Пробіотики — це мікроорганізми, які можуть чинити позитивний вплив на здоров’я людини. Вони діють не лише в кишківнику, а й у ротовій порожнині, на шкірі та в інших частинах тіла, де є мікробіом.

Пробіотики стали звичним явищем у повсякденному житті: їх додають до продуктів харчування, дієтичних добавок, косметичних засобів, а також у лікувальні формули. При цьому пробіотики можуть бути бактеріальними, дріжджовими або вірусними. Від їхнього виду, кількості, способу застосування та загального стану мікрофлори людини залежить ефективність впливу на організм.

Що таке пробіотики

Пробіотики — це живі мікроорганізми, які при потраплянні в організм у достатній кількості можуть чинити позитивний вплив на здоров’я. Найчастіше їх пов’язують із користю для травлення, однак діапазон їх дії набагато ширший. Пробіотики здатні впливати на роботу імунної системи, бар’єрну функцію слизових оболонок, стан шкіри, а також навіть на психоемоційне здоров’я завдяки участі у синтезі деяких нейромедіаторів.

Термін «пробіотики» охоплює не лише бактерії, хоча саме вони є найвідомішими і найчастіше використовуються у продуктах. Крім бактерій, пробіотичними властивостями володіють деякі дріжджі, плісняві гриби, а також бактеріофаги — віруси, що вибірково знищують патогенні бактерії. Незважаючи на відмінності між цими мікроорганізмами, їх об’єднує спільна риса: вони здатні підтримувати або відновлювати здоровий баланс мікрофлори в різних частинах тіла.

Серед найбільш вивчених і поширених пробіотичних мікроорганізмів варто виділити:

• бактерії роду Lactobacillus, які беруть участь у процесах ферментації, допомагають підтримувати кисле середовище в кишківнику та пригнічують ріст шкідливих мікроорганізмів
• бактерії роду Bifidobacterium, що сприяють розщепленню клітковини, захищають стінки кишківника та беруть участь у виробленні коротколанцюгових жирних кислот, важливих для енергетичного обміну
• дріжджі Saccharomyces boulardii, які добре переносять дію шлункової кислоти, стабілізують мікрофлору під час антибіотикотерапії й знижують ризик розвитку діареї

Окрім них, науковці досліджують й інші мікроорганізми з пробіотичним потенціалом. Серед них — ентерококи, стрептококи, деякі штами клостридій, що не викликають хвороб. Все більше уваги також приділяється бактеріофагам і грибам, які здатні впливати на мікробіом дуже вибірково і точково, не порушуючи баланс корисних бактерій.

Як діють пробіотики в організмі

Після потрапляння в організм пробіотики взаємодіють із мікробіомом — сукупністю мікроорганізмів, які живуть у різних частинах тіла. Найбільше досліджень стосується саме кишківника, де мікробіом відіграє важливу роль у травленні, імунній відповіді та метаболізмі. На відміну від патогенних бактерій, пробіотики не залишаються в організмі назавжди: їхня присутність є тимчасовою, але за правильного прийому вони здатні впливати на важливі біологічні процеси.

Основні механізми дії пробіотиків у тілі людини:

• витіснення патогенних мікроорганізмів завдяки конкуренції за ресурси — живильні речовини й простір на слизових оболонках
• вироблення сполук, які пригнічують ріст шкідливих бактерій, зокрема бактеріоцинів, молочної та оцтової кислоти
• стимулювання утворення захисного слизу й зміцнення клітинних з’єднань у стінках кишечника, що зменшує проникнення токсинів і патогенів у кров
• модуляція імунної відповіді: активація клітин імунної системи, які навчаються розпізнавати шкідливі й нешкідливі мікроорганізми
• вплив на синтез нейромедіаторів, таких як серотонін, дофамін, гамма-аміномасляна кислота, що зв’язує мікробіом із нервовою системою
• участь у регуляції обміну речовин — пробіотики впливають на рівень глюкози, обробку жирів і зберігання енергії

Дослідження також свідчать, що дія пробіотиків не обмежується лише кишечником. Через складні біохімічні сигнали вони можуть впливати на запальні процеси в усьому тілі, а також на роботу інших органів — шлунка, печінки, мозку, шкіри. Це пояснює зростання інтересу до використання пробіотиків не лише в гастроентерології, а й у дерматології, психіатрії та імунології.

Пробіотики поза межами травного тракту

Хоча більшість людей асоціюють пробіотики виключно з користю для кишечника, сучасні дослідження доводять, що мікробіом присутній у багатьох інших частинах тіла. Він є не тільки в травному тракті, а й на шкірі, у ротовій порожнині, у дихальних шляхах, сечостатевій системі. У кожному з цих середовищ мікроорганізми формують своєрідну екосистему, яка впливає на місцеві фізіологічні процеси та загальний стан здоров’я. Пробіотики, відповідно, можуть підтримувати або відновлювати баланс не лише в кишківнику, а й у цих зонах.

У ротовій порожнині

Порожнина рота — це складне середовище, де мешкають сотні видів бактерій. Деякі з них можуть спричиняти карієс, захворювання ясен і неприємний запах. Пробіотики, зокрема штами Lactobacillus і Streptococcus salivarius, здатні пригнічувати ріст шкідливих бактерій, таких як Streptococcus mutans — основного збудника карієсу. Регулярне застосування пробіотиків у вигляді пастилок, ополіскувачів або зубних паст допомагає знижувати запалення ясен і покращує стан ротової порожнини загалом. Крім того, деякі пробіотичні штами демонструють здатність зменшувати ризик розвитку кандидозу порожнини рота.

На шкірі

Шкіра є найбільшим органом людини й має власний мікробіом, який бере участь у захисті від патогенів і регуляції місцевого імунітету. Дисбаланс мікрофлори шкіри часто пов’язують із розвитком акне, екземи, псоріазу та інших дерматологічних станів. Пробіотики в косметичних засобах можуть нормалізувати мікробний склад, зменшувати запалення, покращувати бар’єрні властивості шкіри. Наприклад, застосування засобів з Lactobacillus plantarum або Bifidobacterium bifidum показує позитивний вплив при атопічному дерматиті та подразненнях. Окремо досліджуються пробіотичні креми й сироватки, що здатні відновлювати мікрофлору після агресивних косметичних процедур.

У жіночій статевій системі

Вагінальна мікрофлора чутлива до багатьох чинників — гормонального фону, гігієни, прийому антибіотиків. У нормі переважають лактобактерії, які підтримують кисле середовище та перешкоджають розмноженню патогенів. Пробіотики, що містять Lactobacillus rhamnosus або Lactobacillus reuteri, можуть відновлювати мікрофлору піхви, особливо після лікування антибіотиками або у разі рецидивуючих інфекцій. Вони знижують ризик бактеріального вагінозу, кандидозу, сечостатевих інфекцій і сприяють відновленню природного захисного бар’єру. Пробіотики застосовуються як внутрішньо, так і у вигляді вагінальних капсул або супозиторіїв.

Продукти, багаті на пробіотики

Багато людей отримують пробіотики не з капсул чи добавок, а з їжі — і це природний спосіб підтримки мікрофлори. Існують як традиційні продукти, багаті на живі мікроорганізми, так і сучасні харчові вироби, спеціально збагачені пробіотичними культурами. Найбільшу цінність становлять ті продукти, в яких мікроорганізми зберігаються живими до моменту споживання, тобто без термічної обробки після ферментації.

Найпоширеніші природні джерела пробіотиків:

• йогурт із живими культурами — один із найвідоміших продуктів, у якому можуть міститися штами Lactobacillus bulgaricus та Streptococcus thermophilus
• кефір — ферментований молочний напій, що містить до 30 різних мікроорганізмів, включно з lactobacilli та дріжджами
• непастеризовані кисломолочні сири — наприклад, бринза або традиційний фермерський сир
• квашені овочі — капуста, кімчі, морква або огірки, заквашені без додавання оцту
• соєві продукти ферментації — місо, темпе, натто, що широко використовуються в азійських кухнях і містять корисні ферментативні бактерії
• комбуча — ферментований чай, збагачений симбіотичною культурою бактерій і дріжджів (SCOBY)
• квас — традиційний напій на основі житнього хліба або буряків, якщо виготовлений без пастеризації
• деякі види натуральних ферментованих м’ясних продуктів — салямі, прошуто, ковбаси без штучних консервантів і термічної обробки

Щоб отримати реальну користь від таких продуктів, важливо звертати увагу на спосіб їх виготовлення. Наприклад, якщо йогурт або квашена капуста були пастеризовані після бродіння, це знищує більшість корисних мікроорганізмів. У магазинах варто шукати маркування на кшталт «містить живі культури» або «непастеризований». Також бажано уникати продуктів із великою кількістю консервантів, ароматизаторів і барвників, які можуть знижувати активність пробіотичних бактерій.

Пробіотики у вигляді добавок

Якщо отримувати пробіотики з їжі незручно або недостатньо, альтернативою можуть стати дієтичні добавки. Вони зручні у використанні, дозволяють контролювати точне дозування та підбирати конкретні штами мікроорганізмів залежно від потреб. Пробіотики у вигляді добавок доступні в багатьох формах: капсули, таблетки, порошки, рідини, жувальні пастилки чи навіть краплі для дітей.

При виборі пробіотика важливо звернути увагу на кілька ключових характеристик:

• наявність на упаковці фрази «живі й активні культури», що гарантує життєздатність мікроорганізмів на момент споживання
• уточнення конкретного штаму бактерій, наприклад Lactobacillus rhamnosus GG або Bifidobacterium lactis BB-12, оскільки ефекти різних штамів відрізняються
• кількість колонієутворюючих одиниць (CFU) — бажано від 1 мільярда і вище, залежно від мети застосування
• наявність незалежної сертифікації якості, наприклад GMP (Good Manufacturing Practices), USP (United States Pharmacopeia) або Non-GMO Verified

Також не менш важливими є умови зберігання. Частина пробіотиків стабільні при кімнатній температурі, але інші потребують охолодження. Тому слід уважно читати інструкцію виробника: зберігання в теплі або на світлі може значно зменшити кількість життєздатних мікроорганізмів. Особливо це актуально для рідких форм і порошків, які можуть втрачати ефективність уже за кілька днів неправильного зберігання.

Універсальних пробіотиків не існує: їхній ефект залежить від віку, стану здоров’я, наявності захворювань і навіть від харчового раціону. Тому при регулярному використанні варто орієнтуватися не лише на популярність бренду, а на наукові дані щодо конкретних штамів і рекомендації щодо застосування.

Побічні ефекти і застереження

Пробіотики зазвичай вважаються безпечними для щоденного вживання, особливо якщо йдеться про здорових дорослих людей. Проте, як і будь-яка біологічно активна речовина, вони можуть викликати певні побічні ефекти, особливо на початку прийому або при вживанні у великих дозах. Такі реакції пов’язані з адаптацією організму до нових мікроорганізмів і зміною мікрофлори.

Найпоширеніші тимчасові небажані ефекти включають:

• здуття живота — відчуття напруження або переповненості після їжі
• підвищене газоутворення — спричинене активною ферментацією в кишківнику
• послаблення випорожнень або легка діарея — особливо у перші дні прийому
• незначний дискомфорт або бурчання в животі

Ці симптоми зазвичай минають протягом кількох днів і не потребують припинення вживання пробіотиків. Їх можна зменшити, починаючи з меншої дози та поступово збільшуючи до рекомендованої кількості.

Водночас є певні групи людей, яким варто бути обережними або взагалі уникати пробіотичних добавок. Це пов’язано з підвищеним ризиком ускладнень через ослаблену імунну систему або наявність інвазивних медичних пристроїв у тілі.

До таких категорій належать:

• новонароджені, особливо недоношені діти з незрілою імунною системою
• особи похилого віку зі зниженими захисними функціями організму
• люди з важкими хронічними хворобами, які приймають імуносупресивні препарати
• пацієнти з внутрішніми катетерами, штучними серцевими клапанами або після складних оперативних втручань

У таких випадках, хоча це трапляється рідко, можливі серйозні ускладнення, зокрема інфекції крові (сепсис), порушення імунної регуляції або небажані взаємодії з медикаментами. Тому використання пробіотиків у цих групах потребує максимально зваженого підходу і попереднього медичного оцінювання ризиків.

Як правильно вживати пробіотики

Щоб пробіотики дійсно принесли користь, важливо не лише обрати якісний продукт, а й правильно його вживати. Ефективність мікроорганізмів залежить від багатьох факторів — часу прийому, умов зберігання, регулярності використання та навіть супутнього харчування. Не всі штами однаково стійкі до дії шлункового соку, тому деталі мають значення.

Деякі дослідження показують, що пробіотики краще виживають у шлунку, якщо їх приймати приблизно за 30 хвилин до їжі. У цей час кислотність шлункового соку нижча, що підвищує шанси мікроорганізмів дістатися кишечника живими. Проте не всі продукти потребують цього підходу.

Багато сучасних пробіотичних добавок мають спеціальну кислотостійку оболонку або мікрокапсульовану форму, яка захищає бактерії від агресивного середовища шлунка. Такі препарати можна приймати незалежно від їжі — вранці, вдень або ввечері. У цьому разі головне — регулярність. Прийом у той самий час щодня допомагає підтримувати стабільний рівень пробіотичних мікроорганізмів у кишківнику.

Варто пам’ятати, що пробіотики не колонізують організм постійно. Вони виконують свої функції лише протягом обмеженого часу після потрапляння до кишківника. Якщо припинити їх вживання, склад мікрофлори поступово повертається до попереднього стану. Саме тому ефект пробіотиків зберігається лише за умови регулярного прийому.

Ще один важливий аспект — узгодженість з режимом дня. Пробіотик легше зробити звичкою, якщо поєднувати його прийом із постійною щоденною дією: чищенням зубів, сніданком або прийомом вітамінів. Це не тільки спрощує дотримання графіка, а й підвищує шанси на стабільний позитивний ефект.

Чи варто пити розсіл огірків та помідорів?

Закреп: причини, симптоми, методи лікування

Біль у верхній частині живота: які причини?