоподібної залози:

1. Антитіла до тиреопероксидази (TPOAb або АТ-ТПО): Ці антитіла нападають на фермент тиреопероксидазу, який грає важливу роль у виробництві гормонів щитоподібної залози. Підвищені рівні TPOAb часто пов'язані з хворобою Хашимото, аутоімунним захворюванням, яке викликає гіпотиреоз.

2. Антитіла до тиреоглобуліну (TGAb або АТТГ): Тиреоглобулін – це білок, який використовує щитоподібна залоза для виробництва гормонів T3 і T4. Як і TPOAb, TGAb часто асоціюється з хворобою Хашимото та іншими аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози.

3. Антитіла до рецептору тиреотропного гормону (TSHR-Ab або АТрТТГ): Ці антитіла можуть стимулювати або блокувати рецептори ТТГ, що може призвести до гіпертиреозу або гіпотиреозу відповідно. Підвищені рівні TSHR-Ab часто виявляються у пацієнтів з хворобою Грейвса, яка є найбільш поширеною причиною гіпертиреозу.

Антитіла Опис Пов'язані захворювання

Антитіла до тиреопероксидази

(TPOAb або АТ-ТПО)

Нападає на фермент тиреопероксидазу. Аутоімунний тиреоїдит (Хашимото)

Антитіла до тиреоглобуліну

(TGAb або АТТГ)

Нападає на білок тиреоглобулін. Аутоімунний тиреоїдит та інші аутоімунні захворювання

Антитіла до рецептору тиреотропного гормону

(TSHR-Ab або АТрТТГ)

Може стимулювати або блокувати рецептори TSH. Хвороба Грейвса

Ці тести на антитіла часто використовуються у комбінації з іншими діагностичними процедурами, такими як вимірювання рівнів TSH (ТТГ), T3 та T4, для отримання повної картини стану щитоподібної залози пацієнта. Якщо у вас є симптоми порушень роботи щитоподібної залози або інші ознаки аутоімунного захворювання, ваш лікар може порекомендувати провести ці тести.

Антитіла до тиреопероксидази (TPOAb або АТ-ТПО)

Антитіла до тиреопероксидази (в скороченому варіанті TPOAb) — це специфічні білки імунної системи, які нападають на фермент тиреопероксидазу (ТПО). ТПО відіграє ключову роль у щитоподібній залозі, беручи участь у виробництві двох найважливіших гормонів цієї залози: трийодтироніну (Т3) та тироксину (Т4). Ці гормони необхідні для регулювання обміну речовин в організмі, контролю за ростом та розвитком, а також підтримки нормальної енергетичної активності.

ТПО використовує йод, життєво необхідний мікроелемент, для активації виробництва Т3 і Т4. Коли щитоподібна залоза отримує сигнал у вигляді тиреотропного гормону (ТТГ) від гіпофізу, вона починає активне виробництво цих гормонів, використовуючи йод.

Антитіла до ТПО заважають цьому процесу, блокуючи здатність ТПО використовувати йод. В результаті такого блокування відбувається зниження виробництва гормонів щитоподібної залози, що в кінцевому підсумку може спричинити гіпотиреоз, стан, при якому рівень гормонів щитоподібної залози недостатній для забезпечення нормального функціонування організму.

Приблизно у 90% людей, які страждають на аутоімунний тиреоїдит, в крові виявляються антитіла до ТПО. Проте не лише у пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом ці антитіла можуть бути виявлені. У 75% людей з хворобою Грейвса та у 10-20% пацієнтів з раком щитоподібної залози також виявлені антитіла до ТПО.

Отримання позитивного результату при аналізі на антитіла до ТПО не означає автоматичного діагнозу захворювання щитоподібної залози. Для уточнення діагнозу можуть знадобитися додаткові дослідження. Наприклад, у пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом, незважаючи на наявність антитіл до ТПО, рівні Т3 та Т4 можуть бути зниженими, а рівень ТТГ підвищеним. Це пов'язано з тим, що гіпофіз намагається стимулювати щитоподібну залозу виробляти більше гормонів.

Отже, навіть якщо у вас виявлені антитіла до ТПО, це не обов'язково вказує на наявність гіпотиреозу. У деяких людей ці антитіла можуть бути присутніми довгий час, перш ніж виявляться клінічні симптоми гіпотиреозу, а деякі пацієнти з антитілами до ТПО так і не стають гіпотиреоїдними.

Антитіла до тиреоглобуліну (TGAb або АТТГ)

Тиреоглобулін (Tg) — це білок, що виробляється щитоподібною залозою, який відіграє ключову роль у виробництві гормонів T3 і T4. Ці гормони — найважливіші регулятори багатьох процесів в організмі, включаючи обмін речовин, ріст та розвиток.

Антитіла до тиреоглобуліну (TGAb або АТТГ) — це імунні білки, які нападають на тиреоглобулін. Коли антитіла атакують тиреоглобулін, вони заважають нормальній роботі щитоподібної залози і знижують виробництво гормонів T3 і T4. Це може призвести до гіпотиреозу, стану, при якому щитоподібна залоза не виробляє достатньо гормонів для забезпечення нормального функціонування організму.

Антитіла до тиреоглобуліну можна виявити у 70% людей, які страждають на аутоімунний тиреоїдит, і у 30% пацієнтів з хворобою Грейвса. Однак варто зауважити, що наявність цих антитіл, особливо в поєднанні з позитивним результатом на антитіла до тиреопероксидази (TPOAb), частіше свідчить про аутоімунний тиреоїдит.

Отже, антитіла до тиреоглобуліну можуть служити маркером аутоімунних захворювань щитоподібної залози, але для встановлення остаточного діагнозу та визначення лікування потрібне комплексне медичне обстеження.

Антитіла до рецептора тиреотропного гормону (TSHR-Ab або АТрТТГ)

Тиреотропний гормон (TSH або ТТГ) запускає процес виробництва гормонів T3 та T4, приєднуючись до специфічних молекул на щитоподібній залозі, які називаються рецепторами ТТГ. Антитіла до цих рецепторів, відомі як TSHR-Ab(АТрТТГ), можуть імітувати дію ТТГ. Вони "обдурюють" щитоподібну залозу, приєднуючись до рецепторів ТТГ та активуючи їх, що може призвести до гіпертиреозу (гіперактивної функції щитоподібної залози).

Такі антитіла виявляються у більш ніж 85% людей з хворобою Грейвса і набагато рідше у пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом. Тому високі рівні антитіл TSHR-Ab часто вказують на наявність хвороби Грейвса.

Тест на антитіла TSHR-Ab іноді також називають тестом на тиреостимулюючий імуноглобулін або TSI-тест. Це різні назви одного й того ж тесту, який визначає наявність антитіл, що впливають на рецептори ТТГ.

Навіщо мені це?

Якщо аналіз показує, що у вас багато цих антитіл, це може говорити про проблеми з щитоподібною залозою. Але важливо розуміти: навіть якщо антитіла є, це не завжди означає, що у вас є захворювання і вам потрібне лікування.

Лікарі дивляться не тільки на антитіла. Вони враховують, як ви себе почуваєте та які у вас показники інших гормонів у крові, таких як ТТГ, Т4 та Т3. Тести на антитіла допомагають:

  • Розібратися, чому у вас можуть бути проблеми з щитоподібною залозою.
  • Дізнатися про проблеми, які ще не дали симптомів.

Якщо у вас підвищений рівень антитіл до щитоподібної залози, це не завжди означає, що вам потрібне лікування. Якщо у вас немає симптомів і рівні гормонів щитоподібної залози в нормі, лікар, можливо, не буде призначати вам лікування. Але якщо у вас є легкі симптоми або рівні вашої гормонів близькі до межі норми, швидше за все, вам призначать лікування.

Якщо у вас є питання або стурбованість щодо вашого здоров'я, завжди звертайтеся до лікаря.

Підсумок

Деякі проблеми з щитоподібною залозою пов'язані з тим, що наш організм виробляє антитіла, які заважають правильному утворенню гормонів щитоподібки.

Через ці антитіла щитоподібка може виробляти занадто багато або занадто мало своїх гормонів. За допомогою тесту на антитіла можна зрозуміти, що стало причиною вашої проблеми.

Лікування проблем з щитоподібною залозою залежить від того, чи відчуваєте ви які-небудь симптоми. Якщо симптомів немає, лікування може бути й не потрібне.

0
1
5
10
7