Опис
Гіпотиреоз - це стан, коли щитовидна залоза не виробляє достатньої кількості певних важливих гормонів. Щитовидна залоза - маленька, метеликовидна залоза, розташована знизу на передній стороні шиї. Хоча щитовидна залоза мала за розміром, гормони, які вона виробляє, впливають на практично всі системи організму.
У багатьох людей симптоми гіпотиреозу дуже слабкі і можуть бути не помітні протягом багатьох років. З часом, якщо зниження вироблення гормонів продовжується, люди можуть розвинути більш очевидні та серйозні симптоми гіпотиреозу.
Симптоми гіпотиреозу можуть включати в себе виснаженість, збільшену чутливість до холоду, запор, суху шкіру, набрякання обличчя, неясне мислення та неправильний менструальний цикл у жінок.
Симптоми
Гіпотиреоз поступово викликає ряд симптомів. Спочатку ви можете замітити виснаженість та вагу, але з часом при гіпотиреозі ви можете розвинути більш серйозні ознаки та симптоми.
Симптоми гіпотиреозу можуть бути слабкими та поступово збільшуватися. У випадку хронічного недостатку гормонів може розвинутися мікседема - крайньо небезпечний стан, який може спричинити кому і навіть смерть.
Класифікація
МКХ-10 Код: E03
МКХ-11 Код: 5A11
Які люди знаходяться під ризиком
Гіпотиреоз - це стан, який може вражати людей будь-якого віку, включаючи немовлят і дітей. Однак, є певні групи людей, які знаходяться під збільшеним ризиком розвитку цього захворювання.
Вік є важливим фактором ризику. Хоча гіпотиреоз може вражати людей у всіх вікових групах, він є більш поширеним серед людей старше 60 років. Жінки старше 60 років зокрема мають найвищий ризик розвитку гіпотиреозу.
Стать теж є важливим фактором ризику. Жінки значно частіше, ніж чоловіки, страждають від гіпотиреозу. Це може бути пов'язано з гормональними змінами, які відбуваються у жінок протягом життя, такими як менструація, вагітність і менопауза.
Іншими факторами ризику є особиста або сімейна історія автоімунних захворювань, спеціальні хвороби, такі як аутоімунний тиреоїдит (запалення щитоподібної залози), а також перебіг попередніх медичних процедур на щитоподібну залозу, таких як операція або радіотерапія.
Вагітні жінки та жінки, які недавно народили, також мають підвищений ризик розвитку гіпотиреозу. У вагітних жінок виникає багато гормональних змін, і щитовидна залоза може мати труднощі з адаптацією до цих змін.
Діагностика та лікування
Діагностика гіпотиреозу зазвичай починається з вивчення симптомів пацієнта і медичної історії, а також фізичного огляду. Лікар може також запросити пацієнта пройти аналіз крові для вимірювання рівня тиреоїдних гормонів. Ці гормони включають тиреотропний гормон (ТТГ) і тироксин.
ТТГ виробляється в гіпофізі, маленькій залозі в основі мозку, яка контролює діяльність щитоподібної залози. Збільшення рівня ТТГ може вказувати на гіпотиреоз, оскільки це означає, що гіпофіз намагається стимулювати щитовидну залозу виробляти більше гормонів.
Крім аналізу крові, інші діагностичні методи можуть включати ультразвукове дослідження щитоподібної залози, що дозволяє лікарям оцінити її розмір і форму, а також виявити будь-які наявні вузли або цисти.
Що стосується лікування, то головним засобом контролю над гіпотиреозом є щоденний прийом синтетичного тиреоїдного гормону. Найбільш поширеним таким препаратом є левотироксин, який допомагає нормалізувати рівень тиреоїдних гормонів у крові, тим самим зменшуючи або усуваючи симптоми гіпотиреозу.
При правильно підібраному дозуванні, левотироксин не має побічних ефектів. Лікування гіпотиреозу зазвичай триває все життя, але рівень тиреоїдних гормонів у крові потребує регулярного моніторингу, щоб впевнитися, що дозування є вірним.
Дієта
Хоча немає конкретної дієти для людей з гіпотиреозом, важливо знати, що деякі продукти можуть впливати на поглинання левотироксину, основного лікарського препарату для лікування гіпотиреозу. Це означає, що кількість та якість їжі, яку ви їсте, можуть вплинути на ефективність вашого лікування.
Соєві продукти та великі кількості волокон можуть зменшити поглинання левотироксину, тому може бути корисним обмежити їх вживання або хоча б брати левотироксин на голодний шлунок.
Деякі продукти та ліки також можуть впливати на ефективність левотироксину. Це включає в себе певні харчові добавки, такі як залізо та кальцій, а також деякі ліки, що призначені для лікування інших станів, включаючи деякі типи антацидів, ліків від високого кров'яного тиску, і антикоагулянтів. Ці продукти та ліки слід приймати за кілька годин до або після прийому левотироксину.
Якщо ви маєте сумніви про свою дієту, розговоріться зі своїм лікарем або дієтологом, які можуть допомогти вам розробити план харчування, який враховує ваші індивідуальні потреби та цілі.
