Придушувачі апетиту зазвичай застосовуються для людей, які мають ожиріння і потребують медичної допомоги у зменшенні ваги. Ці засоби впливають на відчуття голоду, але не працюють ізольовано: їхня ефективність зростає, якщо поєднувати прийом ліків із раціональним харчуванням і фізичною активністю. 

Проблема зайвої ваги та ожиріння набуває все більшої актуальності у сучасному світі. Люди шукають ефективні шляхи контролю апетиту, щоб покращити здоров’я та зовнішній вигляд. Придушувачі апетиту можуть стати одним із таких способів: вони діють на механізми, які зменшують потяг до їжі. Втім, перш ніж приймати рішення про вживання будь-яких препаратів, важливо з’ясувати всі деталі про їхні види, механізми дії та можливі ризики.

Читайте:

Ожиріння: причини, ризики, лікування

Ожиріння — це надмір жиру в тілі, який може впливати на всі сфери життя. Воно часто підвищує ризик тяжких хвор...

Що таке засоби для зниження апетиту?

Засоби для зниження апетиту – це препарати, які допомагають зменшити відчуття голоду або сприяють швидшому насиченню. Вони зазвичай призначаються людям із надмірною вагою (Індекс маси тіла (ІМТ) ≥ 30) або тим, у кого ІМТ перевищує 27 і є супутні стани, такі як високий тиск, цукровий діабет 2 типу чи біль у суглобах. Ці препарати не працюють самостійно: найкращі результати вони дають у поєднанні з правильним харчуванням, фізичною активністю та контролем стану здоров’я.

Основне завдання таких засобів – зменшити споживання калорій. Вони не впливають безпосередньо на спалювання жиру, а змінюють механізми, що відповідають за відчуття голоду. Якщо не коригувати раціон і рівень фізичної активності, ефект може бути слабким. Однак у поєднанні з правильним харчуванням і рухом вони сприяють швидшому схудненню та допомагають підтримувати отриманий результат.

Види засобів для зниження апетиту

Препарати, які допомагають зменшити апетит, поділяються на дві основні групи: рецептурні та безрецептурні. Рецептурні ліки можуть бути довготривалої дії (призначені для тривалого використання під наглядом лікаря) або короткотривалої дії (зазвичай не довше 12 тижнів). Безрецептурні засоби часто містять натуральні компоненти, проте деякі з них можуть містити стимулятори, такі як кофеїн або ефедрин, які можуть мати серйозні побічні ефекти.

Різниця між рецептурними та безрецептурними засобами

Рецептурні препарати проходять клінічні випробування, мають чіткі показання та контролюються медичними регуляторами. Їх ефективність підтверджена дослідженнями, а можливі ризики враховуються лікарем перед призначенням. Безрецептурні засоби часто позиціонуються як безпечні через натуральний склад, але це не завжди так. Деякі рослинні екстракти можуть впливати на серцево-судинну систему, викликати підвищення артеріального тиску чи аритмію. Через це варто консультуватися з лікарем, перш ніж починати їх прийом.

Рецептурні засоби довготривалої дії

Препарати, призначені для тривалого використання при ожирінні, мають доведену ефективність, але потребують медичного контролю. У різних країнах вони можуть мати різні торгові назви, проте їхні діючі речовини однакові.

Ліраглутид (Saxenda®)

Ліраглутид є агоністом глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1), що впливає на мозкові рецептори, які регулюють апетит. Його застосовують у вигляді підшкірних ін’єкцій для зменшення кількості їжі, необхідної для насичення. Відомий під назвою Saxenda®, тоді як під назвою Victoza використовується для лікування діабету.

Дослідження показують, що прийом ліраглутиду допомагає втратити 5–10% від початкової маси тіла. Проте ефективність препарату значно підвищується при одночасному дотриманні зниженокалорійного раціону та фізичної активності.

Семаглутид (Wegovy®, Ozempic®)

Ця речовина також належить до класу GLP-1-агоністів і застосовується у вигляді підшкірних ін’єкцій. Відома переважно під назвою Ozempic® (для лікування діабету), тоді як Wegovy® використовується для зниження ваги.

Семаглутид допомагає зменшити апетит і стабілізувати рівень глюкози в крові. За дослідженнями, він сприяє втраті 6–11% ваги. Однак можливі побічні ефекти, зокрема нудота, здуття живота та зниження рівня цукру, особливо у поєднанні з іншими препаратами для діабету.

Налтрексон-бупропіон (Contrave® / Mysimba)

Цей комбінований препарат містить налтрексон (використовується при лікуванні залежностей) та бупропіон (антидепресант і засіб для боротьби з тютюнопалінням). Його дія спрямована на зміну роботи мозкових центрів, що відповідають за апетит та задоволення від їжі.

Препарат відомий як Contrave® також може бути зареєстрований під назвою Mysimba. Дослідження показують, що він допомагає знизити вагу приблизно на 5%, проте його ефективність залежить від дотримання здорового способу життя. Можливі побічні ефекти включають запаморочення, нудоту, безсоння та головний біль, тому перед його прийомом необхідне медичне обстеження.

Фентермін-топірамат (Qsymia®)

Ця комбінація містить фентермін (стимулятор, що пригнічує апетит) та топірамат (протисудомний засіб, який також впливає на зменшення ваги). Препарат відомий під назвою Qsymia®.

Фентермін-топірамат демонструє високу ефективність: втрати ваги можуть становити 6–10%. Однак через ризик побічних ефектів, таких як сухість у роті, головний біль, зміни настрою, порушення сну та підвищена дратівливість, його застосування потребує ретельного лікарського контролю.

Рецептурні засоби короткотривалої дії

До короткотривалих засобів для зниження апетиту належать препарати, які зазвичай застосовують не довше ніж 12 тижнів. Вони мають більш виражену стимулювальну дію та можуть викликати звикання. Тому їхній обіг контролюється законом, а лікарі обмежують тривалість курсу.

Основні найменування

Серед короткотривалих рецептів варто згадати:

• Бензфетамін (Didrex®, Regimex®).
• Діетилпропіон (Tenuate®, Tenuate Dospan®).
• Фендіметразин (Prelu-2®).
• Фентермін (Dipex-P®, Atti-Plex P®, Pro-Fast® та інші).

Усі ці препарати діють подібним чином: вони стимулюють центральну нервову систему, підвищуючи рівень норадреналіну, що зменшує апетит. У деяких випадках також зростає рівень дофаміну, що може викликати відчуття додаткової енергії або покращення настрою. Водночас серед можливих побічних ефектів — прискорене серцебиття, підвищений артеріальний тиск, розлади сну або різкі перепади настрою. Через це їх не рекомендують приймати без медичного нагляду, особливо людям із серцево-судинними захворюваннями.

Механізми впливу на апетит

Такі стимулятори пригнічують відчуття голоду, впливаючи на центри насичення в головному мозку. Внаслідок цього людина починає відчувати меншу потребу в їжі та швидше досягає ситості. Однак цей ефект зазвичай є тимчасовим: після припинення лікування апетит може повернутися до попереднього рівня або навіть зрости через «відкат». Тому для досягнення довготривалого результату важливо одночасно працювати над зміною харчових звичок, контролювати споживання калорій і збільшувати фізичну активність.

Безрецептурні варіанти та ризики

На ринку присутні численні «чудодійні» таблетки чи капсули для схуднення, які обіцяють стрімке зменшення ваги без зусиль. Однак більшість із них не мають твердих наукових підтверджень ефективності. Часто в складі можуть бути рослинні екстракти з потужними стимулювальними властивостями — наприклад, ефедра або гуарана з високим вмістом кофеїну.

Потенційні небезпеки стимуляторів

Основна небезпека полягає в тому, що такі речовини можуть викликати:

• Серцево-судинні ускладнення (прискорене серцебиття, підвищений тиск, аритмії).
• Нервові розлади (тривожність, дратівливість, безсоння).
• Загострення хронічних хвороб (наприклад, гіпертонії або проблем зі щитоподібною залозою).

Деякі виробники обходять законодавство, додаючи в «рослинні» препарати синтетичні компоненти, що не вказані у складі. Це може призвести до непередбачуваних наслідків для організму, оскільки пацієнт не знає, що саме він приймає. Тому важливо не довіряти «гучним» обіцянкам та завжди радитися з фахівцем.

Взаємодія з іншими речовинами

Безрецептурні засоби для зниження апетиту потенційно можуть негативно взаємодіяти з ліками від депресії, тривожності, гіпертонії, діабету тощо. Якщо людина вже має призначення від лікаря й раптом починає приймати «натуральні» добавки зі стимуляторами, ризик побічних ефектів значно зростає. Зокрема може відбуватися підвищення артеріального тиску, серцевого ритму чи навіть розвиток серотонінового синдрому, коли поєднуються деякі антидепресанти й певні речовини зі стимулювальними властивостями.

Як працюють засоби для зниження апетиту?

Щоб зрозуміти механізм дії засобів для зниження апетиту, слід усвідомити, що голод та насичення — це не просто відчуття порожнього чи повного шлунка, а складна взаємодія гормонів, нейромедіаторів і пептидів. Організм отримує сигнали з різних органів і тканин: шлунок виділяє грелін (стимулює апетит), жирова тканина — лептин (знижує апетит), підшлункова залоза регулює рівень інсуліну (впливає на метаболізм), а мозок синтезує серотонін, дофамін та інші речовини.

Читайте:

Що варто знати про апетит і його вплив на здоров’я

Апетит — це не лише бажання їсти, а важливий показник вашого здоров’я. Дізнайтеся, як апетит впливає на добро...

Гормони, нейромедіатори та пептиди

Серед ключових речовин, які беруть участь у регулюванні відчуття голоду, можна назвати:

• Грелін: виробляється шлунком, викликає відчуття голоду.
• Лептин: синтезується жировою тканиною, подає сигнали насичення.
• Інсулін: допомагає регулювати рівень глюкози, впливає на метаболізм та апетит.
• Кортизол: «гормон стресу», що при хронічно підвищеному рівні може викликати бажання їсти більше.
• Серотонін, дофамін: нейромедіатори, які можуть впливати на потяг до їжі (особливо солодкого).

Основні механізми та взаємодії

Засоби для зниження апетиту можуть діяти завдяки:

• Блокуванню вироблення або дії греліну (зменшення потягу до їжі).
• Підвищенню рівня серотоніну чи норадреналіну (швидше настає відчуття ситості).
• Імітації дії GLP-1 (сповільнюється випорожнення шлунка, тому ситість триває довше).

Кожен препарат має власний «мішеневий» набір рецепторів та процесів, отже саме лікар допоможе підібрати найдоцільніший варіант для конкретної людини. Усе залежить від стану здоров’я, наявних хронічних хвороб та індивідуальної реакції організму.

Кому призначають та переваги

Засоби для зниження апетиту зазвичай не рекомендують тим, хто просто хоче «скинути кілька кілограмів» із косметичною метою. Вони орієнтовані на людей, які мають ІМТ ≥ 30 або ІМТ від 27 із супутніми захворюваннями, пов’язаними з надмірною вагою. Головна мета застосування цих препаратів — покращення здоров’я, зниження ризику серцево-судинних ускладнень, контроль діабету 2 типу, нормалізація рівня холестерину та загальне полегшення фізичного стану.

ІМТ та медичні показання

Індекс маси тіла (ІМТ) розраховується за формулою: масу тіла (у кілограмах) ділять на зріст (у метрах), зведений у квадрат. Якщо цей показник перевищує 30, це вказує на ожиріння. Значення в межах 25–29,9 свідчить про надмірну вагу.

При наявності супутніх проблем, таких як навантаження на суглоби, підвищений ризик серцевих ускладнень або цукровий діабет 2 типу, лікар може ухвалити рішення про призначення засобів для зниження апетиту навіть при ІМТ нижче 30.

Читайте:

Калькулятор індекс маси тіла (ІМТ або BMI)

Індекс маси тіла (ІМТ або BMI) є широко використовуваним інструментом для оцінки здорового тіла, на основі віку...

Очікувані результати

Згідно з клінічними дослідженнями, середній показник зниження ваги при застосуванні засобів для зниження апетиту становить 5–11% від початкової маси тіла. Це залежить від виду препарату та механізму його дії.

Хоча такі цифри можуть здаватися незначними, навіть втрата 5% маси тіла дає помітні переваги: знижується артеріальний тиск, покращується робота серця, нормалізується рівень глюкози та ліпідного обміну. Крім того, навіть мінімальне зниження ваги може стати важливим психологічним стимулом для подальших змін у способі життя.

Можливі побічні ефекти

Як і будь-які лікарські засоби, засоби для зниження апетиту можуть викликати побічні ефекти. Їхня поява залежить від індивідуальної чутливості організму, стану здоров’я, дозування та особливостей конкретного препарату.

Побічні дії довготривалих препаратів

До найпоширеніших побічних ефектів належать:

• Порушення травлення (закреп, діарея, нудота, печія, біль у животі).
• Головний біль.
• Коливання рівня глюкози (у діабетиків можливий ризик гіпоглікемії).
• Загальна слабкість або запаморочення.

У більшості випадків ці ефекти є помірними та зникають після адаптації організму. Однак якщо вони тривають довго чи стають інтенсивними, слід звернутися до лікаря для коригування дози або заміни препарату.

Побічні дії короткотривалих препаратів

Оскільки більшість короткотривалих засобів для зниження апетиту є стимуляторами, вони можуть спричиняти:

• Прискорене серцебиття, тахікардію.
• Підвищення артеріального тиску.
• Розлади сну, дратівливість, тривожність.
• Головний біль, запаморочення, у рідкісних випадках — галюцинації чи делірій.
• Формування залежності або психологічної прихильності до препарату.

Через ці ризики лікарі зазвичай не призначають короткотривалі засоби людям із серцево-судинними або психічними захворюваннями та суворо обмежують тривалість курсу лікування.

Безпечність використання

Безпека використання таких препаратів залежить від кваліфікованої медичної підтримки. Жоден лікар не обмежується принципом «призначити та забути» – зазвичай пацієнт має регулярно відвідувати спеціаліста для оцінки реакції організму, коригування дози та контролю загального стану здоров’я.

Моніторинг стану здоров’я

Під час приймання засобів для зниження апетиту важливо:

• Регулярно вимірювати артеріальний тиск і пульс.
• Здавати аналізи крові (перевіряти ліпідний профіль, рівень глюкози, при потребі – функції печінки та нирок).
• Оцінювати психічний стан (за появи депресії, тривоги, безсоння слід негайно звернутися до лікаря).

Якщо виявляться будь-які небезпечні відхилення або сильні побічні ефекти, лікар може знизити дозування, замінити препарат чи зовсім скасувати його використання.

Врахування хронічних захворювань

Призначення тих чи інших засобів для зниження апетиту залежить від загального клінічного стану пацієнта. У випадках, коли є гіпертонія, діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання, проблеми зі щитоподібною залозою чи глаукома, потрібно бути особливо уважним. Деякі препарати можуть підвищувати внутрішньоочний тиск, викликати коливання рівня цукру в крові або загострювати психічні розлади. Тому повна медична картина дозволяє лікарю обрати найкращий і найбезпечніший варіант.

Коли звертатися до лікаря

Планові візити до лікаря — обов’язкова частина терапії із застосуванням засобів для зниження апетиту. Під час цих візитів спеціаліст оцінює ефективність лікування, контролює наявність можливих побічних ефектів та визначає, чи варто продовжувати, змінювати або припиняти прийом препарату.

Контроль ефективності

Лікар зазвичай встановлює орієнтовні цілі щодо маси тіла: наприклад, зниження на 5–10% від початкової ваги протягом кількох місяців. Якщо пацієнт досягає цих показників без виражених побічних ефектів, терапія може бути продовжена.

Якщо ж ефекту немає, варто переглянути стратегічний план — можливо, потрібен інший препарат або більш комплексні зміни способу життя, зокрема покращення якості харчування, збільшення фізичної активності чи психологічна підтримка.

Небезпечні симптоми

Негайно звертатися до лікаря слід у разі:

• Раптового прискореного або нерегулярного серцебиття.
• Гострого болю у грудях чи різкого підвищення артеріального тиску.
• Виникнення галюцинацій, делірію, сильних депресивних чи суїцидальних думок.
• Тривалої нудоти, блювання, діареї або інших ознак зневоднення.
• Алергічних реакцій (свербіж, висип, набряк обличчя чи кінцівок).

За будь-яких підозрілих симптомів необхідна термінова медична консультація, оскільки несвоєчасне втручання може призвести до тяжких ускладнень.

Дієта WeightWatchers (ВейтВотчерс)

Оземпик (Ozempic) для схуднення: що варто знати

Переїдання