Мелатонін – ключовий гормон для регуляції сну та добових ритмів. Він утворюється шишкоподібною залозою, максимально підвищується в темряві та знижується під впливом світла. Його нестача чи надлишок можуть спричинити серйозні порушення здоров’я.

Мелатонін заслужено називають “гормоном сну”, адже він дає сигнал нашому організму, що настав час відпочивати. Найбільша кількість гормону виділяється у нічні години, коли рівень освітлення низький або взагалі відсутній. Навпаки, яскраве денне світло пригнічує його синтез, допомагаючи людині лишатися бадьорою. Завдяки такому природному механізму ми можемо відчувати нормальні коливання енергійності та сонливості протягом доби, адаптуватися до змін у графіку діяльності та реагувати на сезонні коливання освітленості.

Однак сучасний спосіб життя часто порушує тендітну рівновагу у виробленні мелатоніну. Пізнє засинання через використання електронних пристроїв із яскравими екранами, робота в нічні зміни, хронічний стрес і відсутність належної темряви вночі можуть призвести до нестачі мелатоніну, появи безсоння, розладів настрою й навіть погіршення когнітивних функцій. Тому розуміння біологічної ролі мелатоніну та можливих наслідків його дисбалансу має важливе значення для збереження здоров’я та якості життя.

Що таке мелатонін?

Мелатонін – це гормон, який виробляється переважно в шишкоподібній залозі (епіфізі), розташованій глибоко в мозку. Його синтез відбувається на основі амінокислоти триптофану, що надходить в організм разом із їжею, насиченою білками. Спочатку триптофан перетворюється на серотонін, а згодом із серотоніну утворюється мелатонін. Цей гормон відповідає насамперед за регуляцію добового ритму сну та неспання, а також впливає на інші процеси: від обміну речовин до роботи імунної системи.

У рослин і тварин мелатонін виконує схожу сигнальну функцію: він дає організму знати про настання темряви та необхідність зменшити активність. У людини максимальне підвищення рівня мелатоніну припадає на нічні години (приблизно між 2-ю та 4-ю годиною ночі). Вранці, під впливом світла, рівень мелатоніну падає, що сприяє пробудженню та відновленню активності.

Біосинтез і регуляція

Ключовим чинником, який впливає на вироблення мелатоніну, є світло. Наші очі містять фоточутливі клітини, котрі передають сигнали в супрахіазматичне ядро гіпоталамуса (вважається “центральним годинником” організму). Це ядро координує роботу шишкоподібної залози, вказуючи їй, коли підвищувати або знижувати синтез мелатоніну. В темний час доби гормон утворюється активніше, а в присутності світла процес гальмується. Така система забезпечує природне чергування сну та неспання.

Роль мелатоніну у регуляції сну та циркадних ритмів

Мелатонін відповідає за узгодження внутрішнього добового ритму з реальним циклом дня і ночі. Циркадні ритми людини включають не лише сон і пробудження, а й коливання температури тіла, зміни рівня деяких гормонів (кортизолу, гормону росту) та добові коливання артеріального тиску. Порушення роботи цих ритмів може негативно вплинути на здоров’я і психоемоційний стан.

Читайте:

Що таке сон і чому він важливий

Сон - це природний стан спокою, необхідний для підтримки здоров'я та нормального функціонування організму. ...

Циркадні механізми

Усередині мозку супрахіазматичне ядро виконує функцію біологічного годинника, що синхронізується зі світловим днем завдяки ретині очей. Мелатонін є своєрідним “месенджером” темряви, оскільки він починає активно вироблятися тоді, коли світловий стимул мінімальний. У нормі рівень мелатоніну зростає у вечірній та нічний час, досягаючи піку вночі. Саме завдяки цьому ми відчуваємо сонливість і можемо легко заснути, якщо не порушуємо процес додатковим світлом чи стресом.

Якість сну

Мелатонін не діє як снодійне в прямому розумінні. Він швидше створює умови для природного переходу до стадії глибокого сну, знижуючи активацію центральної нервової системи та розслабляючи організм. Якщо вироблення мелатоніну недостатнє або порушено, людина може зіткнутися з безсонням, частими пробудженнями чи труднощами з відновленням сил під час сну. Хронічне порушення сну, у свою чергу, може призвести до депресії, зниження концентрації, порушення пам’яті та інших негативних наслідків.

Гормональні зміни та мелатонін

Мелатонін взаємодіє з низкою інших гормонів і може впливати на репродуктивну систему, обмін речовин та імунну відповідь. У жінок, після пубертату рівень мелатоніну зазвичай вищий, ніж у чоловіків, що може впливати на менструальний цикл і фертильність. Також мелатонін може мати непрямий вплив на рівень статевих гормонів, особливо при тривалих порушеннях режиму сну чи при регулярних перевантаженнях організму.

Рівень мелатоніну в різні періоди

Упродовж життя рівень мелатоніну зазнає природних змін. У молодому віці ми зазвичай маємо високу нічну концентрацію гормону, що забезпечує швидке та якісне засинання. У середньому віці, приблизно після 40 років, відбувається поступове зниження вироблення, що може збільшувати ризик безсоння або погіршення відновлення під час сну. У літньому віці рівень мелатоніну часто стає ще нижчим, що пояснює, чому багато людей похилого віку мають поверхневий сон і потребують додаткової допомоги у вигляді препаратів чи методів розслаблення.

Вплив віку та статі

Численні дослідження свідчать, що рівень мелатоніну у жінок може падати повільніше, ніж у чоловіків, хоча у кожної людини все залежить від генетики, способу життя та супутніх захворювань. Крім того, гормональні коливання під час менструального циклу, вагітності чи клімаксу можуть безпосередньо впливати на якість сну. Водночас у чоловіків, особливо після 50 років, зниження мелатоніну може корелювати з порушеннями в роботі серцево-судинної системи та підвищенням ризику метаболічних розладів.

Дефіцит мелатоніну (гіпомелатонінемія)

Гіпомелатонінемія – це стан, за якого рівень мелатоніну вночі є нижчим від норми або загальне вироблення гормону менше, ніж очікується для певного віку та статі. Такий дефіцит мелатоніну може бути первинним (коли порушено саму шишкоподібну залозу, наприклад, через травму чи пухлину) або вторинним (викликаним зовнішніми факторами чи медикаментами).

Низький рівень мелатоніну здатен сприяти розвитку цілої групи порушень, які об’єднує спільна ознака – зміщення або розбалансування часу сну та бадьорості. Серед них найвідоміші:

• Синдром затримки фази сну: людина засинає та прокидається на 2 або більше годин пізніше від стандартного графіка.
• Синдром передчасної фази сну: люди засинають рано ввечері (приблизно з 18:00 до 21:00) і прокидаються під ранок (приблизно з 02:00 до 05:00), часто відчуваючи дискомфорт через невідповідність соціальним ритмам.
• Нерегулярний ритм сну-неспання: відсутність чіткого режиму, коли протягом доби можливі численні короткі епізоди сну.
• Синдром “нон-24”: тривалість внутрішніх ритмів людини перевищує 24 години, тож час засинання та пробудження щодня “зсувається” на 1-2 години.

Порушення циркадного ритму, спричинені гіпомелатонінемією, можуть викликати серйозний недосип і суттєво впливати на якість життя. Постійний брак сну підвищує ризик розвитку таких захворювань, як гіпертонія, метаболічний синдром, резистентність до інсуліну. Також дефіцит мелатоніну може сприяти збільшенню ризику деяких видів раку, таких як рак молочної залози або передміхурової залози.

Окрім патологій шишкоподібної залози, до причин гіпомелатонінемії належать чинники, що стали звичними у сучасному світі. Серед них варто виділити:

• роботу у нічні зміни або позмінний графік, який порушує природний добовий ритм
• вікові зміни – після 40 років вироблення мелатоніну зменшується
• нейродегенеративні захворювання, як-от хвороби Альцгеймера чи Паркінсона
• прийом деяких медикаментів, зокрема бета-блокаторів, блокаторів кальцієвих каналів чи інгібіторів АПФ
• надмірне використання гаджетів та штучне освітлення в нічний час, що пригнічує природний синтез мелатоніну.

Дефіцит мелатоніну має не лише фізіологічні, а й психологічні наслідки. Постійний недосип може спричиняти емоційний дисбаланс, підвищену дратівливість, проблеми з концентрацією, зниження когнітивних функцій. Усе це негативно позначається на якості життя та продуктивності, а також може бути причиною серйозних психосоматичних захворювань.

Попередження дефіциту мелатоніну включає дотримання здорового режиму сну, мінімізацію впливу штучного освітлення вночі, уникнення тривалого використання гаджетів перед сном і, за потреби, звернення до спеціалістів для корекції проблеми.

Надлишок мелатоніну (гіпермелатонінемія)

Гіпермелатонінемія – стан, коли рівень мелатоніну вночі вищий за норму або ж підвищена концентрація гормону зберігається надто довго протягом ранкового часу, порівняно з тим, що є нормальним для конкретного віку й статі. У більшості випадків це відбувається через надмірний прийом синтетичного мелатоніну чи лікарських засобів, що містять або стимулюють вироблення гормону. Природна гіпермелатонінемія буває доволі рідко та зазвичай пов’язана з іншими патологіями.

Медичні стани, що супроводжуються гіпермелатонінемією

До рідкісних випадків підвищеної вироблення мелатоніну можуть належати:

• Гіпогонадотропний гіпогонадизм: патологія, за якої гіпофіз чи гіпоталамус не стимулюють належним чином статеві залози, що призводить до низьких рівнів статевих гормонів.
• Анорексія (anorexia nervosa): психічне порушення харчової поведінки, пов’язане з обмеженням калорій і страхом набрати вагу; може впливати на гормональний фон, зокрема підвищуючи вироблення мелатоніну.
• Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ): гормональний дисбаланс, за якого яєчники продукують надмір чоловічих гормонів; в окремих випадках простежується взаємозв’язок із підвищеним рівнем мелатоніну.
• Спонтанна гіпотермія-гіпергідроз: рідкісний стан, при якому людина раптово відчуває сильне зниження температури тіла та підвищене потовиділення без очевидних причин.
• Синдром Рабсона-Менденхолла: генетичне захворювання з тяжкою інсулінорезистентністю, часто супроводжується гіперглікемією й гіперплазією шишкоподібної залози, що здатне збільшувати вироблення мелатоніну.

Симптоми надлишку мелатоніну:

• Підвищена денна сонливість. Людина відчуває потребу в сні навіть після достатнього нічного відпочинку.
• Зниження температури тіла. Гіпермелатонінемія може викликати загальне охолодження організму, навіть за нормальних зовнішніх умов.
• Запаморочення та слабкість. Надлишок гормону пригнічує активність нервової системи, що проявляється загальною втомою.
• Гіпотонія. Зменшення м’язового тонусу може супроводжуватися загальною млявістю та порушенням координації.

Найчастіше гіпермелатонінемію зустрічають у людей, які самостійно перевищують рекомендовані дози мелатоніну, сподіваючись швидше чи ефективніше позбутися безсоння. Проте зайвий гормон порушує природний цикл сну-неспання, бо його концентрація залишається високою тоді, коли організму вже слід прокидатися. У таких випадках виправлення ситуації починається з припинення або зменшення дозування добавок. У випадках, коли причиною є супутні захворювання, необхідна діагностика та лікування основного захворювання.

Мелатонін у контексті здоров’я

Мелатонін впливає не лише на регуляцію сну. Його антиоксидантні властивості сприяють захисту клітин від ушкоджень вільними радикалами, а участь у регуляції імунної відповіді може допомагати організму протидіяти інфекціям і підтримувати тонкий баланс між запальними реакціями й захисними механізмами. Деякі дослідження припускають, що достатній рівень мелатоніну може мати профілактичний ефект щодо певних хронічних захворювань, як-от серцево-судинні, нейродегенеративні чи метаболічні розлади.

Захист нервової системи

Через здатність мелатоніну протидіяти оксидативному стресу та запаленню він може забезпечувати певний захисний ефект для нейронів. Хвороби Альцгеймера, Паркінсона та інші форми деменції супроводжуються підвищеним рівнем пошкодження нервових клітин, і дослідники вважають, що мелатонін може сповільнювати ці процеси. Втім, потрібні масштабні клінічні дослідження, аби точно визначити, наскільки ефективним є цей гормон у довгостроковій профілактиці чи лікуванні нейродегенеративних захворювань.

Регулювання гормонального балансу

Мелатонін взаємодіє з репродуктивними гормонами (естроген, прогестерон, тестостерон), а також може впливати на секрецію гонадотропінів. Ця особливість робить його цікавим для науковців, які вивчають репродуктивне здоров’я, зокрема питання про те, чи може мелатонін бути одним із чинників порушення фертильності при надмірі або дефіциті. Також гормон підтримує функції щитоподібної залози та може частково впливати на метаболічний обмін.

Взаємодія мелатоніну з іншими системами організму

Оскільки мелатонін є ключовим маркером добових ритмів, його концентрація здатна впливати на низку інших біологічних процесів. Коли сон порушений, часто страждає не тільки нервова система, а й імунітет, обмін речовин, рівень стресу. Дефіцит мелатоніну може запускати ланцюгові реакції, що відображаються на здоров’ї в цілому.

Метаболічні процеси

Чимало людей, які страждають від недосипання або нерегулярного сну, помічають схильність до переїдання, швидкого набору ваги чи коливань рівня цукру в крові. Мелатонін грає в цьому контексті регуляторну роль, адже недостатній нічний відпочинок зменшує його вироблення, а це веде до порушення метаболізму глюкози, підвищення ризику інсулінорезистентності й ожиріння. Натомість якісний сон і стабільний рівень мелатоніну допомагають тримати обмін речовин на належному рівні.

Імунна система

Мелатонін може впливати на синтез і секрецію деяких цитокінів, які координують роботу імунної системи. При хронічному стресі та безсонні захисні сили організму слабшають, підвищується ризик інфекцій. Оптимальний рівень мелатоніну сприяє більш гармонійній імунній відповіді, особливо у періоди підвищеного ризику захворювань. Таким чином, дотримання режиму сну та відпочинку має безпосереднє значення для імунної системи.

Джерела мелатоніну: природний та синтетичний

Організм людини виробляє мелатонін переважно вночі, але інтенсивність цього процесу залежить від віку, стану здоров’я, харчування й навколишнього середовища. Іноді природного синтезу гормону недостатньо, що може призвести до розладів сну та ряду інших проблем. Для розв’язання таких ситуацій застосовують синтетичні добавки мелатоніну, хоча їх ефективність і безпека потребують індивідуального підходу.

Природне вироблення

У новонароджених дітей мелатонін починає вироблятися приблизно з 2-3 місяців життя. До цього часу організм немовляти отримує гормон від матері через плаценту або грудне молоко. В період юності рівень мелатоніну може бути досить високим, що забезпечує міцний і тривалий сон. Після 40 років його вироблення поступово знижується, через що зростає ризик появи безсоння та інших порушень сну. Крім цього, зі старінням шишкоподібна залоза нерідко зазнає кальцифікації, що також зменшує можливість продукувати достатню кількість мелатоніну.

Синтетичні добавки

Сьогодні в аптеках та інтернет-магазинах можна знайти широкий асортимент добавок із мелатоніном у формі таблеток, капсул чи крапель. Їх зазвичай рекомендують у разі порушення циклу сну, зокрема при роботі в нічні зміни або після перельотів через кілька часових поясів (так званий “джетлаг”). Проте слід брати до уваги, що виробництво добавок не завжди регулюється належним чином, а фактична кількість мелатоніну в таблетці може відрізнятися від заявленої на етикетці. Тому перед початком прийому доцільно порадитися з лікарем, щоб оцінити доцільність і можливі ризики.

Переваги та ризики використання мелатонінових добавок

Синтетичний мелатонін може бути корисним інструментом у боротьбі з розладами сну, проте його вплив на організм досі вивчається. У деяких випадках, таких як затримка фази сну (людина засинає дуже пізно і прокидається пізніше, ніж прийнято) або при різкій зміні часових поясів, мелатонін дійсно допомагає швидше відновити нормальний цикл. Однак важливо пам’ятати, що ефективність гормону залежить від індивідуальних особливостей організму, а передозування чи неякісні препарати можуть завдати шкоди.

Переваги

• Полегшення засинання при змінних графіках роботи або частих перельотах, що спричиняють зсув добового ритму.
• Можливе зниження кількості нічних пробуджень і покращення загальної якості сну.
• Завдяки антиоксидантній дії мелатонін може мати нейропротекторний ефект.
• За належного дозування й контролю може сприяти помірному зменшенню стресу і тривоги.

Ризики

• Надмірне вживання або прийом невідповідних доз може викликати денну сонливість, порушення концентрації, запаморочення.
• Неконтрольоване довготривале вживання інколи спричиняє збій в ендокринній системі, особливо при підвищеній чутливості.
• Можливі побічні реакції при взаємодії з іншими ліками або на фоні певних хронічних захворювань.
• Існує ймовірність невідповідності фактичного вмісту мелатоніну в добавках заявленому виробником.

Мелатонін та випадіння волосся: новий підхід

Серотонін і його роль в організмі

Дослідження: прийом мелатоніну негативно впливає на здоров'я кишечника...